ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Афродиті Небесній

 Суперник Зевса

Незабутній (на мотив Б.Грєбєнщікова „Три сестри...”)
і до композиції "  +   +   +   " А.Н.

Образ твору * * *
Три плюси, три плюси - після любощів - на ранок,
і хоч я, хоч і я, сподівався аж на сім.
Та спасибі й на тім – вийду радісно на ганок,
і нехай собі б’є, і лютує в небі Грім...

P/S
О, Афродіто, дякую! Небесні
геть у всьому щедріші за земних.

Чи пам’ятаєш юну Клеопатру,
що по сназі у пристрасному небі
катам у руки віддала мене?
І суто з-за марудної погорди,
і навіть ніч нестямного кохання
змінити її серця не змогла!

Що знищує найкращі почуття -
напевно дні наповнені всевладдям?..

До неї більше я не прилітаю,
клянуся, і тисячосвітня дружба
з тобою запорукою тому!
І наші любощі. А ще розлуки!

Усі, без винятку, мчимо кудись.
Як тільки проростає свіжа плітка,
ми поспішаємо її пізнати.
Ми ж охоронці передвічних істин.
І ми повинні, правда? Ти і я.
Як солодко звучить, коли ми разом.
І надто схожі, -
                        Афродіто, навіть,
коли ти з Нопфлером кохалась, в мене
було подібне вельми у обіймах.

Послухай це дитя солодкогубе,
і уяви її на ложі хвилі -
таку закохану, таку мрійливу...*
Але вона лише земний відбиток.
Ти непримітно пролетіла в небі,
а на землі її майнула тінь.

Їм – незворотність часу, нам - розвага,
прогулянка у всесвіті епох.

Лиш одного і хочу, Афродіто, -
згадай мене не через сотню років
у позабутих світлом нетрях суму,
а серед радості і вихваляння
у щедрім Римі, в мить благочестиву,
коли тобі вклонитись ввійде Цезар,

і я ввійду у тебе разом з ним.


2008

* - Norah Jones. Don Know Why


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : ---+---+---+---


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-26 16:34:54
Переглядів сторінки твору 5153
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.963 / 5.25  (5.144 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2024.02.18 15:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-07-27 19:37:43 ]
Афродіті. Із вдячністю за натхнення :)

Тумани світанкові, перекати *
річок і запахи духмяні
трави і глею, хвої і небес,
і ми, ще голі, не умілі спати,
не вмілі ні до чого, крім літати
і пристрасті розбурхувати плес -
у сонній глибині ультрамарину
задовго до святкових мес,
ми взнали, що таке страждати,
і взнали, ким повинні стати.
Моя богине, дай тебе обняти,
знеможену передчуттям дитину
приспати на руках, - землі набати
можливо змовкнуть, і можливо крез
отямиться, і цезар зніме лати,
прокинемось зі сну, а світ воскрес...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-26 23:10:23 ]
Хоч знаю, що втручатися не смію
в розмову двох, коли одне бажання
йому рядки такі палкі диктує,
а їй вважається, що його подих близько...
але наважусь запитати в Афродити:
скажи, о, діво юна і чарівна,
де Нопфлера скачати можна в неті,
і доки з Цезарем Галантним ділиш ложе,
я буду у полоні пальців Марка
:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-07-27 17:32:33 ]
Земна красуне, чути співи мужа
земного - весело і завше просто,
достатньо акуратно відділити
божественне від іншого звучання.

Собі скажи, що прагнеш обманутись,
чи завагітніти, воно і зразу
почуєш голосок того, хто зможе
будь-що співати з думкою про ложе. :)

http://tagoo.ru/ru?search=Dire+Sraits


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-27 18:31:32 ]
О, Цезаре, солодкогубий і небесний,
будь-що співати з думкою про ложе -
така приємна і жадана втіха,
яка доволена лише земним створінням,
а божествам... ну, нащо їм те ложе,
коли вони наповнені по вінця
менадним зойком під журчання арфи
і жалібними співами Орфея?

Я звуками вагітнити бажала,
але той шлях, що ти вказав так щедро,
напевно для небесних тільки діє,
а нам, земним, лише одне: Not Found



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-30 12:22:15 ]
О, дякую тобі, мій Піднебесний :)
у цьому плині легковажних звуків
приємно розчинятися поволі,
забувши про свою земну природу...

Чи буде і надалі Цезар вільний
у подарунках із руки небесній,
щоб кожна з дів земних (не приземлених!)
під хвилі цих мелодій шепотіла
слова спокуси, зваби і кохання?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-12 22:55:52 ]
o.O - zu hoch, sorry..