Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011)
|
Рубрики
• Читанка для школярів "Ми єсть народ" (2007)
• "о, Оріяно..." (1997)
• "Лелечі клекоти в тумані" (2010)
• "Народжуються квіти" (1964)
• "Від травня до травня" (2003)
• "Запрягайте, хлопці, коней" (1993)
• "Рівнодення" (1982)
• "Провесінь" (1971)
• "Стебло" (1977)
• "Свіча на вітрі" (1996)
• "За овидом сивим" (1998)
• "В раю, скраєчку" (2001)
• "Побудь зі мною" (1998)
• "Сонях на осонні" (2003)
• "Джерело у ясних ясенах" (2000)
• "Несправжня пектораль" (2003)
• "Родиземля" (2001)
• "І гілка своя, і сопілка" (2001)
• "Падолист" (1999)
• "Вівтар" (1995)
• "Сльоза небесна" (1997)
• "Осяяння осінню" (1997)
• "Збудило опівночі серце" (1998)
• "Білопілля-Верхосулля" (1997)
• "Я з такої глибинки" (1999)
• "Душа перецвіта" (1999)
• "Передсвітень" (2003)
• "Я Сватовим засватаний" (2003)
• "Горобина ніч" (1992)
• "Остання електричка на Ірпінь" (2001)
• "Хрущі над вишнями" (1999)
• "Осанна химері" (2000)
• "Отак і живу" (2005)
• "Пролог до епілогу" (2004)
• "Жура за журавлями" (2003)
• "По-за раєм" (2001)
• "Біополе Білопілля" (2007)
• "Ой, Комуно моя - Ойкумено" (2009)
• "Спіймані сюжети" (2010)
• "Осмути сивої сувій" (2009)
• "Білолебедія" (2008)
• "Самопізнання" (2006)
• "Калини жар на полотні снігів" (2007)
• "Прозріле літо з голосом Олени" (2008)
• "Під жайворами, під журавлями" (2010)
• "Мажор в мінорі" (2006)
• "Сонях сяючого сонця" (2005)
• "Це – мій вертеп" (1996)
• "Те, чому і назва загубилась" (2003)
• "Тобі моє серце" (1980)
• "Кураїна" (2004)
• "Я цвіркун в середлітню спеку" (2010)
• "Опозиція" (2004)
• "Пора косовиці" (1990)
• "Чекання ранку" (1986)
• "Цим дорожу" (2011)
• "Село моє, Сула моя" (2005)
• "Веселка неповторних весен" (2003)
• "Найвище право - жить відверто" (2010)
• "Живу за юліанськими календами" (2010)
• "Оскома осені" (2006)
• "Пракорінь (1993)
• "Тихоплесо-часоплин" (2001)
• "Сум'яття" (2003)
• "Дурман-трава" (2003)
• "По промінчику доброти" (2003)
• "Біла вежа - рідний Вавілон" (2007)
• "Чорнороси" (1998)
• «З низів я бачу все» (рукопис, 2006 – 2008)
• "Покотьоло" (1994)
• "Значить більше, ніж просто пісня" (2002)
• "Зливодиво" (2003)
• "І калина своя, і тополя" (1993)
• "Воронці нев'янучі" (1998)
• "Одна в нас Батьківщина - Україна" (2007)
• "Нема переводу" (1993)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
Село моє...
•
* * *
•
ЛЕЛЕЧЕ*
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
П’ЯТИПЕЛЮСТНИК
•
З душевного реєстру
•
* * *
•
В сивій пам’яті
•
Наболіле не тільки мені
•
Привиди безчасся
•
МИ...
•
* * *
•
Роковини Батуринської різні
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
ДЕКАБРИСТИ (Начерки до портретів)
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
=*****=
•
--+++--
•
* * *
•
+***+
•
* * *
•
***
•
***
•
ПОЇЗД "ЛЬВІВ - ЛУГАНСЬК"
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
=із книжки "Побудь зі мною" (1998 )=
•
=із книжки "Побудь зі мною" (1998 )=
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Сула і Псло течуть в моїй крові –
Юнацьких мрій зализують руїни,
Юнацьких мрій зализують руїни,
Згорай дотла, моя любове,
Невчасна – в пізньому вогні!
Невчасна – в пізньому вогні!
Село моє – найвища насолода
Води в криниці в чаші комишів.
Води в криниці в чаші комишів.
Отам я ріс, отут,
Он за оцим парканом, –
Он за оцим парканом, –
Ораторія
Засумую в Сумах, засумую,
Сумнівами душу перев’ю,
Сумнівами душу перев’ю,
Письменників – нема,
Крім одного,
Крім одного,
Народ наш є!
До крайнощів здрібнілий,
До крайнощів здрібнілий,
Живу в незалежній державі –
Свої в мене сльози і сміх.
Свої в мене сльози і сміх.
Підносить осінь золотий ранет:
Круті боки – у крапельках дощевих,
Круті боки – у крапельках дощевих,
Не знаю, де кінчаються дороги
Людських шукань добра і досконалості,
Людських шукань добра і досконалості,
* * *
Як ніхто у цілім світі
Вміли ми гопакувати,
Вміли ми гопакувати,
Крізь пітьму сторіч,
Мов сто свіч крізь ніч,
Мов сто свіч крізь ніч,
Літературні "генерали"
(Чи на новісінький лампас,
(Чи на новісінький лампас,
Ось тут,
Серед оцих проваль –
Серед оцих проваль –
Ми – прадавні арії,
Стародавні орії.
Стародавні орії.
Я так втомився жити –
Втомився жити так:
Втомився жити так:
Ой, чому ж в Батурині
Явори зажурені,
Явори зажурені,
Розуміємо, що треба
Якось жити-виживати…
Якось жити-виживати…
Вірую –
В українське довготерпіння,
В українське довготерпіння,
Купно їх возили й поодинці
До північносяйних Соловків,
До північносяйних Соловків,
1. КІНДРАТІЙ РИЛЄЄВ
Ми в дитинстві ділились
На «своїх» і «чужих».
На «своїх» і «чужих».
І в наше обезлюдніле село,
Й до нашого печального порога
Й до нашого печального порога
Од сивих дум сивіє голова,
Од сивих дум я серцем молодію
Од сивих дум я серцем молодію
В майбутнє йду з оглядкою в минуле.
За мною йдуть натомлені роки,
За мною йдуть натомлені роки,
То клеїться, то рветься ненароком
мій цілий світ пооберіж Дніпра.
мій цілий світ пооберіж Дніпра.
Найвище право: жить відверто
Серед людей, на видноті
Серед людей, на видноті
Заждався осені, мов свята,
найголовнішого в житті.
найголовнішого в житті.
Йду до Європи - ставлю євротин,
щоб ним від москалів відгородитись, -
щоб ним від москалів відгородитись, -
Погомоніти б з кожним кленом,
який мене ще впізнає,
який мене ще впізнає,
В держави не просив ніколи позики
І на везіння з долею не грав,
І на везіння з долею не грав,
Не судіть за печаль і зневіру,
За мої невідкличні жалі, -
За мої невідкличні жалі, -
Яка любов - кожнісінька клітина
Пронизується болем до кісток!
Пронизується болем до кісток!
Наснився Львів...
Літа мої армійські,
Літа мої армійські,
Від Сяну до Дону -
Із дому й додому:
Із дому й додому:
Поезія для мене – та ж потреба
Щоденно фіксувати почуття
Щоденно фіксувати почуття
Справді – не подінуся нікуди,
Як би того недруг не хотів, –
Як би того недруг не хотів, –
Осінньопізня, майже незнайома,
А слово мовить – наче проспіва,
А слово мовить – наче проспіва,
Юнацькі мрії - щирісний наїв -
Звичайно ж, не збулися. І не дивно,
Звичайно ж, не збулися. І не дивно,
«Люби мене!» – колись ти заклинала
Мене в годину любощів палких.
Мене в годину любощів палких.
Те, що вигадав я знічев'я-
Все збулося. І ти - прийшла,
Все збулося. І ти - прийшла,
Лети, мій лист, під вітру свист
Супроти вітру і супроти
Супроти вітру і супроти
Любилось безоглядно, навмання,
Не бачилось і світу за порогом...
Не бачилось і світу за порогом...
Не відболи, любове тиха,
Така осінньо-золота!
Така осінньо-золота!
Я в жорстокому світі – один.
Ані подруги в мене, ні друга.
Ані подруги в мене, ні друга.
Ми про любов
Давно не говорили –
Давно не говорили –
Пробігає вітер комишами,
каламутить дзеркало ставка…
каламутить дзеркало ставка…
Круглий сирота свого народу,
Був я з дня народження самотній.
Був я з дня народження самотній.