ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель

Віктор Кучерук
2026.05.28 06:27
Над негаснучим вогнем
Сковорідка з салом
Жиром топленим мене
Зваблює помалу.
Смалець пахне й булькотить,
Як горілка з пляшки,
Що уже я ллю в цю мить
У щербату чашку.

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26

Кока Черкаський
2026.05.27 00:58
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!

Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:

хома дідим
2026.05.26 21:30
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд

Борис Костиря
2026.05.26 21:04
Це святкування, певно, особливе,
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?

Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.

Іван Потьомкін
2026.05.26 19:58
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл

Артур Курдіновський
2026.05.26 17:59
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".

Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Стахановець
Як це правильно, любий! Не варто купляти штольню,
Коли треба відерце вугілля, чи два, чи три,
Краще ввечері дівку до серця собі знайти,
Відпочити у клубі, приміром, – і ніч прикольна
Перекотиться в ранок, піде антрацит додому,
Залишивши у ванні на столику свій гребінець,
Це, погодься, палкого кохання не гірший кінець,
Ти спокійно доспиш, і забудеш ім′я по тому.
А проспавшись, насупиш чоло: “Вероніка? Катька?
Може, просто Марія?”. Не парся, Стаханов! Відбій!
Через тиждень знайдеться нехилий новий забій!
Бо на грома тобі ціла шахта проблем Засядька?




Найвища оцінка Інґвар Олафсон 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Лариса Вировець 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-01 19:18:02
Переглядів сторінки твору 5246
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.743 / 5.5  (5.019 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.510 / 5.25  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-01 19:38:33 ]
Дуже неочікуваний погляд на події... Талановито. Може, трішки видається неетично, але якщо вдуматися у зміст...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-01 20:32:38 ]
Гарний вірш. Тільки, справді, краще б змінити останні слова...Бо, очевидно, проблеми там не в Засядька і не у власника шахти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-01 20:41:48 ]
Не бачу неетичного у щоденних ситуаціях. Прекрасна щирість погляду і відвертість слів!
Особисто мене трохи знітила нота жіночої стервозності. Золотенька, таке буває лише коли жінка не отримує того, кого хоче. А якщо подумати, то нащо героїні хотіти такого стахановця. Це вже з розділу "я єго слєпіла із того, что било..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-01 21:10:56 ]
А Аому "на грома"
В мові є вираз "на біса" ?
Чи це натяк на щось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-01 22:46:45 ]
Такий перегук буденного і трагічного, приватного і загального... Якесь сумяття почуттів викликає останній рядок. Чомусь відразу ж згадується, що та шахта не Засядька а Фіми Звягільського...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 10:09:22 ]
Що ви всі до того останнього рядка причепилися? Не дивіться на текст так перпендикулярно :-)

Валюшо, випий брому! Що тобі ті жиди поганого зробили? Скрізь у тебе "жидомасонські козні"!

Життя прекрасне! Радій поки воно втебе ще є ;-)))

Золота, ти справжня окраса цього сайту, щоб там хто не говорив! Щиро!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 11:22:58 ]
"Скрізь у тебе "жидомасонські козні"! Ваше враження хибне. Прошу не узагальнювати. Де є - там є, а де нема - то й нема. Згадалося Винниченкове читання історії України (це щодо брому). Вам це про щось говорить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-12-02 11:43:16 ]
Усім - дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-02 12:08:34 ]
Цікава увиразнена вами дилема:
"Як це правильно, любий! Не варто купляти штольню,
Коли треба відерце вугілля, чи два, чи три..."

"чотири.. і двадцять"? Гарна послідовність прив'язки мужчини до жіночих запитів :)

Як на мене, ідеологічно ніби близько за виконанням до маньєризму, духовний аспект існування ліричних героїв автором свідомо і до максимуму зменшено.
Але - гра відбувається в жорсткій, добре відомій нам реальності. Лірична героїня ніби остерігається багатьох загроз, і цілком згідна на менше, заради збереження добре опанованого нею статус-кво?
Як би не так. :)
А може вся справа в іншому? Чим дрібніші наші запити, тим легше нами, чоловіками, керувати?
Отож, іронічний неореалізм і постфемінізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-02 21:28:14 ]
Ну, звісно, Валентине, Інґвар тому про бром і написав, він (Інґвар) у нас розумний хлопчик :),за яким я страшенно (у гарному розумінні) заскучила :)
Золотенька, ти показала нове обличчя - гостра соціальна лірика у твоєму виконанні, це - щось !