ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Подарунок
Не тобі довірюсь - поїздам.
На вокзал прийду, а не до тебе.
Ти не будеш, ти не будеш сам -
Із тобою буде моє небо.

Не тебе чекаю. Сивий гнів
Виллється сльозами в сірій школі.
Вже не буде сонячних листів -
Із тобою будуть мої зорі.

Не тебе кохаю?! Чорний став
Обіймає неба чисту просинь...
Ти не будеш, ти не будеш сам -
Із тобою буде моя осінь.




Найвища оцінка Святослав Синявський 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Лариса Вировець 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-11 11:11:10
Переглядів сторінки твору 3943
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.079 / 5.25  (5.019 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.819 / 5  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-11 22:21:46 ]
Файний віршик,
Лишень я би хотів знати:
"Сивий гнів
Виллється сльозами в сірій школі." - що це мо` бути???
Ви будете гнів зганяти на школярів??? :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Летюча Мишка (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-12 12:24:09 ]
і не покидає... щоб не сталося... чи осінь, чи весна, чи літо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 12:46:29 ]
Класний вірш, добре, що ви мене знайли, тепер маю змогу почитати вас :). Дуже гарно. Правда, можу сказати те ж, що ви сказали мені: не сумуйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-05-15 16:18:57 ]
Ого, скільки відгуків. Почну з самого початку:
Юріє, та побійтеся Бога - зганяти злість на безневинних школярах - це, щонайменше, нерозумно. Та і я, спаси Боже, не вчителька:) Все було інакше. я була школяркою-десятикласницею, а Він - моїм вчителем. Історії. Така собі шкільна лав-сторі. А потім Він одружився, а з мене знущалася уся школа. Печа-а-ально...
Любий Святославе, ви правильно зауважили про "рі"-"лі" - та не хочу вже зачіпати того вірша - бо давній - най буде як є, добре?:).
Летюча Мишко, все буде - і є! - чудово.
Юлечко, та вже не сумую. І ще - суто для Вас!!! -
на вашій авторській сторінці - запитання - Якщо справжній чоловік мусить збудувати дім, посадити дерево і народити сина, то що має зробити справжня жінка? Так от: "Справжня жінка повинна зруйнувати дім, спиляти дерево і народити дочку":)))))) Ще раз всім дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-06-26 00:53:00 ]
после таких слов для меня в первой строке воскресла А. Каренина)))
и эти повторы, живые и убедительные - ах, красота!