ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 Апокриф

Хай не грають оркестри, хай стихнуть пісні солов'їні!
Хо́ри наших чуттів не триматимуть ніжності стрій

Не шукай! Не розпитуй! На наших лазурних дорогах
Непролазними хащами бігають хижі вовки

Марґо Ґейко


Він вкотре її забував назавжди й остаточно,
До пральки вкидаючи постіль з легким ароматом
Розтріпаних кіс і розведених ніг. Кровоточив,
Ривком видираючи з себе, і криючи матом

Нервові заломлення губ, зацілованих звіром.
Стиралась помада, звивалася шия Горгони,
Як летом вітрильника вільного входив у біле
Захмар’я гори, а долоня стискала патрони.

Козацькою чайкою різко врізався в заплаву,
Не брав полонених, бо пощо їх співи надривні.
Триножив, вганяючи нігті у спину хлипкаву,
А в горлі у неї скипали жоржини і рими,

Бо в неї всі війни свої, бо гештальт перемоги
Один на мільйон, не такий, що прописано в книгах:
Отой полководець ввижався, як мінімум, богом…
Хотіла піддатись, спадаючи снігом так тихо,

Аж хрускіт фаланг видавався гучнішим за вибух,
А стріли ключиць поціляли точніше образи.
…Мій соколе сизий, опівночі снилися риби, –
Дивилися тяжко, зрізаючи литки алмазом.

О сизий сокОле, жорстокий, коханий! Твій постріл
Пласким животом загніздився, пораненим птахом
Звиває кубельце. Намулами ліпиться острів.
Покинеш лиш мертвим – без жалю, без болю, без страху…

Ламаючи крила, стираючи ступні до струпів,
Укотре навічно ішов в чорні храми на требу,
Де виклично-гордо гінкою струною прикута
Та сука, та відьма, нагноєна скалка між ребра.
3.12.2016




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-12 17:11:27
Переглядів сторінки твору 12949
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.241 / 6  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.178 / 6  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-14 11:03:29 ]
Схимниця - розумниця. Техніку вдосконалить - і буде супер! Хто така Марго - не знаю...
Шкода, що мій коментар видалили. той, що у напрямку С.Залізняк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 08:41:43 ]
Нема хвороби, друзі, нема. Є інший світ, інше світобачення, інші думки, інші смаки. Чим приваблює твір? Пластикою. А чим не дуже? Лукавством. І те, і те має право бути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 21:01:27 ]
Розведені ноги – се дуже поетично та виклично... Кожний чоловік теє потвердить!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 21:48:41 ]
Це хльостко, це – навідмаш...
Кожен знає, про який аромат йдеться)
А ноги – то найпрекрасніша частина!..
"Коль прекрасны ноги благовествующих" – Біблія))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 23:34:52 ]
Іноді, аби когось привести до тями, доводиться навіть давати ляпаса...
Зваба жінки може виявлятись у таких дрібничках, що навіть законний чоловік (зі штампом у паспорті) не помітить...
Але коли жінка каже про "розведені ноги", жоден чоловік не залишиться байдужим!..
Ave "аромату розведених ніг"!
Що може бути ліпше за таке привітання?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:50:52 ]
Перепрошую і вас, після видалення деяких коментарів так виглядає, що ви ведете монолог, але тема достойна і цілком зрозумілі ваші слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-14 12:11:46 ]
Дякую – за Вашу оцінку...
Тема – більш ніж достойна, адже за нею саме життя!..
Ніколи не припиню оспівувати жіночої зваби!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:17:54 ]
Ну от, адміністрація рішуче видалила коментування цього твору в частині особливо експресивних відгуків. Чому? Бо це таки сторінка твору, опублікованого, не в останню чергу, з покладанням на вроджений чи набутий аристократизм читачів. У цьому важливий ключик до розуміння моментів, котрі деякими коментаторами були перенесені в іншу сферу буття.
Ще раз хочу нагадати, що мова просто народу - це одне, а мова , наприклад, представників Ордену маньєристів - це дещо інше, як у специфіці потрактування, так і в розширенні образів суто в напрямку аристократизму.

Взагалі, постає проблема після всього, що раптово отримала на свої плечі авторка і що так хижо повидаляла адміністрація, - проблема виникнення надто вже простої мови критики на рівні зовсім іншому, аніж рівень і стилістика твору. Звичайно, в кожному нашому творі є недоліки, ми їх бачимо чи не бачимо, але вони є. Як у тому анекдоті про жителів степів (і читачах української поезії, напевно).
Отже, у творі є суто своя проблематика, і на цю проблематику потрібно дивитися не очима читача, а саме очима героїні - вона так це бачить, так відчуває. Це перевтілення в героїню, нмсд, - найперша потреба для критика. Тільки так, думаю, можемо бути корисними авторові, та й собі. Бо коментувати в інших цілях, навіщо? Коментар обов`язково, як на мою скромну думку, повинен бути у співтворчості, принаймні в колі таких ж бо авторів. Начебто DIXI?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 22:01:46 ]
дякую Редакції Майстерень за втручання в ситуацію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-28 14:49:37 ]
О, Дорога Схимнице, я оспівала тему аромату, який Ви мали на увазі. І Вашу героїню теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-30 20:17:21 ]
дякую)
я просто до цього свого вірша уже маю якийсь страх тепер...((