Незабутній (на мотив Б.Грєбєнщікова „Три сестри...”)
і до композиції "  +   +   +   " А.Н.

* * *
Три плюси, три плюси - після любощів на ранок,
і хоч я, хоч і я, сподівався аж на сім.
Та спасибі й на тім – вийду радісно на ганок,
і нехай десь і б’є, і лютує в небі Грім...

P/S
О, Афродіто, дякую! Небесні
у всьому бо щедріші за земних!

Чи пам’ятаєш юну Клеопатру,
що по сназі у пристрасному небі
катам у руки віддала мене?
І суто з-за марудної погорди,
і навіть ніч нестямного кохання
змінити її серця не змогла!

І я запитував себе відтоді,
відгадуючи таїну жінок,-
Що знищує прекрасність почуття:
страждання чи отримане всевладдя?..

До неї більше я не прилітав,
клянуся, і тисячосвітня дружба
з тобою запорукою тому!
І наші любощі. А ще розлуки!

Усі, без винятку, мчимо кудись.
Як тільки проростає свіжа плітка,
ми поспішаємо її пізнати.
Ми ж охоронці передвічних істин.
І ми повинні, правда? Ти і я.
Як солодко звучить, коли ми разом.
І надто схожі, -
                        Афродіто, навіть,
коли ти з Нопфлером кохалась, в мене
було подібне вельми у обіймах.

Послухай це дитя солодкогубе,
і уяви її на ложі хвилі -
таку закохану, таку мрійливу...*
Але вона лише земний відбиток.
Ти непримітно пролетіла в небі,
а на землі її майнула тінь.

Їм – незворотність часу, нам - розвага,
прогулянка у всесвіті епох.

Лиш одного і хочу, Афродіто, -
згадай мене не через сотню років
у позабутих світлом нетрях суму,
а серед радості і вихваляння
у щедрім Римі, в мить благочестиву,
коли тобі вклонитись ввійде Цезар,

і я ввійду у тебе разом з ним.


2008

* - Norah Jones. Don Know Why