Жінка чи просто душа у жіночому тілі
крила порубано - все ж залишаються білі
кров очищає від зла
я б перетяла життя від основ, від початку
хто на судьбі моїй ставив цю чорну печатку?
(ОКСАНА РОМАНІВ)

Жінка? - Ні, просто Душа, що в жіночому тілі
Мусить приречено в цьому житті проживать.
Хто і для чого поставив на Душу печать???
З неба всю вічність погляди янголів пильні...
(НАТАЛІЯ КРІСМАН)

Жінка-душа, як метелика трепетні крила,
Їй би до Сонця, та знову лиш іскри свічі...
Жінка? Чи дівчинка дивна в жіночому тілі?
...Янголи очі відводять і серце гірчить.
(ОКСАНА МАЗУР)

Поколола ніжні пальці – не відчула болю,
Тонко-тонко вишивала, прикликала долю.
Плакала, а чи сміялась – янголи лиш знають.
Задощило – і не спиться, серце тужить раєм.

Дивна жінка невагома в косах місяць ніжить.
Срібна посестра любові. Сніг біліє крижмом,
Сповиває млосно душу, сіє сон на вії…
Незіпсовано-дитинно в серці квітка зріє.

Проростає через північ кришталевим чаром
Дивна жінка, що вальсує з місяцем у парі.
Їй не спиться і не йметься, крила прагнуть лету.
Жінка-фея, трішки муза, втомлена комета.

Назбирала в кошик зорі – іскри для намиста,
Найяснішу і найкращу розчинила в тісті.
Замісила короваєм, випекла у сонце
І покраяла на скибки. Для усіх. То конче.

Дивна жінка, чи видіння, чи душа дитинна,
Крила білі, аж прозорі, без провини винна…
Вишивала рясно долю – гладдю, не хрестами,
Вірила в примарне щастя, щиро, до нестями.

16.01.2011

отак собі поговорили три Душі...)