ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Кохання в кавунах...
Ногами з себе стягую штани.
Надворі ніч і місяць у тумані...
О, ці таємні ночі на баштані,
Де ми з тобою - молоді та п"яні
Чергуємо любов і кавуни.

Таємний гріх, солодкі, теплі губи...
Тихіше, милий, сторож ще не спить...
Під головою светрика блакить...
Стисни сильніше... Чуєш, як рипить?
Кавун дозрів.
І я дозріла, любий...

Поміж вагітних ягід дикий тан
Двох спраглих тіл, котрі забули втому...
Чекає чоловік.
Піду додому
Удосвіта...
Посічкану солому
Везли з гармана - даленів гарман...




Найвища оцінка Тарас Кремінь 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-12 11:17:46
Переглядів сторінки твору 30811
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.993 / 5.43  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 5.5  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Турнір №6 Літо
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-13 16:24:54 ]
Привіт, Юрчику :)
Ти забувся, що ниньки п'ятниця 13-те ;)

Емоції - ще ті...
От, мене цікавить - чому тут не вказана тема "СКАНДАЛ" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 16:28:55 ]
Почесати язички самі знаєте де можна - у чаті ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 16:54:29 ]
Довго не хотів, але таки вствлю і свій мідячок. Не знаю, які почуття викликає поезія ЗЖ у інших чоловіків, у мене особисто, лише відразу. Якщо це пише жінка, я готовий її зневажати, якщо чоловік, я йому руки не подам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:09:42 ]
Довго не хотів, але таки вствлю і свій мідячок. Не знаю, які почуття викликає поезія ЗЖ у інших чоловіків, у мене особисто, лише відразу. Якщо це пише жінка, я готовий її зневажати, якщо чоловік, я йому руки не подам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Вітровський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:15:36 ]
Будемо критикувати:
Читав Оксанині розтлумачення, але думаю, що автор сам здивується від такої фантазії. Хочеться читати вірш, щоб там було все зрозуміло, а не думати чому героїня сама стягує з себе штани і т.д. А тепер моє бачення цього вірша. Це явно не згадка про колишнє кохання, бо виразом "О, ці таємні ночі" сказано що це відбувається тепер. Якщо б героїня згадувала минулі ночі, то вона б сказала " О, ті таємні ночі". Окрім того "Чергуємо" теж теперішній час. Виходить, що героїня не пригадує, а просто говорить про сьогодення. Далі розповідь про кавун, який тріщить.
Якщо б автор хотів зробити екскурс у минуле, а потім знову повернути до реальності, то це треба було зробити чіткіше. Межі немає, тому й виходить суцільний каламбур між вагітними ягодами і диким танцем спраглих тіл. А солома до чого тут? Я взагалі не розумію. Хіба що сподобалися слова Вінграновського.
Не думаю, Святославе, що ви хотіли б бути тим чоловіком, який чекає вдома, поки його дружина гарцює серед кавунів. Тому тут, як вірно підмітила Мирослава, лірична героїня з вірша до вірша викладає свою ненависть до власного чоловіка. З тематикою до своїх віршів пан автор трохи вже переборщив. І взагалі, можна було б придумати щось інше, а то вже всі наступні вірші стають передбачуваними. А це – не цікаво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Лисий (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:53:48 ]
Панове, ну що Ви вчепились до тих штанів! Героїня і її коханець - п*яні, чітко ж написано! звідси і штани - ногами, і ковуни реплять... а під ранок героїня трохи протверезіла і згадала, що її вдома чекає чоловік... Все логічно! ))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-13 18:14:12 ]
Колеги, прошу НЕ ЗАБУВАТИ. Цей вірш - ЦЕ ВІРШ НА ТЕМУ, "НАРОДНУ", ТРОХИ ГРАЙЛИВУ по суті своїй!
ОСЬ ТУТ ВСЕ Й ОПИСАНО http://maysterni.com/publication.php?id=13122

Тема задана редактором сайту, тому це не зовсім вільна творчість, а навіть підневільна! :)
Будьте уважніші до цих, турнірних моментів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 18:24:23 ]
Ага, будь яку задану тему можна повернути у напрямку свого српийняття, комусь маньєризм, комусь - гарман

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-13 18:28:04 ]
Ах, єзуїти-інквізитори :(
Вам би вічно "єретиків" на вогнища тягнути! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 18:31:45 ]
Хто сказав? У кожного свої спогади повязані з баштаном, хтось там стягував штани, хтось ракети направляв на Австрію. ))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-14 13:38:15 ]
Ким насправді є Золота Жінка ? Ви можете анонімно висловити свої думки у нас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-08 19:51:54 ]
А стосовно штанів, Оксано, - згоден. Був неправий. Шаленіти так, що не знати хто що стягує і з кого - яке шикарне відчуття!


1   2   3   4   Переглянути все