ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Філософічне

 Жовтневі іди соцреалізму
Осінь. По вінця налити і випити,
перетопити образи негадані!
Тягну цигарку і подумки - „йшла би ти...”
кидаю всоте услід любці-гадині.

Мне простирадла сьогодні зі зварником!
Щойно з загранки і щедро башлятиме.
То вже в капронах, і в туфлях із бантиком!
Нині на танцях із ним вишиватиме!

Осінь. А в нас би напевно наладилось.
Я і з питтям зав’язав би, і з картами,
там і халтурка яка нова трапилась, -
склалось б, якби ми того були вартими.

Але прикинула вигоду, зрадила.
Знав би, то не довіряв ані крапельки.
Все, що хотіла, виходить, отримала -
шубки, панчохи... І змії-приятельки!

Осінь. Прострації соцагітації.
З хлопцями пива би зо три бокальчики,
й ті іще натрафаретити грації,
задниці, перса, і з "мальборо" пальчики.

Тьху! Ще горілочки. Осінь парадами:
Лєніни, Маркси і Фрідріхи Енгельси, -
кожному погляд твоїми принадами
сповнити - краще за будь-які індекси...
___

Згаслу цигарку на потім заначити,
взятись за справжнє з малярською ревністю!
Бо раз мистецтву і дано щось значити -
це підійматись над злою буденністю!


2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-06 22:52:19
Переглядів сторінки твору 13338
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.987 / 5.5  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.975 / 5.5  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.09.11 09:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:25:48 ]
А мені сподобалось!!!:)
Кохати зварника за "бантики",
Митця кохати - за романтіку,
І ще одного - так ... для практики!-
Для нас, курвів, звичайна тактика:Р



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 12:27:18 ]
"...февраль достать чернил и плакать,
писать о феврале навзрыд..." - Б.Пастернак

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:34:19 ]
Ну то навіщо ж так одразу, про "фєвраль"? Там жеж далі - весна, вже не посумуєш! :)
Нє, дайте людям троха часу на рефлєкси та рефлєксії, жеби потім на весну то всьо не переживати разом з авітамінозом ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 13:30:02 ]
Плакать і тільки плакать! Як згадаю ті часи! Менше би волочився і там алкоголю приймав - скільки би встиг усього!
Юлія, гарний віршик у вас вийшов, ви напевно весела і трохи хуліганка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:00:22 ]
Варваро, Юлія, ех, де мої хоча б 40 років! Я би з вами про кохання, ох поговорив! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:03:44 ]
Хіх, а говорити про нього можна і в 100 років;)---
Так що, буду рада;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:06:31 ]
Та й жінки розрив легше переживають (на мою скромну) думку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:17:05 ]
Варваро, ви ж розумієте, значно далі 40 особливо гостро розумієш зміст того вислову "спочатку було слово". До 40 воно було таким безвідповідальним, а зараз боюсь, що ціла планета з населенням з'являться :)
Кажете жінкам легше? Це якось оправдовує наше дон-жуанство?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:20:22 ]
Не знаю... мені важко судити, мені всього 19, мабуть ще прийде час, але здогадуюсь як це. Це нічого не виправдовує, я по собі суджу, я завжди прагну дружніх стосунків із колишніми. Так має бути, еге ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:42:57 ]
Дружні стосунки? Між чоловіками і жінками? Так чи інакше забарвлені, підфарбовані чиїмсь сексуальним жаданням. "Дасть чи не дасть" - це значно гостріше, аніж "бути чи не бути" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:45:36 ]
Погоджуюсь;)- Але не можна бути ворогами! Аж ніяк, а в дружбу між чоловіком і жінкою як таку не вірю;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 11:35:24 ]
Коли вже йдеться поруч просто, без зітхання
І "дасть - не дасть" вже не така й проблема,
Подам ті руку й підемо до тебе,
Бо ж дружба - то довіра, не змагання:)

Але з чоловіками, звичайно, краще займатись тим, чим належить:))) Хоча "не можешь любить - сиди и дружи" - жорстоко, щоправда, але вірно. Не можеш - мається на увазі у широкому значенні (очі б вже мої тебе не бачили! Давай-но дружить!:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 12:20:30 ]
Класно дівчата ви про це все тут сказали! Ось що таке суспільний прогрес! За часи моєї юності дівчата ніколи не говорили правди, а хлопці тим більше. :)

Я проглянув ваші творчі сторінки, Варю, Юліє - гарненько у вас.
І подумав, а давайте ми з вами зробимо творче угрупування, чи ні? "Майстерні" обіцяють такий сервіз невдовзі організувати.

З цієї можливої нагоди потрібно маніфест написати?
На кшталт,

Давай - дружити, радісно блудити
стежинами травневими під сонцем,
коли від спеки, розпашілі діти,
ми покриватимемося багрянцем,
а не від сорому за круглі дати,
які не знали "бути чи не бути";
і не вагатись "дати чи не дати",
бо гарно дати значить не забути!

То як, дівчатка, робимо угрупування?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 14:59:09 ]
На рахунок угруповання - буде натхнення - погрупуємося.:)
На рахунок "не забути" - так можна і сніговика поліпити... Але це вже з іншого анекдоту:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 15:09:10 ]
Можна буде якось назватись, які будуть пропозиції?
Ціль угрупування випустити інтернет-збірочку? Юлія, Варваро, яку тему вам цікаво було б зачепити? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-08 15:49:08 ]
А щось інтимне, мабуть;)--- Файно було б;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 14:57:03 ]
Браво!!! З усього що було надіслано на конкурс - це мабуть самий оригінальний за розкриттям теми твір. Так точно передати цілу епоху, такою як вона промайнула перед очами кількох поколінь людей далеких від високої політики і такого іншого. Ви, справжній майстер! От тільки, шоста строфа, на мою думку,зайва. Брутальнувата і дещо знецінює попередні та наступні.
Бажаю перемоги у цьому конкурсі.
З повагою, Перехожий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-12-03 21:50:39 ]
Н-да?
Ви мене дуже здивували, шановний Юрію.
Взагалі приємно чути хороші слова, але це швидше наша з вами ностальгія за нашою ж юністю, коли пива можна було пити "немерено", і на любов сил ще цілком при цьому вистачало...
Можливо, ви праві щодо 6 строфи - переношу її до коментарів.
Зараз напевно під зварником скрикує,
палко стискає, хлюпоче животиком, -
ясно - по-справжньому, хоч і очікує
туфельки імпортні, човники з бантиком.

Та я вам скажу, що інколи обійми такі жаркі, що на животах так хлюпає. Бувало таке, ех :)