ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Вірлан Роксолана
2026.01.24 21:10
Уже так є: мосяжний промінь сонця
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала

зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Вячеслав Руденко
2026.01.24 18:03
годі голову бити об стіну
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Філософічне

 Жовтневі іди соцреалізму
Осінь. По вінця налити і випити,
перетопити образи негадані!
Тягну цигарку і подумки - „йшла би ти...”
кидаю всоте услід любці-гадині.

Мне простирадла сьогодні зі зварником!
Щойно з загранки і щедро башлятиме.
То вже в капронах, і в туфлях із бантиком!
Нині на танцях із ним вишиватиме!

Осінь. А в нас би напевно наладилось.
Я і з питтям зав’язав би, і з картами,
там і халтурка яка нова трапилась, -
склалось б, якби ми того були вартими.

Але прикинула вигоду, зрадила.
Знав би, то не довіряв ані крапельки.
Все, що хотіла, виходить, отримала -
шубки, панчохи... І змії-приятельки!

Осінь. Прострації соцагітації.
З хлопцями пива би зо три бокальчики,
й ті іще натрафаретити грації,
задниці, перса, і з "мальборо" пальчики.

Тьху! Ще горілочки. Осінь парадами:
Лєніни, Маркси і Фрідріхи Енгельси, -
кожному погляд твоїми принадами
сповнити - краще за будь-які індекси...
___

Згаслу цигарку на потім заначити,
взятись за справжнє з малярською ревністю!
Бо раз мистецтву і дано щось значити -
це підійматись над злою буденністю!


2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-06 22:52:19
Переглядів сторінки твору 12331
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.973 / 5.5  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:25:48 ]
А мені сподобалось!!!:)
Кохати зварника за "бантики",
Митця кохати - за романтіку,
І ще одного - так ... для практики!-
Для нас, курвів, звичайна тактика:Р



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 12:27:18 ]
"...февраль достать чернил и плакать,
писать о феврале навзрыд..." - Б.Пастернак

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:34:19 ]
Ну то навіщо ж так одразу, про "фєвраль"? Там жеж далі - весна, вже не посумуєш! :)
Нє, дайте людям троха часу на рефлєкси та рефлєксії, жеби потім на весну то всьо не переживати разом з авітамінозом ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 13:30:02 ]
Плакать і тільки плакать! Як згадаю ті часи! Менше би волочився і там алкоголю приймав - скільки би встиг усього!
Юлія, гарний віршик у вас вийшов, ви напевно весела і трохи хуліганка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:00:22 ]
Варваро, Юлія, ех, де мої хоча б 40 років! Я би з вами про кохання, ох поговорив! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:03:44 ]
Хіх, а говорити про нього можна і в 100 років;)---
Так що, буду рада;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:06:31 ]
Та й жінки розрив легше переживають (на мою скромну) думку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:17:05 ]
Варваро, ви ж розумієте, значно далі 40 особливо гостро розумієш зміст того вислову "спочатку було слово". До 40 воно було таким безвідповідальним, а зараз боюсь, що ціла планета з населенням з'являться :)
Кажете жінкам легше? Це якось оправдовує наше дон-жуанство?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:20:22 ]
Не знаю... мені важко судити, мені всього 19, мабуть ще прийде час, але здогадуюсь як це. Це нічого не виправдовує, я по собі суджу, я завжди прагну дружніх стосунків із колишніми. Так має бути, еге ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:42:57 ]
Дружні стосунки? Між чоловіками і жінками? Так чи інакше забарвлені, підфарбовані чиїмсь сексуальним жаданням. "Дасть чи не дасть" - це значно гостріше, аніж "бути чи не бути" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:45:36 ]
Погоджуюсь;)- Але не можна бути ворогами! Аж ніяк, а в дружбу між чоловіком і жінкою як таку не вірю;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 11:35:24 ]
Коли вже йдеться поруч просто, без зітхання
І "дасть - не дасть" вже не така й проблема,
Подам ті руку й підемо до тебе,
Бо ж дружба - то довіра, не змагання:)

Але з чоловіками, звичайно, краще займатись тим, чим належить:))) Хоча "не можешь любить - сиди и дружи" - жорстоко, щоправда, але вірно. Не можеш - мається на увазі у широкому значенні (очі б вже мої тебе не бачили! Давай-но дружить!:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 12:20:30 ]
Класно дівчата ви про це все тут сказали! Ось що таке суспільний прогрес! За часи моєї юності дівчата ніколи не говорили правди, а хлопці тим більше. :)

Я проглянув ваші творчі сторінки, Варю, Юліє - гарненько у вас.
І подумав, а давайте ми з вами зробимо творче угрупування, чи ні? "Майстерні" обіцяють такий сервіз невдовзі організувати.

З цієї можливої нагоди потрібно маніфест написати?
На кшталт,

Давай - дружити, радісно блудити
стежинами травневими під сонцем,
коли від спеки, розпашілі діти,
ми покриватимемося багрянцем,
а не від сорому за круглі дати,
які не знали "бути чи не бути";
і не вагатись "дати чи не дати",
бо гарно дати значить не забути!

То як, дівчатка, робимо угрупування?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 14:59:09 ]
На рахунок угруповання - буде натхнення - погрупуємося.:)
На рахунок "не забути" - так можна і сніговика поліпити... Але це вже з іншого анекдоту:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 15:09:10 ]
Можна буде якось назватись, які будуть пропозиції?
Ціль угрупування випустити інтернет-збірочку? Юлія, Варваро, яку тему вам цікаво було б зачепити? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-08 15:49:08 ]
А щось інтимне, мабуть;)--- Файно було б;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 14:57:03 ]
Браво!!! З усього що було надіслано на конкурс - це мабуть самий оригінальний за розкриттям теми твір. Так точно передати цілу епоху, такою як вона промайнула перед очами кількох поколінь людей далеких від високої політики і такого іншого. Ви, справжній майстер! От тільки, шоста строфа, на мою думку,зайва. Брутальнувата і дещо знецінює попередні та наступні.
Бажаю перемоги у цьому конкурсі.
З повагою, Перехожий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-12-03 21:50:39 ]
Н-да?
Ви мене дуже здивували, шановний Юрію.
Взагалі приємно чути хороші слова, але це швидше наша з вами ностальгія за нашою ж юністю, коли пива можна було пити "немерено", і на любов сил ще цілком при цьому вистачало...
Можливо, ви праві щодо 6 строфи - переношу її до коментарів.
Зараз напевно під зварником скрикує,
палко стискає, хлюпоче животиком, -
ясно - по-справжньому, хоч і очікує
туфельки імпортні, човники з бантиком.

Та я вам скажу, що інколи обійми такі жаркі, що на животах так хлюпає. Бувало таке, ех :)