ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Кохання в кавунах...
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Тарас Кремінь 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-07-12 11:17:46
Переглядів сторінки твору 30967
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.993 / 5.43  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 5.5  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Турнір №6 Літо
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 11:27:54 ]
Смішно-відверто,спрагло-еротично... і навіщо там з'являється чоловік, який чекає дома? Гей, неначе Карповий там за "Золотою гейшею"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-07-12 11:31:24 ]
Чоловік удома - то реалії життя:(
А Карповий тут не винен:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 11:35:02 ]
Чудово :)
Не думаю, що Йоса Бусон був би проти такого розвитку подій, хоча би, як сон...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 11:55:06 ]
О, тоді талановита Золота Жінка - дивовижно відверта і гаряча! Аж кавуни, мабуть, шкварчать!:)
І все ж за чоловіка "з реалій" чомусь прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 11:55:58 ]
Ніби й непогано на перший погляд, але є деякі незрозумілості.
Якось жінка у штанях не дуже сприймається. Надто у поезії. А без авторства і не второпаєш, хто там знімає ті штани. Авторе, Ви не забули, що пишете від імені Жінки?
І кінець слабенький. До чого там той тік із соломою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 12:05:25 ]
Боюсь, Мирославо, що жінки в штанах, таки життєва реальність, нікуди від неї не дітись. Потім, ми точно не ставимо за завдання писати про 1779 рік, чи про Японію, у нас, так би мовити широке поле творчої діяльності. :)
А щодо закінчення "Везли з гармана - даленів гарман", пропоную нам тут пошукати логічний ключ до описаних подій. Такі наші колгоспні трудодні, що поробиш, але звідки шановна авторка то все знає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 12:23:47 ]
Я не говорю про якийсь конкретний рік, але з огляду на вірш, можу сказати, що авторка точно не знає колгоспних трудоднів.
Дуже просто загубитися в часі, і таки зорієнтуватися хоч би на щось більш-менш можливе. По-перше, якби жінка була в штанях, то це були останні роки, оскільки колись жодна жінка в селі не дозволила б собі ходити у них поміж людей. Але з іншого боку ота посічена солома з гарману все псує. Тому, по-друге, якби дії відбувалися в останні роки, то де ви ще знайдете тік, де вручну молотять? Бо інакше, як туди попала солома? На сучасному току ви соломи не побачите. Тому для ясності дрібнички такі заважають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 12:33:41 ]
А як, Мирославо, щодо майбутнього? Коли кінець усій нашій людській цивілізаційній економіці може настати :( І все доведеться знову ручками, та ніжками, ратицями, ріжками :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 12:43:34 ]
Як на мене, люди не сприймають те, чого не відчули, якщо йдеться про щось знайоме. І ще цікавий факт - яка ж бідна жінка піде на тік у штанях? Тільки та, що ніколи на току не була. :)))
Люба Редакціє, а як тоді Вам натяк на одностатеву любов чи взагалі на трансвиститсво в цьому вірші?
До речі, І. Бондаренко допускає технічні огріхи у перекладах. Наприклад, "Ногами з себе" - "з-с", а в іншому, поданому "квітах хризантем" - "х-х". :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 12:56:06 ]
Так, Мирославо, у цьому проблема нашого земного існування! Ви не повірите, але Земні Майстри в усі роки спеціально залишали різні огріхи в усіх своїх величних спорудах, і, в першу чергу, тому, що намагання відтворити ідеал в неідеальному місці (що таке наші три виміри, у порівнянні із безмежністю вимірності космосвіту?) - вкрай небезпечне.
А щодо різноманітності можливого сприйняття описаного кохання, то, головне, що поетичні горизонти твору достатні, а все інше на совісті читачів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 13:08:17 ]
Гарно говорите, але я залишуся на сторожі прискіпливого ставлення до речей, про які знаю не з розповідей. А все, що штучно створене, зовсім по-іншому сприймається. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 13:37:29 ]
З даного вірша, скоріше за все, - "всі робили чи роблять так" і "я ніби зробив би так, але не знаю, як насправді".
Якщо додати краплинку фантастики чи там мрій опинитися на тому місці в обраний час, щоб усе виглядало і проходило саме так, то, можливо, це можна було назвати мистецтвом, але передпослання до цього ні у вірші, ні у назві немає. Спроба подати своє "я" в оточенні колгоспних трудоднів з огляду міської панянки - єдиний варіант, що заспокоїв би моє сумління, але за таких умов я, як справжня сілька дівчина, скажу: "фе!". І це на захист суто психологічного аспекту всього сільського дівоцтва - а нічого на сільських парубків зазіхати якійсь там кралі з міста! :) Ось так, Володимире!
А щоб у мистецькому плані твір сприймався, як довершений, варто, певно, дати назву, аби налаштуватися на правильне сприйняття. І ще, як на мене, аби позбутися зайвих запитань несумісності, можна подати пряму мову двох головних героїв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 13:43:26 ]
Супер! "А нічого на сільських парубків зазіхати якійсь там кралі з міста!" - це абсолютно вірно! Своїх потрібно захищати :)
А з іншого боку, від інтернаціоналізації "мистецтва кохання" хіба втекти нині, навіть при повній несумісності коханців - мить триває?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 13:53:35 ]
Мені подобається :)
Хороший вірш, особливо, три останні рядки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 13:57:04 ]
Звісно, що триває і триватиме! :)
Та, якщо поглянути на творчість Жінки Золотої, то вона зі своїх творів постає не представником культурного маньєризму жінки, а навпаки, жінконенависником. Недаремно, я вже не раз говорила, що це автор, а не авторка, оскільки так ненавидіти власного чоловіка, або взагалі брутально любити без безокулярної ніжності може тільки мужчина чи жінка, у якої не було більш-менш сталих стосунків із чоловіками. Набридла якась постійна маніакальність, а де інший, багатоокий погляд жінки на одні і ті ж речі? Я все ж припускаю, що аби відірватися від сутності, відомої усім, і спробувати показати сутність, яка вирує в середині, автор і використовує образ Жінки Золотої, але тим самим огидно дивитися, як таким чином принижується усе жіноцтво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 14:00:43 ]
Ось! Ще один доказ чоловічої солідарності! Олеже, а Ви ж так гарно співали про сільське кохання... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 14:02:59 ]
Значить ось як питання стоїть! Я чомусь завше був переконаний, що "ЗЖ" жінка з майбутнього, коли наші стереотипи вже трохи змінилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 14:07:59 ]
У Жінки Золотої не кохання, а сільський секс..
Навіть, не сільський... Просто секс на баштані.
"пазуха рипучих кавунів..."
Але має право на існування... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 14:15:24 ]
Ні, Володимире! Просто ви, чоловіки, хочете такою бачити у майбутньому жінку, підштовхуючи до вільної любові, але разом з тим і не забуваєте присоромити за ці ж вчинки.
Олеже, у назві заховали інше. Але Ви праві, сільський секс - очима чоловіка. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-12 14:25:51 ]
До речі, Мирославо, не ми, чоловіки, придумали секс :(
А найкраще рішення, виходить, в ісламі? Загнати жінку на жіночу частину і нехай народжує і народжує? Боюсь, що вільна жінка, підкріплена нашими чоловічими, і цивілізаційними потугами (і державними програмами "Більше дітей", та "Відродимо село") - єдиний вихід від старіння України, Європи?


1   2   3   4   Переглянути все