ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Лімерики F 2
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.

Володимир Мацуцький
2026.08.03 12:19
Народе, встань!
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,

Іван Потьомкін
2026.08.03 12:10
***
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?

Пиріжкарня Асорті
2026.08.03 11:25
Перша колегія другої половини цього літа
Протокол 01/08.2026 від третього серпня поточного року. Місце проведення — Інтернет. Онлайн-колегія незалежних експертів нашого sub-порталу розглянула весь текст, зупинившись лише на окремому абзаці всього тексту про героя, наданого ним же на одній зі

Вячеслав Руденко
2026.08.03 11:17
У романтичному шаленстві без турботи.
Ручай по нам тече і тінь карети
У романтичному шаленстві без турботи,
Зозуль уривчасті ноктюрни і куплети -
Бутоном Клодта коси нам не заколоти !

А возики здіймають пил у спицях,
Про горнє сповіщають у рипінні,
Меланхолійно квітне крокус на гробни

хома дідим
2026.08.03 08:50
* 161 *
нам ці ночі хтось наврочив
наворочені в пітьмі
недослівно неохоче
віддавалися мені
вибрані чуття готові
до любові та війни
ще бажання нетактовні
ти не вір мені о ні

Віктор Кучерук
2026.08.03 06:14
* * *
І небо бездонне,
І поле широке
Іще напівсонні,
Іще сліпоокі.
І річка в тумані,
І луки росисті,
Немов на екрані,
Постали врочисто.

Ірина Вовк
2026.08.03 06:06
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 3)
…За годину до… …9 лютого 1942 року. Двері Спілки письменників трощать приклади гестапо… Коли німці вибили двері Спілки, Михайло міг піти. Його ніхто не тримав. Але для нього піти означало б залишити свою душу в лапах катів. Жити без Душі було б спр

С М
2026.08.02 20:38
Дивуючись (Jethro Tull)
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
Верховний витязь на ходулях
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
My love you know -- jazz English Version
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Чому не можна із цвинтаря нічого брати
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
Ліліт
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
***
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади Трансцендентальне |

 Мій Друг, Художник і Поет... За К. Нікольским
Образ твору Мій Друг, Художник і Поет, сирого вечора на склі
Мою любов намалював найпершим дивом на землі.
І я замовк біля вікна. І радість тиха ожила.
І з тих часів моя любов зі мною тут була.

І, як вода, життя текло,
І тішило його тепло,
Коли на мокрий вечір я
дивився крізь віконне скло.

І довго я не помічав
В очах любові смутку яв,
Нудоти дощової слід -
Моя ж любов губила цвіт!

Моя любов згубила квіт і згас ясний чудовий день,
Безрадісну мою любов сотала ночі тінь.
Минуло відчуття трунке, те чарівливе, огняне́, -
Моя любове, ось і ти уже не радуєш мене.

Ущухли ніжності тони,
Ні висі вже, ні глибини,
Натхненних ліній станув лет -
Лише байдужості портрет.

І віч-у-віч з любов’ю я,
А на душі жура зрання -
Безбарв’я покою земним
Мовчанням ділиться своїм.

І сяйво дива на лиці потане снігом у руці,
І зморена моя любов урветься і помре в мені.
І тлом печального дощу сльозитиме вона по склу -
Нечутно, тінню уночі, кудись у небуття йдучи...

І райдугу минулих днів
Укриє пилом майбуття,
Утратить мову кольорів
Любові вицвіле ім’я.

Малюнок губиться на склі,
Лишаються одні жалі,
Невже не поновити знов
У кольорах свою любов?!

А може вибити вікно і світ відкрити, заодно!
Де сонячний малює злет мій Друг, Художник і Поет?!

[У шир небесного вікна у серці радість ожила.
Моя любов - така земна - навколо вже була! ] *


2010

* - переклад музикального закінчення. :)



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Пісню виконує К.Нікольский і група «Воскресенье»


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-09 14:28:11
Переглядів сторінки твору 6695
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.195 / 5.5  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2026.07.30 18:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Невіглас (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-09 15:00:29 ]
а може це не любов ? так сонет, лірична мелодія минулих днів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-04-09 15:07:48 ]
Вітаю, Богдане, мене теж це питання заінтригувало, тому і спробував для себе зрозуміти його таким ось, досить вільним трактуванням, не для пісенного, а швидше для поетичного вжитку.
Все таки сподіваюся, що тут саме про любов.
Мелодії з нашої молодості, так, Богдане?
Тоді, щоправда, нас більше за любов цікавило кохання, пиво і літаки у блакитному небі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-04-09 18:46:32 ]
проспівав ваш переклад - гарно.
"Любові вигасле ім’я".МОЖЕ ВИЦВІЛЕ? З ПОВАГОЮ

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-04-10 09:11:33 ]
О, співати тут зовсім не обов'язково, текстовий оригінал від Костянтина Нікольского у перекладі спеціально доповнений до чіткішої поетичної форми, що для виконання не зовсім зручно...

А за "вицвіле" дякую, схоже, що саме те, що треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-09 23:14:44 ]
Все минає, і любов, на жаль, теж, хоч Міша Боярський співає, що вона не проходить.
Я б, колего маньєристе, у цей вірш вплів би магію - розбив би скло і кінчилась любов із розбитим склом. У мене було колись у молодості таке - дівчина подарувала обруч маленький на руку. Я його носив два роки, поки й любилося. А коли він тріснув на руці,таке дивовижне співпадіння було, і любов закінчилась.
Трохи сумно. Вірю, що до Вашого ЛГ прийде ще велика любов, і він відродиться, як фенікс із попелу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-04-10 09:04:29 ]

О, вітаю, колего!
Ярославе, у наших стосунках із жінками, а особливо у жінок із нами, і як на мене звісно, завше присутні і фетиші, і тотеми. :)
Щось у цих речах є таке, вкрай фундаментальне.
Коли у мене тріснув той маленький обруч на пальці, і за досить дивних обставин, то я не дав йому безслідно зникнути - і, принаймні, дуже дружні стосунки були збережені...

Але ця композиція, попри всю її містерійність, може апелювати і до значно ширшого підтексту - взагалі світобачення, в якому є наш Друг, Художник і Поет, і взагалі Творець всього. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-10 17:43:37 ]
В моєму випадку теж стосунки були збережені дружні, тільки любові вже не було.
А щодо ширшого світобачення - цілком згоден, справді, чомусь не подумав про те, дякую, що просвітили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-04-10 23:03:32 ]

А в мене та ж на серці дивина -
кого любив, того люблю і досі...
Ей, ви, красуні у моїм покосі,
Я пам'ятаю вас, і п'ю за вас до дна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-11 02:31:34 ]
Це - чудово. Кажуть, стара любов не іржавіє.
Мов давня рана знов занила,
Не знав, що в серці вона є,
Ти так неждано подзвонила
І серце тьохнуло моє.

І серце так затріпотіло,
Немов до нього пригорнув
Твоє солодке, юне тіло
В той час, який давно минув.

Він мов ожив - такий прекрасний,
В раптовім подиху весни,
Моя ти зірко непогасна,
Світи мені із давнини.

І ще дзвони...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сніжана Тимченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-22 16:16:21 ]
Так гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 20:52:31 ]


* * * (М.Л)
Не подівалася моя любов нікуди,
не обернулися літа у тло полуди.

Була і будеш ти, кохана, у мені,
як юне сонечко у зору бурштині,
як мовчазна твоя печаль-застуда мною,

з якою й Бог у дні мої, такі земні,
глядить порою сумно - «що ж я кою?»…





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2024-03-17 16:10:58 ]
Ні висі, А ні глибини,
Розтануть снігом у руці


Середньо