ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Філософічне

 Жовтневі іди соцреалізму
Осінь. По вінця налити і випити,
перетопити образи негадані!
Тягну цигарку і подумки - „йшла би ти...”
кидаю всоте услід любці-гадині.

Мне простирадла сьогодні зі зварником!
Щойно з загранки і щедро башлятиме.
То вже в капронах, і в туфлях із бантиком!
Нині на танцях із ним вишиватиме!

Осінь. А в нас би напевно наладилось.
Я і з питтям зав’язав би, і з картами,
там і халтурка яка нова трапилась, -
склалось б, якби ми того були вартими.

Але прикинула вигоду, зрадила.
Знав би, то не довіряв ані крапельки.
Все, що хотіла, виходить, отримала -
шубки, панчохи... І змії-приятельки!

Осінь. Прострації соцагітації.
З хлопцями пива би зо три бокальчики,
й ті іще натрафаретити грації,
задниці, перса, і з "мальборо" пальчики.

Тьху! Ще горілочки. Осінь парадами:
Лєніни, Маркси і Фрідріхи Енгельси, -
кожному погляд твоїми принадами
сповнити - краще за будь-які індекси...
___

Згаслу цигарку на потім заначити,
взятись за справжнє з малярською ревністю!
Бо раз мистецтву і дано щось значити -
це підійматись над злою буденністю!


2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-11-06 22:52:19
Переглядів сторінки твору 12843
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.987 / 5.5  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.975 / 5.5  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.07.07 09:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:25:48 ]
А мені сподобалось!!!:)
Кохати зварника за "бантики",
Митця кохати - за романтіку,
І ще одного - так ... для практики!-
Для нас, курвів, звичайна тактика:Р



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 12:27:18 ]
"...февраль достать чернил и плакать,
писать о феврале навзрыд..." - Б.Пастернак

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 12:34:19 ]
Ну то навіщо ж так одразу, про "фєвраль"? Там жеж далі - весна, вже не посумуєш! :)
Нє, дайте людям троха часу на рефлєкси та рефлєксії, жеби потім на весну то всьо не переживати разом з авітамінозом ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 13:30:02 ]
Плакать і тільки плакать! Як згадаю ті часи! Менше би волочився і там алкоголю приймав - скільки би встиг усього!
Юлія, гарний віршик у вас вийшов, ви напевно весела і трохи хуліганка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:00:22 ]
Варваро, Юлія, ех, де мої хоча б 40 років! Я би з вами про кохання, ох поговорив! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:03:44 ]
Хіх, а говорити про нього можна і в 100 років;)---
Так що, буду рада;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:06:31 ]
Та й жінки розрив легше переживають (на мою скромну) думку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:17:05 ]
Варваро, ви ж розумієте, значно далі 40 особливо гостро розумієш зміст того вислову "спочатку було слово". До 40 воно було таким безвідповідальним, а зараз боюсь, що ціла планета з населенням з'являться :)
Кажете жінкам легше? Це якось оправдовує наше дон-жуанство?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:20:22 ]
Не знаю... мені важко судити, мені всього 19, мабуть ще прийде час, але здогадуюсь як це. Це нічого не виправдовує, я по собі суджу, я завжди прагну дружніх стосунків із колишніми. Так має бути, еге ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-07 18:42:57 ]
Дружні стосунки? Між чоловіками і жінками? Так чи інакше забарвлені, підфарбовані чиїмсь сексуальним жаданням. "Дасть чи не дасть" - це значно гостріше, аніж "бути чи не бути" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:45:36 ]
Погоджуюсь;)- Але не можна бути ворогами! Аж ніяк, а в дружбу між чоловіком і жінкою як таку не вірю;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 11:35:24 ]
Коли вже йдеться поруч просто, без зітхання
І "дасть - не дасть" вже не така й проблема,
Подам ті руку й підемо до тебе,
Бо ж дружба - то довіра, не змагання:)

Але з чоловіками, звичайно, краще займатись тим, чим належить:))) Хоча "не можешь любить - сиди и дружи" - жорстоко, щоправда, але вірно. Не можеш - мається на увазі у широкому значенні (очі б вже мої тебе не бачили! Давай-но дружить!:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 12:20:30 ]
Класно дівчата ви про це все тут сказали! Ось що таке суспільний прогрес! За часи моєї юності дівчата ніколи не говорили правди, а хлопці тим більше. :)

Я проглянув ваші творчі сторінки, Варю, Юліє - гарненько у вас.
І подумав, а давайте ми з вами зробимо творче угрупування, чи ні? "Майстерні" обіцяють такий сервіз невдовзі організувати.

З цієї можливої нагоди потрібно маніфест написати?
На кшталт,

Давай - дружити, радісно блудити
стежинами травневими під сонцем,
коли від спеки, розпашілі діти,
ми покриватимемося багрянцем,
а не від сорому за круглі дати,
які не знали "бути чи не бути";
і не вагатись "дати чи не дати",
бо гарно дати значить не забути!

То як, дівчатка, робимо угрупування?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 14:59:09 ]
На рахунок угруповання - буде натхнення - погрупуємося.:)
На рахунок "не забути" - так можна і сніговика поліпити... Але це вже з іншого анекдоту:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-11-08 15:09:10 ]
Можна буде якось назватись, які будуть пропозиції?
Ціль угрупування випустити інтернет-збірочку? Юлія, Варваро, яку тему вам цікаво було б зачепити? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-08 15:49:08 ]
А щось інтимне, мабуть;)--- Файно було б;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 14:57:03 ]
Браво!!! З усього що було надіслано на конкурс - це мабуть самий оригінальний за розкриттям теми твір. Так точно передати цілу епоху, такою як вона промайнула перед очами кількох поколінь людей далеких від високої політики і такого іншого. Ви, справжній майстер! От тільки, шоста строфа, на мою думку,зайва. Брутальнувата і дещо знецінює попередні та наступні.
Бажаю перемоги у цьому конкурсі.
З повагою, Перехожий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2007-12-03 21:50:39 ]
Н-да?
Ви мене дуже здивували, шановний Юрію.
Взагалі приємно чути хороші слова, але це швидше наша з вами ностальгія за нашою ж юністю, коли пива можна було пити "немерено", і на любов сил ще цілком при цьому вистачало...
Можливо, ви праві щодо 6 строфи - переношу її до коментарів.
Зараз напевно під зварником скрикує,
палко стискає, хлюпоче животиком, -
ясно - по-справжньому, хоч і очікує
туфельки імпортні, човники з бантиком.

Та я вам скажу, що інколи обійми такі жаркі, що на животах так хлюпає. Бувало таке, ех :)