Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тамара Ганенко
"Чи згадаєш мене, Раставице?.."

...Русалка з вод річок і Атлантичного ...


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Душа мов посмугована.
    За що?
  •   Вітраж краси
    Не завжди те, що справді любиш,
    Тобі належить у житті,
  •   Одна…
    Одна серед розгойданого моря.
    Ущент розбитий, тоне корабель,
  •   Морозом по цвіту
    … Морозом по цвіту, по цвіту, до світу…
    Світанки розтали, як стоплені свічі.
  •   Не під силу…
    Не під силу мені, не під силу,
    Хай комусь твоі маряться очі.
  •   Это нежное чувство
    Это нежное чувство
    Оказалось таким прочным
  •   Удвох
    Тебе забути? Ні... І втратити, - не можу...
    Метеоритами димляться дні.
  •   Літо
    Духмяно-паморочний ранок,
    Буяння сальвіі відчайне.
  •   * * *
    Не нарікай,
    як очі втома стулює,
  •   Розлучення
    Розкішний дощ. Вагався ти...
    Чи я?..
  •   Розмова
    Пронизана промінням, молода,
    Пухнасті коси збивши навесні,
  •   ***
    У сірім світі кольори забуто
    Зашерхлі губи стиснуті вишневі
  •   ===
    ...Кому твоє серце сміється
    У кого простити благає
  •   * * *
    Без тебе без тебе не знаю
    Чому так написано білим
  •   Разговор
    Бриллиантовые переливы твоего голоса...
    Заглядываюсь...
  •   Засипало, завіяло
    Засипало, завіяло, снігами занесло
    Далеке, недосяжне, перемріяне село.
  •   ... Гору щастя й криницю печалі
    У світінні асфальтів чужих,
    Ліхтарів, що байдуже мовчали,
  •   Не клени...
    Черешневий цвіте
    Квітневий леготе
  •   Храм
    Давно я входжу в цей розкішний храм.
    Горять свічки довгасті, як лілеі,
  •   *
    Тихо, тихо, - ще побудьмо,
    Ще хвилиночку і трошки.
  •   ...Нестяма...
    Ожинні сходять твоі очі
    І кольори не додивляюсь
  •   Київ
    ...А білі сніжинки
    сідали на вії
  •   На Росі
    Мости-перевесла, човни в осоці,
    Тріпоче серденько, як птаха в руці,
  •   Ворожба, або ж — «Помста»...
    Здобута сило, -- ворожбо моя,
    Впокориш небо, вибілене сумом!..
  •   Степ
    Марноцвітно гублять пір’я
    Сподівання-гуси білі,
  •   Українське мaренґо
    Арфи серця нестерпний струм,
    Одинокій бриніть струні,
  •   Ностальгійне...
    Тиша. Влягається вечір,
    Небо торкнулося поля,
  •   В тонкій мережці
    Останні гладіолуси зарошені
    Палахкотять розчахнуто-червоно,
  •   Біля телефону
    Заметіль плете тенета
          - З Новим роком, гарних свят!
  •   * * *
    Тебе помчить у даль далеку потяг,
    І сині очі там зійдуть комусь,
  •   * * * Розпростерті крила степу
    Розпростерті крила степу,
    Далеч — синя корогва,
  •   На міні
    Мені здається: живу на міні, -
    Зачаєній, приіржавілій,
  •   * * * не збувшись у кольорах
    Свідомості півпричинність,
    Надії, тривоги і страх,–
  •   Осінні зорі, парк, акації...
    Осінні зорі, парк, акації,
    Сумні осінні інтонації,
  •   Жовті жоржини, відступниці літа...
    Жовті жоржини, відступниці літа,
    Дні до межі календарної лічать,
  •   Рване...
    Електрички рвуть на шматки
    Пам’ять
  •   * * * Рожевий перстеник, прозора сльоза
    Рожевий перстеник, прозора сльоза,
    За край переллє,
  •   Купина
    Крилами торкнувшися рідної землі,
    відлітали зраночку в ірій журавлі.
  •   Веснянка
    Уже магнолії
           готові зацвісти,
  •   В поїзді
    Крізь ці сніги, пребілії сніги
    І заметілі маєво прозоре
  •   Перстень
    проміння сіється привітно
    в твоє подвір“я,
  •   * * *
    ні рядочка
    ні слівця, -
  •   * * * Не стямилися
    Не стямилися,
    як то з нами сталось,
  •   Королева
    В сріблошатті замріялись пишні дерева,
    Празниково убраний, запрошує ліс.
  •   Гудуть вітри
    Гудуть вітри, скрутилась зимно
    Діткливим равликом душа.
  •   (Fun) Перед ураганом Сенді
    Йде ура-Ганька-Сенді,
    Віє розбоєм, виє,
  •   Жовтогарячі мальви
    Жовтогарячі мальви
    Посходили між снігів,
  •   Шматки туману
    Мов їжачок, десь покотилась музика
    Твого хлоп“ячого кохання
  •   * * * Попрані речі - мов стрічки весільні
    Попрані речі - мов стрічки весільні,
    Тріпочуть-майорять на цілий двір.
  •   Зима
    Відлига, берУться снІжки,
    І сніговичка зробили ми.
  •   Яблуні
    Закурівся бузок біля кручі,
    Ніч зайшлася плачем золотим,
  •   * * * Віддзвеніло срібно-пурпурово...
    Віддзвеніло срібно-пурпурово
    На межі образи і жалю;
  •   Зимне
    Креше іскри повітря тверде.
    Розчахнулася хвіртка у двір.
  •   * * * Старий ліхтар, будинок і ріка...
    Старий ліхтар, будинок і ріка,
    Жагуча липа. Тиша сторожка.
  •   Купала
    Вже набухають пуп“янки прозорі
    У папороті в темній гущині,
  •   Геть!..
    Геть - дрібне тупотіння й покору,
    Вдар, зневажена душе, крильми,
  •   * * * Густіє сутінь, хризантемово рожевіє...
    Густіє сутінь,
           хризантемово рожевіє,
  •   Зойк
    Моє диво синьооке загубилось у світах
    У його безпечний спокій жоден зойк не доліта
  •   Блискавки
    Побачення
    І спалахи -
  •   у гулкому світі...
    Над сонним ранком танула зоря,
  •   Двоє
    Руки удаль струменять
    Легітно
  •   На бистрині...
    Рятуй, хоча б надії подих
    Гойдни мені...
  •   Шукаю автора вірша...
    Мене попросили перекласти твір російською. А от Автора гарного такого вірша українського - не знаю. Може, хто підкаже?.. Явно - талановита емігрантська поезія.
  •   В субботу море было нежным
    В субботу море было нежным,
            Как ты,
  •   Білий танець
    Світла музика. Дотик щоки
    ледь бархатистої – так випадково,
  •   Телефонний дзвінок
    Розвішує закошланий хітон
    У вікна снігопад утомлений.
  •   стену в душі
    Люблю і все, - стену в душі плечима.
    Стіна камінна... відгомін... Причинна...
  •   Poets
    (Answer, 2003)
  •   Брызги
    Вдрызг рассыпались в летнем саду
    Брызги света и чайные астры
  •   Движенье
    Солнце, в туче робко маясь,
    Не взошло в разгаре мая,
  •   Two loves
    Once, there were two loves, that met in one heart- Past and Present
  •   March, 8
    Outside, the wind works to blow heat from my wearied worn windows,
    my phone prompts me flashing in my hand
  •   Передсвяткове
    Розцвітають вишні і магнолії,
    Сонце обережно вигляда,
  •   Ворожбит мені наворожив
    У світінні асфальтів чужих,
    Ліхтарів, що байдуже мовчали,
  •   Пологи
    Після пологів стражденне
    Серце з напруги гримить:
  •   Місхор. Синій край
    Лиш небо, і море, і гори -
    ні зайвої риси ніде.
  •   Атлантичний океан
    Спекотний день, - билинки не схитне,
    Палюче сонце царствує над літом,
  •   Смішно в літах ізмаліти
    Смішно в літах ізмаліти,
    Душно.
  •   Нічого не змінилось
    Нічого не змінилось, хоч кричи, -
    Той самий двір, дерева і обличчя,
  •   Парк
    У скруті стежок необачно ми
    Сьогодні зустрілися знов,
  •   Лист iз юності
    Тихо-тихо сніжить,
           чи у пам’яті трунку,
  •   Весна
    Дощ. Рядки снуються мляво,
    Мокро сніг вчорашній тане,
  •   Expectancy of closeness
    Your eyes are stars in the darkness of my passion,
    Your smile, produced by so amazingly fulfilled lips,
  •   Дзвінок в Колорадо
    Вершини горді Колорадо
    І хмар засніжені паради
  •   Ніч
    Диптих
  •   Забрало
    Із чужої казки принц останній
    Приблудився пізно на світанні
  •   Слова тобі
    Як вимовити хочеться слова...
  •   on the edge
    You come to me
    with your blooming deer brown eyes,
  •   For you...
    A cherry tree is all white under the snow...
    I'll never be able to breathe you in enough,
  •   * * *
    Вишня светится в белом снегу...
    Надышаться тобой не могу
  •   Забреду в осіннє листя
    Забреду в осіннє листя по коліна,
    Десь давно і щемно грає мандоліна,
  •   Жінка
    Втомилась я од вічної
     Незбутності бажань,
  •   ... Сняться птахам
    ... Сняться птахам перші гнізда у далекому краю,
    і пташата жовтороті в неполоханім раю,
  •   * * * Серце скиглить, як прищемлене щеня
    Серце скиглить, як прищемлене щеня,
    От біда.
  •   Ти прийдеш, я знаю...
    Ти прийдеш, я знаю. Не знесеш,
    Коли туга хлюпне понад вінця,
  •   * * *
    Что же будет, любимый, с нами?
    Все запутано так и ясно...
  •   * * *
    Твої антично строгі риси
    Виводить пензлем таїна.
  •   Холодно
    Протаїлися в кращі дні
    Неосмислених сподівань...
  •   Серпень
    Серпень, серпень застукав у серце,
    Та невже скоро літо мине?
  •   В нетах надій
    Літу вінець. Світу кінець.
    Квітку лишіть голій душі.
  •   Дощ
    Розридався дощ у жовтень,
    дощ,
  •   * * *
    Осінній день
    себе втопив у дощ.
  •   * * *
    Ноги ходять по землі, по асфальту,
    руки миють, в"яжуть, чистять,
  •   Я на шматочки...
    Я на шматочки згадку рву,
    Аби й не сміть про ту хвилину...
  •   Я видела радугу
    **Я видела радугу в начале января...
    Утреннее небо было розовым, с лохмотьями седыx туч.
  •   Тихо і сонячно
    Тихо і сонячно, тепло і в затінку.
    Пшінка жовтаво цвіте,
  •   Місяць
    Між гіллячками саду заплутався,
    обличчя ніжне подряпав
  •   ВЕДМІДЬ-ГОРА БІЛЯ ГУРЗУФА,
    Або Повість Про Вічну Любов
  •   * * *
    З тобою в нас - тільки сьогодні,
    Хоч наші минулі хвилини
  •   Як тихо печаль...
    Як тихо печаль поселяється в серці...
    Вітрами обносить
  •   Expectancy of closeness
    Your eyes are stars in the darkness of my passion,
    Your smile, produced by so amazingly fulfilled lips,
  •   Melody pulsates
    A sorrow settles in the heart
    so quiet...
  •   Expectation Of Spring
    to John J. Burns
  •   To My Mother
    ... to my Mom Olga Batyuta
  •   Чекання весни
    Сонце йде за мною
    крізь голі прутики довгих дерев,
  •   ...намалюю
    Не рушу, не зацілую,
    Може ще намалюю
  •   Вир черемховий
    Випадкове обличчя з юрби
    нагадало нараз
  •   не губись...
    Не губися, не...
    не вбивай мене...
  •   Морозом по цвіту
    Морозом по цвіту, по цвіту, до світу,
    До воску розтали світанкові свічі.
  •   Мініатюри різних років
    Стугна
  •   Острие
    Ходишь вокруг,
    Цветешь оленьими глазами,
  •   * * *
    Белые одинокие цветы,
    Зеленокрылые мотыльки,
  •   Cherry has blossomed...
    Cherry has blossomed out between us in snows.
    Whether we to it should break off branches?
  •   You are necessary to me ...
    As the drug to the addict,
    You are necessary to me,
  •   Друзки думок
    ** Пахне сіно спекою, спокоєм, безпекою,
    Клекотом лелеки.
  •   Антонівки
    Матуся моя щогодини встає -
    На бідне дитя подивитись своє,
  •   Ви так далеко
    Ви так далеко, так далеко,
    В розлуки руки й сни гіркі -
  •   Марія
    Моя душа живе тепер в пустелі,
    У хижі, випаленій дочорна.
  •   Спасибі осені
    Цвітуть сади червонно-золоті,
    Веселки передзвонюють круті,
  •   Територія впливу
    Це твоя територія впливу,
    Я чекаю тебе завжди,
  •   (Вадику)
    Вишневоцвіття пам"яті згойдну
    Крилом надії.
  •   Miсточок...
    Miсточок. Брунатна вода.
    Твої відчеканені кроки.
  •   ...Дієслівне
    Вітати світ у сонячних малюнках.
    Солодкі повні твої губи пити.
  •   Давиде мій
    Обличчя в сизім неба полині,
    Достойне Мікеланджело обличчя.
  •   Вивірка
    Глибинним рвонулась акордом
    Нескорена течія -
  •   обманною, лукавою
    На тебе зиркатиму,
    над горнятко з кавою,
  •   Пастка
    Пастка на мене ждала
    Чи випадково втрапив?
  •   Демон
    Те різьблене обличчя, темні очі,
    Постава, аж до щему дорога.
  •   Ожини
    Солодке моє кохання,
    Настояне у роках,
  •   В автобусі
    Останній автобус, летючі дерева,
    розтягнуті лики вогнів зусібіч.
  •   Старий човен
    Сталеві хвилі, вітер, хмари,
    Гроза дугою день згина,
  •   Дві любові
    Зустрілися в одному серці дві Любові – Колишня і Нинішня.
    - Ти божилося, що мене ніколи не забудеш, - мовила Колишня. - Любиш?
  •   На роялі листопаду
    Приголуб мене, коханий, приголуб,
    Як твій голос довгожданий мені люб,
  •   Молитва...
    І таке воно життя, така печаль...
    Не відлинь з душі моєї, не відчаль,
  •   ***
    Жадана госте, не всміхнетесь навіть.
    Чому надміру
  •   Річці мого дитинства
    Чи згадаєш мене, Раставице,
    Старесенька бабусю в хвилях-зморшках
  •   Мамі
    Матінко,
    моя вишнева гілочко,
  •   Розлучниця...
    Аж вії до землі сягають, -
    Так мені соромно.
  •   Осінньо...
    Осінньо на душі, її заносить листям,
    Ще трохи - й через край... Юніє травня день,

  • Огляди

    1. * * *
      Душа мов посмугована.
      За що?
      Болить мене гірке, одвічне, темне.
      Жорстоко все потрощено. За що?
      За ніжність ненормовану, напевне.
      За білі квіти змучених чекань,
      Пронизливе й терпляче розуміння…
      Безкрая ніч, заснувши на руках,
      Впаде у саду буйне рожевіння.
      Похмурий вітер ранній цвіт шарпне
      Й під ноги кине на розправу скору.
      … Не вибачайся, не шукай мене.
      Лише себе осуджую суворо.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. Вітраж краси
      Не завжди те, що справді любиш,
      Тобі належить у житті,
      Кохані очі, спраглі губи
      І колосочки золоті,

      Стежки до маминоі хати
      Крізь сонні росяні луги,
      І жовтодзьобі бусленята,
      І повінь ген за береги,

      І аж такі високі зорі,
      Й пісні у стиглі небеса,
      І трембітання в сині гори,
      Й мілка деснянськая коса,

      Й далекі рідні рученята,
      І друзів чиста глибина,
      І розбуяла рута-м‘ята,
      І ледь народжена весна,

      Всі дорогі раптові згуби,
      Всі запорошені путі…

      О, завжди все, що справді любиш,
      Тобі
      належить у житті.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. Одна…
      Одна серед розгойданого моря.
      Ущент розбитий, тоне корабель,
      Сміються чайки. Ген при горизонті
      В човні хиткому бачу я тебе.

      До гіркоти солоні хижі хвилі,
      Ні соломинки. Морок, глибина.
      Мене тримає тільки звичне в долі:
      Там, де найважче, я завжди одна.

      Зі сторони холодний кинеш погляд:
      Чи випливу і буде курс яким?
      А вчора ще лилися в човен зорі.
      І не здавався човен той хитким…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. Морозом по цвіту
      … Морозом по цвіту, по цвіту, до світу…
      Світанки розтали, як стоплені свічі.
      У рвійнім розвоі свавільного вітру
      Нелегко тобі зазирнути у вічі.

      І хто легковажить? ні долі, ні дому.
      Доволі! Що день, що не день, - без одвіту…
      Пагіння - як віі, опущені долу…
      У дерева довга дорога до квіту…

      © Тамара Ганенко



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. Не під силу…
      Не під силу мені, не під силу,
      Хай комусь твоі маряться очі.
      Доки ще не запізно, - не хочу.

      Не під силу мені, не під силу…
      Вітер чорне гілля ледь колише,
      І нестерпно пришіптує тиша:

      … Не під силу мені, не під силу.
      Подались довгокрилі лелеки
      У своє бездоріжжя далеке.

      До самотності стежку я знаю.
      Відлітай, моя приязнь незвана.
      Поки маю ще крапельку сили…

      © Тамара Ганенко



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. Это нежное чувство
      Это нежное чувство
      Оказалось таким прочным
      Я не ожидала…
      Я была уверена в себе.
      Но всегда сомневаешься в том,
      кого любишь…

      А ты…
      Такой ранимый и понимающий.
      Такой жестокий и ничего не помнящий
      Страстный и умеющий ждать
      Нетерпеливый и вечно спешащий
      Молчаливый и дерзко спрашивающий
      Слегка небрежный и
      потрясающе красивый, -
      Всегда, -

      Еще и потому,
      Что любовь сама по себе
      Красива
      И она не пропустит заметить
      Бархатные глаза и длинные ресницы,
      Музыкальные пальцы и капризный изгиб
      Полных губ
      Широкие плечи и сильные руки

      А еще, -
      Безнадежную порядочность,
      Ничего не обещающую
      И все отдающую

      Готовность быть,
      по первому зову,
      в любом месте,
      в любое время

      И любить,
      Телом и душой,
      Как в последний раз.
      Никогда ведь никто не знает
      Когда он,
      Этот последний раз

      И страшно потерять.
      Даже подумать.
      Но душа, полная светом
      Этой любви и страсти, -
      Она уже не потеряет

      Ей важно было только найти.
      Встретить.
      Впитать…
      И
      Унести с собою в вечность, -
      Когда придет этот час

      Унести в себе в невозможные дали.
      И отпустить,
      напоследок прижавшись, -
      Земное…


      7 сентября 2021






      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. Удвох
      Тебе забути? Ні... І втратити, - не можу...
      Метеоритами димляться дні.
      Все має бути ще. Вітри гудуть тривожні,
      І привокзальні мерехтять вогні.

      Літа, а не вогні. І що перечекаєш...
      Своє життя, барвисте і круте?
      У нім, отам, на дні, - палка твоя рука є
      Й терпляче серце ніжне золоте

      Гіркий вогонь очей, скуйовджене волосся,
      Мовчання, - аж гаряче крізь роки.
      Усе збулося, все. Усе давно збулося.
      Із мрій брело у стрічу. Навпрошки.

      А вічність підступає, леденить обличчя...

      У шелесті трави, у блискоті зірок
      Уже тоді,
      навік,
      не втрачені й найближчі, -
      Крізь відстані доріг
      Полетимо удвох.

      22 серпня 2021

      © Тамара Ганенко



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. Літо
      Духмяно-паморочний ранок,
      Буяння сальвіі відчайне.
      У вишиванці літо гарне,
      Під ним гарцює коник чалий.

      У вишиванці літо гарне.
      Палітра стигла, гуснуть барви.
      Високе небонько безхмарне, -
      У щебеті пернатих бардів,

      Яснять хліби, синіють далі, -
      Аж серце од напруги терпне...
      Прощально літо заглядає
      В соняшникові очі серпня.

      13 серпня 2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. * * *
      Не нарікай,
      як очі втома стулює,
      Що день малий, а довга ніч гірка.
      Розкішно-дико відцвітуть петуніі
      І одгуляє літо по садках,

      Дощі осінні затяжні унадяться,
      Осклілий світ благатиме тепла...

      Вдихай-люби життя цілющі радості,
      Аж поки мить остання не прийшла.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. Розлучення
      Розкішний дощ. Вагався ти...
      Чи я?..
      Піони душу розтрясли рожеву.
      А ніч уже ставала нічия.
      Та ще ніяк не вірилось, -
      невже ми?

      Дзвінке і срібне,
      щире, золоте
      Між нами никло,
      злякане, вклякало,
      І не про те було все,
      не про те...

      Сплеснула доля білими руками
      І в небо чорне птахом піднеслась,
      У дощ линулась туга ледь почата.

      Тремтіла пізня зіронька мала.
      В гнізді клечали білі лелечата...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. Розмова
      Пронизана промінням, молода,
      Пухнасті коси збивши навесні,
      У сокора питалася верба:
      - Чи всім ти такий гарний, як мені?

      А сокір теж не міг очей віднять,
      Тихенько хлюпала про щось вода.
      Од вербоньки не міг очей віднять.
      - Який там гарний, - ій відповідав.

      У сокора питалася верба,
      Він од верби не міг очей віднять...

      Лились дощі, прозорі, як пісні:
      - Чи всім ти такий гарний, як мені?..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. ***
      У сірім світі кольори забуто
      Зашерхлі губи стиснуті вишневі
      І довгі пальці пристрасні жагучі
      Обледенілі струни не торкають

      Пінисті хвилі котяться у сіре
      І контур пісні ледве рожевіє
      Закутуюся в золото волосся
      Сховатися у ньому і зігрітись

      Не обертайся, - щось шепоче зимно
      Не повертайся, в бездоріжжя січня
      Та ясно світять, тихі очі світять,
      Глибоке серце зве, розчахнуте на вітрі



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. ===
      ...Кому твоє серце сміється
      У кого простити благає
      Безсоння
      В снігах розминеться
      З росою


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. * * *
      Без тебе без тебе не знаю
      Чому так написано білим
      Заметано зорями небо
      Загублено стежку жадану
      Іду навпрошки заметіллю
      В снігах порятунку шукаю
      У затишку зимно і душно
      Шукаю заблудле чи зникле
      Чи праведно а чи недбало
      Загублено стежку жадану

      21 січня 2018




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. Разговор
      Бриллиантовые переливы твоего голоса...
      Заглядываюсь...
      Не могу наслушаться...
      Акварельные полутона,
      Теплые изломы,
      Мягкие недосказанности.
      Нежность, истома, ожидание.
      Разговор то шутлив то серьезен,
      Разговор полон тем, направлений,
      разговор - лучший тем, - что реален...
      И слова - не имеют значений...
      Разговор
      двух сердец,
      Двух израненных душ,
      Бесконечный,
      Сквозь пространство реалий,
      сквозь вечность..

      И счастье...
      Что кто-то когда-то придумал телефон,
      Для которого нет -
      Расстояний...




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. Засипало, завіяло
      Засипало, завіяло, снігами занесло
      Далеке, недосяжне, перемріяне село.

      Зі штормом океанами летить моє: -- Агов!..
      Як ви,
          моі залишені?
             І
              як
                 моя любов?

      Ідуть сніги лапатіі, мандрують по землі,
      Листи, як снігу клаптики, біліють на столі,

      Цілують- виціловують і душу, і лице,
      Словечком кожним горнуться, початком і кінцем,

      Незграбні іхні літери барвінками цвітуть,
      Тихенько перешіптують про зустріч золоту...

      А сутінки за вікнами дощі й дощі прядуть.
      Сніги села далекого десь тихо- тихо йдуть...


      10 грудня 1997






      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. ... Гору щастя й криницю печалі
      У світінні асфальтів чужих,
      Ліхтарів, що байдуже мовчали,
      Ворожбит мені наворожив
      Гору щастя й криницю печалі.

      Ти веди мене, доле моя,
      У поля, де все зелено й чисто,
      Де тополі край шляху стоять,
      І калина вдягає намисто.

      Де правічний, прадавній мій ліс
      Дочекатись не може з дороги,
      У хатину, де аж до землі
      Прилягли, мов щенята, пороги,

      Де зірки опадають в пітьму
      Урочисто, як свічі вінчальні,
      Там безмовно з рук долі прийму
      Гору щастя й криницю печалі...


      (З книги "Із тернами в серці", 2003)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. Не клени...
      Черешневий цвіте
      Квітневий леготе
      Сокоре сріблистий

      Завірюха із днів опадаючих
      Зорі дзвінко й помітно ростуть
      Безсоромна червоність тюльпанова
      І цибульки зелені сліди

      Не приходь. Не зови. Не клени.
      Лиш люби. Не вагайся. Люби.


      17.04.17







      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. Храм
      Давно я входжу в цей розкішний храм.
      Горять свічки довгасті, як лілеі,
      Марія світиться у злоті рам
      І до дитинки тулиться своєі.
      І білих рук ласкаві голуби
      Стражденний люд окрилюють до світла.
      Так чисто пахне небом голубим,
      Така блаженна тиша несусвітня,
      Хіба священник зрушує іі,
      Повніш ріки його вагоме слово,-
      Пливе журливим плином ручаів,
      Вигоює любов'ю присмерково.

      Давно я входжу в цей чудовний храм,
      Усім єством вбираючи хорали,
      Клячу у нім, підспівую хорам.
      О храм душі, який не відібрали,

      Бо аж ніхто на те не має сил,
      Доки творець не начертає в і ч н і с т ь...

      Благословен стократно світ краси,
      Що не зміняв святе на пересічність.


      ( З книги "Із тернами в серці", 2003)



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. *
      Тихо, тихо, - ще побудьмо,
      Ще хвилиночку і трошки.
      А сади весніють буйні
      Яблуневі ронять брості

      І ця мить на повні груди
      Нетутешня і святочна
      Нам у будні дихать буде
      Мов дитятко непорочне

      15.04.17





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. ...Нестяма...
      Ожинні сходять твоі очі
      І кольори не додивляюсь
      А лиш глибінь і темінь чую
      Таку що у нестяму стигне, -

      Вишнево зрілу, сутінкову,
      Настояну на матіолах,
      В жасминові обійми згуслу,
      Медово у вуста зашерхлу, -

      Ту невимовну і всезвучну
      Що нас безслівними лишає
      Як дотягнемося на хвилю
      Не тільки душами крізь вирій...

      15.04.17




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. Київ
      ...А білі сніжинки
      сідали на вії
      й тонули у синіх очах.
      Снив Київ майбутнім,
      замріяний Київ,
      і синім усе помічав.

      Стояли собори
      в шапках соболиних,
      розсіював золото дзвін.

      Складались
      морозним узором хвилини,
      які нам видзвонював він.

      Який нескінченно
      величний Хрещатик,
      який без кінця дорогий!
      А день той впадав у замети горбаті,
      в глибокі заходив сніги, -

      в такі, що уже не дійти, не добратись,
      в такі, що зайшлись од пурги...
      Засніжений Київ.
      Примовклий Хрещатик.
      І синіх очей береги.


      (З книги “Із тернами в серці“, 2003)







      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. На Росі
      Мости-перевесла, човни в осоці,
      Тріпоче серденько, як птаха в руці,
      Полоще вербиця зелене гілля,
      Чиєсь невимовне шепоче ім’я.

      Поділ підкасало, - забродить дівча,
      І лащиться хвиля, йому докуча,
      І небо бездонне лягає на плечі.
      Вечір.






      м. Біла Церква







      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. Ворожба, або ж — «Помста»...
      Здобута сило, -- ворожбо моя,
      Впокориш небо, вибілене сумом!..
             Ген козаченьки табором стоять,
             Щоб не впізнали, -
                    по брови хустину насуну...

             Чи я-бо не гарна була молодиця?
             Одного не вміла -- кохала надміру...
             Та вдачу не зміниш собі, мов спідницю.
             Як і не скристалиш надщерблену віру.

             Щоб вволю надихатись -- поля не досить,
             Уразитися -- вистача й бадилини...

                    Усі нерозраджені, скривджені осені
             Тепер відквитаєш в урочу хвилину.

      Пора!
         Гей, вітре,
      Буреломом зла
      Помчи мені над станом, над козачим!.. -
                                  ба, ні...
                           Ой ні!!! -
             Ле-ге-се-нько... погладь
      Той буйний чуб...
             Та щоб ніхто не бачив...







      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. Степ
      Марноцвітно гублять пір’я
      Сподівання-гуси білі,
      Діти втомленого степу.

      Роки йдуть, а він, претеплий,
      Зроджує не те, що хоче,
      Груди впалії лоскочуть
      Ковила, сухий пирійник,

      А йому — колосся мріє,
      А йому — вбирає очі
      Буйнограй густого жита,
      Що в крові нуртує: жити!..




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. Українське мaренґо
      Арфи серця нестерпний струм,
      Одинокій бриніть струні,
      Обірвав ти непевну гру,
      Не зронив і «прощай» мені...

      На червневу мою красу,
      Буревію-борвію, вій,
      У розлуки – жорстока суть,
      І чарунок у неї свій.

      Не шовками-намистами
      Упокориш гарячу кров,
      І таночок вогнистий мій
      Кращих-вибраних поборов.

      Зорі краяли рам’я віт,
      Бурштинова жада* густа,
      Поцілунки що маків цвіт
      Обсипали пругкі вуста.

      Не люби, а кохайся більш,
      І бажати чого іще?
      ... А крізь душу ростуть, як вірш,
      Дві волошки одних очей...


      Мaренґо (merengue, ісп.) - популярний жагучий латино-американський танець
      *жада - гаряче бажання, жага



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. Ностальгійне...
      Тиша. Влягається вечір,
      Небо торкнулося поля,
      Захід малиновий гречно
      Цноти окреслив тополі.

      Рідне до скону. Колишнє...
      В завтра нема вороття.
      Вітер задуму колише,
      Наче дитя.



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. В тонкій мережці
      Останні гладіолуси зарошені
      Палахкотять розчахнуто-червоно,
      Ми на осінній карнавал запрошені,
      Про це вітри безперестанно дзвонять
      І морозець, бува, -
                    Та не ховай лиця,
      Бо сонце не збирається міліти, -
      Дрібні люстерка ним переливаються
      В тонкій мережці бабиного літа.


      4.11.2012.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. Біля телефону
      Заметіль плете тенета
            - З Новим роком, гарних свят!
      Лунко дзінькає монета
      В задубілий автомат.

      Та гуде твого мовчання
      Перепнута тятива... –
      Холод відчаєм одчайним
      Стерплу душу накрива,

            - Що ж, здоровий будь, добраніч! –
      Не запнутися, сказать.
      І сніжинку філігранну
      Палить на щоці сльоза.

      Проминеться, промине, та –
      чи для мене, а...
      Зима.
      Тиша. Ніч. Гудки. Монета –
      В задубілий автомат...


      1992. 2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. * * *
      Тебе помчить у даль далеку потяг,
      І сині очі там зійдуть комусь,
      І тільки десь колись у тиші потім
      До тебе, може, спражно дотягнусь

      І доторкнусь, нечутно й неболюче,
      І не дослУхаю твого «іще-е...»
      Хтось невблаганно хвилю переключить,
      І щось навіки, зранене, втече



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. * * * Розпростерті крила степу
      Розпростерті крила степу,
      Далеч — синя корогва,
      Погляд чий, гіркий і теплий,
      В дзвоні спеки ожива...

      Тут до Січі — крок із вітром,
      Гей ти, коню мій баский,
      Чи не час нам розговітись? —
      Де ви, браття-козаки, —

      Степовим сухим борвієм
      Обернулись на скаку,
      Стали кольором надії
      У поганьбленім вінку?..

      Гордий дух ваш просить слова,
      Незнищимий волі дух!
      Сходить сонце пурпурово,
      починаючи ходу.



      9 липня 1991,
      Херсонщина






      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. На міні
      Мені здається: живу на міні, -
      Зачаєній, приіржавілій,
      Притишеній і нечутній.
      Ходжу по ній, - грюкаючи і
      Навшпиньки,
      Трепетним серцем її відчуваю,
      Дослухаюся...
      І не знаю
      Як наведено вибух:
      На кількість років?
      На кілька кроків?..

      1986



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. * * * не збувшись у кольорах
      Свідомості півпричинність,
      Надії, тривоги і страх,–
      Як добре, що все закінчилось,
                     не збувшись у кольорах.

      – Потискую мужню руку, –
      І гордо хитнувся іти,
      Я з вуст не зронила і звуку,
                    не схлюпнула темноти.

      ...I душу несла із бою,
      Як вистраждану корогву...
      Не дам зневажати любові,
                    бо нею лише живу.




      27 вересня 1992



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. Осінні зорі, парк, акації...
      Осінні зорі, парк, акації,
      Сумні осінні інтонації,
      Сумні слова сумного лірика.
      Напівпритомно місяць світиться
      Крізь наскрізь розпрозорі віти ці

      І так душа бажає вірити,
      І так їй прагнеться посяяти,
      Від суєти суєт очиститись
      У прихистку чиєїсь щирості



      1991
      Біла Церква,
      парк «Олександрія»




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. Жовті жоржини, відступниці літа...
      Жовті жоржини, відступниці літа,
      Дні до межі календарної лічать,
             Ронячи пелюстки.

      Довгі дощі захлинаються-ллються,
      В шлейфі заплутуються самолюбства,
             Скромність їм не з руки,

      Барви дратують їх, праглих завзято
      І проти волі таки нав“язати
             Сірі свої смаки.

      Аж туманіють заплакані зорі,
      Одноманітність їм душу мозолить,
             Я ж відчуваю те:


      Ночі, по вінця налиті тобою,
      Смуток вгорне золотою габою.
             Втрачене - золоте...

      3 серпня 1991



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. Рване...
      Електрички рвуть на шматки
      Пам’ять
      Мчать стриножено
      І мости
      Палять

      Світу білий кінь
      Став
      Дибом
      Із-під ніг небеса
      Вибив

      Пощо келих
      Обом
      Тріснутий
      Лунко бризнула тінь
      Трісками

      Не стели мою ніч
      Дорогою
      Не гукай мене
      Пересторогою

      У бурління ріки
      Кинуся
      Оживу на камінні
      Зранена

      Не дивися правдиво
      З примусу
      Не вигоюй
      Хиткою
      Зрадою



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. * * * Рожевий перстеник, прозора сльоза
      Рожевий перстеник, прозора сльоза,
      За край переллє,
      А несила сказать,
      Гранені
      Відбитки
      Незбутих
      Надій,
      Несправджені мрії, круги по воді,

      І відкружеляє банальне чому
      Відчуження невиліковну чуму
      Коріння її у глибінь- глибині
      Від зойків одчайних доноситься ні-і...

      Не пробуй топтать обереги святі
      Тремтливі пестливі єдині, оті.

      ...Рятуючи серед пітьми у вогні,
      півонно Поезія сходить в мені...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. Купина
      Крилами торкнувшися рідної землі,
      відлітали зраночку в ірій журавлі.

      Ти їх лет, Мар“яночко, серцем зупини -
      хай візьмуть для милого
      гілку купини:

      Як неопалимої спалахнуть вогні,
      він згада вкраїнськії дідові пісні.

      Певний роду гордого, сильний над усе,
      він окови рабськії спрагло рознесе.

      І забута мовонька стиха, наяву
      материнським подихом доторкнеться вуст,

      щоб землі, як дівчині, прошептав: “Моя“,
      щоб твоє, Мар“яночко, вимовив ім“я.


      (Риючись зошитами й паперами, відкрила давнє видання альманаху “Вітрила-89“, де був опублікований цей мій юнацький вірш.
      Подумала, що зараз твір звучить, на жаль, не менш актуально. Тому й потратила час передрукувати...)




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. Веснянка
      Уже магнолії
             готові зацвісти,
      А тут снігами
             замело світи,
      А тут зненацька
             впали холоди.
                     Льоди, льоди...

      Ой бризни, сонечко,
             у березневий день,
      Замерзлий заєнько
             аж вухами пряде,
      Підходять соками
             обвітрені сади.
                     Прийди, прийди...



      17 березня 2007




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. В поїзді
      Крізь ці сніги, пребілії сніги
      І заметілі маєво прозоре
      Лечу в очей розмиті береги,
      Моя незбутня, незабутня зоре

      Невже оці покинуті краї
      Не відчувають втрати невигойність?..
      Які глибокі тут сліди твої,
      Не обірвати б серця
      їх вагою.

      Впливає ніч в густий сосновий ряд,
      Повільний місяць ледве голубіє,
      Колеса б“ють невлад і невпопад...
      Щось чарівницьке, щось таки в тобі є...



      22 березня 1992



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. Перстень
      проміння сіється привітно
      в твоє подвір“я,
      мій рідний

      даруєш перстень
      самоцвітний,
      мій світку

      і голуби чи обереги
      заобрій
      мережать

      нечисте вигорить, загине,
      я - Берегиня...




      21 серпня 2007



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. * * *
      ні рядочка
      ні слівця, -
      нічого
      олівця
      віночка
      рейво чорне

      чом не
      стане
      дюни
      епопеї
      день у
      день
      останній
      день
      помпеї

      дань
      а чи
      незвіданість
      одна є
      i тебе
      щоденно
      розпинає



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. * * * Не стямилися
      Не стямилися,
      як то з нами сталось,
      чого сплели ми руки
      і коли

      сміявся березень
      невпенено і тало,
      i льодяні дощі
      зі стріх лили,

      шугали авта
      по крутій дорозі,
      рудого диму
      кільчились клуби,

      а щастя тихо
      при твоїм порозі
      цвіло собі
      барвінком голубим



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. Королева
      В сріблошатті замріялись пишні дерева,
      Празниково убраний, запрошує ліс.
      Досі в мріях твоїх я - твоя королева,
      А дороги дзвенять у сніги, під укіс.

      А дороги викрешують іскри у часі,
      Хижі версти, підземки, летючі таксі,
      Віддзеркалюють люстра неждані гримаси,
      Б“ють на дрізки чуття,
             та не всі,
                    та не всі.

      Ні про що ти здаля нарікаєш чи просиш,
      Хіба юності май не забудеш ніяк.

      Над завії життя мені тихо і просто
      Почуття твого чистого сяє маяк...





      24 грудня 2004



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. Гудуть вітри
      Гудуть вітри, скрутилась зимно
      Діткливим равликом душа.
      Їй мариться -
      Багаттям димним
      Вона у небо поспіша,

      Де так привільно, синьо- синьо,
      Розмаї фарби і чуттів,
      Сміється райдуга стосильна
      І в"ються стяжки золоті,

      Ясні веселики курличуть,
      Щебечуть білими крильми, -
      До них підносяться обличчя,
      Бліді-стражденні од зими.

      ...Озвися, весно, я благаю,
      Зламай важкі замки мої,
      Візьми у проліски до гаю,
      У вечорові солов'ї,

      Вгорни у забуття черемхи, -
      хай біла воля дасть ростки!

            Борись, козачко-доле, ремствуй,
      Не вір в невільничі казки...



      1 квітня 2003



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. (Fun) Перед ураганом Сенді
      Йде ура-Ганька-Сенді,
      Віє розбоєм, виє,
      Де моя фляшка бренді,
      Мo' страхи долу змиє.

      Йой, зависа тривога,
      Коло прилавків – черги,
      Очі усі - до Бога,
      Брижами - страх печерний.

      Сенді усмак люляє,
      Хвилями поціляє,
      Має доволі втіхи, -
      Всипати на горіхи.

      Гань-Галовінська Сенді,
      Відьмище океанська,
      Я підіймаю бренді, -
      Там, вдалині, й останься...


      10.28.2012




      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. Жовтогарячі мальви
      Жовтогарячі мальви
      Посходили між снігів,
      У скреготінні гальмів
      І скреготанні зубів.
      І обнялися мальви,
      Зростили оранжевий сад,
      До сонця, свободи й слави,
      І більше ніколи - назад!
      А скільки добра і сміху
      Набрався зігрітий майдан,
      Що вже тої вольниці втіху
      Нікому би не оддав!
      Чоломкалися, співали,
      Вінчалися молоді,
      Оранжево всі братались -
      У радості і в біді.

             До того свого Майдану
             Вкраїна ішла віки...
             Раділи князі преславні,
             Гетьманство і козаки,
             Цвіли прапори, клейноди -
             Так! Україні - так!
             І щулився од негоди,
             І недруг її закляк.
             Бо як не бреши народу,
             Він повінню все зірве
             За волю і за свободу!
             Так!
                    Україна живе!

             Гей, обнялися мальви,
             Зростили оранжевий сад.
             До сонця, свободи й слави,
             І більше ніколи -
                    назад!..



      2004



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. Шматки туману
      Мов їжачок, десь покотилась музика
      Твого хлоп“ячого кохання
      І ця усмішка не остання
      І вітер передасть вітання

      Туман серпневий сливи трусить в кошики
      Хтось понесе їх, без обману
      А хтось візьме,
              а потім гляне -
      Шматки серпневого туману...




      1990



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. * * * Попрані речі - мов стрічки весільні
      Попрані речі - мов стрічки весільні,
      Тріпочуть-майорять на цілий двір.
      Цвіте весна. Але вітри - осінні,
      У їхнім дзвоні чується: не вір.

      Навіщо осінь - нежадана, рання,
      Чому дощі - в обличчя, навскоси?..

      Душа спіткнулась у прозорогранні,
      Десь на межі юродства і краси,-

      І - досі там, здивована і боса,
      В зіницях стигнуть відблиски руді.

                  Смугляві юнки на весілля просять
      Кленовий лист відносить по воді.


      1991



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    50. Зима
      Відлига, берУться снІжки,
      І сніговичка зробили ми.
      Горобчики гріють ніжки
      Між спалахів горобинових.

      А братик загруз по шубку
      В заметові, і - не зрушить...
      Шепоче про щось осудливо
      Старезна скрипуча груша.



      16 грудня 1990



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    51. Яблуні
      Закурівся бузок біля кручі,
      Ніч зайшлася плачем золотим,
      Пахнуть яблуні густо-жагуче,
      Біло котиться місячний дим.

      Сумовито-протяжно за гаєм
      Щось виводить баян голосне.
      - Чи ти любиш, скажи, чи кохаєш? -
      Може, всоте питаєш мене.

      І чекаєш на відповідь ревно,
      Яблуневу хитнувши фату.
      Хата світить віконце даремно,
      Видивляється у темноту...



      1990



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    52. * * * Віддзвеніло срібно-пурпурово...
      Віддзвеніло срібно-пурпурово
      На межі образи і жалю;
      І багрянцями цвіте Покрова
      Над розгубленим: невже...
                             Люблю?..





      Жовтень 1990



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    53. Зимне
      Креше іскри повітря тверде.
      Розчахнулася хвіртка у двір.
      Брязне гілка тонка де-не-де.
      Розсипи зір.

      Не мани мене розмахом брів,
      Нерозгадним талантом очей.
      Я свій брід крижаний перебрів...
      Що ж іще?




      1 січня 1991



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    54. * * * Старий ліхтар, будинок і ріка...
      Старий ліхтар, будинок і ріка,
      Жагуча липа. Тиша сторожка.
      Вікно відкрите. Голубий Шопен.
      Прозорі пальці...
                        Поїзд. Ніч. Купе.

      Все в ненаситну темінь відліта.
      Безсоння біле. Постать золота.
      І скрик раптовий. І далека путь.
      А десь ліхтар і смуток: не забудь.



      Липень 1990



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    55. Купала
      Вже набухають пуп“янки прозорі
      У папороті в темній гущині,
      Чистішають, вирізьблюються зорі, -
      Купальська ніч
             засвічує пісні.

      І твої очі - дві глибокі річки,
      Язичницьке у них щось мерехтить...
      Несе вінок у ніч
             долоньку свічки
      І українську казку -
             у світи.


      27 червня 1990



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    56. Геть!..
      Геть - дрібне тупотіння й покору,
      Вдар, зневажена душе, крильми,
      Хоругви залежалі - угору,
      І невіри павуття зніми,

      Не здавайся в борні непосильній,
      Доки б“єшся в мені - я жива!
                  До останньої іскорки синьої,
      До знекровленого “прощава...“



      8 серпня 1990



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    57. * * * Густіє сутінь, хризантемово рожевіє...
      Густіє сутінь,
             хризантемово рожевіє,
      Запах бурштин, оправлений в срібло,
      І старовинна лампа тихо жевріє,
      І білий дім по вікна замело.

      Пухова шаль накинута на плечі,
      А на чоло, як світлая печать,
      Упала дума.
                     Доцвітає вечір.
      І дорогі вуста про щось мовчать.



      1990



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    58. Зойк
      Моє диво синьооке загубилось у світах
      У його безпечний спокій жоден зойк не доліта

      Не тривожить його спогад або тінь а чи вина

      І мене жура обходить, - я успішна й не одна.
      Та в юрбі, буває, блисне синій погляд як стріла...

      Тільки б доленька колись нам
      Ще зустрітися дала...


      1990



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    59. Блискавки
      Побачення
      І спалахи -

      Меткі
      Пекучі
      Блискавки...

      В безодню духу
      Падали
      І воскресали
      Близькістю.

      ...Відмарені,
      Ввижалися
      Тонкі пітні
      Лопаточки.

      О світе, -
      Сліду,
      Жалости!

      Акорди-
      Сни
      Стаккатові*...


      2012


      *staccato - музичний термін, італ. Означає швидке уривисте виконання.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    60. у гулкому світі...
      Над сонним ранком танула зоря,

      Кудись текли шумливі автостради,

      Хиталися рожеві олеандри,

      І серця тихо билося звіря, -

      Таке самотнє, кинуте, одне,

            Таке забуте у гулкому світі...

      Далекі очі сходили привітні

      І сонце, півпридумане й чудне.


      Прийди сюди і забери мене!..



      2007



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    61. Двоє
      Руки удаль струменять
      Легітно
      Очі несуть глибину
      Всесвіту

      Душі вбирають летку
      Музику
               Тануть невимовлено
      Слова...




      1993. 2012





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    62. На бистрині...
      Рятуй, хоча б надії подих
      Гойдни мені...
      Судома душу терпко зводить
      На бистрині

      Спасти не хочеш чи не можеш, -
      Ніхто не зна
      Русалка я... чи ласка божа...
      вина... весна...

      А вир нуртується затято
      Димить глибінь
      І потопаю я безтямно,
      Тону
      В тобі





      1992. 2012



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    63. Шукаю автора вірша...
      Мене попросили перекласти твір російською. А от Автора гарного такого вірша українського - не знаю. Може, хто підкаже?.. Явно - талановита емігрантська поезія.

      * * * (Переклад:)

      И ночью серебристо-синей,
      В которой звезды снегом дышат,
      Воображенье сказки пишет,
      Идет Сочельник в Украину.

      Здесь, на чужбине многолюдной,
      Я в одиночестве бездонном
      Слежу за трепетной звездою,
      Что праздник предвещает чудный.

      И знаю я, - хоть и не вместе, -
      На те же звезды мы с тобою
      Глядим, распятые судьбою...

      Переклад з української - Тамара Ганенко
      Автор оригіналу - ?


      Оригінальний твір:

      * * * (Автор - ?)

      В таку то ніч імлисто-срібну,
      Закутану у сніг і зорі,
      Коли уява казку творить,
      Святвечір йде на Україну.
      А я далеко на чужині
      Сліджу самотньо за зорею,
      За правдовісною цією,
      Що Вечір-свят віщує нині.
      І знаю я, хоч ми не разом,
      І ділять нас чужі простори,
              Ми дивимось в ті ж самі зорі…



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    64. В субботу море было нежным
      В субботу море было нежным,
              Как ты,
      Несло вишневые надежды,
              Цветы,
      Касалось ласково и жгуче
              Плеча
      Луны дрожала бледно в тучах
              Свеча.



      5 августа 2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    65. Білий танець
      Світла музика. Дотик щоки
      ледь бархатистої – так випадково,
      бережна ніжність твоєї руки
      і несказанне…
      Ні слова, ні слова!!!



      1990







      Белый танец

      ...Музыка, прикосновенье щеки
      чуть бархатистой, нечаянно словно...
      Нежность твоей загорелой руки
      и несказанное... Тише, ни слова...

      2012




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    66. Телефонний дзвінок
      Розвішує закошланий хітон
      У вікна снігопад утомлений.
      І раптом!… -
      Dалекий бархатистий баритон
      І переливи тембру неповторного.

      Крізь вічності, безпам`ятства сувій
      В мою печаль і радість не відторгнену
      Безтямні очі снігових завій
      І переливи тембру неповторного.

      Незмінний стиль - крізь білі ці світи
      Крилом змахнувши, спогад непритомніє…
      Немає стін, лиш біла заметіль
      І переливи тембру неповторного.

      1993



      Авторський переклад:


      Телефонный звонок

      Снег за окном развесил свой хитон,
      Усталостью пропитанный незримою, -
      И вдруг!.. –
      Далекий бархатистый баритон,
      И тембра перелив неповторимого.

      Сквозь вечность и беспамятства виток
      В мою печаль судьбой необозримою –
      Глаза метелей, смеха лепесток,
      И тембра перелив неповторимого.

      Все тот же стиль, мечты, порывы – те,
      Сознанье бьет крылом непокоримое,
      Нет больше стен, лишь белая метель,
      И тембра перелив неповторимого.

      2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    67. стену в душі
      Люблю і все, - стену в душі плечима.
      Стіна камінна... відгомін... Причинна...

      Причал відчайний, прихисток тепла -
      в печальнім світі,
                             в безмірі...
                                           Знайшла.

      Щоніч вмираю.
                               В мирному щоденні
      Мене зціляють очі небуденні.









      1992 - 2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    68. Poets
      (Answer, 2003)

      It seems poets parade, my brother
      and step inspired -
      one inspiration to another
      Inspiration lights them, brightens their days
      It seems they feel happy, living life in fairy tales


      It only it seems.
      They are too vulnerable and too lonely,
      Too delicate -
      dreams are their real life only,
      Nothing can help it, don't you even bother, -
      They are the most lost creatures in this world, oh my brother...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    69. Брызги
      Вдрызг рассыпались в летнем саду
      Брызги света и чайные астры
      Без тебя замерзаю в аду
      И в раю от печали зачахну.

      ...Все притягивает, как магнит,
      До рассвета скитается где-то,
      Бесконечно неровно горит
      Беспокойное сердце поэта



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    70. Движенье
      Солнце, в туче робко маясь,
      Не взошло в разгаре мая,
      Притомился день бездонный,
      И звенит, и краплет дождик.

      Прохожу под мокрым кленом
      В парке, сказочно зеленом,
      Знаю, встречусь непременно
      С робкой стайкою оленей.

      Вот дорожка беговая...
                      От себя я убегаю,
                      Но напрасно. Ты все ближе,
                      И во сне твой профиль вижу,
                      Руки, чувственные губы...

      По живому ветки рубят.
      Дровосеков крики дальних.
      Парк живет и парк страдает.

                      ... Проклиная все и жалясь,
                      Убегая, приближаюсь,
                      И в звенящем напряженьи –
                      Душ распахнутых сближенье.







      22 августа 2007




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    71. Two loves
      Once, there were two loves, that met in one heart- Past and Present

      -You swore you’ll never forget me - said the Past Love to the Heart. - Do you still love me?

      -I do! Somehow, the Heart felt like crying.

      -And what about me? - coming closer, asked the Present Love, her eyes wide open, blinking her long lashes.- Do you love me ?

      Oh, yes, I love you! The Heart burst out crying. It could not keep the tears streaming down its swollen walls.

      The eyes of the Past Love became dark blue. She started to walk away, leaving the Heart. To the Heart, each of her step, was like a sound of thunder, each move was a reflection of the past! The further she went, the more forget-me-nots were blooming behind her.

      The Present Love, her full lips slightly open, gently brushed off her shiny curls and smiled happily. She curled up in the corner of the Heart, relaxed and content, she fell asleep.

      The Heart became very quiet, almost stopping its heartbeats, not wanting to disturb his Present Love.




      Українською - http://maysterni.com/publication.php?id=36543

      Дві любові

      Зустрілися в одному серці дві Любові – Колишня і Нинішня.
      - Ти божилося, що мене ніколи не забудеш, - мовила Колишня. - Любиш?
      - Люблю, - схлипнуло серце.
      - А як же я, - змахнувши довгими віями, підійшла Нинішня. – Кохаєш?
      - Кохаю, - аж захлинулось Серце.
      Любов Колишня глибоко засиніла очима і ступила з Серця. Кожен крок її в Ньому відбивався громом, по слідах зростали яскраві голубі Незабудки.
      Любов Нинішня повногубо всміхнулася, розправила світлі кучерики. А потім зручно вмостилася, згорнулася калачиком і спокійно заснула.
      Серце боялось і Стукати, аби її не потурбувати...

      (2009)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    72. March, 8
      Outside, the wind works to blow heat from my wearied worn windows,
      my phone prompts me flashing in my hand
      By such magic I'm moved
      It is incomprehensible

      I am listening to your voice,
      I am imagining the blue flare of your eyes.

      Oh, this unexpected attraction
      has such a high voltage...

      From the phone
      I hear a shimmering echo:
      I love you too...


      2005


      ---------------------
      Відлуння

      Шалений вітер надворі
      пробує видути
      Останнє тепло зі втомлених вікон.
      Маленький срібний телефон
      блимає у моїй руці.

      О, ця магічна насолода -
      вслухатися у твій голос,
      уявляти синє сяєво твоїх очей...

      О, ця висока напруга
      несподіваного притягання,
      і мерехтливе відлуння з телефону:
      Люблю тебе теж...

      http://maysterni.com/publication.php?id=77875



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    73. Передсвяткове
      Розцвітають вишні і магнолії,
      Сонце обережно вигляда,
      Залізничні вдаль несуться колії,
      І - дзюрчить вода,
                           тече вода.


      Ластівки шугають синьо мріями,
      В молодих очах - веселки блиск,
      Пахне вітер
               святом і повір"ями,
      Затишком, утраченим колись...






      29 березня 2002










      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    74. Ворожбит мені наворожив
      У світінні асфальтів чужих,
      Ліхтарів, що байдуже мовчали,
      Ворожбит мені наворожив
      Гору щастя й криницю печалі.

      Ти веди мене, доле моя,
      У поля, де все зелено й чисто,
      Де тополі край шляху стоять
      І калина вдягає намисто.

      Де правічний, прарідний мій ліс
      Дочекатись не може з дороги,
      У хатину, де аж до землі
      Прилягли, мов щенята, пороги.

      Де зірки опадають в пітьму
      Урочисто, як свічі вінчальні,
      Там безмовно з рук долі прийму
      Гору щастя й криницю печалі.







      16 грудня 1992



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    75. Пологи
      Після пологів стражденне
      Серце з напруги гримить:
      Вірш народився у мене,
      справжній. Отой, що
      Умить, -
      Ніби диктований вперто,
      Врочений кимось здаля...
           Ось, на листочку паперу
      Спить немовля



      1990-ті



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    76. Місхор. Синій край
      Лиш небо, і море, і гори -
      ні зайвої риси ніде.
      Сама голубінь неозора
      чаруючим ранком бреде.
      І серцю її не вмістити -
      розкішна, мінлива, жива.
      З блокнота у море відкрите
      втікають рядки і слова....







      20 липня 1990



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    1. Атлантичний океан
      Спекотний день, - билинки не схитне,
      Палюче сонце царствує над літом,
      У хвилі зве розгойдані мене
      Безмежне океанське моноліття.

      Безкрайньо-синє, аж вступити жах,
      Яка ж могутня й сильна в нім душа є!

      Вітрильниками грає у вітрах,
      В пісках тільця медузні полишає.

      Ось хвиля йде у береги, росте,
      Із силою вдаряється, маліє,
      Розсипавшись на квіття золоте,
      На білопіння мирної надії,

      І пелюстками горнеться до ніг,
      Голубить ніжно і цілує тепло.
      Та інша хвиля в синьому вогні
      Услід летить, -
                          І береги аж терпнуть..

      Сміється Атлантичний і сія,
      Вбирає сонця золотисте жито.
      В мені ж пульсує
                  річечка моя -
      Полів дозрілих волошкова жилка.






      1998



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. Смішно в літах ізмаліти
      Смішно в літах ізмаліти,
      Душно.
      Спали!
      Ні, - зігрій...
      Бабине ти моє літо,
      Промінь скоромний
      і гріх...

































      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. Нічого не змінилось
      Нічого не змінилось, хоч кричи, -
      Той самий двір, дерева і обличчя,
      Лише вражає струмом електричним,
      Коли ТА постать десь замаячить,

      Або, з чиїхось обірвавшись губ,
      ОТЕ ім’я неждано пролунає.
      Хвилина до хвилини - полинами,
      І що за диво хто для кого люб,

      Що стрінемось – і білий світ щеза,
      Напруживши мовчання до нестями.
      Ні звуку - і безодня поміж нами,
      І тиша-грім, невилита гроза...




      2007



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. Парк
      У скруті стежок необачно ми
      Сьогодні зустрілися знов,
      І стріча оця чи побачення
      Неждано розбурхала кров.

      Розсипано зілля, розгублено
      У зелені трав і доріг,
      І хтось посміхався розгублено,
      І парк таємниці беріг.

      Вдивлялися олені злякано
      Каштанами мудрих очей,
      І сосни про щось терпко плакали
      Зіркам бурштинових ночей.

      ...Як білим навіється світові,
      Замерзнуть дерева нагі,
      Згадаю цей парк малахітовий
      І губ твоїх вишні тугі.




      2007. 2012.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. Лист iз юності
      Тихо-тихо сніжить,
             чи у пам’яті трунку,
      Чи у континентальнім помірнім краю.
      Я у купі конвертів, реклам і рахунків
      Раптом почерк
             готично-стрімкий впізнаю...

      І - ламаються руки,
             і - губляться рими,
      І... замерзли давно в синьо-снах
             солов’ї.

      Неприкаяну душу
             зціляє незримо
      Те, що десь у снігах
                     пам’ятаєш її...




      12/28/2004



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. Весна
      Дощ. Рядки снуються мляво,
      Мокро сніг вчорашній тане,
      Шепче квітень шепеляво,
      Що терпіти вже не стане,
      Що зима його паплюжить
      І закони-бо ламає, -
      Попусти їй, то недужо
      Порошитиме до маю,

      Онде вишні розцвітають,
      І нарциски лебедіють...

          Весно, я тебе вітаю,
      І спасибі за надію,
      За дрібнeнькі білі квіти,
      За рясні великі мрії,

      Зацвітай, весна привітна,
      і твоя присутність гріє,
      Вже сніжок смішний вчорашній
      Скімлить, як щеня забуте,

      Дощ черемхою і рястом
      Проростає в дні майбутні.




      2001



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. Expectancy of closeness

      Your eyes are stars in the darkness of my passion,
      Your smile, produced by so amazingly fulfilled lips,
      rise up above the whole my world like sunshine,
      or rainbow…

      I feel a touch of your hands,
      I inhale your bitter body,
      I feel your boyish thin shoulder-blades,
      which are, at this moment, dearest to me than anything in the world.

      Expectancy of closeness with the person, desired for so long.
      Happiness of expectancy,
      Which may be richer than the closeness itself…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. Дзвінок в Колорадо
      Вершини горді Колорадо
      І хмар засніжені паради
      Вплелися й щезли в мить одну
      У голос твій і далину.

      Чи рада я? Безмежно рада...
              Душа обходить коло ради,
      Обронені, де взять ключі...
      А миль між нами - тисячі...




      2/28/2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. Ніч
      Диптих

      Розхлюпана віолончель –
      Ця ніч, найніжніша з ночей,
      Ця ніч, з голубим золоте,
      Нікому не скаже про те,
      Що змушені в душах таїть.

      В очах понесемо її,
      Розвиднених, але сумних.
      ...Ніч віолончеллю бринить.

      ***
      Поглядом стривоженим сходить у вікні,
      Золотими буквами ллється у пісні,
      Білих рук оманою світиться мені,
      Повторитись проситься
      Неповторна ніч...





      23 листопада 1993



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. Забрало
      Із чужої казки принц останній
      Приблудився пізно на світанні
      В нью-джерзійську осінь левітанну.
      Тане сутінь, та нe сутi, тану...

      Зупинивсь, відкинувши забрало.
      Дух і подих дівчині забрало...
      Рицарю без докору і страху,
      ЗАщо бідну голову – на плаху?

      Тре’ було ув очі не дивиться
      Крізь тісні віконця кам’яниці,
      Тре’ було триматися за ґрати
      Як душа пручалася заграти...



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. Слова тобі
      Як вимовити хочеться слова...

      На скронях срібнолистя визріва,
      Поспішна осінь зорі пригаша,
      І пахне снігом...

      І горить душа,
      Заходиться пожежа молода,
      Нестримна, рвійна, горда і руда.
      Як душно і -
      Немає сил згасить,
      Од рідкісної відійти краси.

      Бурлить пожежа, спопелить вона, -
      Я у вогні пекельнім не одна,
      І поміж серця страдницьких глибин -
      Ти не один.

      ... Мовчання наше відгримить слова.
      Велично тихо вічність проплива.
      Схрестивши пальці, ми злилися в ту
      На двох єдину ніжну самоту.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. on the edge
      You come to me
      with your blooming deer brown eyes,
      You smile at me
      with cherry colored lips.

      I would make a wreath
      from the rays around you,
      I would sculpture your hand
      with long fingers.
      You are like air for me,
      which I have never enough.

      Stars collect brilliance
      from our eyes,
      Wind walks
      around us.
      My heart feels comfortable
      on the edge of razor.




      http://maysterni.com/publication.php?id=73149


      Ходиш навколо,
      цвітеш оленячими очима,
      Усміхаєшся вишнево.

      Сплела б вінок
      із променів довкола тебе,
      Виліпила б кисть руки твоєї
      з довгими пальцями.
      Надихатися тобою неможливо.

      Зорі набирають блиску
      з очей наших,
      Вітер нас минає.
      ... Серцю затишно
      на лезі бритви.





      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. For you...
      A cherry tree is all white under the snow...
      I'll never be able to breathe you in enough,
      I'll never be able to swim long enough in the depth of your eyes, -
      in reality, not just in a dream.

      Minutes and days go by,
      they have no control over us.
      I smile into the eyes of time:
      I will never give you up!






      ***

      Вишня светится в белом снегу...
      Надышаться тобой не могу
      И наплаваться в глаз глубине, -
      Наяву, а не только во сне.

      Проплывают минуты и дни,
      И не властны над нами они.
      Улыбаюсь навстречу годам:
      - Ни за что не отдам!..



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. * * *
      Вишня светится в белом снегу...
      Надышаться тобой не могу
      И наплаваться в глаз глубине, -
      Наяву, а не только во сне.

      Проплывают минуты и дни,
      И не властны над нами они.
      Улыбаюсь навстречу годам:
      - Не отдам!..



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. Забреду в осіннє листя
      Забреду в осіннє листя по коліна,
      Десь давно і щемно грає мандоліна,
      Так далеко, що між тим не дні - роки,
      Опадають, опадають пелюстки.

      Музикальна і гірка моя родина,
      Білі пальчики малесенького сина,
      Мчать хвилини безупину, навпрошки,
      Опадають, опадають пелюстки.

      Ой життя мого розчахнутого рана, -
      Поля золото, безодня океану,
      Ігри щастя, бризи втрат і помилки...
      Опадають, опадають пелюстки.



      2008



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. Жінка

      Втомилась я од вічної
       Незбутності бажань,
        Стає межею відчаю
         Убогості межа.

      Я просто жінка, друженьки,
         Із піни і ребра,
        Я хочу квітів, музики
        І вишуканих вбрань.

      Я так багато прагну ще -
        Цілуй мене, стрічай! -
      Іскристих бризок радості,
        Надійного плеча!..



      1994 (приблизно)



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. ... Сняться птахам
      ... Сняться птахам перші гнізда у далекому краю,
      і пташата жовтороті в неполоханім раю,
      і - ні натяку на грози в перелетах затяжних,
      і - таке тепло глибоке
              батьківщинної весни...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. * * * Серце скиглить, як прищемлене щеня
      Серце скиглить, як прищемлене щеня,
      От біда.
      Синю браму мені небо відчиня,
      Вигляда:

      - Йди до мене, вільна бранко із весни,
      Йди сюди,
      Поки ще тебе сніги не занесли,
      Холоди.

      Поки ти напрочуд тепла і жива,
      Не журись,
      Ось до мене, коли треба, раз і два
      Прихились.

      Зачерпни блакиті, ось тобі іще,
      Не реви.
      Неба в душу набери собі ущерть, -
      І живи!



      2008





      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. Ти прийдеш, я знаю...
      Ти прийдеш, я знаю. Не знесеш,
      Коли туга хлюпне понад вінця,
      Коли разом все утратить сенс,
      Коли нікуди од себе діться.

      Ти мовчатимеш про щось таке,
      Чому я - до крові губи - вірю.
      ...Божевілля пристрасно-гірке,
      Несподіване. Ожини зріють.

      Чи яка помилка в небесах,
      Чи у тих світах недолюбили...
      Синя птаха вперто нависа,
      Душу п’є очима голубими.

      Ти прийдеш, я знаю. Не знесеш,
      Коли туга хлюпне понад вінця...






      2009



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. * * *
      Что же будет, любимый, с нами?
      Все запутано так и ясно...
      Сентября отцветает знамя,
      Незаметно желтеет ясень.

      Будет холодно или жарко,
      Дождь и град, атмосфер слои,
      Лишь бы глаз твоих карий бархат
      Осыпался в рассветы мои.

      Ждать, желать, тайно грезить страстно,-
      Знаю я, - не боишься ль ты,
      Что мечтать иногда опасно,
      Что сбываются ведь мечты?

      Невниманье, взор безучастный,
      Безрассудство - лишь позови...
      Кто же выдумал это счастье
      И распятие зрелой любви?..


      2009



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. * * *
      Твої антично строгі риси
      Виводить пензлем таїна.
      Кори себе чи не корися, -
      Життя одне. Любов одна.

      Непереборне притяжіння
      І дні і ночі поглина.
      Єдине - чоловік і жінка.
      Життя одне. Любов одна.








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. Холодно
      Протаїлися в кращі дні
      Неосмислених сподівань...
      Мені холодно тут одній.
      Зорепадять німі слова.

      Озираюсь на зойк чи хруст, -
      А якщо... Знову, поруч - ти?
      ...Квилять лебеді білих рук,
      Неспалимі горять мости...



      2009. 2011.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. Серпень
      Серпень, серпень застукав у серце,
      Та невже скоро літо мине?
      Ще мій посох дорожній не стерся,
      Крутосхили ще манять мене.

      Серпень в душу заходить, у хату,
      Гостя хлібом і сіллю стрічай.
      Літа ой не буває багато...
      Пахне воском і тане свіча.

      Присідай, колосистий, і - прошу, -
      Скибку, чару?- гостюй, далебі...
      ... І ятрять буйноцвіти хороші,
      І такі небеса голубі!




      (2000.
      2012.)



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. В нетах надій
      Літу вінець. Світу кінець.
      Квітку лишіть голій душі.
      Пальці і мрії хрустять, як гілки.
      І відкурликують птахи й роки.

      Сонце зійде. Вродиться день.
      І не божись. Маю дожить.
      Мудросте, годі, порад не давай.
      І недоцільні ті цінні слова.

      Думи мої, згубні рої.
      Вибір не мій в долі німій -
      Право без правил витримувать гру
      В нетах надій, що останні помруть...


      2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. Дощ
      Розридався дощ у жовтень,
      дощ,
      золоті стежки полоще
      дощ,
      золоте твоє волосся -
      ні! -
      цілувать не довелось
      мені,
      то неправда, що проходить
      все -
      кожна думка у собі
      несе
      твого імені святого
      звук
      і магнітне притягання
      рук.


      (Збірка "Тече Раставиця", 1992)



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. * * *
      Осінній день
      себе втопив у дощ.
      І хто йому, сіромі, допоможе?
      Застиглий погляд і вбрання негоже,
      Й немає потім, все збулося до...

      Я знаю серце, трепетне й гаряче...
      Але цей дощ, оцей холодний дощ,
      Безмовний день, покреслений уздовж,
      І всі бажання юрмляться незрячі...

      Озвися, серце, трепетне й гаряче...



      (Збірка "Із тернами в серці", 2003)



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. * * *
      Ноги ходять по землі, по асфальту,
      руки миють, в"яжуть, чистять,
           очі дивляться,
      а враження таке,
      що я не живу -
      перебиваюся зо дня до дня,
      життя ж моє тече окремо десь:
          мчить у зірницях, фейєрверках,
          туманах, по гірських дорогах,
          по бурях і штормах, пожежах,
      лиш іноді у сни вриваючись
      й бентежну залишаючи оскому...

      1990



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. Я на шматочки...
      Я на шматочки згадку рву,
      Аби й не сміть про ту хвилину...
      Жовтить осіння ніч траву,
      розносить вроду тополину.

      Осіння ніч. Все так давно.
      Не повернути найясніше.
      Весна дихнула у вікно.
      І зупинилась.
      Білим віршем.

      Збірка "Із тернами в серці", 2003



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. Я видела радугу
      **Я видела радугу в начале января...
      Утреннее небо было розовым, с лохмотьями седыx туч.
      Такая радуга стоит сейчас между нами...

      **Моей нежностью
      можно плавить лед.
      А ты спрашиваешь,
      Хочу ли я тебе неприятностей...

      **Вишня расцвела между нами в снегах.
      Должны ли мы обламывать ей ветки.
      Сердце щемит от морозного свиста времени



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. Тихо і сонячно
      Тихо і сонячно, тепло і в затінку.
      Пшінка жовтаво цвіте,
      Котиться річечка, хвилями плещеться,
      Літо сія золоте.

      Мирно буває і затишно серденьку
      Тільки на рідній землі.
      Річка удаль несе зламані гілочки,
      Наче дрібні кораблі...


      6 червня 2001
      ("Із тернами в серці", 2003)



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. Місяць
      Між гіллячками саду заплутався,
      обличчя ніжне подряпав
      і одіж тоненьку порвав-продірявив
      уповні Місяць.

      Мій маленький, отож відпустили
      без догляду, а воно собі котиться, -
      світоньку милий! - а Яблуні сядуть та
      руки розвісять...

      А Хмари-забудьки
      полощуть собі сорочки прозорі,
      Вітри щось пелехають -
      здалеку чути - та
      язики чешуть,
      а як до одвіту, то
      – Ми ж так гляділи! –
      брешуть!..


      (“Тече Раставиця", 1992, "Із тернами в серці", 2003)



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. ВЕДМІДЬ-ГОРА БІЛЯ ГУРЗУФА,
      Або Повість Про Вічну Любов

      За кримсько-татарською легендою, Ведмідь палко покохав полонянку ведмежого сімейства. Та дівчина втекла з юнаком у море. Коли Ведмідь став наздоганяти їх по мілководдю, юнка у розпачі заспівала свої прекрасні пісні. І Ведмідь пожалів дівчину, відпустив її, а сам застиг каменем од печалі.


      Сумний бескид, аж сивий, свою печаль повість нам,
      Давно закам"яніла сльоза Ведмідь-аги.
      А море б"є у груди живим відлунням пісні,
      тієї, що у небо зривала береги.

      Який жагучий голос! Невпинно спомин блудить
      У розсипах мелодій - гірського кришталю...
      Щодень старіє тіло... Бо гори теж, як люди...
      - Чи ж В І Н її так любить,
      ЯК Я ЇЇ ЛЮБЛЮ?

      Ведмідь ступає в хвилю, даремно відгук ловить
      (Усе ж на світі знають, але мовчать моря...)
      Ведмідь вікам шепоче напівзабуте слово
      І слухає, як чайка те слово повторя...

      (80-ті роки. Збірка "Із тернами в серці", 2003)



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. * * *
      З тобою в нас - тільки сьогодні,
      Хоч наші минулі хвилини
      Вплелися уже у роки...

      Нам солодко скраю безодні,
      А світ, коли сходиться клином,
      бува полиново гірким...





      ------------------
      * * *

      С тобой у нас - только сегодня,
      Хоть наши былые минуты
      Вплетаются вже у года...

      У бездны нам сладко с тобою,
      Но свет, когда сходится клином,
      Полынным бывает на вкус.





      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. Як тихо печаль...
      Як тихо печаль поселяється в серці...
      Вітрами обносить
      ромашки надій,
      Акорд наполоханим
      джмеликом б"ється
      У скельця непроханих
      холодів.

      Несеться табун
      жовтим визрілим полем,
      І молиться спрагла любові
      земля.
      Скорботно і моторошно
      тополям.
      Їм срібло од місяця
      скроні встеля.

      17 травня 2002 р.





      http://maysterni.com/publication.php?id=37624


      Melody pulsates

      Melody pulsates as bumble-bee,
      A sorrow settles in the heart
      so quiet...
      A wind mixes up the
      camomiles of hope.
      Some melody pulsates as
      intimidated bumble-bee
      Into glass-windows
      of unbidden cold.

      A herd of horses are rushing
      through the gold ripe field,
      And the earth, thirsty for the love,
      is praying.
      The poplars are feeling
      eery and mournful,
      A gray moon-light is lying
      on theirs temples.




      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. Expectancy of closeness
      Your eyes are stars in the darkness of my passion,
      Your smile, produced by so amazingly fulfilled lips,
      rise up above the whole my world like sunshine,
      or rainbow…

      I feel a touch of your hands,
      I inhale your bitter body,
      I feel your boyish thin shoulder-blades,
      which are, at this moment, dearest to me than anything in the world.

      Expectancy of closeness with the person, desired for so long.
      Happiness of expectancy,
      Which may be richer than the closeness itself…




      -----------

      Чекання весни

      Сонце йде за мною
      крізь голі прутики довгих дерев,

      Tіні покоять свої гнучкі тіла
      на білих залишках втомленого снігу.

      Водопад починає тиху весняну пісню.
      Якась птаxа одиноко чигиркає,
      впираючись головою у піднебесся,

      Гойдаються на вітрі чорні ягоди,
      Витає запах далекого диму.

      О ця довга дорога до весни!
      Душа вимерзає y безколір’ї.

      Покручене стовбуриння зашерхлого лісу
      тягнеться до Сонця.

      А воно, ясне, - сяє, сяє...




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. Melody pulsates
      A sorrow settles in the heart
      so quiet...
      A wind mixes up the
      chamomiles of hope.
      Some melody pulsates as
      an intimidated bumble-bee
      Into glass-windows
      of unbidden cold.

      A herd of horses are rushing
      through the gold ripe field
      And the earth, thirsty for the love,
      is praying.
      The poplars are feeling
      eerie and mournful,
      A gray moon-light is lying
      on theirs temples.





      http://maysterni.com/publication.php?id=38559

      Як тихо печаль поселяється в серці...
      Вітрами обносить
      ромашки надій,
      Акорд наполоханим
      джмеликом б"ється
      У скельця непроханих
      холодів.

      Несеться табун
      жовтим визрілим полем,
      І молиться спрагла любові
      земля.
      Скорботно і моторошно
      тополям.
      Їм срібло од місяця
      скроні встеля.

      17 травня 2002 р.




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. Expectation Of Spring

      to John J. Burns

      The sun trails me
      through the naked small twigs of long trees,
      Shades fix their flexible bodies
      to white tailings of the tired snow,
      Waterfall begins a quiet spring song.

      A bird chirps lonely,
      supporting the sky up with its little head,
      black berries swing midst the silent whistle of the wind,
      the smell of distant smoke soars.

      Oh this long road to a spring!
      My soul freezes up in a colorless world.

      Twisted trunks of a frozen forest
      reach for the Sun,

      And Sun shines, dazzling ...





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. To My Mother
      ... to my Mom Olga Batyuta

      Mother,
      You are my little cherry branch,
      My silver marigold turned to grey.
      Teacher of so many years,
      You draw the night again with your white sleeve
      Untill midnight above the school's white notebooks.

      You come to see me off.
      Your tear hidden under a smile
      So desperately burns my soul.
      I don't make bold to say about something cherished,
      My head rests slightly
      On your trembling shoulder.

      I do not dare to kiss you
      unless
      A gentle breeze embraces us in its arms.
      This garden, yard,
      The shaded lilies of the valleys...
      Our quiet paradise
      Where my Mother is God...





      http://maysterni.com/publication.php?id=36448

      Матінко,
      моя вишнева гілочко,
      нагідко срібна, зіткана з тривог,
      до півночі над зошитами білими
      ніч креслиш білим рукавом.
      Виходиш проводжати.
      За усмішкою
      твоя сльоза прихована пече.
      Про щось завітне мовити не сміємо.
      Ледь-ледь схиляюсь
      на тремке плече.

      Поцілувати навіть не відважуюсь.
      Хіба вітрець обійме враз обох.
      Садочок, двір, притінені конвалії...
      Наш тихий рай,
      в якому Мама - Бог.





      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. Чекання весни
      Сонце йде за мною
      крізь голі прутики довгих дерев,

      Tіні покоять свої гнучкі тіла
      на білих залишках втомленого снігу.

      Водопад починає тиху весняну пісню.

      Якась птаxа одиноко чигиркає,
      впираючись головою у піднебесся,

      Гойдаються на вітрі чорні ягоди,
      Витає запах далекого диму.

      О ця довга дорога до весни!
      Душа вимерзає y безколір’ї.

      Покручене стовбуриння зашерхлого лісу
      тягнеться до Сонця.


      А воно, ясне, - сяє, сяє...



      2009



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. ...намалюю
      Не рушу, не зацілую,
      Може ще намалюю
      Кров’ю серця останньою.

      Втомлена і побита,
      Стямилась полюбити
      Нестямно я.

      Вцілюють дикі стріли,
      Що в мені уціліло, -
      Не знати.

      Днів гуркотять паради.
      Серце ж нестерпно раде
      Так безпритульно кохати.





      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. Вир черемховий

      Випадкове обличчя з юрби
      нагадало нараз
      про Вас:
      та ж разюча краса
      (їй не диво - згубить),
      i чорнезна по білім брова.
      Ваша стриманість Вам ішла,
      з іронічністю пополам.
      Розверзалася парку й весни кабала,
      я сміливо не вірила Вам.
      Ви ж себе дивували самі -
      так здавалось мені чогось...
      Вир черемховий сіяв розгойданий сміх,
      Ви тримали в руках білу брость...


      1995



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. не губись...
      Не губися, не...
      не вбивай мене...
      я тебе знайшла між доріг.
      я такий пройшла
      непочатий світ
      До твого простого "привіт!"

      І на твій поріг, наче оберіг,
      Цвіт черемховий обірву, -
      З краю зачарованого прощань
      Я принесла гілку живу.

      Ніжний, не мовчи,
      щось розпитуй чи
      Синім поглядом привічай,
      Зачаївши сум у густій брові.
      ...Відступаю в білу печаль...

      I живи, і мрій,
      нерозлюбний мій,
      Хай цвітуть черемхи нові,
      Хай клюють із рук
      дні і голуби,
      Тільки ти... прошу,
      не губись...




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. Морозом по цвіту
      Морозом по цвіту, по цвіту, до світу,
      До воску розтали світанкові свічі.
      У рвійнім розвої свавільного вітру
      Нелегко тобі зазирнути у вічі.
      І хто легковажить? Ні долі, ні дому.
      Доволі! Що день, що не день - без отвіту...
      Пагіння - як вії, опущені долу...
      У дерева довга дорога до квіту...





      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. Мініатюри різних років
      Стугна

      Летюча зірка одинока.
      Смерковий оксамит снігів.
      Надсиня Стугна. І глибока
      печаль, що вийшла з берегів.

      Світанок

      Я проснусь, піду на ганок.
      Сіють зорі казку там,
      Синім котиком світанок
      Лиже сонні шибки рам.


      ***
      Я - мов той первоцвіт:
      все життя на тонкій вразливій ніжці,
      але вітру його не зламати!


      Вечір

      Сонечко із неба покотилося,
      За дуби гіллясті зачепилося,
      і висить червоне, помережене,
      між вітрів холоне, невбережене.

      ***

      Верби плакучі жовтавим шовком
      день завіяли,
      пахне землиця цілющим соком
      в дощу під віями.


      Сальвії

      Багряніли сальвії у саду,
      Так немов накликували біду,
      розтрусили море червоних сліз.
      Покотилось літечко під укіс.


      Біля річки

      Дощем уже пахне. Гроза
      ще мить - і хлине.
      Висока вода. Лоза.
      І пух тополиний.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. Острие
      Ходишь вокруг,
      Цветешь оленьими глазами,
      Улыбаешься вишнево.

      Сплела бы венок
      из лучей вокруг тебя,
      Изваяла бы кисть руки твоей
      с длинными пальцами.
      Надышаться тобой невозможно.

      Звезды набирают блеск
      из наших глаз.
      Ветер нас обходит.
      Сердцу уютно
      на острие бритвы.




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. * * *
      Белые одинокие цветы,
      Зеленокрылые мотыльки,
      Ароматный щебет мая.

      Обыкновенные, не золотые, рыбки спокойно измеряют свои мутные просторы.

      Однообразные дни, которым будет не хватать, - чего?-
      взгляда, звонка, невообразимой улыбки, -
      превратятся в недели,

      забредут в июнь.
      А что потом? Будет лето и будет время собирать ягоды.
      Ягоды, которые навсегда останутся неспелыми...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. Cherry has blossomed...
      * * *
      Cherry has blossomed out between us in snows.
      Whether we to it should break off branches?
      Heart presses from frosty singing time.

      * * *
      It is possible to melt ice
      by my tenderness to you.
      ... and you asked me, whether I want you to have troubles...

      * * *
      I saw a rainbow in the beginning of January...
      The morning sky was pink, with a tatter of gray-haired clouds.
      Such a rainbow is now between us...





      http://maysterni.com/publication.php?id=38812

      Я видела радугу

      Я видела радугу в начале января...
      Утреннее небо было розовым, с лохмотьями седыx туч.
      Такая радуга стоит сейчас между нами...

      **Моей нежностью
      можно плавить лед.
      А ты спрашиваешь,
      Хочу ли я тебе неприятностей...

      **Вишня расцвела между нами в снегах.
      Должны ли мы обламывать ей ветки.
      Сердце щемит от морозного свиста времени





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. You are necessary to me ...

      As the drug to the addict,
      You are necessary to me,
      As air in a closed hovel,
      As sunbeams to long dark winter days.

      Up to the blood in my bitten lips,
      Up to the nails, which press my palms in fisted hands,
      Up to the animal melancholy of a body
      saturated by my spent desire,
      You are necessary to me,
      You are...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. Друзки думок
      ** Пахне сіно спекою, спокоєм, безпекою,
      Клекотом лелеки.


      ** Вулкани ніжності
      нам груди рвуть і виходу шукають.


      ** Ця безшабашна відьма-заметіль
      ромашками невинними на землю опадає.


      ** Порошею вітер по вікнах жорстоко,
      як по обличчю кохана рука...


      ** Органістка за грою - як на розп"ятті...


      ** Перемогла тебе, страшна любове,
      Тому з кинжалом в серці помираю...




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    50. Антонівки
      Матуся моя щогодини встає -
      На бідне дитя подивитись своє,
      І що їй казать: не зімкнула я віч,
      в півтемній кімнаті
      пишу цілу ніч.

      Впосліджена совість терзає мене:
      Натруджена ненька ніяк не засне.
      А зірвані вчора руками її
      Антонівки
      пахнуть у вірші мої.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    51. Ви так далеко
      Ви так далеко, так далеко,
      В розлуки руки й сни гіркі -
      Вже аж повірити нелегко -
      П"ять днів минуло, не років.
      Повільно падаю в безодню.
      Але душа тихенько зна:
      Я не впаду туди, не згодна, -
      Я з Вами в світі не одна...

      (Збірка «Із тернами в серці»)



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    52. Марія
      Цикл.

      Моя душа живе тепер в пустелі,
      У хижі, випаленій дочорна.
      Cмугасті рядна стертих буднів стелить,
      Не в силах слово пісні простогнать.
      По головешках, спопелілім вуглі
      Ступає у ніколи і ніде...
      За нею мовчки, в підвечірку смуглім
      Тінь спогаду останнього бреде,
      І тиша непорушністю жахає, -
      По ній аж кола, наче по воді!..
      Несуть вітри жагучими шляхами
      Бліді квітки розтрачених надій...

      *
      Вона: Я так чекала,
      і сама не знала,
      на що...
      і вицвіли сліди,
      зашерхла рана,
      гіркота сконала
      і віття проросло біля води.

      Уже прозоро стало.
      Й ніби щасно,
      Вже не пекла
      пекуча печія,
      Та вистачило зустрічі -
      і ясно,
      що все - даремна лжа,
      що я - твоя...
      Де сили взяти, аби зблідлі губи
      промовили зневажливо: прощай!

      Ховає гордість неуміло-грубо
      Десь аж на денце загнану печаль...

      *
      Він: Прости мене. Життя спливло, як літо.
      Життя чи зойк розгойданих доріг...
      Пусти хоч душу вимерзлу погріти
      Об твій крутий дитинячий поріг...

      Вона: Спинись! Не смій!

      Душа: Не відступись!!!

      Несуть вітри бліді квітки шляхами...



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    53. Спасибі осені
      Цвітуть сади червонно-золоті,
      Веселки передзвонюють круті,
      Дощі періщать сизо навіжені.
      Спасибі осені, спасибі ... вже їй..

      Іде ватага, вишивки горять,
      Погордно виступають сват і брат,
      І мати сина молодого женить,
      Спасибі осені, спасибі ... вже їй..

      Забратись у світанку лабіринт,
      Вивуджувати діаманти з скринь,
      І небо з річки набирати в жмені.
      Спасибі осені, спасибі ... вже їй..

      (2008)



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    54. Територія впливу
      Це твоя територія впливу,
      Я чекаю тебе завжди,
      І цвітуть небеса примхливі,
      Хоч давно відвесніли сади.

      Не дражню і не кличу, - для чого?
      Буря тільки знесе мости,
      Що наладжую важко й довго
      Після того, як стрінешся ти...

      Забрідаю в осінній знемозі
      У стежок перепліт крутий.
      Я зректися тебе не можу,
      Бо несила в і д с е б е втекти.


      (2008)



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    55. (Вадику)
      Вишневоцвіття пам"яті згойдну
      Крилом надії.
      ...Вістка негостинна.

      Прости, дитино, не мою вину,
      Прости, дитино.

      Веселкою невтримно полосну
      Іміграційні больові кордони,
      Передихну, вбираючи весну:
      Святе сімейство. З квіткою Мадонна.

      Залиже дощ гірку біду мою.
      Я за кермом, нікому не примітна,
      Солону каву, мій Вадиме, п”ю
      І захлинаюсь, птаха перелітна.

      Ще наше свято хлюпне за межу,
      Сяйне лелітками у чисте небо,
      І доцілую... І усе скажу!
      Моє дитя...

      Але... дожити треба.



      7 липня 2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    56. Miсточок...
      Miсточок. Брунатна вода.
      Твої відчеканені кроки.
      Моя непритомна хода.
      І небеса широкі.

      Продамся, віддам за "спасибі",
      В однім захлинусь привіті,
      Застигли птахи при вітті.
      А в серці: спаси, спаси біг!..

      Ідеш, вже ніщо не спинить.
      Волаю нечутно ім"я,
      Стріляю докори в спину.
      Стікаю безкровно, я..

      (2008)

      "Glosa"

      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    57. ...Дієслівне
      Вітати світ у сонячних малюнках.
      Солодкі повні твої губи пити.
      Топитися у поцілунках.
      Жити.

      Замкнутися у стін квадрати.
      Ображено так губи підібрати.
      Надію гумкою останню стерти.
      Вмерти.

      "Glosa"

      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    58. Давиде мій
      Обличчя в сизім неба полині,
      Достойне Мікеланджело обличчя.
      Срібляться скроні. Мариться мені, -
      Забути просить. Поманити кличе.

      Розкішні виноградники, сади,
      Червоні маки і поля зелені,
      Флоренція, зве Арно* до води,
      Думки пливуть, бентегою краплені.

      Давиде* мій, проси і клич мене,
      Геть розжени ті хмари різномасті,
      Життя мине, й любов мине,
      Та наша мить руки достойна Майстра...

      (2009)


      Давид* - скульптура Мікеланджело, незмінний ідеал чоловічої краси.

      Арно* - річка в Флоренції





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    59. Вивірка
      Глибинним рвонулась акордом
      Нескорена течія -
      Старанно затаєна й гордо
      Відчаєна приязнь моя.

      Не квапся сміятись, одначе
      До ніг вона
      не впаде!

      А серце налякано скаче,
      як вивірка поміж людей.





      1991



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    60. обманною, лукавою
      На тебе зиркатиму,
      над горнятко з кавою,
      Тобі здаватимусь
      обманною, лукавою,
      Заповню-заводню
      очима синіми,
      Прости мені
      Цей марний унісон.
      Тобі не взнати,
      Що очі вкрали сон
      такі, брунатні,
      Що твердь розверзлася
      і звід хитає,
      Що кожен божий день
      в тобі світає.





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    61. Пастка
      Пастка на мене ждала
      Чи випадково втрапив?
      Замість хвали, медалей –
                      Дно утрати.

      Вітер драглиться в русі,
      Криками сходять джунглі,
      Зранений, не корюся
      В очі темряви круглі.

      Де моя стежка з ночі,
      Місячна де доріжка?
      Квохче щось і регоче,
      І по щоках періщить.

      Рвуся крізь хащі вічні
      з іклів голодних звірів.
              Не переможеш, відчай,
      Я проберусь, я вірю!..

      (2008)



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    62. Демон
      Те різьблене обличчя, темні очі,
      Постава, аж до щему дорога.
      Пташатко серця, зловлене, тріпоче,
      І попелить стоградусна жага.

      За що в мені твоя зчинилась ватра
      Одним із найсолодших лихоліть,
      І чи брова та нескінченна варта,
      Аби за неї у вогні горіть?

      Не смійся ж, і не смій пред ясні очі!
      ... та все твоя стежина прибіга.
      Горобчик серця втомлено тріпоче,
      І жили рве безумна ця жага.

      Трясуться днів нестямні маскаради,
      На всесвіт жовто пахнуть полини.
      Є тільки ти. Ні ради чи розради.
      ... ото лиш душу пальцем помани ...

      (2008)




      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    63. Ожини
      Солодке моє кохання,
      Настояне у роках,
      Постукало в серце зрання
      Ожини горня - в руках,

      Достиглої в млоснім серпні,
      Палючої як огонь,
      І я той дарунок щедрий
      Взяла із долонь його.

      І все. Ні доріг, стежини...
      Облиште, думок рої.
      Гарячі до сліз ожини,
      І теплі вуста твої.

      (Серпень, 2009)



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    64. В автобусі
      Останній автобус, летючі дерева,
      розтягнуті лики вогнів зусібіч.
      Чорнильно розлита глибінь вереснева
      із вечора в ніч.

      І мчить переповнений жовтий автобус,
      везе хризантеми із маминих рук,
      осінні опеньки і жаль неповторний
      усіх незліченних маленьких розлук.




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    65. Старий човен
      Сталеві хвилі, вітер, хмари,
      Гроза дугою день згина,
      В човні весло – одне, без пари.
      Човном правує бистрина.

      Аж мерехтить йому, старому:
      Верба, стіжок, ген корч кривий...
      Так близько берег...
      Мимо дому
      Несе спітнілий чорторий.

      Якесь просмолене закляття
      В полоні мокрім шепче „дід”...
      Слонячі вуха чи латаття
      Байдуже хляпають услід.




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    66. Дві любові
      Зустрілися в одному серці дві Любові – Колишня і Нинішня.
      - Ти божилося, що мене ніколи не забудеш, - мовила Колишня. - Любиш?
      - Люблю, - схлипнуло серце.
      - А як же я, - змахнувши довгими віями, підійшла Нинішня. – Кохаєш?
      - Кохаю, - аж захлинулось Серце.
      Любов Колишня глибоко засиніла очима і ступила з Серця. Кожен крок її в Ньому відбивався громом, по слідах зростали яскраві голубі Незабудки.
      Любов Нинішня повногубо всміхнулася, розправила світлі кучерики. А потім зручно вмостилася, згорнулася калачиком і спокійно заснула.
      Серце боялось і Стукати, аби її не потурбувати...

      (2009)






      English - http://maysterni.com/publication.php?id=77877


      Two loves

      Once, there were two loves, that met in one heart- Past and Present

      -You swore you’ll never forget me - said the Past Love to the Heart. - Do you still love me?

      -I do! Somehow, the Heart felt like crying.

      -And what about me? - coming closer, asked the Present Love, her eyes wide open, blinking her long lashes.- Do you love me ?

      Oh, yes, I love you! The Heart burst out crying. It could not keep the tears streaming down its swollen walls.

      The eyes of the Past Love became dark blue. She started to walk away, leaving the Heart. To the Heart, each of her step, was like a sound of thunder, each move was a reflection of the past! The further she went, the more forget-me-nots were blooming behind her.

      The Present Love, her full lips slightly open, gently brushed off her shiny curls and smiled happily. She curled up in the corner of the Heart, relaxed and content, she fell asleep.

      The Heart became very quiet, almost stopping its heartbeats, not wanting to disturb his Present Love.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    67. На роялі листопаду
      Приголуб мене, коханий, приголуб,
      Як твій голос довгожданий мені люб,
      Як же наскрізь пропікають ті уста!
      І горить навколо осінь золота.

      Листя сіється із клена, Боже мій,
      У красі такій лиш стань і занімій,
      Ти ж береш акорди сильні і круті
      На роялі листопаду золотім.

      Упаду в твої обійми, упаду,
      Зацілуй мене на щастя й на біду,
      Ще одна висока нота у житті...
      Пахнуть терпко хризантеми золоті.

      (2008)



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    68. Молитва...
      І таке воно життя, така печаль...
      Не відлинь з душі моєї, не відчаль,
      Не згубись, моє кохання не згуби,
      Не зверни у світ непевного «якби»...

      Проминуть дрібні турботи, наче сон,
      Тільки б душі нам звучали в унісон,
      В чистий звук один зливались дві струни, -
      Обійди, жура-печаль, не обгорни...

      За вікном буяє осінь золота,
      П’ю медові, золоті твої вуста,
      І ридаю одночасно, і сміюсь...

      Боже-пане, бережи мою сім’ю!..

      (2008)



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    69. ***
      Жадана госте, не всміхнетесь навіть.
      Чому надміру
      Ви прекрасні й строгі?..
      В моїй чернечій келії убогій
      Щоночі сходять очі зеленаві...

      Тісні віконця вгору поплелися,
      Дубова лава, кухоль на ослоні.
      Навіщо з казки вимріяв колись я
      Ці виноградні пальчики солоні...

      Навіщо вітер грюкає острожно,
      І збиті зорі падають в ожини?
      Сумну цю казку я змінить не можу...
      В ній Ви давно,
      давно Чужа Дружина...




      -----------------------

      Авторський варіант російською:

      * * *

      Желанная, не улыбнетесь даже,
      Вы так прекрасны и высокомерны.
      В монашьей кельи нищенском пейзаже
      Зеленых глаз восходят звезды мерно.

      Окошек тесных резкое стакатто
      И силуэт расколотого клена.
      Зачем из сказки вымечтал когда-то
      Вкус виноградный пальчиков соленых?..

      Гремят щеколды, бредит вечер синий,
      Стою один, молясь и возражая, -
      Я эту сказку изменить не в силах,
      Вы в ней давным давно жена чужая...





      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    70. Річці мого дитинства
      Чи згадаєш мене, Раставице,
      Старесенька бабусю в хвилях-зморшках
      І вічно-юна
      Струнка русалко з синіми очима?

      Та де тобі про всіх гадати,
      Кого з долонь вмивала палко,
      Стараючись хоч краплею попасти
      У саме серце.
      І попадала,
      І обертала вербами,
      Навік задивленими в неї.

      В моїй душі не відцвіта
      Той пагінець вербовий,
      Що починав любов до краю рідного
      Від рідного села.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    71. Мамі
      Матінко,
      моя вишнева гілочко,
      нагідко срібна, зіткана з тривог,
      до півночі над зошитами білими
      ніч креслиш білим рукавом.
      Виходиш проводжати.
      За усмішкою
      твоя сльоза прихована пече.
      Про щось завітне мовити не сміємо.
      Ледь-ледь схиляюсь
      на тремке плече.

      Поцілувати навіть не відважуюсь.
      Хіба вітрець обійме враз обох.
      Садочок, двір, притінені конвалії...
      Наш тихий рай,
      в якому Мама - Бог.






      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    72. Розлучниця...
      Аж вії до землі сягають, -
      Так мені соромно.

      Щоки (з-під пудри) пашать полуницями, -
      Так мені соромно.

      Так, це я поворот просигналила
      В напрямку парку, -
      Не додому.

      Ні, то не я повертала кермо твого авта,
      Але хіба міг ти
      За мною не поїхати?..
      (Чоловіки – слабка стать...)

      Так, це я тебе покликала,
      О, це я
      Тебе заманила...

      І стоїмо, розмовляємо,
      Ну й стоїмо, розмовляємо...
      Навіть не можу доторкнутися
      До тебе, чудового,
      До тебе, чужого...

      (2008)





      -------------------------

      Разлучница ...

      Ресницы земли касаются, -
      Так мне стыдно.

      Щеки (из-под пудры) пылают клубникой, -
      Так мне стыдно.

      Да, это я поворот просигналила
      В направлении парка, -
      Не домой.

      Нет, не я руль твоего автомобиля поворачивала,
      Но разве мог ты
      За мной не поехать? ..
      (Мужчины - слабый пол ...)

      Да, это я тебя позвала,
      О, это я
      Тебя заманила ...

      И стоим, разговариваем,
      Ну и стоим, разговариваем ...
      Даже не могу прикоснуться
      К тебе, чудесному,
      К тебе, чужому ...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    73. Осінньо...
      Осінньо на душі, її заносить листям,
      Ще трохи - й через край... Юніє травня день,
      Гойдається садів уквітчана колиска.
      В мені вже сніг іде.

      ...Щось проказав і стих, ти був ні в сих, ні в тих, і
      Я забрела в стежки, що їм кінця - ніде...
      Про щастя жебонять зірки, від щастя тихі,
      І сніг, і сніг іде.

      Чому твоя любов немов несита рана,
      Непевна і терпка: загоїться? зведе?..
      Немов оця весна, сліпуча і нерання.
      А сніг безжально йде.

      І клин куди не кинь, а в думці -
      на віки, та
      Для вічності смішна упевненість людей.
      Ген пелюсток вогонь -
      сторіночка відкрита.
      І сніг, і сніг іде.





      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -