Автори /
«Орден Маньєристів» (2005)
|
Автори
/ Галантний Маньєрист
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Зимові пиріжки (Г.М.)
•
Сни на трьох (Г.М.)
•
Інше кохання (Г.М.)
•
На трьох (Г.М.)
•
Історія одного кохання (Г.М.)
•
Блюз (Г.М.)
•
Духовний фундамент (Г.М.)
•
Не всі жінки ... (Г.М.)
•
Лише крізь вас! (Г.М.)
•
Ах ... (Г.М.)
•
Її танок (Г.М.)
•
До її дня народження (Г.М.)
•
Поет (пародія) (Г.М.)
•
Неправильні пиріжки із пристрастями (Г.М.)
•
Chopin's Nocturne No.20 (разом із О.Б.) (Г.М.)
•
Час повертатися (Г.М.)
•
До живого... (В контексті «Тисячі й одної» і не лише) (Г.М.)
•
Бо... (Г.М.)
•
Львівська кода. До світлини О.Б. (разом із О.Б.) (Г.М.)
•
До світлини Н.Н. (Г.М.)
•
е-романс (Г.М.)
•
Там, де немає більше скель... (Г.М.)
•
Над згубою, серцю любою... (Г.М.)
•
Ніч із янголом (Г.М.)
•
Для Неї (Г.М.)
•
Чаклунці (Г.М.)
•
Твій Дуенде (Г.М.)
•
Зоряне ложе (Г.М.)
•
Здула Бразилія (Г.М.)
•
Це вушко... (Г.М.)
•
Про що він думає (Г.М.)
•
Пригадуючи вас (Г.М.)
•
Спека (Г.М.)
•
Ах ці весни! (Г.М.)
•
Осінні містерії (Г.М.)
•
Загадка (Г.М.)
•
Менует. Листом із Європії (Г.М.)
•
Страждання пташиного Вертера (Г.М.)
•
* * * Ганні Осадко (Г.М.)
•
Арабські Мелодії (Г.М.)
•
Νίκη (Г.М.)
•
Рибалка (Г.М.)
•
До уявного портрету (Г.М.)
•
Учитель ) (Г.М.)
•
З думкою про ложе (Г.М.)
•
Історія кохання (Г.М.)
•
Короткі вірші щодо жінок (Г.М.)
•
І. Пісні першого піхотного полку Ордену Маньєристів (Г.М.)
•
Ода жіночому роману (Г.М.)
•
Зимовий етюд (Г.М.)
•
Протикризове (Г.М.)
•
Музі (Г.М.)
•
Золота кліть (Г.М.)
•
Святість (Г.М.)
•
Зі снива психа (Г.М.)
•
Пісня Трубадура (Г.М.)
•
Іди до мене (Г.М.)
•
Демон (Г.М.)
•
Погляд. Жіночі штучки (Г.М.)
•
* * * (Г.М.)
•
Передчуття. Небесній Афродіті. Із вдячністю (Г.М.)
•
Суперник Зевса (Г.М.)
•
Тобі (Г.М.)
•
Любовні станси (Г.М.)
•
Кохати (Г.М.)
•
Маньєристичні рубаї (Г.М.)
•
Красиво. За піснями Валерія Меладзе (Г.М.)
•
Мисливська пісня. Переклади із графа Де Лотье (Г.М.)
•
Сон у літню ніч (Г.М.)
•
Хокку й танка (Г.М.)
•
ІІІ. Щастя амура (Г.М.)
•
ІІ. Сповідь амура (Г.М.)
•
І. Доказ (Г.М.)
•
Новорічне привітання (Г.М.)
•
Цінитель Маньєризму (Г.М.)
•
Жовтневі іди соцреалізму (Г.М.)
•
Профанація безсмертних рядків (Г.М.)
•
* * * (Г.М.)
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Тремкі словесні оригамі,
пребілі аркуші зими,
пребілі аркуші зими,
Ігор Римарук:
„Ці нічні голоси за столом,
„Ці нічні голоси за столом,
Ти заміжня, щаслива, і щодня
все лине по найкращому із русел:
все лине по найкращому із русел:
Я кохаю обох вас -
ви тонші за мрії і сни,
ви тонші за мрії і сни,
Це було надто важко для нього,
кохання згорала свіча,
кохання згорала свіча,
Мов японський пілот на останнє піке,
я дивлюся на тебе – хай трохи гірке
я дивлюся на тебе – хай трохи гірке
І мелодії-хвилі ваби
перено́сили знов до книги -
перено́сили знов до книги -
Хай все менше жінок, за якими нутром тремчу,
і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
Ще ладно так сяє сідничок світильник у стрінгах
і небо високе в медових зринає стежинках,
і небо високе в медових зринає стежинках,
О ніжне жіноче безсоння,
надтонкощі, сутінне дійство,
надтонкощі, сутінне дійство,
Ти дивовижна у платті легкому -
моди високої жінка - по кому
моди високої жінка - по кому
О що би ти не казала, мовчання твого політ
Лабіалізованій лаві дасть фори в сто Афродіт,
Лабіалізованій лаві дасть фори в сто Афродіт,
До півсотні дійшовши, поет одягає фрак.
Повній залі найближчих в зіниці метнувши смак,
Повній залі найближчих в зіниці метнувши смак,
Прийшла аби піти одразу
слова як лід а ось духи́
слова як лід а ось духи́
Дай руку, в імлі заблукала, - зі світу земного
вертати буває непросто, "загублена жінка
вертати буває непросто, "загублена жінка
До першого слова твого,
До мого запитання,
До мого запитання,
- «По падолисту смерть і пародисту!..» -
наснилося таке от куплетисту
наснилося таке от куплетисту
Увійти у себе важко, в зболені сніги?
Та мене не клич, монашко, в круговерть юги -
Та мене не клич, монашко, в круговерть юги -
Ці мрії, залишені в місті над зниклою Полтвою,
у місті примар і заручених пам'яттю змовклою
у місті примар і заручених пам'яттю змовклою
Така... На половину вуст у листі,
на половину у тремкій собі, -
на половину у тремкій собі, -
Без тіні вагання –
ці рухи навзаєм
ці рухи навзаєм
Ще іноді вертаю подумки в часи, коли
безчасся дихало, стогнало, шаленіло - біло,
безчасся дихало, стогнало, шаленіло - біло,
Минулого літа квіти
розтали в осінній млі,
розтали в осінній млі,
Сині мелодії моря і пряного вітру.
Любощі глорії чаші едемського сидру.
Любощі глорії чаші едемського сидру.
На околиці лісу він виклав омріяний дім.
А за вікнами сад, а за садом виднілося море,
А за вікнами сад, а за садом виднілося море,
Ти учора гадала мені - на денці очей відьмацьких.
І гадала тому, хто губив, як і ти, - усе!
І гадала тому, хто губив, як і ти, - усе!
Не ти одна, але найкраще - ти,
вдихнеш у скроні радість повноти
вдихнеш у скроні радість повноти
Обійми мене, будь-ласка.
Нічка темна,
Нічка темна,
Здула Бразилія... Донно Люсидіє,
чарочку в борг і я більше не нидію,
чарочку в борг і я більше не нидію,
Ця світлина мої осяватиме стіни...
Буду жити і надихатися! З піни
Буду жити і надихатися! З піни
- Про що ти думаєш, о чоловічку?
Буває ж бо ти думаєш? Про що?
Буває ж бо ти думаєш? Про що?
Жаркі сутінки виснуть.
Марить зливою місто.
Марить зливою місто.
Як і ти в моєму серці - в голові
помисли валентно не нові,
помисли валентно не нові,
Прощавай мій осудливий розсуд -
Уготований спалаху лишок!
Уготований спалаху лишок!
Юлії Зотовій та Оленці Осінь
І. Примарності
І. Примарності
І переконують красуні: "Щоби з нами
було вам легко, тепло - мало імпозантно
було вам легко, тепло - мало імпозантно
І зле, і нудно, і все осудно, і бракне слів,
яка до чорта література серед ослів,
яка до чорта література серед ослів,
Я Петрик - у дзьобі смачна насінина,
О де ти кохана, о де ти, єдина?
О де ти кохана, о де ти, єдина?
І чому ти така печальна?
Немов і дійсно
Немов і дійсно
- Зажди!..
Я обернувся. Неждано так, чи ні,
Я обернувся. Неждано так, чи ні,
О tempora!
Думки́ богині не розпусту -
Думки́ богині не розпусту -
Рибалка ІІ
Чарівно! Первозданний день!
Чарівно! Первозданний день!
Юлії ЗотовійЇї темпераменту вистачило би й двом,
це сильно заводить – у ліжку вона цариця,
це сильно заводить – у ліжку вона цариця,
Радіє, тобою розбурхане, серце моє.
Латає судини і пружною лине ходою
Латає судини і пружною лине ходою
Сумна красуне, чути співи мужа
земного необхідно, і не складно -
земного необхідно, і не складно -
І це минуло... Проминуло... Стало:
ти громовицею зійшла у небо,
ти громовицею зійшла у небо,
Природа жінки
* * *
* * *
Що випите - то випите!
Що кинуте - утрачене!
Що кинуте - утрачене!
Примарні силуети кращих днів -
минулі, й ті, які переді мною,
минулі, й ті, які переді мною,
І я собі подобаюсь - в тобі,*
в ясних очах угледівши небритість,
в ясних очах угледівши небритість,
У пічці горить паркет -
на ньому лискучий лак,
на ньому лискучий лак,
Ти певна, що музі потрібні даяння паяца? -
лихої пори ми з тобою дійшли до матраца:
лихої пори ми з тобою дійшли до матраца:
Богине, ви! О усмішко століть!
Я приголомшений, мені щастить,
Я приголомшений, мені щастить,
Пручатимуться, битимуться – знаю!
А ти в мішок їх і тягни до раю!
А ти в мішок їх і тягни до раю!
Навіщо, о Розкішна Кішко,
Лише минуле в бюсті гріти?
Лише минуле в бюсті гріти?
дарована прекрасній дамі одного жовтого мрячного
дощового осіннього дня, незабутньо проведеного
дощового осіннього дня, незабутньо проведеного
І ти почнеш голитися. Це точно.
Натхненно так, по-справжньому - до крові.
Натхненно так, по-справжньому - до крові.
" І мило, як уверх зростаєш вперто
З тісного листопадового светра..."
З тісного листопадового светра..."
Ляні Ладі
Ця красномовно-солодка коротка шпилька,
Ця красномовно-солодка коротка шпилька,
Що молодий поет Поезії? – Ніщо?
Напруження на сподi інтелекту?
Напруження на сподi інтелекту?
Тумани світанкові, перекати
річок і запахи духмяні
річок і запахи духмяні
Три плюси, три плюси - після любощів - на ранок,
і хоч я, хоч і я, сподівався аж на сім.
і хоч я, хоч і я, сподівався аж на сім.
Я дарую тобі – за місяць напевно всоте,
говори що завгодно, буди у мені снагу,
говори що завгодно, буди у мені снагу,
Співай, красуне, схована за ніком,
солодка - голосом, бентежна - віком,
солодка - голосом, бентежна - віком,
Кохати акторку – голубити весни взимку,
шукати відлиги і щастя на фотознімку,
шукати відлиги і щастя на фотознімку,
Жіночий погляд
Затим, як ніколи, торкнулася зором,
Затим, як ніколи, торкнулася зором,
Перший день весни
У закутку землі!
У закутку землі!
- А річ у тім,
таки у тім,
таки у тім,
...Золотенька моя,
ці пташині пісні ранкові
ці пташині пісні ранкові
Жінки - що квіти
на склі мого віконця -
на склі мого віконця -
Осанна!
Прощай провінція –
Прощай провінція –
Знову дні невеселі в райцентрі моїм настали -
злі міщани, сумні селяни - скінчилися свята,
злі міщани, сумні селяни - скінчилися свята,
І я мріяв про неї, про чорну розпещену жінку -
ніжношкіру, чуттєву, палаючий антрацит!
ніжношкіру, чуттєву, палаючий антрацит!
Сплю, а сниться лет вистави:
кінь, клейноди, стяг держави,
кінь, клейноди, стяг держави,
Зійди до мене, неземна поетко,
зрони зманіжене: - "Ах, как здесь мило!"
зрони зманіжене: - "Ах, как здесь мило!"
Осінь. По вінця налити і випити,
перетопити образи пригадані.
перетопити образи пригадані.
Краса ситуації
„Ногами з себе стягую штани.
„Ногами з себе стягую штани.
Весняного проміння променад -
не дихати, не пити алкоголю!
не дихати, не пити алкоголю!