ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
   14. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!    Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:    – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто суп

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Олі Бражник

 е-романс

Ользі Бражник

Без тіні вагання –
ці рухи навзаєм
і рукоплетіння тіл -
до спраги моєї
вишневого літа
твоя година,

хриплина цілунку,
вростання зіниці,
і марева перехил:
нежданої ласки
зім'я́та перлинно
солона глина.

Запалені скроні –
полинно, провинно -
уста в уста.
Зціловані брижі
тремтінь.
                І торкання,
до скрику, хвиля.

Сітківка вбирає
мотиви спокуси -
по ноті з твого листа -
краплини п'янкого
смаку порятунку,

І божевілля.

2011



* época gotan project


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : В контексті


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-29 22:39:32
Переглядів сторінки твору 5990
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.004 / 5.5  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.09.11 09:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 10:41:02 ]
е-роман(с), цікавенько))

маю лише 2 питанння - що таке "хриплина" і як то "зім'я́та перлинно солона глина". хіба перли мнуться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-30 10:47:33 ]
Це може бути поетичною еквілібристикою. Я зрозумів саме так. А оскільки вірш, наскільки я розумію, має адресата, то я не захотів бути третім, бо коли це чоловіки, то може виникнути конфлікт навіть якщо для нього немає приводу.
А от дві дівчини - це гарно.

Накивав п'ятами
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 11:25:23 ]
Розумієте, Гаррі. Нам тут вже так знайоме оте сплетіння реально незнайомих сутностей в е-танго, що на перший погляд можна назвати е-квілібристикою, але є й інші можливі погляди, інші процеси, коли відомий нам символьний ряд, наприклад, на кордоні відомого нам, переходить у символьний ряд невідомого. Так краса жесту модерну переходить у позачасовість його усебічного постмодерного (не плутати з постмодернізмом) розширення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-30 11:34:05 ]
Я розмірковував саме у такому напрямку, який спостерігаю у Вашому коментарі, тихенько не розголошуючи думку (а це вже частково розголосив у коментарі пані Ляні Масляній) про те, якщо я, особисто я, не можу зважитись на таку, умовно кажучи, еквілібристику, то це моя проблема і моєї лякливості або неготовності до такого сміливого кроку і переходів, про які Ви пишете і які спостерігаються. Тому ми навіть не полемізуємо :)

З найкращими побажаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 12:00:16 ]
Дякую, Гаррі.
Я так передчуваю, що тут значно більше поле для діяльності, аніж здається - і в неозначеній символістиці за пластикою модерну, і в означеній - за хребтами постмодерну, за неоруслами відомих нам напрямків :)
Парадокс в тому, що там є своя, абсолютно реальна енергетика, на рівні тої, що ловиться приладами тут, і володіння тою енергетикою ставить все з голови на ноги - і вік, а в першу чергу наш важкий досвід, втрачає своє домінантне значення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 11:15:16 ]

Привіт!
Хриплина? Напевно в контексті "хриплина подиху" - "подих цілунку", тобто тонкі складові...
Перлинно - напевно теж в комплексі, як із елементами "перлинного" - осяйностю, форми (зім'ятості), ставлення, так і відчуття ( в купі "зім'я́та перлинно солона глина") ніби за кордоном означеного символу, що, зрештою, в цілому, може бути вербальним елементом постмодерного сприйняття. )
Дякую! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-06-30 14:14:53 ]
Музика звуків чарівна, суть ловити марна справа поки почнеш аналізувати хімічні процеси закінчаться, тож кохаймось поки вирує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 14:27:40 ]
Схиляю голову! Повне розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 17:22:58 ]
На ваше запитання відповідаю тут, бо на сторінці пана Мельника я тепер можу тільки рота відкривати - а слів не чути... :))
Мабуть, любий Галантний Маньєристе, це той випадок, коли вишукана галантність кавалера прямо-таки паралізує даму ;) Ну, як я могла бути з вами такою, як з цим паном?! У нас із вами повне взаєморозуміння і, смію сподіватися, сердечна прихильність :) Жодних видалених коментів, ба навіть завалящого двозначного епітета... Ви - справжній мужчина, і поруч із вами я стаю такою слабкою і тендітною... аж качалка з рук випадає! ;))
Мабуть, мені треба просто придивитися пильніше - і, думаю, я таки зможу розгледіти одне з інших ваших облич... і тоді ви вже не зможете назвати себе постраждалою особою - ну, хіба що в іншому сенсі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 17:56:54 ]
О, дорога Гре де Ма, ви повинні погодитися, що цілісній натурі на ПМ значно важче, аніж розщепленій... Розщеплення, як захист, але, швидше, і як проникнення? Попробуй при такому проникненні (з усіх боків) качалку втримати, на ногах не встояти... )
А потім, Маньєрист відразу стає кавалерським своїм чоботом на такі слизькі стежини, що дами на витончених підборах і справді можуть ступити лише в обійми - а, він, ніби тільки цього і жде...
Ось такий хитрий захист від критики? Ні, від власної дисгармонії (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 18:25:02 ]
Гренуіль де Маре жжот!!!!
Так сміялась ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 18:29:52 ]
Ще б пак!
Вже дві в обіймах...