Автори /
«Орден Маньєристів» (2005)
|
Автори
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
*** (М.Ґ.)
•
Опівнічний гість (М.Ґ.)
•
Колишні (М.Ґ.)
•
Обережно, двері зачиняються (М.Ґ.)
•
*** (М.Ґ.)
•
‘ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ’ (М.Ґ.)
•
*** (М.Ґ.)
•
*** (М.Ґ.)
•
*** (М.Ґ.)
•
Гостя (М.Ґ.)
•
Зимові пиріжки (Г.М.)
•
*** (М.Ґ.)
•
*** (М.Ґ.)
•
Ріка однієї душі (М.Ґ.)
•
To be, or not to be (Г.М.)
•
А решта... (М.Ґ.)
•
Любов (М.Ґ.)
•
Non bis in idem (М.Ґ.)
•
Сни на трьох (Г.М.)
•
Квадрати на воді (М.Ґ.)
•
A MARGO & WАЙСТЕР (М.Ґ.)
•
Не кидай... (М.Ґ.)
•
Маргаритки для Майстра (М.Ґ.)
•
…ВІТРЕ, СЛЬОЗИ ВИТРИ… (М.Ґ.)
•
Восени весну (М.Ґ.)
•
*** (Р.С.)
•
Месір (М.Ґ.)
•
Спогад (М.Ґ.)
•
Хоч би так... (М.Ґ.)
•
Не сотвори (М.Ґ.)
•
Допрожити (М.Ґ.)
•
Босорканя (М.Ґ.)
•
Abiens... (М.Ґ.)
•
Що дозволено... (М.Ґ.)
•
Я Вас … (М.Ґ.)
•
Я потрібна тобі... (М.Ґ.)
•
☀️&🌛 (М.Ґ.)
•
Осіння меланхолія (М.Ґ.)
•
Питимеш зі мною?! (М.Ґ.)
•
Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко (М.Ґ.)
•
Зоря незаходимая (М.Ґ.)
•
Любому Дмитру (М.Ґ.)
•
Рудокоса (М.Ґ.)
•
Ебру (М.Ґ.)
•
IV вимір (М.Ґ.)
•
трансцендентальне танго (М.Ґ.)
•
Бурштин (М.Ґ.)
•
епіграф (М.Ґ.)
•
Quasi - (М.Ґ.)
•
Вояж (М.Ґ.)
•
Ця ніч (М.Ґ.)
•
Інше сповідання (М.Ґ.)
•
Femininum (М.Ґ.)
•
Гості Ґретхен (М.Ґ.)
•
Змія (М.Ґ.)
•
Інше кохання (Г.М.)
•
У чайному будиночку (М.Ґ.)
•
La Femme (М.Ґ.)
•
Do you know? (М.Ґ.)
•
На трьох (Г.М.)
•
На мілині (М.Ґ.)
•
Історія одного кохання (Г.М.)
•
Гішпанцю (М.Ґ.)
•
*** (Р.С.)
•
Правічний двобій (М.Ґ.)
•
*** (Р.С.)
•
Ме́та - (М.Ґ.)
•
Інфернальниця (М.Ґ.)
•
Трикутник (Р.С.)
•
Ні! Ще можна спинитись (М.Ґ.)
•
Кінець…? (Р.С.)
•
Спокутана (М.Ґ.)
•
Апокриф (Р.С.)
•
Наречена (М.Ґ.)
•
*** (М.Ґ.)
•
*** (Р.С.)
•
Царівна Місяцівна ІІ (присвячується О. Мазур) (М.Ґ.)
•
Бджолине... (Р.С.)
•
Елізіум (М.Ґ.)
•
Чарунка (М.Ґ.)
•
Блюз (Г.М.)
•
Місяцівна (Р.С.)
•
Духовний фундамент (Г.М.)
•
Не всі жінки ... (Г.М.)
•
Лише крізь вас! (Г.М.)
•
Ах ... (Г.М.)
•
М/// (Р.С.)
•
Пісня Святої Агати (Р.С.)
•
Шифр (Р.С.)
•
*** (Р.С.)
•
Її танок (Г.М.)
•
Прийдеш ти… (Р.С.)
•
*** (Р.С.)
•
До її дня народження (Г.М.)
•
*** (Р.С.)
•
ЗВІРИНЕ (Р.С.)
•
Поет (пародія) (Г.М.)
•
ПОВНЯ ;) (Р.С.)
•
ЛІЛІТ (Р.С.)
•
НІЧ НА КУПАЛА (Р.С.)
•
СПЛІН (Р.С.)
•
СОМЕЛЬЄ (З циклу «Вікна спальні») (М.П.)
•
ТАНЦІВНИК (З циклу «Вікна спальні») (М.П.)
•
Неправильні пиріжки із пристрастями (Г.М.)
•
Chopin's Nocturne No.20 (разом із О.Б.) (Г.М.)
•
*** (Р.С.)
•
ОСІРІС - ІСІДІ (2) (Р.С.)
•
*** (Р.С.)
•
ЄЛЕНА (Р.С.)
•
Час повертатися (Г.М.)
•
До живого... (В контексті «Тисячі й одної» і не лише) (Г.М.)
•
Бо... (Г.М.)
•
*** (Р.С.)
•
*** (Р.С.)
•
ВІДЬМА... (Р.С.)
•
ДОННІ АННІ (Р.С.)
•
*** (Р.С.)
•
Львівська кода. До світлини О.Б. (разом із О.Б.) (Г.М.)
•
До світлини Н.Н. (Г.М.)
•
СОН ДАНАЇ (Р.С.)
•
*** (Р.С.)
•
ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ. САЛОМЕЯ (Р.С.)
•
МЕДЕЯ (Р.С.)
•
Про дона і донну (М.П.)
•
PROминуле (М.П.)
•
*** (Р.С.)
•
*** (Наталі К. ... і собі) (Р.С.)
•
е-романс (Г.М.)
•
Осінній букет (М.П.)
•
Там, де немає більше скель... (Г.М.)
•
Над згубою, серцю любою... (Г.М.)
•
колись (М.П.)
•
Казав мені (М.П.)
•
Ранкові сюрпризи (М.П.)
•
Ніч із янголом (Г.М.)
•
Соблазн. 1913 (М.П.)
•
Один:один (З.Ж.)
•
пост-святкове (З.Ж.)
•
Мучения ПОЭТА (М.П.)
•
Не надо класть мне руку на плечо (Л. Костенко) (М.П.)
•
ПСІХЕ... (Р.С.)
•
Старий Новий Рік на Олімпі (М.П.)
•
Новий Рік у кущах (М.П.)
•
По слідах (М.П.)
•
ЗИМОВЕ (Р.С.)
•
Не зови меня по имени (М.П.)
•
На трьох (М.П.)
•
Только ты (М.П.)
•
ПІВНІЧ (Р.С.)
•
В ОБІЙМАХ МІНОТАВРА (Р.С.)
•
Політ (М.П.)
•
НАВІЯНЕ… (Р.С.)
•
а потім (М.П.)
•
МІЙ ЛАДО (Р.С.)
•
ОСІРІС – ІСІДІ (Р.С.)
•
СЕХМЕТ (Р.С.)
•
Неприсутність (М.П.)
•
РУСАЛЬСЬКИЙ ПЛАЧ (Р.С.)
•
КУЛІНАРНИЙ БРИК ;))) (Р.С.)
•
АРАБЕСКИ (Р.С.)
•
Казанові (М.П.)
•
СХІДНІ ТОНКОЩІ (Р.С.)
•
У барвах ЛЮ (Р.С.)
•
О погоде (М.П.)
•
Я хочу пити ще! (М.П.)
•
ОПІВНІЧНЕ (Р.С.)
•
КАРАМБА! (Р.С.)
•
Іди на голос (М.П.)
•
Вже вина розлито густі (М.П.)
•
УБИТИ ДРАКОНА? (Р.С.)
•
Женщина-лето (М.П.)
•
З ребра чужого (М.П.)
•
Після соціалізму (Г.М.)
•
Лише між нами (М.П.)
•
МІСЯЧНА ЕКСПРЕСІЯ (Р.С.)
•
Леді не личить (М.П.)
•
Пісня Вдячної Панни (Р.С.)
•
Гекуба (М.П.)
•
Для Неї (Г.М.)
•
Чаклунці (Г.М.)
•
Твій Дуенде (Г.М.)
•
Її багаж (М.П.)
•
*** (М.П.)
•
До утра (М.П.)
•
Зоряне ложе (Г.М.)
•
Здула Бразилія (Г.М.)
•
Це вушко... (Г.М.)
•
Про що він думає (Г.М.)
•
Пригадуючи вас (Г.М.)
•
Спека (Г.М.)
•
Мій Друг, Художник і Поет... За К. Нікольским (Г.М.)
•
Ах ці весни! (Г.М.)
•
З приводу відходу ВАЮ (Г.М.)
•
Осінні містерії (Г.М.)
•
Сеанс гіпнозу (З.Ж.)
•
Амаретто із буряка (З.Ж.)
•
Загадка (Г.М.)
•
Менует. Листом із Європії (Г.М.)
•
Страждання пташиного Вертера (Г.М.)
•
* * * Ганні Осадко (Г.М.)
•
* * * (Г.М.)
•
Арабські Мелодії (Г.М.)
•
Νίκη (Г.М.)
•
Вірш на сніданок (З.Ж.)
•
селянські па-де-де (З.Ж.)
•
Рибалка (Г.М.)
•
До уявного портрету (Г.М.)
•
Філологічні студії любові (З.Ж.)
•
Учитель ) (Г.М.)
•
З думкою про ложе (Г.М.)
•
Історія кохання (Г.М.)
•
Короткі вірші щодо жінок (Г.М.)
•
І. Пісні першого піхотного полку Ордену Маньєристів (Г.М.)
•
Ода жіночому роману (Г.М.)
•
Зимовий етюд (Г.М.)
•
Протикризове (Г.М.)
•
Музі (Г.М.)
•
Золота кліть (Г.М.)
•
Святість (Г.М.)
•
Зі снива психа (Г.М.)
•
Пісня Трубадура (Г.М.)
•
Іди до мене (Г.М.)
•
Демон (Г.М.)
•
Погляд. Жіночі штучки (Г.М.)
•
* * * (Г.М.)
•
Передчуття. Небесній Афродіті. Із вдячністю (Г.М.)
•
Суперник Зевса (Г.М.)
•
Лист. За піснею В. Меладзе «Письмо» (Г.М.)
•
Скільки того літа.... (З.Ж.)
•
Ранок (З.Ж.)
•
Наголос (З.Ж.)
•
Тобі (Г.М.)
•
Зустріч (З.Ж.)
•
Я дарую тобі... (З.Ж.)
•
Весняна відповідь (З.Ж.)
•
Любовні станси (Г.М.)
•
Кохати (Г.М.)
•
Маньєристичні рубаї (Г.М.)
•
Красиво. За піснями Валерія Меладзе (Г.М.)
•
Мисливська пісня. Переклади із графа Де Лотье (Г.М.)
•
І знову - се ля ві:) (З.Ж.)
•
Азбука (З.Ж.)
•
Тобі (З.Ж.)
•
Феніта ля комедія (З.Ж.)
•
Сон у літню ніч (Г.М.)
•
Хокку й танка (Г.М.)
•
Дуель:) (З.Ж.)
•
Хочу? (З.Ж.)
•
Се ля ві... (З.Ж.)
•
ІІІ. Щастя амура (Г.М.)
•
Продовження (З.Ж.)
•
ІІ. Сповідь амура (Г.М.)
•
Яблука (З.Ж.)
•
Відповідь на (З.Ж.)
•
І. Доказ (Г.М.)
•
Новорічне привітання (Г.М.)
•
Цінитель Маньєризму (Г.М.)
•
Москалик (З.Ж.)
•
Стахановець (З.Ж.)
•
Жовтневі іди соцреалізму (Г.М.)
•
Ця любов... (З.Ж.)
•
Профанація безсмертних рядків (Г.М.)
•
Любисток і м'ята (З.Ж.)
•
Сіно-солома... (З.Ж.)
•
Кохання в кавунах... (З.Ж.)
•
* * * (Г.М.)
•
Про недоліки подружніх любощів серед білого дня... (З.Ж.)
•
- Ти пам'ятаєш (З.Ж.)
•
Як я колись... (З.Ж.)
•
У тебе в хаті... (З.Ж.)
•
Останнє (З.Ж.)
•
Подарунок (З.Ж.)
•
Одне з прощань (З.Ж.)
•
Завтра (З.Ж.)
•
Мені - минуложиттєвій (З.Ж.)
•
Трістанові - узимку (З.Ж.)
•
Віддощило... (З.Ж.)
•
Студентське кохання (З.Ж.)
•
Малюнок на склі (З.Ж.)
•
Із минуложиттєвого (З.Ж.)
•
Зустріч (З.Ж.)
•
Яка морока! (З.Ж.)
•
Йому - колись (З.Ж.)
•
Дон Жуанові (З.Ж.)
•
Покинь мене... (З.Ж.)
•
Моя найперша любов (З.Ж.)
•
А ти мовчав... (З.Ж.)
•
Чоловікові. (З.Ж.)
•
Відповідь (З.Ж.)
•
Ревність (З.Ж.)
•
Українкою я народилася... (З.Ж.)
•
Балада про............ (З.Ж.)
•
Тема №5 (З.Ж.)
•
Експресивне... (З.Ж.)
•
Весна... (З.Ж.)
Переглянути всі твори з цієї сторінки
І знову поїзд. Небо і поля
Малюють прапори на мокрих вікнах.
Малюють прапори на мокрих вікнах.
От би зважився хтось і вимолив.
Та лишилася геть сама,
Та лишилася геть сама,
Січень. Ніч новорічна сіра.
Сніг торішній з дахів тече,
Сніг торішній з дахів тече,
Полетіла монетка. Під нею іскрить балюстрада,
Вже нема вороття. Ми останні зайшли у метро,
Вже нема вороття. Ми останні зайшли у метро,
хурделить вітер холостий
і губи пестить
і губи пестить
Де суворі казки, де про смерть сповіщає трембіта,
Хмаровиння на дощ заклинає відлюдник мольфар,
Хмаровиння на дощ заклинає відлюдник мольфар,
Тобі напевно не сюди. Тут світ здригається ночами,
Бо ми виходимо з води напівзабутої Почайни.
Бо ми виходимо з води напівзабутої Почайни.
Не сни не згадуй не випитуй
Хай пам'ять-покритка мовчить
Хай пам'ять-покритка мовчить
Вона всміхнулася тобі
Здалася милою такою
Здалася милою такою
Свою роботу виповнить вона,
Чуже привласнить – правил не порушить.
Чуже привласнить – правил не порушить.
Тремкі словесні оригамі,
пребілі аркуші зими,
пребілі аркуші зими,
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Я йду по ній тісними манівцями,
Коли настане судний день
Тепла, позбавленого сану,
Тепла, позбавленого сану,
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
Навесні Провидіння розтопить крижини-жалі
і забуті бажання полинуть у синьому небі
і забуті бажання полинуть у синьому небі
Всміхайся та не влещуйся нічим.
Бо друга можна зрадити й цілунком,
Бо друга можна зрадити й цілунком,
У тиші найгучніший резонанс.
Минає ніч, а я не засинаю,
Минає ніч, а я не засинаю,
На Нього чекали, а потім збагнули – дарма.
Він мав на коня пересісти і взятись за зброю,
Він мав на коня пересісти і взятись за зброю,
Ігор Римарук:
„Ці нічні голоси за столом,
„Ці нічні голоси за столом,
О ні, мовчить! Давайте про погоду.
Лиш не торкайтесь словом до води –
Лиш не торкайтесь словом до води –
Вітражний сум готичного вікна.
Хоч сонце в нього променями б'ється –
Хоч сонце в нього променями б'ється –
Не кидай каміння помноживши осуд,
Не вір у ворожий брудний поговір,
Не вір у ворожий брудний поговір,
О Маестро, мій милий Майстре!
Композитор моїх мелодій,
Композитор моїх мелодій,
А нас південний вітер побратав.
Цей павітер із присмаком лаванди,
Цей павітер із присмаком лаванди,
Осінь іде невблаганно і нас не мине.
Тепло на серці, коли пригортаєш мене.
Тепло на серці, коли пригортаєш мене.
В мій ліс приблукав… Молодий, ой який молодий…
Шукаєш покори, покути, лякаєш відплатою.
Шукаєш покори, покути, лякаєш відплатою.
«На небо, що плавиться воском»,
Іде по зірковій косі
Іде по зірковій косі
Згадуй про мене, лягаючи спати.
Знаю, це пізно, глибокої ночі.
Знаю, це пізно, глибокої ночі.
Я знаю, що все перебутнє, а ти?
Як мул під водою, як бризки над нею
Як мул під водою, як бризки над нею
Не знайти більш такої персони,
Наче бог з найепічніших вір.
Наче бог з найепічніших вір.
Дні повертаються мов бумеранги.
Партія йде до логічного пата.
Партія йде до логічного пата.
Де голі дерева і дупла розкривши роти
Ячать, а опівночі хорами плакальниць схлипують,
Ячать, а опівночі хорами плакальниць схлипують,
Лети, лети, неторкана всіма!
Подалі від любові і наруги
Подалі від любові і наруги
І вилізли на світ усі примари
Жорстока правда проклятого дня
Жорстока правда проклятого дня
я вас не кохала… згасає заграва у млі
ховаються тіні у миті життєвих розколин
ховаються тіні у миті життєвих розколин
Я потрібна тобі як причаєна муза,
Як натхненням Далі самовідданість Гали,
Як натхненням Далі самовідданість Гали,
Сонцемісячне сяйво красою наповнює світ ~
Світлотіні однаково грають на ликах & писках
Світлотіні однаково грають на ликах & писках
Час утікає, ми вслід летимо,
Звикли життя відкладати, немов
Звикли життя відкладати, немов
А хочеш, відкоркую таємницю,
Закуту ніби магма у вулкані,
Закуту ніби магма у вулкані,
Відлуння:
Я зайду в твою осінь агатовим бабиним літом,
Поки ліс твій не вихолов повністю і не пожовк.
Поки ліс твій не вихолов повністю і не пожовк.
Він був такий, що міг би і до ста…
Та схибив і пішов у ті квартали,
Та схибив і пішов у ті квартали,
Свіча і кава, кава і свіча
А поруч них розхристано колоду
А поруч них розхристано колоду
малюю поетичними мазками
картину на збентеженій воді
картину на збентеженій воді
Здавна казали мислителі Сходу –
Двічі не зайдеш у ту ж саму воду.
Двічі не зайдеш у ту ж саму воду.
може годі вже патрати серце на кшталт пелікана
спопелитися час на відлогому виступі скелі
спопелитися час на відлогому виступі скелі
Завітай, чоловіче! Та байдуже, хто нас осудить.
Зупини швидше мить і обіймами владними зваб!
Зупини швидше мить і обіймами владними зваб!
буря встромила блискавку в голку море мов келих без дна
сонце і місяць сяйвом скроїли небо у два полотна
сонце і місяць сяйвом скроїли небо у два полотна
Наразі у добу засилля фотошопа
Піднести може всяк філістера чи хлопа.
Піднести може всяк філістера чи хлопа.
Картина ця - натяжка тятиви,
Фрагмент лише, не повна панорама.
Фрагмент лише, не повна панорама.
А, ти моїх метеликів ловив
Між грудями нестримними устами.
Між грудями нестримними устами.
У вібруючі струни вивільнює ніжність пружини.
На храмину кохання обернена скромна каплиця –
На храмину кохання обернена скромна каплиця –
Ранок, день, вечір - стражі добові.
Граматично всі три чоловічі.
Граматично всі три чоловічі.
Віднайшовши його, ненароком себе загубила.
Поступово скотилась по сходинках Якова вниз.
Поступово скотилась по сходинках Якова вниз.
Тихо між груди, болем фантомним, вкублилась люта змія.
Цінна отрута, шкіра коштовна, пристрасть - зміїне ім’я.
Цінна отрута, шкіра коштовна, пристрасть - зміїне ім’я.
Ти заміжня, щаслива, і щодня
все лине по найкращому із русел:
все лине по найкращому із русел:
Почуття неможливо укласти в слова.
Ці слова обпікали б немов кропива.
Ці слова обпікали б немов кропива.
В картині та музиці бути їй фоном.
Ця жінка Ге(те)ра між Зевсом й Тифоном,
Ця жінка Ге(те)ра між Зевсом й Тифоном,
З двох одне передсердя належить мені?!
Чи це, дійсно, кохання, а може все ж ні?!
Чи це, дійсно, кохання, а може все ж ні?!
Я кохаю обох вас -
ви тонші за мрії і сни,
ви тонші за мрії і сни,
Я ніжна, сильна, можу бути мила.
Моя краса не одного зманила.
Моя краса не одного зманила.
Це було надто важко для нього,
кохання згорала свіча,
кохання згорала свіча,
Любов – це океан, моя стихія.
Був шторм і стих. Безчасся. Ісихія.
Був шторм і стих. Безчасся. Ісихія.
Ти знищиш коштовні картини,
Шпурну я у море браслети.
Шпурну я у море браслети.
Цей двобій двох бажань, двох осіб у одній іпостасі.
На перетині Я відшукати потрібно баланс.
На перетині Я відшукати потрібно баланс.
Крізь пальців загострені тіні хиталось підстрелене сонце,
А профілю розчерк нервовий дражнив, і сліпив, і тонув
А профілю розчерк нервовий дражнив, і сліпив, і тонув
Потоки Стіксу переплив,
В Аїд Орфей спустився з неба
В Аїд Орфей спустився з неба
Хто стріне таку, не відпустить нікуди.
Статура у неї стрункіша за ко́ру.
Статура у неї стрункіша за ко́ру.
Ніч кричала совою, гойдаючись гіллям і зорями.
Пальці мороку коси куйовдили, бавились, пестили,
Пальці мороку коси куйовдили, бавились, пестили,
Ні! Ще можна спинитись, гальмуй передчасність смеркання!
Обійми ніжно-владно тендітність наядиних пліч.
Обійми ніжно-владно тендітність наядиних пліч.
Він питає про нашу війну: чи уже кінець.
Чи злітати совою у мряку грудневих вікон...
Чи злітати совою у мряку грудневих вікон...
Я знову тут. На мене ти чекав?
Незнані наперед путі Господні!
Незнані наперед путі Господні!
Він вкотре її забував назавжди й остаточно,
До пральки вкидаючи постіль з легким ароматом
До пральки вкидаючи постіль з легким ароматом
На обличчя душі натягну забуття арафатку
Власяницею тіло бажань огорну, хай пече!
Власяницею тіло бажань огорну, хай пече!
Спокій чорних зірок опадає на тіло під шатами
Лиш одна в ложесна не тяжіє подібно квазару
Лиш одна в ложесна не тяжіє подібно квазару
Я станцюю на лезі –
На срібній заточці півмісяця.
На срібній заточці півмісяця.
Ненадовго, бо жевріють ніжні проміння світанку
Небо землю ще бачить в обидві яскраві зіниці
Небо землю ще бачить в обидві яскраві зіниці
Залипли бджоли у терпких медах,
Тонкі крильцята вижовкли бурштИном.
Тонкі крильцята вижовкли бурштИном.
коли капітан навігував з вітром не заодно
склавши вітрила вітрильник пішов на дно
склавши вітрила вітрильник пішов на дно
Стосунки ці нагадують хмаринку
Заручницю у настрої вітрів
Заручницю у настрої вітрів
Мов японський пілот на останнє піке,
я дивлюся на тебе – хай трохи гірке
я дивлюся на тебе – хай трохи гірке
Як підбор черевичка нагостро дзюравить стежину,
Плач конвалії гасне, його не почує землиця.
Плач конвалії гасне, його не почує землиця.
І мелодії-хвилі ваби
перено́сили знов до книги -
перено́сили знов до книги -
Хай все менше жінок, за якими нутром тремчу,
і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
Ще ладно так сяє сідничок світильник у стрінгах
і небо високе в медових зринає стежинках,
і небо високе в медових зринає стежинках,
О ніжне жіноче безсоння,
надтонкощі, сутінне дійство,
надтонкощі, сутінне дійство,
27.02.14
Я вростаю в каміння, вростаю, як тиша у сон.
Крізь розтріскану шкіру жалива виструнчує листя…
Крізь розтріскану шкіру жалива виструнчує листя…
По три свічі на кожен кут стола,
Мускатом білим звогла хатня тиша.
Мускатом білим звогла хатня тиша.
До півночі випаде сніг і оскліє Місто,
По квітень зайшовши у тяж білокрів’ям зими.
По квітень зайшовши у тяж білокрів’ям зими.
Ти дивовижна у платті легкому -
моди високої жінка - по кому
моди високої жінка - по кому
Прийдеш ти опівнічним кошмаром, драконом пустель,
Міражем золотим, що висушує квіти у венах.
Міражем золотим, що висушує квіти у венах.
Ті плинність і звивність, чуттєвість відьмацька,
Коли кожен видих – пекучий поріз.
Коли кожен видих – пекучий поріз.
О що би ти не казала, мовчання твого політ
Лабіалізованій лаві дасть фори в сто Афродіт,
Лабіалізованій лаві дасть фори в сто Афродіт,
О ківш долонь, де гусне чорний день…
Пантрують оси безборонну спину.
Пантрують оси безборонну спину.
Індигове вариво
Порами в шкіру сочиться,
Порами в шкіру сочиться,
До півсотні дійшовши, поет одягає фрак.
Повній залі найближчих в зіниці метнувши смак,
Повній залі найближчих в зіниці метнувши смак,
Під одурілий спів цикад,
В сливовій ночі м’якоті,
В сливовій ночі м’якоті,
То не крила, лиш буйство свавільне стихії за спиною,
Огнегрива лошиця не питиме з рук твоїх , А́даме.
Огнегрива лошиця не питиме з рук твоїх , А́даме.
ніч до стогону
ніч до вихлюпу
ніч до вихлюпу
…А все вода і кола по воді…
Доріжка сліз всихається до солі,
Доріжка сліз всихається до солі,
густіє терпіння і чорні тужавіють вина
і губи твої так пасують вечірньому склу
і губи твої так пасують вечірньому склу
я хотіла сьогодні цілу ніч блукати з привидами
пити чай під крилами нетлів
пити чай під крилами нетлів
Прийшла аби піти одразу
слова як лід а ось духи́
слова як лід а ось духи́
Дай руку, в імлі заблукала, - зі світу земного
вертати буває непросто, "загублена жінка
вертати буває непросто, "загублена жінка
діво немудра
світильник загаслий
світильник загаслий
Сестро моя інцестна,
Рве павутину днів час,
Рве павутину днів час,
Нефертарі, пташко бірюзова,
Горлечко золочене твоє.
Горлечко золочене твоє.
Сукають парки вузлувату нить,
У яблуці зерням Єлена спить.
У яблуці зерням Єлена спить.
До першого слова твого,
До мого запитання,
До мого запитання,
- «По падолисту смерть і пародисту!..» -
наснилося таке от куплетисту
наснилося таке от куплетисту
Увійти у себе важко, в зболені сніги?
Та мене не клич, монашко, в круговерть юги -
Та мене не клич, монашко, в круговерть юги -
Розгадай мене
Між облудних слів
Між облудних слів
Молитва тіла вигорала танцем,
Надривним і багряним ля-мінор.
Надривним і багряним ля-мінор.
Долина сліз. Життя – долина сліз.
Сьогодні я своє уже відплачу…
Сьогодні я своє уже відплачу…
Ця сукня надто чорна, надто чорна,
Вона вас оскверняє, донно Анно.
Вона вас оскверняє, донно Анно.
Коні крешуть іскри, коні
Рвуть обмеження повіддь.
Рвуть обмеження повіддь.
Ці мрії, залишені в місті над зниклою Полтвою,
у місті примар і заручених пам'яттю змовклою
у місті примар і заручених пам'яттю змовклою
Така... На половину вуст у листі,
на половину у тремкій собі, -
на половину у тремкій собі, -
Ловила рибу. Срібні брижі хвиль
Накочувались лоскотом і сміхом.
Накочувались лоскотом і сміхом.
я зберу всі листи всі зневіри прощання і зради
загорну в павутинку осінніх туманних зітхань
загорну в павутинку осінніх туманних зітхань
Звоюй, стринож, зігни в покору,
Зірви печать, прожаль наскрІзь!
Зірви печать, прожаль наскрІзь!
Долоні мужа пестять не мене –
Химерну жрицю з присмаком шафранним,
Химерну жрицю з присмаком шафранним,
От де б поділись ті серіали?!
Хай режисера чорти б украли!
Хай режисера чорти б украли!
Я – розлите під серцем вино,
коли протяг втамовуває стегна
коли протяг втамовуває стегна
Амазонка крилатих мрій,
Світла лучниця без обмежень,
Світла лучниця без обмежень,
Біль пронизує зиму - наскрізно - до спазмів у серці,
Не відводжу очей, бо жадання святі во гріху...
Не відводжу очей, бо жадання святі во гріху...
Без тіні вагання –
ці рухи навзаєм
ці рухи навзаєм
Зів’яли тонкі волошки,
жагучий мак,
жагучий мак,
Ще іноді вертаю подумки в часи, коли
безчасся дихало, стогнало, шаленіло - біло,
безчасся дихало, стогнало, шаленіло - біло,
Минулого літа квіти
розтали в осінній млі,
розтали в осінній млі,
буяла нестямно папороть
ярівся слід
ярівся слід
Ти казав мені: не дивись
у той бік, де трава в росі,
у той бік, де трава в росі,
Губи із присмаком капучіно,
руки, ще й досі такі гарячі,
руки, ще й досі такі гарячі,
Сині мелодії моря і пряного вітру.
Любощі глорії чаші едемського сидру.
Любощі глорії чаші едемського сидру.
– И климат Крыма так идёт поэтам,
как дамам искушающий шифон.
как дамам искушающий шифон.
Один:один...
Триває вічний бій...
Триває вічний бій...
Мій котику, що ніжками "туп-туп"-
тупоче по холодному паркету,
тупоче по холодному паркету,
«Где ж начало этой песни?
Ну, не пишется, хоть тресни!»
Ну, не пишется, хоть тресни!»
Не надо класть мне руку на плечо.
Уместно это разве только в танце.
Уместно это разве только в танце.
Поколола ніжні пальці – не відчула болю,
Тонко-тонко вишивала, прикликала долю.
Тонко-тонко вишивала, прикликала долю.
І Гера, й Зевс повернуться не скоро,
доба лише минула, як вони
доба лише минула, як вони
Як важливо не втратить міру...
Я писатиму – ти налий,
Я писатиму – ти налий,
Не тут, не тепер, не зі мною
полюєш на смак полуниць
полюєш на смак полуниць
Ти доспівав мене,
А я тебе згубила
А я тебе згубила
Не зови меня по имени
в ночь весеннюю, беспутную,
в ночь весеннюю, беспутную,
В таку погоду можна тільки пити
захований у тумбочку коньяк,
захований у тумбочку коньяк,
Были другие – знай!
ласковыми со мною,
ласковыми со мною,
Північ
вигнулась у танці
вигнулась у танці
Не відаєш моєї туги, Торусе*,
Як біль стікає по щоці зміїно.
Як біль стікає по щоці зміїно.
Політ відбудеться тепер,
аморе міо...
аморе міо...
Ужаль кинджальним жалом без жалЮ,
Без співчуття, без літості і звуку.
Без співчуття, без літості і звуку.
Горище зносить від її ролей!
сьогодні Мавка, завтра – Афродіта,
сьогодні Мавка, завтра – Афродіта,
Згадай шальну купальську ніч, коли до уст тулились зорі,
Ти на руках мене поніс шукати папороть прозору.
Ти на руках мене поніс шукати папороть прозору.
Сестро моя інцестна,
З мороку днесь ізціли.
З мороку днесь ізціли.
Пересушене горло вина
Відбродило у манго і персик,
Відбродило у манго і персик,
Твоїх долонь невідболіла втрата,
твоїх слідів прозора далечінь
твоїх слідів прозора далечінь
Вечірніх крил індиго втомлені мотиви,
Колише тінь смарагду океанська діва,
Колише тінь смарагду океанська діва,
Перецвіла, достигла і стужавіла,
Врожаєм в кошик виклалась, мій Божечку!
Врожаєм в кошик виклалась, мій Божечку!
На гіллі всіх дерев моїх садів
Рясна перлинна зав"язь не плодів,
Рясна перлинна зав"язь не плодів,
Безмовності моїх осінніх днів
пасує дим тонкої сигарети
пасує дим тонкої сигарети
Заварювала чай натхненно – як жертовний ритуал
Вивершуючи. Гейша мрій твоїх дозріло-медоносних.
Вивершуючи. Гейша мрій твоїх дозріло-медоносних.
Хотів...
Хотів її, як персик з’їсти,
Хотів її, як персик з’їсти,
...коты кричат, как брошенные дети,
и в подворотне попрошайка-ветер
и в подворотне попрошайка-ветер
Я випила до дна твої бажання, літо,
відверто, жадібно, несамовито,
відверто, жадібно, несамовито,
Шоколадна інфанта волосся чорно-густих не-пісень
Вербувала у риму. Ступаючи дивно і м’яко,
Вербувала у риму. Ступаючи дивно і м’яко,
Карамба! Самба! Сеньйорита
Текілою в тобі розлита,
Текілою в тобі розлита,
Змінився ніччю день, тепло стікає з рук.
Загравами земна облуда майоріє,
Загравами земна облуда майоріє,
Виногрона важкі, ніби груди гріховні, і в нас
чорна кров ще нуртує, і гепає пульсом у скроні...
чорна кров ще нуртує, і гепає пульсом у скроні...
Коні розтріпані,
Розхарапуджені
Розхарапуджені
Разнежена, бессовестно нага,
за полчаса до нового рассвета,
за полчаса до нового рассвета,
Коли слова упали вниз, як сигарета,
коли довкола кодло рим і вир вокзалу,
коли довкола кодло рим і вир вокзалу,
Сягнула спека сорока - яке кохання?!
Якби у тебе я ввійшов - була б остання!
Якби у тебе я ввійшов - була б остання!
Підбори гострі, гострий язичок,
що ніжно мед вилизує із тіла...
що ніжно мед вилизує із тіла...
Танцювала на вістрі місяця
Дивна і боса.
Дивна і боса.
Надто доросла як для Лоліти,
надто начитана для Ассолі -
надто начитана для Ассолі -
О мій Княже! МовчАзний звитяжцю, задивлений в місяць!
У долонях ховаю намисто розірване днів.
У долонях ховаю намисто розірване днів.
Гекуба много лет ревнует мужа,
нет, не троянского царя Приама,
нет, не троянского царя Приама,
На околиці лісу він виклав омріяний дім.
А за вікнами сад, а за садом виднілося море,
А за вікнами сад, а за садом виднілося море,
Ти учора гадала мені - на денці очей відьмацьких.
І гадала тому, хто губив, як і ти, - усе!
І гадала тому, хто губив, як і ти, - усе!
Не ти одна, але найкраще - ти,
вдихнеш у скроні радість повноти
вдихнеш у скроні радість повноти
у цієї жінки десятки імен та облич
двадцять сім пар взуття
двадцять сім пар взуття
Грецький коньяк. Шоколад бельгійський.
Вечір - як чорт на ратицях.
Вечір - як чорт на ратицях.
Возьму из твоего крыла
Перо. Одно. Такая малость!
Перо. Одно. Такая малость!
Обійми мене, будь-ласка.
Нічка темна,
Нічка темна,
Здула Бразилія... Донно Люсидіє,
чарочку в борг і я більше не нидію,
чарочку в борг і я більше не нидію,
Ця світлина мої осяватиме стіни...
Буду жити і надихатися! З піни
Буду жити і надихатися! З піни
- Про що ти думаєш, о чоловічку?
Буває ж бо ти думаєш? Про що?
Буває ж бо ти думаєш? Про що?
Жаркі сутінки виснуть.
Марить зливою місто.
Марить зливою місто.
Як і ти в моєму серці - в голові
помисли валентно не нові,
помисли валентно не нові,
Мій Друг, Художник і Поет, сирого вечора на склі
Мою любов намалював найпершим дивом на землі.
Мою любов намалював найпершим дивом на землі.
Прощавай мій осудливий розсуд -
Уготований спалаху лишок!
Уготований спалаху лишок!
Злющі небіжчику кидали: - "Ющ end К°"!
Жалісні: - Віктор Андрійович, Ющенко!
Жалісні: - Віктор Андрійович, Ющенко!
Юлії Зотовій та Оленці Осінь
І. Примарності
І. Примарності
Земля кругленька, наче колобок,
Годинник перевернуто… пісок
Годинник перевернуто… пісок
І не вітер тому причина,
Бо не вітряна, не причинна,
Бо не вітряна, не причинна,
І переконують красуні: "Щоби з нами
було вам легко, тепло - мало імпозантно
було вам легко, тепло - мало імпозантно
І зле, і нудно, і все осудно, і бракне слів,
яка до чорта література серед ослів,
яка до чорта література серед ослів,
Я Петрик - у дзьобі смачна насінина,
О де ти кохана, о де ти, єдина?
О де ти кохана, о де ти, єдина?
І чому ти така печальна?
Немов і дійсно
Немов і дійсно
Пам'яті Юлії Пігель
Що традиційно - квіти і вино
Що традиційно - квіти і вино
- Зажди!..
Я обернувся. Неждано так, чи ні,
Я обернувся. Неждано так, чи ні,
О tempora!
Думки́ богині не розпусту -
Думки́ богині не розпусту -
Забулькав чайник...Потім – засвистів
Так по-садистськи голосно (де-Садно)…
Так по-садистськи голосно (де-Садно)…
Готуй рискаль. Ідем на бараболю…
Вона з пивниці проситься на волю,
Вона з пивниці проситься на волю,
Рибалка ІІ
Чарівно! Первозданний день!
Чарівно! Первозданний день!
Юлії ЗотовійЇї темпераменту вистачило би й двом,
це сильно заводить – у ліжку вона цариця,
це сильно заводить – у ліжку вона цариця,
Мур-мур, бонжур, моншер і монамур –
А більше по-французьки я ні слова...
А більше по-французьки я ні слова...
Радіє, тобою розбурхане, серце моє.
Латає судини і пружною лине ходою
Латає судини і пружною лине ходою
Сумна красуне, чути співи мужа
земного необхідно, і не складно -
земного необхідно, і не складно -
І це минуло... Проминуло... Стало:
ти громовицею зійшла у небо,
ти громовицею зійшла у небо,
Природа жінки
* * *
* * *
Що випите - то випите!
Що кинуте - утрачене!
Що кинуте - утрачене!
Примарні силуети кращих днів -
минулі, й ті, які переді мною,
минулі, й ті, які переді мною,
І я собі подобаюсь - в тобі,*
в ясних очах угледівши небритість,
в ясних очах угледівши небритість,
У пічці горить паркет -
на ньому лискучий лак,
на ньому лискучий лак,
Ти певна, що музі потрібні даяння паяца? -
лихої пори ми з тобою дійшли до матраца:
лихої пори ми з тобою дійшли до матраца:
Богине, ви! О усмішко століть!
Я приголомшений, мені щастить,
Я приголомшений, мені щастить,
Пручатимуться, битимуться – знаю!
А ти в мішок їх і тягни до раю!
А ти в мішок їх і тягни до раю!
Навіщо, о Розкішна Кішко,
Лише минуле в бюсті гріти?
Лише минуле в бюсті гріти?
дарована прекрасній дамі одного жовтого мрячного
дощового осіннього дня, незабутньо проведеного
дощового осіннього дня, незабутньо проведеного
І ти почнеш голитися. Це точно.
Натхненно так, по-справжньому - до крові.
Натхненно так, по-справжньому - до крові.
" І мило, як уверх зростаєш вперто
З тісного листопадового светра..."
З тісного листопадового светра..."
Ляні Ладі
Ця красномовно-солодка коротка шпилька,
Ця красномовно-солодка коротка шпилька,
Що молодий поет Поезії? – Ніщо?
Напруження на сподi інтелекту?
Напруження на сподi інтелекту?
Тумани світанкові, перекати
річок і запахи духмяні
річок і запахи духмяні
Три плюси, три плюси - після любощів - на ранок,
і хоч я, хоч і я, сподівався аж на сім.
і хоч я, хоч і я, сподівався аж на сім.
Я не знаю, що в листі скажу тобі.
Стільки на душі, про що я промовчу.
Стільки на душі, про що я промовчу.
Кохайтеся, чорнобриві, скільки того літа,
Пролетить і не помітиш. Золота Лоліта,
Пролетить і не помітиш. Золота Лоліта,
Ти нині зарослий, немов Будулай
(часу на гоління, як завше, не стало),
(часу на гоління, як завше, не стало),
Ой заплуталась ти, кобіто,
Ой у пеклі тобі горіти
Ой у пеклі тобі горіти
Я дарую тобі – за місяць напевно всоте,
говори що завгодно, буди у мені снагу,
говори що завгодно, буди у мені снагу,
Ти роздягаєш поглядом повільно...
Пальтечко, девۥять ґудзиків, пасок,
Пальтечко, девۥять ґудзиків, пасок,
Я дарую тобі, Золотий, небеса голубі!
Голубів в голубих небесах!
Голубів в голубих небесах!
Іди слідами, мейлова любов…
Весна – поперед тебе, ти – за нею,
Весна – поперед тебе, ти – за нею,
Співай, красуне, схована за ніком,
солодка - голосом, бентежна - віком,
солодка - голосом, бентежна - віком,
Кохати акторку – голубити весни взимку,
шукати відлиги і щастя на фотознімку,
шукати відлиги і щастя на фотознімку,
Жіночий погляд
Затим, як ніколи, торкнулася зором,
Затим, як ніколи, торкнулася зором,
Перший день весни
У закутку землі!
У закутку землі!
- А річ у тім,
таки у тім,
таки у тім,
...Так, спершу в душ! А потім – до постелі.
Візьми он пінку. Кров-не кров – однак
Візьми он пінку. Кров-не кров – однак
Це азбука. Така життєва школа,
Де є закон – нічого і ніколи
Де є закон – нічого і ніколи
Коли безсоння соняхом нависне,
Підводячи під днем останню риску,
Підводячи під днем останню риску,
…І написав тестамент, і пішов,
І сніг летів йому з-під підошов,
І сніг летів йому з-під підошов,
...Золотенька моя,
ці пташині пісні ранкові
ці пташині пісні ранкові
Жінки - що квіти
на склі мого віконця -
на склі мого віконця -
…а сивий секундант іде в готель,
Де ми на коцах божевільно скачемо…
Де ми на коцах божевільно скачемо…
Ну, припустимо, хочу:)
Ну щось там колись там хочу…
Ну щось там колись там хочу…
Минуть токсикозів напади,
Ти будеш животик лапати,
Ти будеш животик лапати,
Осанна!
Прощай провінція –
Прощай провінція –
Вокзали, сніги і рупори…
Віконт відійде від ступору,
Віконт відійде від ступору,
Знову дні невеселі в райцентрі моїм настали -
злі міщани, сумні селяни - скінчилися свята,
злі міщани, сумні селяни - скінчилися свята,
Син Петро, що служить в війську,
пише лист до тата:
пише лист до тата:
Кольорові коханці: вона – антрацит уночі,
Він – білявий ангелик...
Він – білявий ангелик...
І я мріяв про неї, про чорну розпещену жінку -
ніжношкіру, чуттєву, палаючий антрацит!
ніжношкіру, чуттєву, палаючий антрацит!
Сплю, а сниться лет вистави:
кінь, клейноди, стяг держави,
кінь, клейноди, стяг держави,
Зійди до мене, неземна поетко,
зрони зманіжене: - "Ах, как здесь мило!"
зрони зманіжене: - "Ах, как здесь мило!"
Влітку дівчинка Мирося, що жила в Карпатах,
В Крим приїхала – до моря – з мамою і татом.
В Крим приїхала – до моря – з мамою і татом.
Як це правильно, любий! Не варто купляти штольню,
Коли треба відерце вугілля, чи два, чи три,
Коли треба відерце вугілля, чи два, чи три,
Осінь. По вінця налити і випити,
перетопити образи пригадані.
перетопити образи пригадані.
Ця любов не важка.
Як прозорий останній листок…
Як прозорий останній листок…
Краса ситуації
„Ногами з себе стягую штани.
„Ногами з себе стягую штани.
Твій дивний мармуровий профіль.
Твій голос - баритон і м"ята...
Твій голос - баритон і м"ята...
...Сіно-солома, запах трави,
Знічене “хочу”.
Знічене “хочу”.
Ногами з себе стягую штани.
Надворі ніч і місяць у тумані...
Надворі ніч і місяць у тумані...
Весняного проміння променад -
не дихати, не пити алкоголю!
не дихати, не пити алкоголю!
І золотої, й дорогої
Тобі, на жаль, мене не жаль,
Тобі, на жаль, мене не жаль,
… Пригадуєш? Було це так давно:
Смішна любов, п’янка, немов вино,
Смішна любов, п’янка, немов вино,
Вечірнє небо. Жовті ліхтарі.
Слова були гіркіші за вино.
Слова були гіркіші за вино.
...У тебе в хаті пахнуть абрикоси -
Рожева шкірка терпне, як бурштин...
Рожева шкірка терпне, як бурштин...
- Ну не обманюй, чуєш? Ні, не плачу...
(Коханий, помовчи мені услід!)
(Коханий, помовчи мені услід!)
Не тобі довірюсь - поїздам.
На вокзал прийду, а не до тебе.
На вокзал прийду, а не до тебе.
Все! Доста! Схаменися! Я простила...
Це доля нам розлуку замісила
Це доля нам розлуку замісила
...А завтра буде тиждень від весілля
Твого із Нею. Холодно від лиць.
Твого із Нею. Холодно від лиць.
Химерність рук, дитинно-віщі очі,
Слухняність кіс у капелюшку снів...
Слухняність кіс у капелюшку снів...
...Трістане, бачиш - сніг? Піврічний сум.
Глуха печаль прогірклого напою...
Глуха печаль прогірклого напою...
Віддощило – пішло у тумани.
Відболіло – пішло на сторінку.
Відболіло – пішло на сторінку.
Хмільний листопад вбрався у стократе –
Отак воно буває на віку:
Отак воно буває на віку:
Синім – церква. Жовтим – вогні.
Мокро-сірим – холодний став.
Мокро-сірим – холодний став.
Панночко, гой-ці, не плачте!
Місяць торкається пліч.
Місяць торкається пліч.
Вийти в плащику з капюшоном –
І втопитись у венах вулиць…
І втопитись у венах вулиць…
Яка морока – я клялась забути…
Яка печаль – не хочу забуття!
Яка печаль – не хочу забуття!
Засміюся. Ти будеш з базару нести торбинки.
Перекинемось фразами, як кулеметним вогнем...
Перекинемось фразами, як кулеметним вогнем...
І не збулося. Відцвіли каштани.
Весільну сукню точить сіра міль.
Весільну сукню точить сіра міль.
Бурштин на оксамиті капелюшка,
Зміїність вуст і сно-едемський гріх.
Зміїність вуст і сно-едемський гріх.
І я, здається, не я,
І ти, здається, не ти.
І ти, здається, не ти.
А ти мовчав, сховавши свою душу
За жалюзі буденності й турбот.
За жалюзі буденності й турбот.
Я хочу бути казкою для тебе,
Твоїм миттєвим святом, сьомим небом,
Твоїм миттєвим святом, сьомим небом,
Так, я буду Вашою жінкою,
Вашим спокоєм, Вашим болем,
Вашим спокоєм, Вашим болем,
Не віриш? Заморочу, доведу,
Отрую, вб"ю, зведу безсмертну душу,
Отрую, вб"ю, зведу безсмертну душу,
...Ще навіть треті півні не співали,
Іще ніхто ніде не гомонів,
Іще ніхто ніде не гомонів,
- Краплинки сліз, що на очах застигли,
Я витер би листочком золотим, -
Я витер би листочком золотим, -
Котячі любощі затихли, врешті-решт,
І тьмяний місяць завітав до спальні...
І тьмяний місяць завітав до спальні...
Все! Доста! Схаменися. Я простила.
Це доля нам розлуку замісила.
Це доля нам розлуку замісила.
Весняного проміння променад:
Не дихати, не пити алкоголю.
Не дихати, не пити алкоголю.