ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Продовження
Вокзали, сніги і рупори…
Віконт відійде від ступору,
Змете конфеті з-під коміра –
(Ревнива жона січе!)
Куценьке дівоче платтячко
Довіку йому не бачити,
Бо зась Казанові хворому
Усе, що під тим плащем.

Його Коломбіна-лялечка,
Його куртуазна кралечка,
Його одіозна стервочка
Метне золотим хвостом…
Дорога на Сихів стелиться,
Амурчик уже й не телиться,
І сніг за вікном метелиться,
І вариться суп з котом…





Найвища оцінка Тетяна Дігай 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Христина Лисюк 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-16 10:35:01
Переглядів сторінки твору 6132
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.714 / 5.25  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.809 / 5.38  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-16 16:15:48 ]
Золотенька знайома з Сиховим? Гмм... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 17:17:42 ]
Так-так, Таню, "неисповедимы":) Дякую!
Юр! А що Сихів? Райончик як райончик, нічого особливого:))) Чого ж "Гмм"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-16 17:24:34 ]
Я просто подумав, чи не землячка мені Золота? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 17:40:05 ]
А ти що, Юр, покинув свої закордони і повернувся у Галицьку Столицю?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-16 17:58:18 ]
Класно! Сподобалось. Але є питаня:
"Дорога на Сихів стелеться," - має ж бути стелиться? Але тоді повтор з передостаннім рядком. Чи я щось не допер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-16 18:07:42 ]
Нажаль ще ні, oh, Golden Woman... :(
Але маю таку мрію, що колись...
Але майже пів життя прожив саме у Львові - колишнє Артема - так, що Сихів там близенько був...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 20:41:06 ]
Ой, Іване, дякую!!! А я й не помітила! Але уже замінила:)
Юр, то ти - колишній львів"янин? І коли ж плануєш повернутися у рідне гніздо? Сподіваюся, не в глибокій старості?:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-16 21:36:37 ]
Чому колишній? - я назавжди залишився ним ;)
Маю теж надію, Золотенька, що до глибокої не чекатиму...
Хоча я і тут вже свій серед чужих, а там чужий серед своїх. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-18 09:37:08 ]
респект, осяйна пані! а в дуелянську чому не дублююєте? аби хвоста не почепили?:):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 09:43:40 ]
Зараз, Юль, продублюю:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-31 03:01:29 ]
Я був правий, що золота жінка львів'янка! приємно, що в одному місті мешкає багато-багато талановитих людей! Мої вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-24 10:58:23 ]
в одному селі в одній родині померла бабуся. ввечері всі зібралися на комашню. а комашня в тому селі, як весілля: без шикарної гостини не обходиться. на газовій плиті кипів бульйон, а в тих господарів на обійсті жив кіт. ну він і прошмигнув на кухню, бо двері були відчинені. мабуть, кіт був дуже голодний, бо поліз у каструлю з бульйоном, відтак упав туди і зварився. гостям подали той бульйон на стіл і ніхто не звернув увагу, що в ньому плаває котяча шерсть. всі думали, що це кріп. і тільки вранці господиня глянула в каструлю і побачила там звареного кота.

це реальна історія!

прочитала Ваш вірш і згадала її.