ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув

Артур Курдіновський
2025.09.12 05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.

І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,

Віктор Кучерук
2025.09.12 05:41
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.

Володимир Бойко
2025.09.11 22:58
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.

І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя

Пиріжкарня Асорті
2025.09.11 22:15
дива з вівса суха солома різка токсин в гаю гриби плуги чужі що страх узяти якщо з воріт а вже заслаб стіна товста панель основа своя зігрій і на верстак і квітку щоб на скотч узяти one day однак осот не квітка рак не риба вона це фіш носій ік

Борис Костиря
2025.09.11 22:14
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.

Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.

Євген Федчук
2025.09.11 18:08
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп

Сергій Губерначук
2025.09.11 17:51
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!

Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,

Артур Курдіновський
2025.09.11 17:08
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.

До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,

С М
2025.09.11 12:14
ей! ей! ей! ей
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам

друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“

Віктор Кучерук
2025.09.11 07:57
Це точно, що ви не побачили,
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?

Борис Костиря
2025.09.10 21:41
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,

Іван Потьомкін
2025.09.10 21:09
И если я умру, то кто же
Мои стихи напишет вам,
Кто стать звенящими поможет
Еще не сказанным словам?"
Анна Ахматова

"тим,які виживуть після пожежі мови...
і золотою золою впадуть за рогом...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Стахановець
Як це правильно, любий! Не варто купляти штольню,
Коли треба відерце вугілля, чи два, чи три,
Краще ввечері дівку до серця собі знайти,
Відпочити у клубі, приміром, – і ніч прикольна
Перекотиться в ранок, піде антрацит додому,
Залишивши у ванні на столику свій гребінець,
Це, погодься, палкого кохання не гірший кінець,
Ти спокійно доспиш, і забудеш ім′я по тому.
А проспавшись, насупиш чоло: “Вероніка? Катька?
Може, просто Марія?”. Не парся, Стаханов! Відбій!
Через тиждень знайдеться нехилий новий забій!
Бо на грома тобі ціла шахта проблем Засядька?




Найвища оцінка Інґвар Олафсон 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Лариса Вировець 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-01 19:18:02
Переглядів сторінки твору 4943
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.742 / 5.5  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.510 / 5.25  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-01 19:38:33 ]
Дуже неочікуваний погляд на події... Талановито. Може, трішки видається неетично, але якщо вдуматися у зміст...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-01 20:32:38 ]
Гарний вірш. Тільки, справді, краще б змінити останні слова...Бо, очевидно, проблеми там не в Засядька і не у власника шахти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-01 20:41:48 ]
Не бачу неетичного у щоденних ситуаціях. Прекрасна щирість погляду і відвертість слів!
Особисто мене трохи знітила нота жіночої стервозності. Золотенька, таке буває лише коли жінка не отримує того, кого хоче. А якщо подумати, то нащо героїні хотіти такого стахановця. Це вже з розділу "я єго слєпіла із того, что било..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-01 21:10:56 ]
А Аому "на грома"
В мові є вираз "на біса" ?
Чи це натяк на щось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-01 22:46:45 ]
Такий перегук буденного і трагічного, приватного і загального... Якесь сумяття почуттів викликає останній рядок. Чомусь відразу ж згадується, що та шахта не Засядька а Фіми Звягільського...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 10:09:22 ]
Що ви всі до того останнього рядка причепилися? Не дивіться на текст так перпендикулярно :-)

Валюшо, випий брому! Що тобі ті жиди поганого зробили? Скрізь у тебе "жидомасонські козні"!

Життя прекрасне! Радій поки воно втебе ще є ;-)))

Золота, ти справжня окраса цього сайту, щоб там хто не говорив! Щиро!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 11:22:58 ]
"Скрізь у тебе "жидомасонські козні"! Ваше враження хибне. Прошу не узагальнювати. Де є - там є, а де нема - то й нема. Згадалося Винниченкове читання історії України (це щодо брому). Вам це про щось говорить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-12-02 11:43:16 ]
Усім - дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-02 12:08:34 ]
Цікава увиразнена вами дилема:
"Як це правильно, любий! Не варто купляти штольню,
Коли треба відерце вугілля, чи два, чи три..."

"чотири.. і двадцять"? Гарна послідовність прив'язки мужчини до жіночих запитів :)

Як на мене, ідеологічно ніби близько за виконанням до маньєризму, духовний аспект існування ліричних героїв автором свідомо і до максимуму зменшено.
Але - гра відбувається в жорсткій, добре відомій нам реальності. Лірична героїня ніби остерігається багатьох загроз, і цілком згідна на менше, заради збереження добре опанованого нею статус-кво?
Як би не так. :)
А може вся справа в іншому? Чим дрібніші наші запити, тим легше нами, чоловіками, керувати?
Отож, іронічний неореалізм і постфемінізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-02 21:28:14 ]
Ну, звісно, Валентине, Інґвар тому про бром і написав, він (Інґвар) у нас розумний хлопчик :),за яким я страшенно (у гарному розумінні) заскучила :)
Золотенька, ти показала нове обличчя - гостра соціальна лірика у твоєму виконанні, це - щось !