Уклін на сторіночці, пане Іване.

Часом то - ой нелегко. Душа геть корогву скривавить... ))

Спасибі, Тетяно. Остання строфа - правда не тільки для ЛГ. За своє наповнене подіями і духовними вибухами життя я зрозуміла, що головне в нім - любов і люди, яких любиш. Без всього іншого можна обійтися...

Олю, розшифрую детектив, хоч то і не прийнято - та, з моєю ЛГ в даному випадку нічого такого задуже й не було, крім романтики; вірш, скоріше всього, розширює рамки)))Просто захопилась ЛГ одним хлопцем,але, перед тим як ступнути в ту ріку безоглядно, спитала його чи і він має до неї почуття. Юнак чесно відповів, що ні, що збирається скоро одружуватсь, а це - так... Ну то і ЛГ йому сказала: тоді - щасливо, та й усе. Йому чогось це здалося мужнім, судячи з його відповіді:))) Проста ситуація.

Дякую, Таню. Якось так виходить, що пишеться - з болю. Коли весело - й так добре, хіба почну коли гуморески писати, то цікаво)))

Не бійтеся не розуміти, жінку треба лиш любити:))
Збувайтеся - веселково й безоглядно! ))
Дякую.

Дякую, Василю.
Цвітем, коли виходить:)