ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
24/7
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Security is mortals' chiefest enemy*
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Щасливцеве
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
Не спиться
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
Місто дитинства
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
* * *
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Роксолана Вірлан
2026.04.25 19:32
Енкі
Писав сценарії для буднів,
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
тоді повстане з глини "плебс."

Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Зорі дитинства
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
Хелоу – люблю тебе (The Doors)
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Прозріння
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Стежки спіральні
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
Русло
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
Ніч і море
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих

Вячеслав Руденко
2026.04.25 10:57
Плеоназм
Лише ранком у ворожки
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,

Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови

Тетяна Левицька
2026.04.25 10:35
Пів неба
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?

Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?

Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.

Віктор Кучерук
2026.04.25 06:29
* * *
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Філософічне

 Протикризове

Повний треш

Образ твору У пічці горить паркет -
на ньому лискучий лак,
і я, хоч і не естет,
та подумки бачу, як
коли-небудь поголюсь,
лише не кажи - дарма!
Бо я на тобі не женюсь,
коли промине зима!

Палає паркет - блищить
у твоїх очах гроза!
І нескінченну мить
палає – не замерза!

А я на тобі женюсь,
якщо не зійду з ума,
бо вірую - поголюсь,
і зникне тоді зима!
Горітиме наш вогонь,
бо повно паркету ще,
на пустищі, де доми
під льодяним плащем.

Палає паркет - блищить,
у твоїх очах краса!
І нескінченну мить
палає – не замерза!

Та нащо тоді паркет -
надійде коли весна,
коли кожна квітка - мед,
а з неба теплінь рясна?!
Женився б тоді щорік!
Голився щоранку й на
питання: "- навіщо?" би рік -
інакше прийде зима!

Палає паркет - блищить
у твоїх очах сльоза!
і нескінченну мить
палає – не замерза!

2009

© Copyright: Володимир Ляшкевич


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-28 00:09:04
Переглядів сторінки твору 9375
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2026.04.17 10:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 00:38:59 ]
Ось вони, чоловіки! То женюсь, то не женюсь... А паркет не безкінечний же :(

О, милий, голись хутчіш,
бо скільки тієї зими...
але ти натхненно мовчиш
і тягнеш паркет із казни,

і він еротичним теплом
розпалює розум і хіть,
а ти віддаляєш - облом! -
женитьби загадану мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 09:03:31 ]
(З Булата Окуджави)

Женюсь, женюсь...
І райські мнутиму подушки!
Щасливим буду я завжди,
та ви,
мене,
мої веселі попелюшки,
не викидайте з голови!

Не плачте!
Не ридайте!
З-за цього кожен раз!
Кажу я вам не прощавайте,
Кажу я вам не прощавайте!!
бо розлука не для нас!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 16:49:17 ]
Згорає у пічці паркет
Не голений ти
Не естет
Хоча обіцяв кожну ніч
Голитичся
Гріє піч.
Паркет догорів до тла
- біда не прийшла сама
А ще обіцяв "женюсь"
Здурив мене гад
Утоплюсь
На серці пекельний щем
Буяла ж весна
Під плащем
Тлумився там люд дарма
Змішалась з весною
Зима
А ти вже шукаєш мед
У квітах - таки естет



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 17:16:14 ]
Стилет-бонтон

А я і справді не естет, не естет,
в кишені тільки пістолет і кастет,
і часу я не витрачаю дарма,
і ти про це чудово знаєш сама!

Отож не думай і стрибай на диван,
а потім нам у казино-ресторан,
Одеса-мама припинила діла
доки на пляжі в Ніці криза-зима...

Тому ти, Любко, не гадай - не зівай.
І поки є на що - цілуй-налітай,
Бо завтра пізно буде, знаєш сама, -
бо часу я не витрачаю дарма...

А я і справді не естет, не естет,
в кишені в мене пістолет і кастет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-28 18:06:26 ]
Женився б я кожен рік,
Та скоро зійду з ума,
Бо ця борода моя
Росте і росте... сама.
Голи її не голи,
Хоч криком кричи, хоч вий,
Візьми її розчеши!
А чи в бігуді завий.
І я оженюсь тоді!
За місяць а чи за рік.
Півцарства - за БІГУДІ!
В додачу ще й чоловік!
:) :)
А віршик мені сподобався. Особливо сподобалось, що хоча б хтось жирує в часи кризи - паркет бо дороге паливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 22:15:55 ]
Дякую Таню, ви мені теж подобаєтесь :)

Ох, ці жінки, жінки!

Так сталося, що часи
пішли у зворотній бік
і Танечку покохав
нестрижений чоловік.

Та криком кричи, чи вий,
чи воду з калюжі пий,
а стригтись не хоче і все,
вважає – волосся спасе.

Та що ті слова – труха!
Зняла з себе бігуді.
І взялась легка рука
за патли його руді.

А далі злі вороги
схопили його в полон,
гадали, що до снаги
їм буде оцей Самсон...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 21:02:22 ]
Голився б ти, Друже, надвечір -
ціліші були б мої плечі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 21:35:40 ]
:)
Мої люб'язні Попелюшки,
я меду ще не з'їв ні трішки!
а ви мені вже назбирали
із кращих згадок суму діжки. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 22:19:41 ]
Женюсь, женюсь,
хтозна - уп'яте чи вдесяте,
ще до закінчення зими.
Та ви, та ви,
мої пеемівські дівчата,
ви, чортенята-янголята,
даремно вабите крильми.

Не квапте, ніц не буде,
до меду я не звик.
Мої Наталі, Лесі, Люди,
і діжка дьогтю на два пуди,
а я - лиш грішний чоловік.

Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина,
без вашої ласки я плакатиму, мов дитина,
які поетичні в вас груди, сіднички й коліна,
Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина.
Отак делікатно, так лігадно, ніжно й невинно -
Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина.
Іванна, Тетяна, Руслана, Оляна, Світлана,
Мар'яна, Оксана, Уляна, Зоряна, Сніжана...
Довгенького Вам переліку, Галантний Ви наш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 22:37:05 ]
Ого, оце, Лесюню, подарунок! :)))

Маю нині так багато справ на ніч!
Та на кожну скільки, щоби віч у віч?
Ей, Лазірко, добрий друже, поможи,
поки я з одною інших стережи!!!

Ми пішли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 00:01:55 ]
Десь Зеньо гад запропастився,
напевно в Люби прослизився,
але готовий клюб підперти,
на ложі з кожною померти -
хоч алфавітно, хоч у віршах
аби не стало ГМуні гірше
неголеним ходитиму хоч місяць,
але ж я вовк - то не помітять.
По списку першою Ірина.
Ірино, підігрій перину :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 23:01:40 ]

Та, не голись, не треба, не голись!
Мене заводить ця легка небритість,
І я, напевне, дочекаюсь миті
Що ти мені освідчишся колись.
І це, напевне буде навесні,
Коли увесь паркет згорить у пічці,
Манірно й палко, з квіткою в петличці,
Ти скажеш « так»! А я зненацька: «ні»!
Я просто доведу тебе до сліз,
Я навіть доведу тебе до шалу,
І ти почнеш голитися безжально
Я ж гордо смакуватиму бейліз,
Тобі дозволю цілувати ручку,
І ти мені вдягатимеш обручку,
Бо чи знайдеш ти десь іще кобіту
котру заводить ця щока небрита?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-29 21:38:52 ]
:)(:

Зимовий етюд. Для Н.Т.
І я подобаюсь собі - в тобі,
в ясних очах угледівши небритість,
неулаштованість, але й талановитість,
бо як таку пригледів, далебі!
А ти відводиш погляд – не в юрбі,
а понад нею – у майбутнім літі,
де тільки щоки неуважно вкриті,
а інше, надто безтурботне - ні.

Таке предивне „ні” - серед зими,
серед проміння денного прибою,
де на межі сердечного конвою
незмінно виринає об[р]ій„ми”.
.................................... Далі >>>>


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:13:05 ]
І ти почнеш голитися. Це точно.
Натхненно так, по-справжньому - до крові.
А леза затупіли остаточно,
І буде нам уже не до любові!
А січень за вікном таки студений.
Ти змерзнеш, так банально, безволосо.
Гаразд, ходи погрієшся до мене,
Завию я тебе собі у коси.
:) :)) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-29 22:24:45 ]
Майже притча

І я почну голитися! - до стану,
в якому тілу голому в сутану,
чи у обійми, та обов'язково,
але почну, а далі гонорово
чекатиму, що випаде мені -
подряпини коханки на спині,
чи на колінах нарости дубові,
а змерзну, крикну - хто там ближче, пробі!

І Ближній скаже – краля гріє краще
за молитви промовлені ледаще,
тому допоки сонце тут і роси,
зір застимуть тобі дівочі коси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 18:03:02 ]
:)) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Міла Біла (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 11:10:32 ]
Дуже гаринй вірш, цікавий веселий і з капелькою іронії накшталт так весело аж плакати хочеться.Гарна заявка на перемогу в конкурсі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-26 11:54:39 ]
Дякую, писати про різні дрібнички-дурниці легко, бо безвідповідально. :)
А щодо "лискучий лак", то це, звичайно, як "темна нічка", "білий день"... - для акценту на грайливості вогню. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Міла Біла (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 12:34:45 ]
Згідна... але в кожному жарті є доля жарту, решта правда. і навідь у цій дрібничці-дурниці, між рядкам можна побачити сумненьку прозу життя, але надію на те що все поміняється ....:-) може :-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2024-05-27 21:33:54 ]
Капець! Тут в коментарях ще на 10 пісень матеріалу. Треба оркестр оновити для кращого інструментального супроводу.