ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 ***

хто дав їй життя. Інфернальні зіниці,
де мікро-супутник стає Ганімедом

Марґо Ґейко

Крізь пальців загострені тіні хиталось підстрелене сонце,
А профілю розчерк нервовий дражнив, і сліпив, і тонув
На денці фужеру шампана. Ця жінка і Ви – незнайомці,
Спрозорене плетиво візій із Божого віщого сну.

Витьохкують птиці багряні – не добрі, не злі – випадкові.
Їх гнізда несправжні в каратах застиглих незбутих бажань.
Ця жінка для Вас невідома цариця зміїної крові…
І сукні лускаті узори так прагнуть гарячих торкань.

Чи ж Ваших? Ви істинно вірите – Ваших, отих гарячкових,
Аж зійдуть нараз пухирі, зазоріють булькато у біль.
Пронизливим сяєвом в руки впаде її пещена голість,
Інферно відкресне під серцем, почнеться правічний двобій.

Ви хочете воєн, Трістане новітнього часу, дитино, –
Яке ж підборіддя гладеньке: шовкові ясирні дари…
А в неї лопатки болючі, бо має на дзвінкості спини
Два гострих обрубки кривавих, що вже не підкорять вітри.

Лиш сонце укотре рождалося ночі на рану відкриту,
Лиш пальці шукали похилість плеча і окличність грудей.
Ребром від ребра улягала вовчиця впокорено-дика,
Ховалася смерком на спомин. Коштовна цариця-трофей.
4.02.18.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-04 21:12:32
Переглядів сторінки твору 4798
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.134 / 6  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.072 / 6  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-04 21:40:48 ]


зірки ішли на дно в глухій небесній ямі
хворів зубами хто, за обрій линув спам
мисливець & трофей мінялися ролями
рояль пюпітр мінор кохання кров трістан



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-04 22:15:45 ]
Ізольда жде когось та точно не Трістана
занадто говіркий занадто не король
намолене вино заклята давня рана
фейсбучні чудеса загублено пароль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-05 21:00:47 ]
Дзвінка, справжня поезія! Напевно, я так ніколи не навчуся. Римувати мені важко! Легше і краще по-сучасному - за допомогою верлібрів висловлювати своє єство!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 22:23:15 ]
я люблю верлібри і маю їх написаних немало) головне, аби процес був в кайф...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-05 22:49:57 ]
Вийми мене з колоди, мій прекрасний неназваний принце…
Я скромно вдаю, що ховаюсь, що соромлюсь бути обраною поміж нас, чотирьох дам.
Суперниці мають мільйони переваг:
Ніжна чорнявка в міру добра і загадкова, розуміється на мистецтві і сімейних цінностях;
Золота Афродита повнить серця любов’ю, як бризки шампана новорічну ніч;
А містична відьма взагалі поза конкуренцією, бо хто їй посміє перечити?
Я ж непомітна Бубнова Пані, від природи русява, від перукарки рудувата, зранку запивала каву слізьми, намагаючись розгледіти на гущі твій портрет…
Знайди мене, принце, хай скільки валетів, королів, джокерів і тузів загороджуватимуть мене від тебе.
Ти ж розумієш – то все гра. Блеф.
Кожне сподівання нашої зустрічі – нова партія, де готуюсь до виходу з трепетом і наївністю школярки, хоч це давно уже не пасує моєму досвіду.
Крещендо надії, коли кожен день зводить вогнисту мережку замкового шпилю,
А кожен вечір вирівнює її до фундаменту…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-05 23:06:21 ]
???

Твій вихід, бува, не схожий – за подвиг?
На рішучість, що наче – намайже – самопожертва?..
Мені розваги також за мить до пострілу –
наче в нічліжки обіймах, але ж – у обіймах?..
Так близько, мабуть, до справжнього дна –
де золоті россипи чекають на будь-кого...
хоча б – незнайомого... А я ж – по кронах,
я – по хребтах та – мріючи за ніжність
хмариночну... А поміж – увесь мурашиний
світ?.. І ти ж – не королева його чи матка?
Тому що і я – не король – поміж блазнів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 19:57:48 ]
цікаві образи, ще б їх трішки підшліфувати мовно - було б взагалі блискуче... Іване? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-06 20:14:18 ]
Оксано:???))

Твій вихід, бува, не схожий – на подвиг?
На рішучість, що майже – неначе – самопожертва?..
Мені б розваги – також за мить – до пострілу,
неначе – в ночліжки обіймах, але ж... у обіймах?..
Так близько, мабуть, до справжнього дна –
де золота розсипи чекають на будь-кого...
Хоча б – незнайомого?.. А я ж – по кронах,
я – по хребтах та – мружачись на сметанковість
хмариночкову... А поміж – увесь мурашиний
світ?.. І ти – ж не королева його – й не матка?
Тому що... І я – не король – поміж блазнів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-05 23:23:55 ]
"Чи ж Ваших? Ви істинно вірите – Ваших, отих гарячкових,"

Сідаю тобі на коліна, мій Милий
вночі, навесні…ні, у мета-житті
Здійснимо тоді, що омріяти сміли…
у сні лише сміли…коли в забутті
я пестила образ твій ніжно думками
бутони троянди без жодних шипів
цілунками пристрасті квітли між нами
в полоні любові, яку ти хотів
на полі жадання, де дотик нецноти
до тіла твого, що забуло мабуть
усіх задоволень незіграні ноти
і плотских екстазів неходжену путь
ти Музу свою зможеш палко кохати
як музику грає на лірі Орфей
На лірику й прозу мене надихав ти,
Конкістадоре, я - цінний трофей…
Налию у келих саке, заспіваю
про тебе, мій Данно, а ти володій
своєю Ґейко, що тебе піднімає
із суму чистилища в небо надій,
Там зорі бажання розвіють в повітрі
нам опію мелос, намріють той рай
де музику радості, тільки повір ти,
напишемо разом…Ні, краще заграй
ти мене чи мною, тобі це можливо
звучатиму так, як ніхто не звучав.
Я - диво, казав ти, погоджуюсь, диво
не я ... а симфонія, що ти зачав
у тім інструменті, де дека із тіла
що струни душі розіп’є на кілки
Їх доля вгвинтила, хоч я не хотіла
та воля зніміла … Прошу, не впусти
ти цей інструмент, він у світі єдиний
що дотику прагне твоєї руки …
Орфею, Маестро, Мольфаре, Месіре
зіграй но, як Місяць на гладі ріки
сонату свою мерехтіннями грає
свою, не германську, а власну одну
Хай крастиме душі, але не згасає
Не наша реальність із нашого сну!

10.09.2017


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-05 23:39:22 ]
Вибачте, дорога Сестро! От просто не втрималась...цей мій вірш згадався...Він такий співзвучний деяким Вашим рядкам. Його давненько написано. Може й не так майстерно, як Ви того заслуговуєте, втім, переписувати не маю сил. Дякую і насолоджуюся Вашою творчістю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 11:08:28 ]
Цьом, Марго)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 11:24:33 ]
По - гомерівськи...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 19:59:32 ]
помпезно?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-06 19:28:36 ]
Ого! Оце розмах. Дуже красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-02-06 20:03:38 ]
дякую, Олександре) приємно, справді приємно, що вам сподобалося...
ПС. я зовсім не конфліктна і зорі в лобі не маю) критику шаную і прислухаюся, бо власне так чогось можна підівчити.
Просто часом критика має інший підтекст... не в стосунку до вірша як такого...
але то вас не стосується, то таке... проминаюче)
а ви заходьте. Давайте поради. Може і не з усіма згоджусь, але рацзерно прийму)