ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів...
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
***
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Вірші для дітей
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
У оберемках
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
Нам було би добре разом (The Doors)
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Пейзаж з уяви
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
* * *
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Золота сивина
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
За межею духовного фронту
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
***
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
З голосу Езопа
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
Барани на роздоріжжі
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Кохання в кавунах...
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Тарас Кремінь 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-07-12 11:17:46
Переглядів сторінки твору 30568
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.993 / 5.43  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 5.5  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Турнір №6 Літо
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 14:43:12 ]
Ось у чому полягає основне призначення жінки - народжувати. Безперечно. Але не безбатченків чи хтознабатченків. До того ж, нехай спочатку ці цивілізовані потуги до України дійдуть. От чим мають перейматися чоловіки, а не спочатку підштовхунути жінку бути вільною, а тоді створювати їй умови, знаючи напевне, що вона точно буде вільною. Далекоглядність чоловіка. А куди подіти ревність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 14:53:34 ]
Ревність? Це недостойне світлих почуттів відчуття? Яке виникає, від "права власності на жінку"? Не знаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-07-12 14:55:32 ]
А мені подабається такі вірші! Дякую, що маєте сили демонтсрувати природність такого солодкого баштана!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 15:02:06 ]
Володимире, мені чітко вимальовується з Ваших слів жінка-комунізм (тільки не варто плутати із жінкою при комунізмі), а сам комунізм для мене - рай, в якому всі рівні, немає злості, ненависті, ревності, заздрості, є лише любов... довсіх. Але за таких умов не існуватиме любові між чоловіком та жінкою. Взагалі грішна думати, що яблуко - міст , перейшовши через який, одна-єдина любов поділилася на різні види, чому завдячує кохання між чоловіком і жінкою, яке народилося, виокремившись.
Повернення до раю не буде, інакше - нас не буде. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 15:15:36 ]
Плюс Тарас Кремінь...
Як багато чоловіків забули про ніжність у любові, нічим і ніким не заплямовану... :((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 15:32:28 ]
Вірш сповнений справжньої вітальності. І майстерний до того ж! Я в Захваті!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 16:06:15 ]
Мирославо,
автор - жінка, я навіть знаю її справжнє імя і деякі біографічні дані. Але це поки що залишиться нашою з Авторкою таємницею. ЗЖ - особлива жінка, тому вона й провокує таку неоднозначну реакцію як серед жіноцтва так і серед чоловіцтва цього чудового сайту. Погодьтеся як було б тут нудно і прісно якби такі непересічні автори як ЗЖ, Муза Медуза, Олег Король, Адріана Фешак і ще десятки авторів, яких я не називаю через ьрак часу...
;-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 16:08:28 ]
третій рядок знизу НЕ ТАКІ ЯК :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 16:26:21 ]
Святославе, а хіба кожна жінка - не особлива?
До того ж, я припускаю, що ЗЖ і насправді жінка, але таким ось чином, вважаю, вона виражає нездійсненість своїх бажань, або це взагалі придуманий нею образ спеціально для чоловіків. Я уважно за нею спостерігаю, і вона стає вже нецікавою мені, поволі надокучає така жінка. Вона одноманітна.
І не хочу Вас засмучувати, але Ви можете розчаруватися у деяких своїх припущеннях, коли маски буде знято.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 16:39:50 ]
Гарне слово - "вітальність" у Святослава.Отаких би "вітальних" жінок - всім чоловікам. Ось реалії: над ними грубо кепкують, молода дружина смачно зраджує вінчаному власному обранцю і тішить своєю розповіддю багатьох жінок. У найбільшому ж захваті саме чоловіки, які сліпнуть вже на першому рядку. А Мирослава дуже уважна. Вона не тільки підкреслює провокативність поезій "ЗЖ" ("жінконенависник", у цьому вірші - "так ненавидіти власного чоловіка"), а й підмічає деякі моменти, про які, крім неї, ніхто й не подумав. А це ще й деталі сільського життя, явно невідомого "ЗЖ".
Одним словом, на мою думку, або навіщо цей обранець у кавунячому-гарячому вірші (нехай вже тік з соломою), або навіщо взагалі третя строфа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 18:07:00 ]
!
Цвів молочай. Посічкану солому
Везли з гарману — даленів гарман…
(Вінграновський)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 19:25:52 ]
Мирославо,
мене захоплює ця гра від ЖЗ, я й сам гравець. Мене тішать ці тексти. Я, на жаль, так не вмію.Мені подобається ця вітальна енергія (не від слова вітатися, а від слова vita, хоч власне це й слова одного кореня). Тому ніякого розчарування я не очікую.
Стосовно "особливості - неособливості", то на жаль більшість чоловіків і жінок не є особливими, вони або сірі миші, або гвинтики. З того моменту як людина вбиває в собі іскру креативності, вонв перестає бути "особливою". Хоча більшість народжується з потенціями "особливості".
Вандо, не ви одна зробили таке "відкриття", хто читав Вінграновського чи Андрія Ярмульського той знаходить паралелі в останньому тексті ЖЗ. Інша справа, що можна було б послатися на цитату. Але оскільки, Самвидав не застерігає авторських прав, то ЖЗ, помістивши тут свій текст, нічиїх авторських прав не порушила 8=)+


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 19:29:55 ]
Ні, що не кажіть, а віршик соковитий, особливо друга строфа, особливо оте чудове порівняння: "дозрів кавун / і я дозріла".
А ось уявити картину, як жіночка поряд з коханим чоловіком сама з себе власними ногами знімає власні штани - це вже весело. Напевно, вона своїми руками тримає його руки, аби зайве не лапав...
А уявити, що "двох спраглих тіл, які забули втому.../ чекає чоловік" - це вже щось загадкове: набіса йому вдома два спраглих тіла, які забули втому? Нехай собі далі стиглі кавуни тлумлять.
І Вінграновський не перечить: крадуть кавуни, кохання, ну і рядки прихопили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-12 19:58:18 ]
Вітання усім :)
Коментарі Жоржа і Славка навели мене на думку, що усі тут НЕПРАВИЛЬНО зрозуміли вірш. Як казав у якомусь коменті Володимир Ляшкевич (йшлося про зустріч поетів у реалі) - ми не уміємо слухати.
Так от. Вірш складається із двох логічних фрагментів, які поміж собою зв'язані трьома крапками.
У першій частині вірша ідуть спогади, це окреслено строфою "Де ми з тобою молоді ...", спогади тривають до слів "Чекає чоловік.".
Ото від чоловіка розпочинається сьогодення і другий логічний фрагмент вірша.

Тому не треба звинувачувати Золоту у зраді.

У цьому творі мене зачарувала фраза про вагітні ягоди.

А тепер про знімання ногами із себе штанів.
Жорже, невже вам ніколи не доводилося переживати такий шал, коли руками обіймаєш чиєсь обожнюване тіло, а ногами, наступаючи на свої штани, стараєшся із них виборсатися ?
Повірте мені, коли я обіймаю руками свого милого.... Уточнюю - здебільшого я ношу штани. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-07-12 20:05:32 ]
Ого, Оксанко, яка заявка на пабєду :)
Небезпечно давати такі обширні і "певні" коментарі. Бо можуть си подумати про якийсь зв'язок між ОЯ і ЗЖ ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-12 20:09:47 ]
Та де, Олесю... На жаль не маю такої майстерності.

Єдина спільність - любимо вбирати штани ;) Або знімати 8)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 20:39:37 ]
Так, Оксаночко, здря ти згадала моє імя в суї.8=) Зара получиш! Це я не вмію слухати? Це ти слухаєш не так!!!

Поміж вагітних ягід дикий тан
Двох спраглих тіл, котрі забули втому...
__________________
Чекає чоловік.
Піду додому
Удосвіта...
Посічкану солому
Везли з гармана - даленів гарман...
Тобто наша лірична героїня десь там в полі гарує (працює) і згадує юність, потім згадала чоловіка і вирішила хай спить "паскуда пяна", дочекаюся ранку тай й почалапаю і собі додому за возом, який везе "посічкану солому".
Щось воно не зростається в такій інтерпретації, люба Оксано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-12 21:11:10 ]
Йой, Славку, я згадала Тебе у гарному розумінні :) Ти так файно захищаєш Золоту, засвідчуєш ваше знайомство... Мені також подобається її творчість - тому є підтвердження - мої коменти на ГАК 8)

А от про "паскуду пяну" у вірші не йдеться - то витвір фантазії читача.
У даному творі "Чекає чоловік." - конкретно. Чекає.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Поміж вагітних ягід дикий тан
Двох спраглих тіл, котрі забули втому...
------------------------------------------
Чекає чоловік.
Піду додому
Удосвіта...
Посічкану солому
Везли з гармана - даленів гарман...

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

А знаєш, що буде найцікавіше?

Завтра наша Золотенька прийде сюди - подивується нашій баталії, засміється і скаже, що вона мала на увазі щось значно веселіше :)
Тікаю додомцю :) Ниньки мене тут забагато...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 21:56:07 ]
Як на мене, то все дуже логічно, почати від одного класика і закінчити іншим. Кращого і не придумаєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-13 07:55:12 ]
Люба Оксано, то не ми не вміємо читати, то автор, на жаль, не вміє писати так, як це розтлумачила ти. Щоб усе виглядало саме так, як ти розповіла, не вистачає взаємозв'язку. Вірш просто-таки неправильно побудований. Оксано, для взаємозв'язку замало трикрапки. І автор(-ка) ніде не загадала, що це тільки її спогади, мрії чи фантазії.
Тут уже текст можна взагалі розбивати на свої частини. Наприклад, героїня працювала на баштані вночі (ким? - не зрозуміло, чому вночі? - певно, вона взагалі там їх крала:)), а потім стягнула із себе штани (в маніакальному припадку) і почала мріяти-згадувати-чи фантазувати. Так і пролежала до ранку, нічого не зробивши, а тільки вигулюючи бажання, а на світанку з гарману везли солому, і жінка нарешті поїхала до коханого. :) Ото життя!


1   2   3   4   Переглянути все