ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про дарунки мав би вчасно
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде - як шоу,
Без вагань послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Філософічне

 Протикризове

Повний треш

Образ твору У пічці горить паркет -
на ньому лискучий лак,
і я, хоч і не естет,
та подумки бачу, як
коли-небудь поголюсь,
лише не кажи - дарма!
Бо я на тобі не женюсь,
коли промине зима!

Палає паркет - блищить
у твоїх очах гроза!
І нескінченну мить
палає – не замерза!

А я на тобі женюсь,
якщо не зійду з ума,
бо вірую - поголюсь,
і зникне тоді зима!
Горітиме наш вогонь,
бо повно паркету ще,
на пустищі, де доми
під льодяним плащем.

Палає паркет - блищить,
у твоїх очах краса!
І нескінченну мить
палає – не замерза!

Та нащо тоді паркет -
надійде коли весна,
коли кожна квітка - мед,
а з неба теплінь рясна?!
Женився б тоді щорік!
Голився щоранку й на
питання: "- навіщо?" би рік -
інакше прийде зима!

Палає паркет - блищить
у твоїх очах сльоза!
і нескінченну мить
палає – не замерза!

2009

© Copyright: Володимир Ляшкевич


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-28 00:09:04
Переглядів сторінки твору 9344
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2026.04.16 14:36
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 00:38:59 ]
Ось вони, чоловіки! То женюсь, то не женюсь... А паркет не безкінечний же :(

О, милий, голись хутчіш,
бо скільки тієї зими...
але ти натхненно мовчиш
і тягнеш паркет із казни,

і він еротичним теплом
розпалює розум і хіть,
а ти віддаляєш - облом! -
женитьби загадану мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 09:03:31 ]
(З Булата Окуджави)

Женюсь, женюсь...
І райські мнутиму подушки!
Щасливим буду я завжди,
та ви,
мене,
мої веселі попелюшки,
не викидайте з голови!

Не плачте!
Не ридайте!
З-за цього кожен раз!
Кажу я вам не прощавайте,
Кажу я вам не прощавайте!!
бо розлука не для нас!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 16:49:17 ]
Згорає у пічці паркет
Не голений ти
Не естет
Хоча обіцяв кожну ніч
Голитичся
Гріє піч.
Паркет догорів до тла
- біда не прийшла сама
А ще обіцяв "женюсь"
Здурив мене гад
Утоплюсь
На серці пекельний щем
Буяла ж весна
Під плащем
Тлумився там люд дарма
Змішалась з весною
Зима
А ти вже шукаєш мед
У квітах - таки естет



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 17:16:14 ]
Стилет-бонтон

А я і справді не естет, не естет,
в кишені тільки пістолет і кастет,
і часу я не витрачаю дарма,
і ти про це чудово знаєш сама!

Отож не думай і стрибай на диван,
а потім нам у казино-ресторан,
Одеса-мама припинила діла
доки на пляжі в Ніці криза-зима...

Тому ти, Любко, не гадай - не зівай.
І поки є на що - цілуй-налітай,
Бо завтра пізно буде, знаєш сама, -
бо часу я не витрачаю дарма...

А я і справді не естет, не естет,
в кишені в мене пістолет і кастет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-28 18:06:26 ]
Женився б я кожен рік,
Та скоро зійду з ума,
Бо ця борода моя
Росте і росте... сама.
Голи її не голи,
Хоч криком кричи, хоч вий,
Візьми її розчеши!
А чи в бігуді завий.
І я оженюсь тоді!
За місяць а чи за рік.
Півцарства - за БІГУДІ!
В додачу ще й чоловік!
:) :)
А віршик мені сподобався. Особливо сподобалось, що хоча б хтось жирує в часи кризи - паркет бо дороге паливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 22:15:55 ]
Дякую Таню, ви мені теж подобаєтесь :)

Ох, ці жінки, жінки!

Так сталося, що часи
пішли у зворотній бік
і Танечку покохав
нестрижений чоловік.

Та криком кричи, чи вий,
чи воду з калюжі пий,
а стригтись не хоче і все,
вважає – волосся спасе.

Та що ті слова – труха!
Зняла з себе бігуді.
І взялась легка рука
за патли його руді.

А далі злі вороги
схопили його в полон,
гадали, що до снаги
їм буде оцей Самсон...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 21:02:22 ]
Голився б ти, Друже, надвечір -
ціліші були б мої плечі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 21:35:40 ]
:)
Мої люб'язні Попелюшки,
я меду ще не з'їв ні трішки!
а ви мені вже назбирали
із кращих згадок суму діжки. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 22:19:41 ]
Женюсь, женюсь,
хтозна - уп'яте чи вдесяте,
ще до закінчення зими.
Та ви, та ви,
мої пеемівські дівчата,
ви, чортенята-янголята,
даремно вабите крильми.

Не квапте, ніц не буде,
до меду я не звик.
Мої Наталі, Лесі, Люди,
і діжка дьогтю на два пуди,
а я - лиш грішний чоловік.

Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина,
без вашої ласки я плакатиму, мов дитина,
які поетичні в вас груди, сіднички й коліна,
Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина.
Отак делікатно, так лігадно, ніжно й невинно -
Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина.
Іванна, Тетяна, Руслана, Оляна, Світлана,
Мар'яна, Оксана, Уляна, Зоряна, Сніжана...
Довгенького Вам переліку, Галантний Ви наш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-28 22:37:05 ]
Ого, оце, Лесюню, подарунок! :)))

Маю нині так багато справ на ніч!
Та на кожну скільки, щоби віч у віч?
Ей, Лазірко, добрий друже, поможи,
поки я з одною інших стережи!!!

Ми пішли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 00:01:55 ]
Десь Зеньо гад запропастився,
напевно в Люби прослизився,
але готовий клюб підперти,
на ложі з кожною померти -
хоч алфавітно, хоч у віршах
аби не стало ГМуні гірше
неголеним ходитиму хоч місяць,
але ж я вовк - то не помітять.
По списку першою Ірина.
Ірино, підігрій перину :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 23:01:40 ]

Та, не голись, не треба, не голись!
Мене заводить ця легка небритість,
І я, напевне, дочекаюсь миті
Що ти мені освідчишся колись.
І це, напевне буде навесні,
Коли увесь паркет згорить у пічці,
Манірно й палко, з квіткою в петличці,
Ти скажеш « так»! А я зненацька: «ні»!
Я просто доведу тебе до сліз,
Я навіть доведу тебе до шалу,
І ти почнеш голитися безжально
Я ж гордо смакуватиму бейліз,
Тобі дозволю цілувати ручку,
І ти мені вдягатимеш обручку,
Бо чи знайдеш ти десь іще кобіту
котру заводить ця щока небрита?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-29 21:38:52 ]
:)(:

Зимовий етюд. Для Н.Т.
І я подобаюсь собі - в тобі,
в ясних очах угледівши небритість,
неулаштованість, але й талановитість,
бо як таку пригледів, далебі!
А ти відводиш погляд – не в юрбі,
а понад нею – у майбутнім літі,
де тільки щоки неуважно вкриті,
а інше, надто безтурботне - ні.

Таке предивне „ні” - серед зими,
серед проміння денного прибою,
де на межі сердечного конвою
незмінно виринає об[р]ійми.
.................................... Далі >>>>


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:13:05 ]
І ти почнеш голитися. Це точно.
Натхненно так, по-справжньому - до крові.
А леза затупіли остаточно,
І буде нам уже не до любові!
А січень за вікном таки студений.
Ти змерзнеш, так банально, безволосо.
Гаразд, ходи погрієшся до мене,
Завию я тебе собі у коси.
:) :)) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-29 22:24:45 ]
Майже притча

І я почну голитися! - до стану,
в якому тілу голому в сутану,
чи у обійми, та обов'язково,
але почну, а далі гонорово
чекатиму, що випаде мені -
подряпини коханки на спині,
чи на колінах нарости дубові,
а змерзну, крикну - хто там ближче, пробі!

І Ближній скаже – краля гріє краще
за молитви промовлені ледаще,
тому допоки сонце тут і роси,
зір застимуть тобі дівочі коси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 18:03:02 ]
:)) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Міла Біла (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 11:10:32 ]
Дуже гаринй вірш, цікавий веселий і з капелькою іронії накшталт так весело аж плакати хочеться.Гарна заявка на перемогу в конкурсі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-26 11:54:39 ]
Дякую, писати про різні дрібнички-дурниці легко, бо безвідповідально. :)
А щодо "лискучий лак", то це, звичайно, як "темна нічка", "білий день"... - для акценту на грайливості вогню. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Міла Біла (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 12:34:45 ]
Згідна... але в кожному жарті є доля жарту, решта правда. і навідь у цій дрібничці-дурниці, між рядкам можна побачити сумненьку прозу життя, але надію на те що все поміняється ....:-) може :-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2024-05-27 21:33:54 ]
Капець! Тут в коментарях ще на 10 пісень матеріалу. Треба оркестр оновити для кращого інструментального супроводу.