Дякую, Роксоланочко.

Електризовано, зболено..

І ти не спиш? Пізній час.

то блискавки сліплять :)

...і в печінку, й в селезінку :)) Аж до хандри...

Дякую за блискавиці візитів твоїх, о Юрчику.

Дякую за відгук, Сергію.

Іншими поетичними опусами й продовжимо? :))

Та ні, Сергійку, то лінь моя, - то ж іще далі Образи шукати, слова ))))

:) Не люблю я детально пояснювати, а ще там - де досить власної уяви. Або ще , не дай бог, - моралізувати. Довгі вірші мене лякають - ну, хіба що поема. А ні - то, думаю, можна з цього оповідання писати. Хоч є поети з талантами до довгих віршів.

Оце такі в мене розмислізми вийшли з подачі Вашої, Серьожо. Спасибі за уважне прочитання.

Дописувати вірш - новий можна блиснути))

...як у цьому вірші - то що ж тут дописувати, як на мене: любов, туга за нею,біль - аж до прохання до світу зжалитись. А замість того ЛГ має коротке стаккато болючих снів-згадок (стаккато -музичний термін, означає різке швидке окреме програвання звуків, в данім випадку спогадів). Отож, якщо писати детально - треба роман)))

:) :) Так, щодо гонорару - давно знаю. Зараз я - у вільнім польоті, але колись - відчувалось. Або як виступаєш з читанням і дозволено по 1 віршу :)))

Ну, то зі мною публіка хоч знудитсь не встигала:) А запамятовувала - по міні-спідниці :)))))))

:))

о, дякую, Любо!
Жіночі серця ті стаккато знають...

Дякую, Улясю.

Спалахів Вам - радості й натхнення!