ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.01.21 05:30
нам потрібен хтось-то, щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Олі Бражник

 е-романс

Ользі Бражник

Образ твору Без тіні вагання –
ці рухи навзаєм
і рукоплетіння тіл -
до спраги моєї
вишневого літа
твоя година,

хриплина цілунку,
вростання зіниці,
і марева перехил:
нежданої ласки
зім'я́та перлинно
солона глина.

Запалені скроні –
полинно, провинно -
уста в уста.
Зціловані брижі
тремтінь.
                І торкання,
до скрику, хвиля.

Сітківка вбирає
мотиви спокуси -
по ноті з твого листа -
краплини п'янкого
смаку порятунку,

І божевілля.

2011



* época gotan project


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : В контексті


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-29 22:39:32
Переглядів сторінки твору 5599
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.003 / 5.5  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 10:41:02 ]
е-роман(с), цікавенько))

маю лише 2 питанння - що таке "хриплина" і як то "зім'я́та перлинно солона глина". хіба перли мнуться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-30 10:47:33 ]
Це може бути поетичною еквілібристикою. Я зрозумів саме так. А оскільки вірш, наскільки я розумію, має адресата, то я не захотів бути третім, бо коли це чоловіки, то може виникнути конфлікт навіть якщо для нього немає приводу.
А от дві дівчини - це гарно.

Накивав п'ятами
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 11:25:23 ]
Розумієте, Гаррі. Нам тут вже так знайоме оте сплетіння реально незнайомих сутностей в е-танго, що на перший погляд можна назвати е-квілібристикою, але є й інші можливі погляди, інші процеси, коли відомий нам символьний ряд, наприклад, на кордоні відомого нам, переходить у символьний ряд невідомого. Так краса жесту модерну переходить у позачасовість його усебічного постмодерного (не плутати з постмодернізмом) розширення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-30 11:34:05 ]
Я розмірковував саме у такому напрямку, який спостерігаю у Вашому коментарі, тихенько не розголошуючи думку (а це вже частково розголосив у коментарі пані Ляні Масляній) про те, якщо я, особисто я, не можу зважитись на таку, умовно кажучи, еквілібристику, то це моя проблема і моєї лякливості або неготовності до такого сміливого кроку і переходів, про які Ви пишете і які спостерігаються. Тому ми навіть не полемізуємо :)

З найкращими побажаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 12:00:16 ]
Дякую, Гаррі.
Я так передчуваю, що тут значно більше поле для діяльності, аніж здається - і в неозначеній символістиці за пластикою модерну, і в означеній - за хребтами постмодерну, за неоруслами відомих нам напрямків :)
Парадокс в тому, що там є своя, абсолютно реальна енергетика, на рівні тої, що ловиться приладами тут, і володіння тою енергетикою ставить все з голови на ноги - і вік, а в першу чергу наш важкий досвід, втрачає своє домінантне значення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 11:15:16 ]

Привіт!
Хриплина? Напевно в контексті "хриплина подиху" - "подих цілунку", тобто тонкі складові...
Перлинно - напевно теж в комплексі, як із елементами "перлинного" - осяйностю, форми (зім'ятості), ставлення, так і відчуття ( в купі "зім'я́та перлинно солона глина") ніби за кордоном означеного символу, що, зрештою, в цілому, може бути вербальним елементом постмодерного сприйняття. )
Дякую! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-06-30 14:14:53 ]
Музика звуків чарівна, суть ловити марна справа поки почнеш аналізувати хімічні процеси закінчаться, тож кохаймось поки вирує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 14:27:40 ]
Схиляю голову! Повне розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 17:22:58 ]
На ваше запитання відповідаю тут, бо на сторінці пана Мельника я тепер можу тільки рота відкривати - а слів не чути... :))
Мабуть, любий Галантний Маньєристе, це той випадок, коли вишукана галантність кавалера прямо-таки паралізує даму ;) Ну, як я могла бути з вами такою, як з цим паном?! У нас із вами повне взаєморозуміння і, смію сподіватися, сердечна прихильність :) Жодних видалених коментів, ба навіть завалящого двозначного епітета... Ви - справжній мужчина, і поруч із вами я стаю такою слабкою і тендітною... аж качалка з рук випадає! ;))
Мабуть, мені треба просто придивитися пильніше - і, думаю, я таки зможу розгледіти одне з інших ваших облич... і тоді ви вже не зможете назвати себе постраждалою особою - ну, хіба що в іншому сенсі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 17:56:54 ]
О, дорога Гре де Ма, ви повинні погодитися, що цілісній натурі на ПМ значно важче, аніж розщепленій... Розщеплення, як захист, але, швидше, і як проникнення? Попробуй при такому проникненні (з усіх боків) качалку втримати, на ногах не встояти... )
А потім, Маньєрист відразу стає кавалерським своїм чоботом на такі слизькі стежини, що дами на витончених підборах і справді можуть ступити лише в обійми - а, він, ніби тільки цього і жде...
Ось такий хитрий захист від критики? Ні, від власної дисгармонії (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 18:25:02 ]
Гренуіль де Маре жжот!!!!
Так сміялась ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 18:29:52 ]
Ще б пак!
Вже дві в обіймах...