ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.02.18 14:52
І кажуть всі мені,
що добрий я –
дивуються…
А мені ж смішно! –
Злують.
А я добрий – хай кажуть…

20 червня 1989 р., Київ

Ігор Терен
2026.02.18 14:01
Літературна братія богеми
і їхні солідарні читачі
у холоді, а може й на печі
цураються докучливої теми,
що грюкає і будить уночі.

ІІ
О, лірики, щоб ви були здорові

Борис Костиря
2026.02.18 13:10
Так день новий із гуркотом новим
Тебе нещадно візьме і розбудить,
Забравши із нірвани, ніби дим,
І кинувши у заржавілий будень.

Хоч сон несе не тільки сяйва благ,
Але й безодню страхів і кошмарів,
Про нього ти складаєш квіти саг,

Юрій Гундарів
2026.02.18 12:07
У Мадриді закрилося улюблене кафе Хемінгуея і Пікассо, що пропрацювало 140 років…
Gran Caf de Gijn відкрилося 1888 року в класичному для того часу стилі – з мармуровими столами, дзеркалами і червоними оксамитовими шторами. Згодом заклад став популярним с

Пиріжкарня Асорті
2026.02.18 11:30
ливарна лірика гартує
метали чорного литва
вона по своєму амбітна
й нова

багата й щедра золотарська
взірцями жовтого литва
& по криничному глибока

Ольга Олеандра
2026.02.18 10:32
Що тобі належить, друже?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?

Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?

С М
2026.02.17 21:34
маю кепські звички о третій п’ю чаї
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?

Ярослав Чорногуз
2026.02.17 19:48
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.


Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Ганенко / Вірші

 Ворожбит мені наворожив
У світінні асфальтів чужих,
Ліхтарів, що байдуже мовчали,
Ворожбит мені наворожив
Гору щастя й криницю печалі.

Ти веди мене, доле моя,
У поля, де все зелено й чисто,
Де тополі край шляху стоять
І калина вдягає намисто.

Де правічний, прарідний мій ліс
Дочекатись не може з дороги,
У хатину, де аж до землі
Прилягли, мов щенята, пороги.

Де зірки опадають в пітьму
Урочисто, як свічі вінчальні,
Там безмовно з рук долі прийму
Гору щастя й криницю печалі.







16 грудня 1992



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-29 21:19:01
Переглядів сторінки твору 3866
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-04-29 22:22:17 ]
Здається, пані Тамаро, що на однакових частотах віршуємо :)

У кожного своя стежина до "гори щастя й криниці печалі" але добре, що шукаємо її на правічних і прадавніх шляхах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-04-29 22:36:53 ]
...та, сиджу, папір мараю. Замість щось путнє зробити (славно так надворі, і чоловік он вже на грилі вечерю готує, мене не дочекався:)))

Дякую, Василю,що з криниці кухлик зачерпнули.
Вітання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-29 23:09:52 ]
Ваші давні вірші- захоплюючі. Принаймі, це так для мене.Такі ясні незабутні картини.

Де правічний, прарідний мій ліс
Дочекатись не може з дороги,
У хатину, де аж до землі
Прилягли, мов щенята, пороги.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-04-29 23:14:52 ]
Спасибі гречне дорогому читачеві.

І молодість, і Україна - кольорове, незабутнє..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 10:10:01 ]
Пісенно і легко. Поезія, одним словом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 16:27:34 ]
Дякую, Олено. Я сама дуже люблю цей вірш, і собі його співаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 16:59:36 ]
Справді, ностальгійний щемний, душевний вірш і досконало зроблений з оригінальними Образами. Може бути гарною піснею. Вітаю, Тамаро!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 17:23:57 ]
Чую, як Ви наспівуєте, з чудовим Вашим голосом...

Дякую, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-08 21:35:18 ]
тут є цікавий розлад, цілком очевидний
якщо уважно читати, але наче неявний
бо наче автор не дуже хоче щоби це було настільки помітно
маю на увазі, що ворожіння ворожбита
збуватиметься не за бажанням чи волінням лг
скоріше всупереч..

і все-таки автентичний блюз десь потроху просочується
до ваших рядків чи звуових низок,Тамаро

якось так- на мимовільно наче не акцентованому рівні
але ж важливому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-08 21:53:06 ]
хто зна
доля є доля - хочеш чи не хочеш
і криницю печалі, безмовно, -- не в моїм характері, таки так

однак - доле моя, доле..:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-08 22:05:12 ]
бачте, мені цікаві - не ямбохореї
мені цікаві саме - ефекти

у цього твору є саме цей прихований ефект
те, що я був згадував, оце квазідивування над
передбачуваним, що потрібно було б зауважити
але.. все одно, робиться все те, про що і попереджалося
і не в цім перебігу навіть суть - суть у тому настрої
із яким ці наче передбачувані події
які так і не вдалося оминути - сприймаються

розумієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-08 23:57:37 ]
дякую, Сонце Місяць, за глибокий аналіз

Я цей вірш люблю, він колись собі вилився, мов кринична вода зі збанку,і він сумний, і щемний, і красивий наче, а разом - простий-зрозумілий, аж світиться мені

і сум його- наскрізний...

здається, розумію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 11:33:38 ]
Відчутно, що писано душею. Цікавий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 11:56:47 ]
Так,цікаво... Цікаво... Безумовно,це вірш,який має бути в антологіях української лірики! Звичайно, якщо він там ще не знаходиться. )):