Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Устимко Яна



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   лютий 2021
    зранку з білих кучугур
    чути звуки «гур-гур-гур»
  •   все ближче і ближче до осені
    все ближче і ближче до осені
    павук вирушає за кроснами
  •   Львівські лімерики
    Місто Львів – як новенька копійка.
    Садовий постарався, Андрійко.
  •   хмари
    хмари як отари
    пари і без пари
  •   ***
    казковий жовтень – гномики в саду
    пасуть в опалім листі череду
  •   *****
    вийди послухай осінь
    ти ж бо не чув її
  •   ***
    ріка ковтає небо і сивіє
    повісмами вростає в береги
  •   жовтень
    жартує жовтень листям золотим
    закрутить вгору й кидає додолу
  •   ***
    ріка між нами розтеклась
    а ми у повінь ту упали
  •   осінній вірш
    осінній вірш прямує в ностальгію
    багаття палить в себе на шляху
  •   казали
    казали що літо гуло то мабуть було
    ходило казали і містом і за село
  •   вже осінь 1
    а що там осінь? – знову листям пише
    пилюку в очі сипле золоту
  •   осіння гора
    ще тепло́ а листя догоряє вже
    золоте з іржею на душі
  •   пісенька прокрастинатора ( на мелодію «Піду втоплюся у річці глибокій)
    скінчилася днина скінчилися дві
    закінчився тиждень вітри в голові
  •   Експромт
  •   харон ( пародія)
    пародія
  •   шепіт з літа
    шепіт з літа знов завіяв золотою пилюгою
    і до щік із суховію пригортається тепло
  •   ***
    ходимо безликі
    по скляній землі
  •   дві душі
    обідній час а церква не обідавши
    пересипає в поросі мідяк
  •   і був день і була ніч
    Великдень постукав постояв у дверях
    хотів попроситися в дім на вечерю
  •   Пародія на пародію Від бабусь з любов'ю
    фригідні бабусі шановний дідусю
    ні краплі не гірші
  •   Пародія
    Як тихо у п’янких обіймах Тані...
    Не Таня? Катерина з Теремків?
  •   весняний ліс
    весняний птах з вишневим оком
    перелетить через дощі
  •   вечірній етюд
    земля горить і тільки мла дмухне
    махне хвостом русальним упівмісяця
  •   привесняний аеропорт
    зустрічає і проводжає
    б’ється тисячами аорт
  •   Рось пливе
    Рось пливе
    я осонну її і не бачила
  •   зима 2015
    поміж висоток виснажений січень
    тамує кров на сірому обличчі
  •   Йордан
    коли вода із неба попливла
    коли вода із неба полетіла
  •   зачарований вік
    під скелею де в ріст людський трава
    і де душа збирала в жмені жито
  •   ***
    з рудого саду через білий сад
    йдемо не озираючись назад
  •   святвечір
    предвічні вікна і колядники
    і рушники ялицею заклечані
  •   ***
    вгрузаємо в сніги немов у сни
    щоб остудити вигорілу пам’ять
  •   пісня осінь
    осінь із коромислом ішла
    лити студінь на гарячі весла
  •   осінь золота
    а листя тріпоче мов риба у ринці
    і чути як осінь рахує червінці
  •   час присипляти каміння
    черкни мені вересню кріпості білим пером
    пером золотим не питаючи в осені дозволу
  •   часи. чорна земля
    сіяли солдатами
    поміж лободи
  •   *
    за ким голосить вигорілий дзвін
    за ким трава поламана зітхає
  •   дорога
    у наметі до жил просяклому солонавим літнім дощем
    і з пропаленою полярною зіркою на пакунку із кровоспинними
  •   **
    місячна дорога через озеро
    палахкоче вогниками свіч
  •   рисунок на клаптику старої серветки
    кілька штрихів олівцем-малювцем
    ось і готовий портрет
  •   Крути
    Крути – це круто як не крути
    в сенсі патріотизму
  •   моїм півоніям
    півонії-співонії відкину церемонії
    схоплю вас в оберемок і пірну
  •   липа
    ви чуєте як липа шелестить
    як їй тремтять невистиглі рамена
  •   схід 2014
    у волошках витоптано чоботом
    серед маків гільзи калаша –
  •   маки писані червоно
    маки писані червоно
    правлять кованими кіньми
  •   ***
    шовкова повня спалює вікно
    в нічне обрам’я злущуються роси
  •   огорожа
    ми порізну збудуєм огорожу
    по цей бік я а ти по той бік тиші
  •   Україна. гра в "цюцю бабки"
    пінг-понг
    час – гонг
  •   музика яблуневого саду
    бджолясті крила пелюстків
    на яблуні бринять
  •   верба
    у моєї старої верби
    що життя прозиває простою
  •   сон про війну
    хоч від безсоння Бог беріг
    та страх нагнав нас і в екзилі
  •   пацифісти
    одні по той бік а оті по інший –
    патріотичний громадянський він же
  •   магнолія
    подих метеликом спурхує з уст
    шанси магнолії потяг-прокруст
  •   черемха
    заприсягнула іще із ночі коли губила
    незгойно пахнув рукав тобою черемхо біла
  •   квітень
    а вже квітень скрипкує деревами
    барабанить у ринвах
  •   Великдень
    дзвін гойдається дзвін летить
    сонце бамкає в писанках
  •   ірѝси
    під вікнами дрімота цвіркотить
    колише стежку і квітник і хату
  •   занедбаним львівським кам’яницям
    занедбана кам’яниця і брама типово львівська
    де запах сечі та цвілі із мороком заодно
  •   скляна джоконда
    жінка прозора наскрізь жінка з тонкого скла
    необережний порух – і розіб’ється
  •   маєвий етюд
    небом кінь зеленоокий –
    яблуневий цвіт
  •   весняна вода
    весняна вода світліша за спілу ніч
    коли переброджують зорі на молоці
  •   земля
    ох заклякла земля
    ох зіщулилась –
  •   серце донни
    у кривому дзеркалі весни
    заховала серце дивна донна –
  •   віра надія любов
    знову планети ведуть парад
    дивляться у приціл
  •   майданна весна
    а весна цьогоріч – майданна
    крізь пов’язки і крізь дими
  •   ***
    монетами наповнивши долоню
    і зваживши розмінну перемогу
  •   спритноперефарбованим
    кривавий слід з пітних долонь іще не змився
    а вже міняють кольори вчорашні вбивці
  •   ріка майдан
    ріка замерзла а човни відчалюють
    де сиза мла снується по льоду
  •   спроба екзорцизму
    треба бути не глухим а мертвим
    між аналогічних домовин
  •   ****
    на них ще знак зачавлених печер
    в очах лопочуть сови чорнокриллям
  •   смійся паяце
    співай ти чуєш співай і смійся
    паяце
  •   *****
    золота ясина непочатого вечора
    розтікається скрізь молитвами чернечими
  •   зимові сни
    а що вам насниться узимку – чи море леліткове
    чи може квіткові човни із лиману самотності
  •   тиха ніч
    танцюють довгі тіні на снігу
    ведуть мінливий танець загадковий
  •   як
    як мені дістати до зорі
    що у небі колихає промені
  •   безсніжжя
    тривке безсніжжжя цьогоріч
    як аномальний стан
  •   *
    захриплий ангел зазирнув у клуню і
    запахло сіно інеєм і зорями
  •   перша зірка
    столітня сутінь безгучно рими перебирає
    зима блукає в думках і прозі колючим згустком
  •   безгілля
    око зими холодне з голодним блиском
    бійся бездумна пісне як дідько ладану
  •   двері на стіні
    я намалюю двері на кам’яній стіні
    мушу намалювати – стануть дверми чи ні
  •   еволюція
    на початку світу черепахами
    дні повзли і спали три кити
  •   на Божій скроні
    сьогодні щедро сипнуло снігом на Божу скроню
    зимовий ангел що гори двигав убрав червоне
  •   золоті міражі
    пливуть рядком золочені човни
    просторою пустелею у вирій
  •   майдан
    кожен кут що світає майдану шодень
    впізнається за втомою кашлем і холодом
  •   невідомість (відеопоезія)
    невідомість чаїться під мостом
    в самоті і чаює і тостить
  •   польоти уві сні та наяву
    мені так личать короткі сукні
    коли я схудну
  •   байка
    зима несла до міста і села
    у торбі сніг різдвяним білим стогом
  •   Камо грядеши
    чи нам пороблено і ким
    чи це ментальне та родинне –
  •   виноградника спів
    зелена скрипка золота струна
    бринять жуками сонячному світу
  •   пастораль :)
    скинувши вовчі маски
    вівці пасуться близько
  •   земні часовороти
    час ганчірку бере і стирає на шибі писане
    пам’ять вірить зимі та поволі терпне
  •   wind rose
    вітри нині скрізь непевні:
    морські повернули в море
  •   відображення у порожнечі
    серед чистилища світу веслує харон
    сіється жевриво смутку з натертих долонь
  •   на зимівлю
    вернуши вічним возом пізню осінь
    доописавши повне коло – стій
  •   колискова для Чіти
    танцюєш понуро тремтиш як осика Чіто
    закінчує літо пахучим горошком шити
  •   тінь осіннього капелюха
    у капелюсі – місяць і зірки
    а де хати? хати посеред ночі
  •   поетам про капець
    капець поету – ворог а не брат
    коли з-під поетичного ребра
  •   шовковиця
    точені рухи усміх павутинний –
    у неї все за мірками краси
  •   шипшина зморшкувата
    народяться пухнасті змієнята
    знайде шипшина кожному ім’я
  •   шипшина собача
    шипшина гострить пазурі до скла
    фарбує губи відчаєм осіннім
  •   інтернетзалежним присвячується
    залежність від нету хвороба чи необхідність?
    на тлі монітора мигтять словоблуди рідні
  •   шипшина корична
    шовковий цвіт і паморозь весни
    і крапля літа в павутинній льолі
  •   вересневі меди...
    на вересні настояний коньяк
    в ковтках медитативного мовчання
  •   під покосами
    під покосами літо покосами
    скільки жмень молока
  •   осінь яка не плаче
    осінь яка не плаче
    щойно ледь виноточить
  •   міжгалактичне
    видаляй мене – деліт на один два три
    розвалився зореліт із банальних рим
  •   післяліто
    осінь сьогодні вперше кружляла мохом
    всім звіроловам літа здирала пір’я
  •   сосна
    сосна теплу прощає згубний крок
    за крону сонця довгий
  •   ось і
    відкрито ворота і час вигорає в очах
    «куди ти скитальцю» хапають вітри за волосся
  •   гарячий голос піску
    грай барабане літо ще так пече
    люди наскельні тануть і йдуть з печер
  •   *****
    а озером туман туман туман
    і тиша не шелесне не здригнеться
  •   вечір у горах
    збігає день старим суничним пнем
    чорницями ожиною і мохом
  •   ангел тролейбусів
    мокрі тролейбуси схожі на млявих комах
    трюхають юзом промоклим до кореня містом
  •   ну як тобі
    ну як тобі жити в країні якої нема
    ходити стежками землі без народу і назви
  •   екіпаж
    пахне кіньми хитає світло
    ліхтаря що закляк на розі
  •   українська волинка
    волинка грає час у.д.
    біда навчить– зубасті знають
  •   дівчинка і кіт
    дівчинка і кіт виглядали місяць
    звідти де сичі тісто ночі місять
  •   середовище
    в чужім городі рік триває п’ять
    в чужій господі рік триває вічність –
  •   львівським дощам
    Меркурій нинька мокне під дощем
    на капелюcі щуляться крильцята
  •   дитячий майданчик
    крутяться каруселі квітами сипле дощ
    діти ростуть до стелі з гуми старих калош
  •   тонке шиття
    з яких висот з яких небесних скринь
    весна виносить сонце на тарелі
  •   жайворове літепло
    жайворове літепло
    бабі з печі витекло
  •   ніч поета
    не спалося – барвисті сни
    застрягли в моніторах
  •   Львів. нічне полювання
    ми йдемо на лови з левом
    раз два три
  •   львівська весна
    сумує лев підперши підвіконня
    весна до Львова править навмання
  •   2013-й. весняне сонцекупання
    сонце замерзле повите твоїми смутками
    вибрало волю на довгі тривожні дні
  •   мантра омани
    бунтується простір від дотику топиться сніг
    до ніг припадає його знемагання саманне
  •   глід
    сьогодні глід калáтав до весни
    студив межи сніги палючу воду
  •   бусли
    бусли сонце з вирію несли
    бусли небом вишили дороги
  •   чудеса
    чорна хмара вовчої зими
    водить мертві душі манівцями
  •   контраданс
    гуде у ринві вітру білий бас
    весну ж не відпускає гордий вирій
  •   сніг у березні
    до вузького вікна прилипають весняні сніжинки
    березневі коти сторопіло в підвалах сидять
  •   огородниця
    на веранді, внизу на п’ятому
    пані бадає декольте:
  •   осикові луни
    осика уже й не тремтить одшуміла
    д
  •   вчорашня валентинка
    вчорашній день не тямлячи нічого
    закохано чекав лютневу ніч
  •   валентинка для розбитих сердець
    він літає низенько як всі крокодили
    і на цей раз фортуна за пивом ходила
  •   букове передгроззя
    бук розгулявся – ким
  •   the show must end
    час потурає умінню сумлінно чекати
    темним конем відбивається повня у чаті
  •   сезонна зміна декорацій
    без тебе віриш не те що б страшно –
    бісівськи нудно
  •   кипариси
    пасувало б розкрити шановному панству
    таємницю
  •   коляда
    вперше після дитинства
    сніг розквітав лапато
  •   Різдво. вид із ратуші
    кину монету з ратуші
    може нептун спіймає
  •   чи
    чи зможеш освятити самоту
    з невидимої копанки у серці
  •   * * *
    спліталися хмари безлисті у яблучний хмиз
    а яблука пити хотіли а яблука спали
  •   осокори
    а осокори йшли тісним рядком
    по тій горі, що завше за горою,
  •   ***
    такий-то сум аж віхолою коле
    і важко тисне тишею на скло
  •   новорічне олів’є
    новорічна ніч на «носі»
    пахне олів’є
  •   акварель (зі скрипкою без оркестру)
    ні душі
    заснула скрипка
  •   вінтерактивне
    сніги загвинтили коріння у землю глибоку
    пробили бруківку проїли до мозку асфальт
  •   часи
    мете мете не видно світу Божого
    ні неба ні землі
  •   Миколай
    щезником щезником срібний туман
    та відпусти його та не тримай
  •   модрина
    буду тобі модриною
  •   тихо
    тихо тече вода
    тихо аж чути осінь
  •   осіння і золота
    тобі не личить осінній настрій
    а я осіння і золота
  •   цвіте терен
    припадає віно листом
    віно листом
  •   перший сплін
    фатальний перший сніг на хризантемах
    ще сонних і до зради не готових
  •   груші на снігу
    забідкалася осінь при грушках
    залишених на зиму догнивати –
  •   баобаб
    сорок рук
  •   позабалансове
    а що ти можеш мені сказати
    нічого більше – іде зима
  •   безмежжя
    не толочи тонкий туман
    коли скрадається тривога
  •   мальви
    він слухає село а я стою навшпиньки
    і спиною тулюсь до відголосу мальв
  •   сум
    так багато свічок
    так багато свічок до води
  •   маленька осіння рапсодія
    зібрали жито прибрали сита...
    така погода що тільки й вити
  •   не так печально про вирій
    іржаве листя нашепотіло твоїм слідам
    що маклер -жовтень
  •   падолист
    а листя корчиться і тане під ногами
    повітря збурює суїцидальний гамір
  •   плач папороті
    горе осіння мавко
    коси твої - дощі
  •   в опалі
    опале сонце в опалі сонце
    на сонці плями на сонці діри
  •   (р)еволюція
    про неї писали ранкові газети
    про неї гули вокзали
  •   пасадобль
    кармінні айстри Кармен зриває
    забути має себе Кармен
  •   три бабині літа
    у далекому тумані
    кінь пасе потахлу осінь
  •   жовтень
    а ліс поважчав ліс позолотів
    лежать мов гарбузи нагріті дзвони
  •   осінь світу
    зникає вогка далина
    у пасмі сонного туману
  •   Львів. нічні атракції
    моторошно пусто лиш неон
    і хвости щурячі із пивниць
  •   осінньому адресату
    осінь стоїть за трьома дверима
    пустиш і станеш всуціль озимим –
  •   вечірня вода
    багряно-синій мед вечірньої води
    розплавлений метал у кратері погаслім
  •   осінній сад
    рудих котів набігло повен сад
    руді ворони дзьобають насіння
  •   сезон осінь-осінь
    навіть асфальт відчуває цю ранню осінь
    котиться листя віддушинами кінг кросу
  •   картинна осінь
    мабуть не пишеться не надихає –
    осінь з його картини
  •   спосіб зникання
    спосіб зникати з ознаками збайдужіння
    літо обрало дорогою в царство тіней
  •   музика
    коли виникає музика з нічого
    так хочеться пригорнутися до Бога
  •   осіннє
    качки летять крізь озеро і небо
    женуть липкий туман до осоки
  •   я повертаюся
    я повертаюся а осінь у дворі
    мене чекає щоб сказати: добрий вечір
  •   дощ. дощ.
    у місті зачорно, завогко у місті,
    від плачу по-літньому прикрих дощів.
  •   ***
    пори мене по білій нитці дня
    сотай мене по чорній нитці ночі
  •   аматорські акварелі
    у день не її народження
    дощем з ароматом хмелю
  •   не-сповнення
    не-сповнення теж бувають
    самотніми як і ми
  •   а море
    а море синє море сиве море чорне
    у море серце віднесло раптовим штормом
  •   гов!
    гов там високо в небесній святій канцелярії!
    дайте нарешті подайте нарешті дощу
  •   натюр_морт
    серед міста - як на пательні
    спека кельнерка-ектраверт
  •   жовта медитація
    на сонячнім стовпі росте зелений сад
    а поруч пролягла покручена дорога
  •   лебедині досвітки
    котило сонце колесо
    туди де небо молиться –
  •   під шарманку
    і знову алхімік тобі нахімічить півнеба
    і знову тебе намалює маститий художник
  •   про натхнення
    дуже багато цікавих віршів
    пишеться нам на робочому місці
  •   тінь місяця
    тиша готується до тектонічного вибуху
    сходить на шкірі цілунком отруйна роса
  •   літній львів
    мріє спека понад містом
    хвилями пливе
  •   Action movie
    вона зійшла в очах його блаженних
    тавром непогамованого смутку
  •   небеса
    блакитні небеса бездонні небеса
    прадавні небеса ховають тайну таїн
  •   &&&
    будувалися сходи до неба нового лиття
    фарбувалась підлога і милися вікна та стіни
  •   камерне
    сцена
    сіріє в залі
  •   старі казки на новий лад
    в дощові долоні теплі
    заховало казку сонце
  •   мавчина колискова
    блимає оком ревнивиця ніч
    котить за обрій кружала облич
  •   подорожньому
    їдь уже їдь собі їдь але знай
    думати буду про тебе чужого
  •   глухий дощ
    не слухай музику дощу
    палюча музика дощу
  •   ▒ ▒ ▒▒▒
    у попередньому житті ми розминулися з тобою
    у попередньому житті були ми слабшими не ті
  •   зимова вишня
    вишні як ноти на нотному стані життя
    вишито гладдю а плутаний виворіт – низзю
  •   в її самотності
    в її самотності багато слів товчеться
    реприз на публіку – банальних і пустих
  •   - - - - -
    ніч віддаляється в чорній сутані
  •   росте трава
    росте трава трава співає гімни
    пливе земля в черемхових дощах
  •   сліпий дощ
    як дощова краплина плину я плину плину
    перетікаю межі там де зійшлося клином
  •   а дощ іде
    а дощ іде
    меланхолійний смуток
  •   міжсезонна переоцінка цінностей
    покинь цей лист - порви і не вникай
    у міжсезонні спогади в опалі
  •   вам це не снилось
    він говорив говорив говорив говорив
    тріскали вбиті наявні уявні дзеркала
  •   березовий дощ
    здригнуться небеса і вихолоне тиша
    і серце мов дудук заплаче під дощем
  •   дерево
    стояло дерево чудне над темним яром
    весна зійшла в його верхах зелено яро
  •   дрейфуючи римами
    заримувати синю самоту
    у сонячно-криваве надвечір'я –
  •   **
    весна проснулася прозоро-вечорова.
    ще пахли проліски і сяяв первоцвіт.
  •   класичний дефолт
    по тілах пустивши кігті
    в'ється дикий плющ
  •   колискова негаснучих свіч
    дуже тонко скрипка грає
    пурхає смичок
  •   весна!
    діставайте парасолі! -
    сніг відкланявся, поволі
  •   пробудження
    соком наливаються дерева,
    при надії бронзові бруньки.
  •   колискова для самотніх сновидінь
    ловити вогники в імлі передвечірній
    ліпити місяць хухати на тінь
  •   весна весна
    із білих рим до безтурботних весен
    несе мала бджола медовий сон
  •   відображення у весні
    весна зайшла веселкою у дім
    розколисала гойдалку до стелі
  •   гра у мовчання
    шепіт чекання мені забиває дух
    маятник міряє я за тобою йду
  •   відзимки
    сьогодні прокидалася весна
    потягувала плавно сонне тіло
  •   the show must go on
    до зустрічі залишилася ніч
    і мокрий сніг який розтане вранці
  •   народження весни
    крига рушила - льодохід
    вниз по вигинах рік і рук
  •   міраж
    за вітражами пелюстків пяти бузкових
    в пісках постелі
  •   казка про серце
    весняне серце – льодове німує в комі
    воно належало тобі тепер нікому
  •   весна
    світло падає на стежку
    що біжить порожнім полем
  •   лютневе небо
    лютневе небо прокидається вдосвіта
    гріє воду в широкій мидниці
  •   твоя весна
    битися битись чолом до стіни
    гучно горлати лякаючи сни -
  •   ця довга-предовга зима
    мої суглоби світяться у темряві –
    болить весна - ще довго до весни
  •   тисячу перша
    ось тобі серденько казка на ніч:
    пишеться-креслиться час незнаний
  •   зимове місяцезвуччя
    а місяць сьогодні чомусь не казав не кради
    де тіні танцюючи сліпо сплітались у відчай
  •   не сон
    ця жінка не снилась і пахла як вранішній шовк
    ясніла до уст притискала тендітні долоні
  •   дорога крізь себе
    не бійся - тільки спробую пізнати
    чи холодно душі від краплі суму
  •   x x x
    до мли вікна іржаві ліхтарі
    схилили час у місяцевих німбах
  •   ****
    мені тебе накаркав дід Макар –
    він пас телят і римував потроху:
  •   постсвяткове
    топився сніг - ото й було по святах
    каріатиди прали рушники
  •   *******
    всю довгу ніч мело мело мело
    і біла шкіра злазила з небес
  •   зима-не-зима
    не просто змирилися, більше - дружимо,
    щодня споживаєм желе зі слів.
  •   нічний етюд
    байдуже темряві спить собі втомлена
    втоплена в сум передмість
  •   місто стрижених левів
    змішані хвилі - захоплення і відрази:
    фауна льоху, і флора, яка ще є.
  •   танець маленьких чортенят
    ніч новорічна -
    звідниця вічна
  •   новорічне
    хотілося щастя бажалось тепла
    і запаху свіжої глиці,
  •   снігу і солодощів!
    по ниточці спускається зима
    зі стриху зацукрованих страхів
  •   ніч коляди

    найдовша ніч у році. кава-ніч,
  •   свято наближається
    затягаємо паски, дістаємо сани
    і плануєм Новий Рік з олів'є так само.
  •   забута мелодія для губної гармоніки
    падають білі сніжинки лапатими патами
    партію в шахи задумала хитра зима
  •   казка про мир
    розкажи мені на ніч казку
    про лялькову смішну війну
  •   новорічні бенгальські вогні
    канатний скрип не дихає димар
    на дно морів спускається зима
  •   ////V////
    почати з осені, останнім журавлем
    відправити вагання - крапка. ну ж бо.
  •   вірш для тебе
    я не писатиму тобі палких присвят
    в яких піаряться гламурні охи-ахи
  •   """""""
    довго не можна дивитися тоншає скло
    час до зими відвернутися доки не пізно
  •   **
    багряна борозна – зорали небо
    на вітер-часовій
  •   яким би чоловіком я була
    несправедливо: їм - чоловікам -
    живеться надто легко (як на мене).
  •   ***
    гріх тужити за літом. кидаю .
    кров перелита у жили осінню.
  •   спи
    а сніги у полі пелехаті,
    спи
  •   фантазіїї на шоколадну тему
    я памятник собі замовлю, з чоколяди,
    на білий постамент бісквітного коржа.
  •   не сніг, а сміх.
    з листопаду в грудень
    перейшов маруда -
  •   до весни
    по падолисту смерть і пародисту,
    бо так розпорядилися ПееМ.
  •   про пам'ятники...
    я пам'ятник собі перетягнув зі скверу.
    стояв одним – один, як символічний перст
  •   сезонне
    листопад - напитися й топитися
    у вині.
  •   - - -
    і міжсезоння дихає в потилицю
    і так єлейно по-сусідськи щириться
  •   про зимові листи
    хрускає під колесами
    ця зима
  •   нарешті
    нарешті дерева затихнуть
    під гаснучу свічку костельну
  •   позачасове
    думай про мене ночами безсонними
    клич мене іменем клич
  •   білий гольфстрім
    не ловляться зорі - криницю засипали снігом
    твої рукавиці загрубі щоб чути ясу
  •   ,,,,,
    осінь іде із міста - ставна, худа, висока.
    фільцовий капелюшок гостре перо згубив.
  •   ***
    за листопадом біль перемовчи.
    твої сліди кривавіють у сні
  •   ххххх
    довгі пальці втомленого вечора
    денний пил підпалюють до обрію -
  •   у тридев’ятому ...
    жили-були...щоб видивлятись віч-на-віч
    як жар мінливий затікає до облич
  •   без розділових знаків
    у глибину вогню правічного
    втекти від болю
  •   з осінніх снив
    гуляє осінь вечорами,
    шукає щастя по дворах.
  •   беззвуччя
    в іржавому листі не грає етюди скрипаль.
    безмісячна ніч одержимо шукає наосліп
  •   В пізньому листопаді
    В чаші з глухої сталі
    Перебродили вина,
  •   #####
    осінь звикає ходити в пальто.
    Дивне авто, у якому ніхто,
  •   ****
    приворожи мене, я – ніч.
    приворожи, мольфаре снів.
  •   *****
    вдертись до тебе непрошеною зимою,
    вчасно знечуливши садна, які кровлять
  •   ¤¤¤
    вона просто любить, маскуючи сум під утому.
    про це говорити не прийнято в певному колі,
  •   &&&
    це місце тебе не тримає, іди -
    без ноток надриву і зайвих істерик
  •   хххх
    укотре відпустити найдорожче
    у літо. залишається хандра
  •   Довгий сон
    Ти, чужинцю - не мій.
    Ти, чужинцю, не смій,
  •   ***
    де ти гукав – там сніг і лід,
    а за туманами на дні
  •   ну ось
    і ось ти заходиш і ось ти:
    ні сліду вчорашньої злості
  •   ***
    лунко і порожньо.
    зоряне борошно

  • Огляди

    1. лютий 2021
      зранку з білих кучугур
      чути звуки «гур-гур-гур»
      це заводить у заметі
      свій мотор чиєсь лачетті



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. все ближче і ближче до осені
      все ближче і ближче до осені
      павук вирушає за кроснами
      бо важчає сонце у волоті
      стає наче пиво із золота
      густе із гірчинкою літепле
      лускою з полови обліплене

      баламкає волоті китиця
      павук вирушає і нітиться
      стискається в крапку у мачинку
      дрібний що уже й не побачити
      біжить у стерні між покосами
      все ближче і ближче до осені

      22.09.2020




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. Львівські лімерики
      Місто Львів – як новенька копійка.
      Садовий постарався, Андрійко.
      Приїжджайте до нас,
      мер почистить і вас.
      Станьте теж як новенька копійка.

      Приїжджайте до славного Львова,
      всі будинки у нас кольорові.
      Їх малює тепер
      персонально наш мер.
      Приїжджайте до славного Львова

      В місті Львові на площі Двірцевій
      всі трамвайні колєйки взірцеві –
      мер затіяв ремонт,
      конче хоче П’ємонт
      прописати на площі Двірцевій.

      В місті Львові приратушні кнайпи
      в карантин збанкрутіли від хайпу.
      Як показує тест,
      збанкрутіли жи !FEST,
      без туристів розслабились кнайпи.

      В місті Лева на вул. Коновальця
      два прораби ідуть перевальцем,
      гомонять як в кіно:
      «Вілла Яна – лайно,
      буде «Парус» на вул. Коновальця.

      Є у Львові халупка на Ринку,
      там чиновники всі у клітинку.
      У Діани в руці –
      два нові прапорці,
      а в Нептуна стара катеринка.

      Львів туристів милує без тями,
      всюди водить, як тато і мама:
      у кафе й ресторан.
      Ну а щодо містян...
      Львів туристів кохає без тями.

      Давній Львів, що подібний на лева,
      скопіпастила зла королева
      підпираючи мур
      пропонує вам тур
      разом з гідом подібним на лева.

      Місто Львів – як новенька копійка.
      Садовий постарався, Андрійко.
      Приїжджайте до нас,
      мер почистить і вас.
      Станьте теж як новенька копійка.

      Приїздіть на регату до Львова.
      Ця атракція вельми чудова.
      І жилети вдягніть –
      Полтву часто штормить.
      Приїздіть на регату до Львова.

      Щоб дістатися на Левандівку
      не марнуйте грошей на таксівку.
      Скористайтесь метро –
      там вайфай і бістро –
      із Двірцевої на Левандівку.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. хмари
      хмари як отари
      пари і без пари
      дляві та стоокі
      вкупі й одинокі

      хмари наче мари
      чаполоті чари
      срібні сиві сині
      в сонця павутині

      хмари як дерева
      їхня плоть рожева
      тиша пелехата
      гілля – хмаренята

      хмари наче люди
      плинуть у нікуди
      крізь тривання сіре
      на жевринку віри




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. ***

      казковий жовтень – гномики в саду
      пасуть в опалім листі череду
      вогниста вовна тронки дзеленчать
      нудьгу погрітись кличуть між багать

      кирпатий гном не знати і коли
      весільне древко витесав з імли
      а інший виткав скрипку із роси
      що має три осінні голоси

      заграє перший – горе не біда
      за другим йде до неба череда
      а третій голос – ледь помітна нить
      що до весни гойдаючись летить

      2019



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. *****
      вийди послухай осінь
      ти ж бо не чув її
      як та іде на босу
      полем між кураї

      як вона тихо тихо
      свого коня веде
      як виграє у міхах
      віно її руде

      як під ногами в неї
      глухо тріщить стерня
      як червоніє глеєм
      грива її коня

      лиш не дивись їй в очі
      рине жура без меж
      пір’ячком залоскоче
      глянеш і пропадеш

      будеш тоді блудити
      полем як та мана
      станеш несамовитим
      п’яним не від вина

      блисне сльоза люстерцем
      випалить пух з-під ніг
      вискочить з ямки серце
      шасне через поліг

      скочить і не піймаєш
      більше його ніяк
      те що було розмаєм
      згасне мов дикий мак



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. ***
      ріка ковтає небо і сивіє
      повісмами вростає в береги
      рум’янок сумно дивиться крізь вії
      на пустку що лунає навкруги

      не плачуть очі виплакали сльози
      коли прощалось літо кілька днів
      край неба гріють пелени морози
      для дуба що у вирій відлетів

      2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. жовтень
      жартує жовтень листям золотим
      закрутить вгору й кидає додолу
      прикинеться невинним і святим
      пускаючи із ніздрів сизий дим
      і мружачись завдасть нежданно болю

      не бався з ним він битий мандрівник
      пройдисвіт що таких на світі мало
      він зводити й на спір дурити звик
      закрутить час і голову навік
      і ось тебе неначе й не бувало

      і сонце вже відтоді не твоє
      і литок вже тобі не лижуть трави
      і лиш павук останні сни снує
      і сліпнуть вікна в близнах рішельє
      що світяться в недосвітку кривавим



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. ***
      ріка між нами розтеклась
      а ми у повінь ту упали
      як зір опалені опали
      і не впізнати інших нас

      ріка пливе ріка тече
      ріка вергає бурунами
      і плин змикається над нами:
      твоє плече моє плече

      і сонний берег нам пристріт
      і плавні кубляться туманом
      і ми зникаєм як омана
      між наших тіл між наших літ

      2019



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. осінній вірш
      осінній вірш прямує в ностальгію
      багаття палить в себе на шляху
      згрібає жар над ним долоні гріє
      латає днини – мокру і суху

      осінній вірш з картин старих салонів
      списав обличчя сонця і сльоти
      в яких душа тривожиться й холоне
      в яких також обпалені долоні
      від самоти



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. казали
      казали що літо гуло то мабуть було
      ходило казали і містом і за село
      сиділо на мурі зривало грушки в садку
      і писок у літа всміхався увесь в медку
      а потім хтось плакав і кликав у сад швидку

      швидка рудокоса примчала «уві-уві»
      з порожнім гніздом ластів’ячим на голові
      вдягнувши в сорочку-гамівку із омели
      два лиси на ношах когось там кудись несли
      під бій барабана й короткі шкребки мітли

      годинник на ратуші чув це із перших вуст
      казали це літо утративши раптом глузд
      зробивши рогатку з іржавих погнутих вил
      напало на грушку а потім на диких бджіл
      а потім з гілляки упало нараз на діл

      тепер у садку влаштували про всяк шпиталь
      і носять на ношах за мури журу й печаль
      давно там і не чути ні сміху ані пісень
      руді санітари у щасті ж ані телень –
      програли у карти все листя з дерев і день

      а осінь як осінь і далі руда як пес
      чекає відпустки і манну святу з небес
      підмахує звіти крапає листи у МОЗ
      ганяє від бутля з грушками обридлих ос
      і мріє зустріти баристу з країни ОЗ

      отак і живем і солому й сінце жуєм
      з екранів квартал бла-бла-бла й Мустафа Наєм
      учора і нині при яслах воли ревуть
      і знову за на землю дощі та хлющі ідуть
      куди ж вони літо і доки така фігня?
      казали що завтра
      казали мабуть брехня

      2019




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. вже осінь 1
      а що там осінь? – знову листям пише
      пилюку в очі сипле золоту
      до ніг жбурляє в сонці прані вірші
      виношуючи холод і сльоту

      марудить: ген в поранньому тумані –
      то ходить сонним двором то стоїть
      зашіптує зелені сни рахманні
      ще теплих і безжурних верховіть

      а що там літо? – каже що по літі
      зіткало з павутинок срібну мить
      і в тихому саду осінніх квітів
      прощаючись метеликом летить

      вже осінь 2

      а що там осінь? – знову листям пише
      пилюку в очі сипле золоту
      до ніг жбурляє в сонці прані вірші
      виношуючи холод і сльоту

      марудить гороїжиться в тумані
      то човгає подвір*ям то стоїть
      зашіптує деревам сни рахманні
      що зелено спадають з верховіть

      а що там літо? – каже що по літі
      зіткало з павутинок срібну мить
      і в ній з теплом понад осінні квіти
      прощаючись метеликом летить


      вже осінь 3

      а що там осінь? – знову листя пише
      пилюку в очі сипле золоту
      як солод їх підмішує у вірші
      виношуючи холод і сльоту

      марудить: ген в поранньому тумані –
      то човгає подвір’ям то стоїть
      зашамкує деревам сни рахмаанні
      що зорями спадають з верховіть

      а що там літо? – каже що по літі
      зіткало з павутинок срібну мить
      і в ній понад жмутки осінніх квітів
      прощаючись метеликом летить


      2019



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. осіння гора

      ще тепло́ а листя догоряє вже
      золоте з іржею на душі
      довгий дим розмотується пряжею
      ходить сон в багрянім кунтуші

      і гору із комина обкурює
      і мовчить про осінь до гори
      що пливе у небі разом з курями
      у яких сивіють коміри

      ходить сон ходою нетутешньою
      облітають душі золоті
      з кіс гори, яка була черешнею
      і цвіла в минулому житті

      ""

      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. пісенька прокрастинатора ( на мелодію «Піду втоплюся у річці глибокій)
      скінчилася днина скінчилися дві
      закінчився тиждень вітри в голові
      широка й незміряна часу ріка
      упевнено мишку жбурляє рука:

      Приспів:
      піду пройдуся з кімнати в кімнату
      ще купа часу я встигну -- все ок
      давно відомо що прокрастинатор
      найспокійніший у світі звірок

      дедлайни спливають на серці мандраж
      і думка панічно впадає у раж
      навала сюжетів та образів тьма
      та тільки журбинка бо часу нема

      Приспів:
      бігом писати писати писати
      до ранку встигну герою будь спок
      усім відомо що прокрастинатор
      найвиверткіший у світі звірок



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. Експромт
      :)






      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. харон ( пародія)
      пародія

      пий вино хай олімпом закрутиться світ
      не питай скільки зим я дрімав скільки літ
      ти нарешті реальна нарешті не сон
      пий і млій – я ого я могутній Харон

      алкоголь кажуть зло алкоголь підлий змій
      але зваж що сьогодні і тілом я твій
      бач не вірить у Трою твоя голова
      пий вино щоб воно сотворило дива

      коню вйо!..ігого?...добре – човне у путь!
      за весло – хай фантазії сміло ведуть
      а в харона-аги не ослабне рука
      і закриймо цю тему – не надто гладка

      битий шлях від варягів у греки – ой вей
      хоч харон головне – натурал а не гей
      ще два махи по стіксу веслом до ітак
      в одіссеях повір я бувалий моряк



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. шепіт з літа
      шепіт з літа знов завіяв золотою пилюгою
      і до щік із суховію пригортається тепло
      та вуста дерев пошерхли більше снів моїх не гоять
      а паліччя мов каліччя чорним шляхом потекло

      знаю осінь знаю холод закрадається у душу
      що у полі мед збирала і замріялась на мить
      але шепоте побудь ще поки жовтень хвіст розпушить
      поки зірка матіоли у стерні не догорить



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. ***
      ходимо безликі
      по скляній землі
      видираєм лико
      із дзеркальих слів

      тонем в анфіладах
      вірного трюмо
      а чого заради –
      от і мовчимо



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. дві душі
      обідній час а церква не обідавши
      пересипає в поросі мідяк
      і тиші їй наточено на дві душі
      що вітром не розвіються ніяк

      сидять собі замурзані під брамою
      на двох у них і радість і журба
      одна незряча світ навпіл розламує
      а друга кришить сонце голубам



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. і був день і була ніч
      Великдень постукав постояв у дверях
      хотів попроситися в дім на вечерю
      та хліб не вродив і вина не збродили
      і час хилитався на ветхих стропилах

      Великдень постояв і в мандри подався
      і з ним понеділок і твердь і вода вся
      сім років пустелі тут землю морили
      лиш мевом здригалися ангельські крила



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. Пародія на пародію Від бабусь з любов'ю
      фригідні бабусі шановний дідусю
      ні краплі не гірші
      від тих що трюїзм через дивну спокусу
      загнали у вірші

      фригідні бабусі блукають по місту –
      а що їм робити
      писати подібне й примусити з’їсти
      моргнувши "ми – квити"



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. Пародія
      Як тихо у п’янких обіймах Тані...
      Не Таня? Катерина з Теремків?
      Та Ярослав я, тьфу ти ні, не Ваня.
      Забулась?.. Утіпуть, жінки які.

      Уже приплив. А звідки колихання?
      Окремо хвилі пестощів − самі.
      Підозра є, не обійшлось без Гані,
      вона ж вулкан, пустунка, мімімі.

      .. Що за дива життя мені підносить –
      і не сліпий і, ніби, не глухий.
      Мабуть щось зі смаком. Або із носом.

      Скрипить перо − як є, через гріхи.
      Гадав − любов… А це ж насправді оси
      обсіли ще торішні пампухи.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. весняний ліс
      весняний птах з вишневим оком
      перелетить через дощі
      і шум березового соку
      торкнеться сплячої душі

      і ліс здійме похилі плечі
      розчеше кучер луб'яний
      і скине з ніг своїх лелечих
      важкі зимові шкарбани



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. вечірній етюд
      земля горить і тільки мла дмухне
      махне хвостом русальним упівмісяця
      і сяєво плеча її тонке
      у пригорщу заобрію поміститься

      а смужечка півпрофілю вузька
      пойметься ятерями тополиними
      і тихо в ніч розсиплеться луска
      світити сум небесними долинами



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. привесняний аеропорт
      зустрічає і проводжає
      б’ється тисячами аорт
      в метушливій пташиній зграї
      привесняний аеропорт

      вирій вирій як чуєш? − чую
      крізь хурделицю навісну
      натужИвшись на гук лечу я
      пригорнувши крилом весну



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. Рось пливе
      Рось пливе
      я осонну її і не бачила
      з неживої світлини сирої зими
      перехоплює плав із розлогою вдачею
      без порогів крутих і бурхливих стрімнин

      Рось пливе −
      колихається сонце під кригою
      опановане сном і приходять у сні
      і вишневі садки і обвітрені вигони
      і лункі набучавілі хмелем пісні



      Світлина Валентина Лученка



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. зима 2015
      поміж висоток виснажений січень
      тамує кров на сірому обличчі
      яка йому тепер як звичка личить
      про це йому казали нині тричі:
      на камеру
      без слів
      і просто в вічі

      поміж висоток з висотаним нервом
      сльозить земля у вирвах чорноперлих −
      в прориві люті зле несите стерво
      її штиком без роздумів подерло
      мов ласий бік трофейної консерви

      з-поміж висоток до весни − ніколи
      бо під ногами в січня мінне поле
      в ковтку судомнім − порох замість солі
      і якось дивно в серці серця коле
      коли з висотки падати додолу



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. Йордан
      коли вода із неба попливла
      коли вода із неба полетіла
      зійшла журба на людське тлінне тіло
      зійшла журба з Господнього чола

      і білий голуб в головах сидів
      і сім гріхів чаділи із менори
      вода текла вода ставала морем
      і Він пішов босоніж по воді



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. зачарований вік
      під скелею де в ріст людський трава
      і де душа збирала в жмені жито
      не нами вік неволі пережито
      не нами стежка стоптана крива

      не ми лупали скелю ту не раз
      не нам із неї предки говорили
      що не в траві а в житі чорна сила
      чекає з дня у день невільних нас

      та хтось пожав і жито і з тих пір
      куколю стебла вибуяли лісом
      що не бере ні слово ні залізо
      ні вдзовж ні вглиб ні вгору ані вшир



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. ***
      з рудого саду через білий сад
      йдемо не озираючись назад
      попереду зоря у яслах Син
      край світу засинає сам один

      а ми ще у дорозі як волхви
      сліпі від вітру слабші від трави
      дорога вгору камінь і коса
      і зірка плаче в білих небесах



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. святвечір
      предвічні вікна і колядники
      і рушники ялицею заклечані
      обходять світ не впійманий ніким
      завіяний по маківку хуртечею

      приносять і кладуть під образи
      попід свічки які хитнувши тінями
      засвічують на крайчику сльози
      солодке мерехтіння павутинове

      і світ від того миру і тепла
      стається непочатим і несходженим
      і воскресає спалений до тла
      і засинає до свого народження



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. ***
      вгрузаємо в сніги немов у сни
      щоб остудити вигорілу пам’ять
      пірнаєм головою в біле рам’я
      у шепіт благодатної мани

      про іншу землю і про інший світ
      де не буває нас ні літ ні весен
      а восени бринить у піднебессі
      бджолиним роєм вересовий скит

      де обрієм несе пташиний плин
      зачарування словом не почате
      і усміх уст за сьомою печаттю
      густої ледь проглядної імли



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. пісня осінь
      осінь із коромислом ішла
      лити студінь на гарячі весла
      сіла край самотнього весла
      і густим туманом раптом скресла

      там де човен листям плюскотів
      і ховав свічки попід коріння
      залишила відра золоті
      голоси топити в павутинні



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. осінь золота
      а листя тріпоче мов риба у ринці
      і чути як осінь рахує червінці
      і пахне причастям із холоду й вітру
      де моляться дні в позолочених митрах

      і хочеться бити у храмові дзвони
      і вивести душу в сорочці спросоння
      аби затремтіла тонка й безборонна
      як вогник тепла на осінній долоні



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. час присипляти каміння
      черкни мені вересню кріпості білим пером
      пером золотим не питаючи в осені дозволу
      рятуй від безсилля недосвітів кінськими дозами
      бреши що(б) зі сходу смертельних надій не привозили
      на мій забинтований лжеперемир’ям перон

      черкни мені вересню залпами по глухоті
      і димом зайди під повіки як чиниш для вибраних
      хай в’їдливі сумніви у макрокосмос не вибродять
      хай серце прийме тимчасово до себе їх – вибраком
      хай думка затерпне й не вибухне до холодів



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. часи. чорна земля
      сіяли солдатами
      поміж лободи
      перший рік був латаним
      другий був худим
      а на третій ніч зійшла
      костомаха-ніч
      намолола борошна
      витопила піч
      піч вогнями гавкала
      кашляла на піл
      роздирала гаками
      дух порожніх сіл
      і зійшли солдатики
      замість лободи
      зрощені не знати ким
      темні як один
      лобода у засіках
      в язиках кукіль –
      луб’яні івасики
      родом нівідкіль



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. *
      за ким голосить вигорілий дзвін
      за ким трава поламана зітхає
      за молодим за берестовим гаєм
      за лободовим літом навздогін

      негадано зійшли з-перед очей
      у вирій невмолимо подалися
      заволочивши слід зів’ялим листям
      і не наздоженеш тепер ачей



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. дорога
      у наметі до жил просяклому солонавим літнім дощем
      і з пропаленою полярною зіркою на пакунку із кровоспинними
      тих яких бракувало й бракує та потрібно іще і ще
      сплять медбрати обіпершись одне до одного спинами
      сон не йде до них якось був один але вчора в окопі щез

      дві вантажні з важкими та ношами_півтора_ на убитих _трьох
      не відправлено
      розпеклася дорога до червоного і сичить пунктирами
      скоро досвіт проріжеться гострим зубом крізь пилюжне її нутро
      сорок чорних тополь санітарці із ночі здадуться мирними
      а хвилин за десять вона знову бинтами замовлятиме кров

      прийде лікар що звик до попелу і до мідної ковили
      знов проситиме не кричати до сходу аби сонце не витекло
      скаже « глянь за обрій десь там наосліп до раю хлопчика повели»
      і розділить замість сніданку останнє у цьому році літепло
      і на хвилю посивіє поглядом адже довше нема коли



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. **
      місячна дорога через озеро
      палахкоче вогниками свіч
      ми на той бік звуки літа возимо
      там де осінь витопила піч

      де парує сном і кукурудзою
      де поволі хрипне очерет
      музику на 3 іржаві ґудзики
      кожен з нас небавом обере



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. рисунок на клаптику старої серветки
      кілька штрихів олівцем-малювцем
      ось і готовий портрет
      тільки чомусь незнайоме лице
      сниться мені тет-а-тет

      кілька штрихів і неначе не я
      зводжу мости нанівець
      меланхолійно вистукує ямб
      глузду простий олівець

      кількаштрихом на порожні стільці
      ляже утертий графіт
      там де огризки старих олівців
      довго творили свій міт



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. Крути
      Крути – це круто як не крути
      в сенсі патріотизму
      нині ж іржаві кров і дроти
      нині ж у моді – «жизні»

      Крути – це круто що не кажи
      як їх не обезцінюй
      як не відрощуй пузо межи
      демаркаційних ліній



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. моїм півоніям
      півонії-співонії відкину церемонії
      схоплю вас в оберемок і пірну
      у пахощі бездонні у єдвабах знепритомнію
      вдихаючи незбутню глибину

      півонії співонії ви уві сні солоному
      насніть мені гортанні голоси
      де вами переповнена в рожевому осонні я
      гойднуся крапелиною роси



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. липа
      ви чуєте як липа шелестить
      як їй тремтять невистиглі рамена
      як тінь її біжить через мости
      і губиться у літі безіменна

      свашки гудуть злітаються на цвіт –
      весіллям вабить вигойдане віно
      та вітер грає чардаш серед віт
      і липа ще нічого їм не винна



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. схід 2014
      у волошках витоптано чоботом
      серед маків гільзи калаша –
      великодержавна примха гобіта
      у якого луджена душа

      а до сонця довго ще і солоно –
      чорно від навали сарани
      полем ходить сон і пахне коливом
      Господи спаси і сохрани



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. маки писані червоно
      маки писані червоно
      правлять кованими кіньми
      колом колом линуть коні
      киньмо віз і з ними линьмо

      квітнуть маків каруселі
      в розкуйовдженому житі
      сходить сонце на тарелі
      снам на літо ворожити



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. ***
      шовкова повня спалює вікно
      в нічне обрам’я злущуються роси
      і він іде іде простоволосий
      топити сни які щодня приносив
      розхристаний морфей колись давно

      сліпа мара колише босий слід
      в якому перекошується повня
      від крику снів і крадених і кровних
      тремтить імла і душить невимовно
      і кидає дрощами навідліт

      опівночі – ще трохи і кінець
      маркітні сни ковтне вода висока
      далеко десь моргне безсонне око
      старий морфей зап’є піґулку соком
      і побреде крізь повню навпростець



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. огорожа
      ми порізну збудуєм огорожу
      по цей бік я а ти по той бік тиші
      позаду травень тінями залишить
      два силуети панцирами схожі

      в напівнедогорілому вечір’ї
      у протилежних напрямках етеру
      чадітиме безслів’я гостропере
      у клаптиках шагреневої шкіри

      ні ранок із надутою губою
      ні день з посоловілими дощами
      у тиші заґратованій не втямлять
      на кого ж так подібні ми з тобою



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. Україна. гра в "цюцю бабки"
      пінг-понг
      час – гонг
      час пік
      час крик

      час тут
      час – кут
      час – кат
      хід – пат



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. музика яблуневого саду
      бджолясті крила пелюстків
      на яблуні бринять
      що у меду маї хльосткі
      купають бджоленят

      що літо ллється і шумить
      смарагдовим руслом
      де перед тим лише за мить
      не грало й не росло

      що вулик виткала трава
      між яблуневих снів
      і лине музика жива
      у просіки пісні

      що бачили як віддаля
      гіллястий садовик
      гостив у пригорщі джмеля –
      найстаршого з музик



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    50. верба
      у моєї старої верби
      що життя прозиває простою



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    51. сон про війну
      хоч від безсоння Бог беріг
      та страх нагнав нас і в екзилі
      щось на війну подібне снили
      шукали в паніці безсило
      зі сну невидимий поріг

      свистіли кулі падав град
      ми дим ковтали неохоче
      і утікали світ за очі
      і тріпотіли драним клоччям
      у яв до подушок назад

      і невідомо що із тим
      якому кров текла із носа
      який по черзі нас виносив
      востаннє бачили – що босий
      і як його поглинув дим

      щодня приречені «на звих»
      тривожно клацати новини
      в той час коли вогонь у спину
      біля екранів не зупинить
      не нас не нас а їх – живих



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    52. пацифісти
      одні по той бік а оті по інший –
      патріотичний громадянський він же
      та є ще ті яким по барабану
      поїсти-спати бо вставати рано

      оті самі що день нехай хоч судний
      лише б їх не чіпали до полудня
      а від полудня випити-поїсти
      і спати йти – ті з ангельського тіста

      до них і кров за волю не взиває
      ну чим вони не коті чим не заї
      їм і сатрапи за сестру і брата
      безглуздо – кажуть – людям воювати

      тож «миру мир» - скандують пацифісти –
      "було б де спати і було б що їсти»



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    53. магнолія
      подих метеликом спурхує з уст
      шанси магнолії потяг-прокруст



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    54. черемха
      заприсягнула іще із ночі коли губила
      незгойно пахнув рукав тобою черемхо біла
      н



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    55. квітень
      а вже квітень скрипкує деревами
      барабанить у ринвах
      сардачина у нього із ревеню
      шкарбани в жабуринні

      закосичує персть і замаює
      заплітаючи густо
      виглядаючи вусом просмаленим
      пересмішницю Устю

      вийшла з меду на пасіку дівчина
      розлила усміх русий
      слідом квітень грядками посічений
      з дармовисом у вусі



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    56. Великдень
      дзвін гойдається дзвін летить
      сонце бамкає в писанках
      сипле голос поза плоти
      де дрімає імла тонка

      дзвін гойдається дзвін гуде
      хилитає тугі хати
      витрясає із них людей
      небесами за ним іти

      до Великодня – три двори
      при церковці вишневий сад
      споглядає собі згори
      на мандрівців у небесах



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    57. ірѝси
      під вікнами дрімота цвіркотить
      колише стежку і квітник і хату
      з ріки туман підходить волохатий
      намощуючи закутки й кути

      ірѝси сплять їм видиться вода
      така вода що вища за отаву
      а в ній півмісяць ясний і рудавий
      і тінь його подвоєна бліда

      до ранку полокатимуть шовки
      у тій воді у місяці ірѝси
      аби шовки росою затяглися
      і виткалися полиском тонким

      вода ірѝси в тишу запряде
      вона на дотик буде темно-синя
      як два крила нічної насінини
      із під-яких от-от проб’ється день



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    58. занедбаним львівським кам’яницям
      занедбана кам’яниця і брама типово львівська
      де запах сечі та цвілі із мороком заодно
      ховають дрібні секрети утримують спите військо
      портретів побитих міллю що бачили власне дно

      ось рипнуть облізлі двері і з брами війне нудьгою
      і вийдуть кортежем слави минулого вояки
      прикривши портретам діри промовисті та незгойні
      що далі тим більше й більше даються і їм взнаки

      а зранку малий ангелик поторгає мідну клямку
      але за дверима пустка не пустить його у дім
      де дух із війни нерідний де п’єцам розбитим шамко
      бо що там кому робити як тільки одній біді



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    59. скляна джоконда
      жінка прозора наскрізь жінка з тонкого скла
      необережний порух – і розіб’ється
      то ж не один поет пісні про таку складав
      жінку як сувенір із води Венеції

      очі такої жінки вранішні маяки
      серце такої жінки – місяць уповні
      видно склодув був майстром і неабияким
      що у її волосся канув і сам безмовно



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    60. маєвий етюд
      небом кінь зеленоокий –
      яблуневий цвіт
      облітає сон звисока
      рожевіє у півбока
      в сонячнім литві

      на вологому лозинні
      розсипом горять
      горобині ночі сині
      мріє в лузі колосина
      хлопця-косаря



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    61. весняна вода
      весняна вода світліша за спілу ніч
      коли переброджують зорі на молоці
      зганяючи тахлий сніг як мару з облич
      аби прозрівали затуркані та сліпці

      весняна вода зимніша за добру сталь
      і леза її пробивають непевні сни
      у них ступає щокатий дзвінкий коваль
      і дужчає запах землі та смоли сосни

      весняна вода ще легша ніж подих мли
      що має розтанути з півнями і стрімка
      як випущений на волю струмковий плин
      якого ніхто на зимівлі не відмикав

      весняна вода колише під серцем день
      росою світає роздмухує небеса
      щойно в керницю дукат золотий впаде
      посипляться руна з її світляних бесаг



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    62. земля
      ох заклякла земля
      ох зіщулилась –
      наче жменька здаля
      не знечулення
      ій потрібні тепло
      і любов людей
      стільки душ присягло
      війнам-голоду
      стільки вір і голів
      стято зопалу
      глянь - у жменці малій
      повно попелу



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    63. серце донни
      у кривому дзеркалі весни
      заховала серце дивна донна –
      позаяк і тепле і бездонне
      скільки ж воювати їй із ним

      заховала глибоко у вир
      між дурманне кручене коріння
      там його розпука не зустріне
      не врятує ні одна із вір

      донно донно ця твоя весна
      крадькома сьогодні пролетіла
      мов зоря крізь вирізьблене тіло
      мов зоря сліпуча і сумна



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    64. віра надія любов
      знову планети ведуть парад
      дивляться у приціл
      мати-софіє скажи порадь
      скільки в пустелі кіл

      добра надіє терпи не хнич
      мінні твої поля
      хочуть слізьми потекти із віч
      першого журавля

      вирій любове – облудний сон
      вирви його шипи
      повні отрути нейтральних зон
      ти ж на війні не спи

      віро нарешті теплом війни
      може уже весну
      лишить у спокої бог війни
      скинувши час на нуль



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    65. майданна весна
      а весна цьогоріч – майданна
      крізь пов’язки і крізь дими
      пролетить зголодніло канею
      перебита у землю кане і
      підведемся із неї ми

      цьогоріч не розквітне ніжною
      через пам’ять і тінь війни
      крик її пробіжиться хижами
      закіптюжені дні-підсніжники
      повкидає в короткі сни



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    66. ***
      монетами наповнивши долоню
      і зваживши розмінну перемогу
      рушаєш до заобріїв солоних
      і пропонуєш гру самому Богу

      з плеча гуркочуть вишколені танки
      і літаки зриваються з десниці
      червоний дим заколе в оці зранку
      коли усе це Богові присниться

      стискаючи зубами вінця чари
      бажаючи здобутий мед надпити
      у нім нараз побачиш як примару
      твого брудного чобота відбиток



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    67. спритноперефарбованим
      кривавий слід з пітних долонь іще не змився
      а вже міняють кольори вчорашні вбивці
      і бездоганно чесний вид і чисті маски
      мовляв це кесар а не ми простіть будь ласка

      ні сном ні духом ...ще й кізяк услід пожбурять
      лиш від корит не відривали б їхні шкури
      життя «низів» для них пусте – нема й забули
      тримає міцно на землі рефлекс пітбуля

      зливайте дружно – на живця наївних ловлять:
      відбірна куля для одних
      для решти – слово
      аби мовчання тих які за перевалом
      не нагадало нам живим за що вмирали



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    68. ріка майдан

      ріка замерзла а човни відчалюють
      де сиза мла снується по льоду
      на березі порослому печалями
      волає лють від крові геть здичавіла:
      годуй мене годуй мене годуй

      ріка замерзла білою галузкою
      а ті човни усе пливуть пливуть
      і так понад живих пливеться вузько їм
      аж небеса на образах полускали
      і кришаться в засніжену траву



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    69. спроба екзорцизму
      треба бути не глухим а мертвим
      між аналогічних домовин
      потрясати миром пити й жерти
      підписавши змову димовим

      треба бути повністю пропащим
      вигрібати дідьку за гроші
      попіл із його кривої пащі
      і смолу з антоніма душі

      треба бути але треба бути
      а коли сума – твоя тюрма
      що воно міняється по суті
      коли й так давно тебе нема



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    70. ****
      на них ще знак зачавлених печер
      в очах лопочуть сови чорнокриллям
      де по одній на луджене плече
      де по одній що очі їм закрила

      вони ідуть як вийдуть зі стіни
      перепрошиє кроки пір’я гостре
      і білим світлом упаде на них
      а на очах замерзне перший постріл

      вони ідуть вони колись минуть
      як проминає все на білім світі
      осушуючи винами вину
      оглушуючи час гучною миттю

      та перед тим коли стальна земля
      мінятиме своє найтонше листя
      від них відстане той хто не стріляв
      ховаючи в рукав осліплий вистріл



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    71. смійся паяце
      співай ти чуєш співай і смійся
      паяце
      аби не знати як твій чи мій син
      заплаче
      король хоч голий зате проворний
      ножами
      голів для нього його придворні
      нажали
      на запах крові орли злетяться
      шакали
      нап’ються крові з липкої таці
      чекали
      що затанцюєш бенкетний танець
      і таця
      тобі поперек душі не стане
      паяце



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    72. *****
      золота ясина непочатого вечора
      розтікається скрізь молитвами чернечими
      напуває Йордан і світліє під місяцем
      аж попід береги чути верески лисячі

      а ріка повстає і здригається брижами
      і зоріють крізь рінь три пір’їни невижаті
      холоднеча така що й не снилася лисові
      не боїшся життя – нахились і візьми собі



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    73. зимові сни
      а що вам насниться узимку – чи море леліткове
      чи може квіткові човни із лиману самотності
      тієї самотності де безтурботними плітками
      шугають думки серед літа у травах розгонисто

      а що вам насниться а що як і справді насниться це?
      хіба вас не тисне зима під корою вербовою
      де серце забилось у шпарку дрібною синицею
      де хмари на бантах сидять вовкуватими совами



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    74. тиха ніч
      танцюють довгі тіні на снігу
      ведуть мінливий танець загадковий
      морозяно дзвенять нові підкови
      а в небі гусне присмерковий гул

      вечірні бджоли зимної пори
      покинувши у вуликах вечерю
      летять на землю з чистого етеру
      де свічка свят різдвяно їм горить

      так ясно-ясно тиха ніч пливе
      вздовж коляди несе до серця серце
      і рясно бджіл у місячному скельці
      що на долоні згаснуть через мить



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    75. як
      як мені дістати до зорі
      що у небі колихає промені
      як зробити так щоб не згорів
      дивний сон але щоб не зборов мене

      як мені ту зірку донести
      (і не обпекти долоні відчаєм)
      світом що до рісочки простий
      світом що ні в чому не досвідчує



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    76. безсніжжя
      тривке безсніжжжя цьогоріч
      як аномальний стан
      за стільки втоптаних сторіч
      за стільки розважань

      в душі бубнявіє душа –
      у жодному із тіл
      о Господи не залишай
      розламану навпіл



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    77. *
      захриплий ангел зазирнув у клуню і
      запахло сіно інеєм і зорями
      і стрепенулось висипалось лунами
      тремтіли стебла вигріті без коренів

      і вибіг ангел на оглухлу вулицю
      вдивлявся пильно в темряву зачаєну
      Дитя у сні покірно усміхнулося
      зорі що відчинила небо чайкою



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    78. перша зірка
      столітня сутінь безгучно рими перебирає
      зима блукає в думках і прозі колючим згустком
      та лиш торкнеться срібляста нетля твого ребра і
      блакитна хвиля дзвінких морозів накриє пустку

      в душі проб’ється заграє квітка скляної рути
      і ти розкинеш себе так біло мов світ широкий
      а потім скажеш річкам прибути
      тремтіти звірам а людям снитись
      і третє око

      бігом відкриє сліпуче сяйво тобі самому
      і одіж біла займеться раптом якнайбіліше
      і ти згадаєш як народився впадеш у комин
      аби почути пшеничне зерня в різдвяній тиші



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    79. безгілля
      око зими холодне з голодним блиском
      бійся бездумна пісне як дідько ладану
      бо підкрадеться іній до серця близько
      через сорочку з воску вогнем залатану

      око зими моргнуло тобі уперше
      грудень у грудях вчувши непереконливо
      б’єшся неначе риба у власній верші
      поки сніги під зябра пускають корені



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    80. двері на стіні
      я намалюю двері на кам’яній стіні
      мушу намалювати – стануть дверми чи ні
      там із тамтого боку відлік іде на мир
      ходять покірні леви правді наперекір

      правда із цього боку гола немов стіна
      в кожній глухій щілині – кривди свинцевий знак
      важко скрегочуть двері у кам’яній стіні
      а за стіною леви мир принесли мені



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    81. еволюція
      на початку світу черепахами
      дні повзли і спали три кити
      але щось у мобілє бабахнуло
      і перпетум землю покотив

      всесвітом ковтаючи небачене –
      світ мужнів обтесувався ріс
      обростав здобутками невдачами
      за вітрами вигостривши ніс

      та лискуче виявилось мітом і
      в мобілє перепетум тихо вкляк
      пробігають дні тепер термітами
      боячись оглянутись навспак



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    82. на Божій скроні
      сьогодні щедро сипнуло снігом на Божу скроню
      зимовий ангел що гори двигав убрав червоне
      і другий ангел уважне вухо приклав до скрипки
      кутя розлИлась Різдвом порано від меду липко

      на дверях місяць немов колодка немов колядка
      ходи по лавці різдвяний котку на серці гладко
      на серці тепло мов сіно трусять
      співають хором:
      у церкві люди в хатах обруси кути в коморі

      а перший ангел на тій сопілці яка з берези
      заграє тонко – весільні гільця на стріхах змерзнуть
      заграє низько – злетять під сволок жалі по нитці
      заграє тихо – і стане близько до неба світ цей



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    83. золоті міражі
      пливуть рядком золочені човни
      просторою пустелею у вирій
      для них і грудень вирікся зневіри
      і вірі холод яму ще не вирив
      і світ зимі тельця не завинив

      пливуть човни гойдаються собі
      не відають що дно затягне снігом
      а люта мла зайде у кожен вигин
      вітрил і перетвориться на кригу
      тінь голки у верблюжому горбі



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    84. майдан
      кожен кут що світає майдану шодень
      впізнається за втомою кашлем і холодом
      а майдан із розвихреним чубом іде
      завдяки снігурам там безсонно і молодо

      бо сказали йому не сумуй не журись
      і вирує майдан і співає – не журиться
      cнігурі що сюди прилетіли колись
      визволяють Різдво на загубленій вулиці



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    85. невідомість (відеопоезія)
      невідомість чаїться під мостом
      в самоті і чаює і тостить
      і коли їй не спиться то просто
      напускає імли або млості

      невідомість рибалити любить
      манівцями де хмаряться люди –
      закидаючи небо у воду
      невідомість їх колами водить

      дивні люди – податні створіння
      щойно їх невідомість зустріне
      вигинають захмарений простір
      вимагаючи чаю і тостів





      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    86. польоти уві сні та наяву
      мені так личать короткі сукні
      коли я схудну
      вберу одну з них найчервонішу найвужчу сукню
      знайду роботу – на грубі гроші куплю не кілька
      а повну шафу фірмових мештів хай коле шпилька
      тонка висока несамовите ревниве око
      бо я у сукні худа на шпильках – собі нівроку
      і чоловічі серця у стосах – аж попід стелю
      коли я схудну знайду роботу ...
      та що я мЕлю...



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    87. байка
      зима несла до міста і села
      у торбі сніг різдвяним білим стогом
      аж поки не побачила осла
      край ополонки – бідний пружив ноги

      бо стільки на ослячому хвості
      великої й великої зловилось
      подумала : навіщо вовку стіг
      та краще принесла б звичайні вила



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    88. Камо грядеши
      чи нам пороблено і ким
      чи це ментальне та родинне –
      нас топчуть чоботом віки
      ми ж воскресаємо в гордині

      з нас ліплять коників чужі
      свої ж від себе відреклися
      а "богообрані" мужі
      змагаються за гору Лису



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    89. виноградника спів
      зелена скрипка золота струна
      бринять жуками сонячному світу
      щоб вився дух розкішного руна
      лелів летів хоч вітром здоганяй
      і щоб ніхто не втнув його зловити

      щоби оте руно зайшло у цвіт
      гарячий цвіт золочений жуками
      щоб ваготіло літо серед віт
      в рясному винограді край воріт
      аж поки в біловир жуки не кануть



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    90. пастораль :)
      скинувши вовчі маски
      вівці пасуться близько
      ці у святих – будь ласка
      їхні невинні писки
      на пасторальних фото –
      вівці трембіти ватра
      навіть не видно хто там
      ікла сховав за кадром



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    91. земні часовороти
      час ганчірку бере і стирає на шибі писане
      пам’ять вірить зимі та поволі терпне
      час небавом її на кінцевій зупинці висадить
      щойно січню поступиться небом серпень

      що було загуло – несуттєве пусте закреслене
      з висоти ліхтаря мов хробак нікчемне
      в рухах часу помітне якесь неземне піднесення
      тільки пам’ять ніяк не міняє теми



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    92. wind rose
      вітри нині скрізь непевні:
      морські повернули в море
      людські пригорнула темінь
      осіння хронічно хвора

      міняйли міняють берег
      ховаючи в гущі пісню
      на тому де пір’я дерли
      чи цьому де більше й присно

      а може отак до снігу
      схиляється світ поволі
      якого із дому вигнав
      якийсь хитромудрий столяр

      що цвяха не хоче вгріти
      між домом і берегами
      і світ бурлакує світом
      і морем стає між нами



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    93. відображення у порожнечі
      серед чистилища світу веслує харон
      сіється жевриво смутку з натертих долонь
      місяць і сонце змагаються на терезах
      сонним покосом дзенчить шепелява коса

      ті що позначені падають листям у час
      над терезами тремтить водяниста свіча
      сонце і місяць збиваються в крихітну тінь
      марно харону кричати на цій висоті

      хто тут почує – лиш темрява й пустка глуха
      з марами сірих суєт і дочасних кохань
      тільки й розради що срібним веслом аж до дір
      зорі собі малювати на чорній воді



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    94. на зимівлю
      вернуши вічним возом пізню осінь
      доописавши повне коло – стій
      не сполоши посоловілих лосів
      що скубали допіру сонний стіг

      а зараз морди тичуть з падолисту
      і нюшать хату з мідними крильми –
      скидає дах оперення барвисте
      і комином до вирію димить



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    95. колискова для Чіти
      танцюєш понуро тремтиш як осика Чіто
      закінчує літо пахучим горошком шити
      і цирк гастролює непевно останнім колом
      де замість шатра виростає стерня і коле

      для Чіти за морем іще не було гастролей
      це вперше в очах її твердне печать неволі
      в розтиснутій жмені – зневіра дитинний подив
      їй осінь шепоче : «побавилась Чіто й годі»

      і Чіта наснить безосінну свою вітчизну
      де сонце в нашийній петлі повідця не тисне
      де сум і самотність не дурять гнилим бананом
      і тулиться Чіта до клітки а в сні до мами



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    96. тінь осіннього капелюха
      у капелюсі – місяць і зірки
      а де хати? хати посеред ночі
      латають дух старих щербатих ночов
      їм яблуко псалми співати хоче
      та робиться від місяця гірким

      на клямку осінь стиха налягла
      і прочиняє двері : ніч і зорі
      і капелюх що скинув тінь прозору
      пів’яблука що покотилось горі
      із рідного гіллястого кубла

      осіннє серце плаче: ніч марна –
      прохачка із обцюканим корінням
      у реп’яхах волочить рам’я рінню
      пів’яблука вгорі гірке нерідне
      а з ночов місяць гілля постинав



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    97. поетам про капець
      капець поету – ворог а не брат
      коли з-під поетичного ребра
      жбурляє в урну хусточку для сліз
      бо сам туди з валізами заліз

      коли капець в поета під ребром
      не зцілює ні випивка ні бром
      і на поета люди врешті – решт
      навішують метафоричний хрест

      а не була б сумною драма ця
      якби завчасно копнути капця
      поети бережіть свої серця
      а то капець у гості обіцяв



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    98. шовковиця
      точені рухи усміх павутинний –
      у неї все за мірками краси
      шовковиця завішує гардини
      щоб це «про око» хтось не розкусив

      виймає борщ нарізує хлібину
      стирає бездоганний макіяж
      а втому дня обсновує дитина
      нитками слів із натуральних пряж

      надворі вітер хиляться гардини
      краса зникає знов приходить ніч
      шовковиця нагадує людину
      в якої сльози котяться із віч



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    99. шипшина зморшкувата
      народяться пухнасті змієнята
      знайде шипшина кожному ім’я
      і буле колискові їм співати
      і знову милуватиме бур’ян

      і плющ повзтиме
      присипляльним звуком
      пускатиме у душу шпичаки
      а змієнята лізтимуть на руки
      і дзьобатимуть вітер із руки

      а потім розлетяться білим світом
      на всі чотири пори самоти
      шипшина стане годувати вітер
      аж поки в нав душа не відлетить



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    100. шипшина собача
      шипшина гострить пазурі до скла
      фарбує губи відчаєм осіннім
      собака здох спалили шавки сіно
      їй хтось чуже байстря в поділ підклав
      воно їй все життя плачем обслинить

      коли чорніють айстри за вікном
      скрипучий грифель бігає папером
      по черзі відчиняє різні двері
      за кожними одне і те ж кіно
      із безліччю одноманітних серій

      шипшина гострить пазурі
      поділ попід вагою дреться
      в простирадлах смердить грошима
      гриф летить на падло
      щоб потім відкупитись у суді
      і тане в небі ввічливо і скрадно

      шипшина звикла тільки от байстря
      нагадує старі часи осінні
      коли собака мирно спав на сіні
      копав картоплю і полов буряк
      а що тепер а що у неї нині?
      чорніють айстри
      годі вже
      пора



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    101. інтернетзалежним присвячується
      залежність від нету хвороба чи необхідність?
      на тлі монітора мигтять словоблуди рідні
      знайомі та друзі із їхнім завіртуаллям
      отак би сидів і скидав самоту в провалля

      кричать психознавці – хвороба і є хвороба
      вона із усміхнених юзерів зомбі робить
      печатка від ґуґлу – і нет їм як «дай попити»
      на тілі з'являється мох на руках копита

      тарелями очі за рік на чоло вилазять
      і зомбі без нету як шлях без дороговказів
      рясніють порадами різні інетресурси
      щоб зомбі не збилися з курсу і були «в курсі»

      прості консументи важають інет коритом
      де можна новин попоїсти поговорити
      запостити вірш фотошопи із власним фейсом
      численну рідню або тупо рекламу «Лейсу»

      не відають грішні що правда неїхня гола
      а добрі психологи впевнено б’ють на сполох:
      «це зовсім недорого користь буде безмежна
      лікуйте хворобу комп’ютеронетзалежні!»




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    102. шипшина корична
      шовковий цвіт і паморозь весни
      і крапля літа в павутинній льолі
      від сонця ще на серці знак не зник
      де в пелюстках бджола не раз холола

      немарно осінь шила рушники
      земля вогнить шипшиновим рум’янцем
      шипшина не марудить більш ніким
      лиш вереснем що їй наслав дурман цей

      зітхає і шаріється уже
      і дощ і мла її ловили в хустку
      і вітер приповзав до ніг вужем
      і грім у спину докорами лускав

      горить шипшина полум’ям горить
      горить у ній і цвіт весни і літо
      їй вересень приклався до кори
      готовий з нею повнею згоріти



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    103. вересневі меди...
      СМ

      на вересні настояний коньяк
      в ковтках медитативного мовчання
      і тіні слів у бронзовому чані
      густішають ніхто не знає як

      порушити неписаний закон:
      змінити час маліючи у тиші –
      ніхто з людей цю осінь не напише
      вона тече як золото з ікон

      переливаючись за вінця підвіконь
      злітає голубом із мокрого карнизу
      понад людьми з обличчями донизу
      що в листі днів шукають літній сон



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    104. під покосами
      під покосами літо покосами
      скільки жмень молока
      не приносили
      скільки плесканок сонця
      не брали ми
      і кружками у небі не краяли

      ой покошено літо покошено
      понесуть його з поля у кошелі
      продірявлять мару його остями
      поки осінь стоятиме осторонь

      ой покошено літо покошено
      по стернині по ниточці кожному
      на кожух з реп'яхами
      на спомини
      щоби дим лоскотати у комині

      під покосами літо покосами
      в гарбузах ночуватиме осінь і
      сон водитимуть лози заплутані
      в золотистій заплаканій сутені



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    105. осінь яка не плаче
      осінь яка не плаче
      щойно ледь виноточить
      доля її бродяча
      топить в калюжах очі

      в Божих садах достигли
      райські плоди печалі
      час розбивати тиглі
      скоро ковчег відчалить

      скоро іржею зійде
      і попливе водою
      літа судомний віддих
      в шерхлих долонях Ноя

      скоро блакитне хутро
      змінять жалобно білим
      зграї небесних нутрій
      скреснуть єдиним тілом

      скажуть збирати манну
      рибам птахам і звірам
      осінь стіною стане
      осінь сльозам не вірить



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    106. міжгалактичне
      видаляй мене – деліт на один два три
      розвалився зореліт із банальних рим
      я чекала в горлі ямб – це передчуття
      не твоя
      та звісно я – з інопланетян

      шкіра тоншає з долонь сиплеться тепло
      а слова твої як сон місяць розколов
      я зникаю між орбіт
      хай космічний вир
      переплавить псевдоміт в жерлах чорних дір



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    107. післяліто
      осінь сьогодні вперше кружляла мохом
      всім звіроловам літа здирала пір’я
      день перед нею раптом змалів аж трохи
      потім ще довго-довго галуззя міряв

      кажуть топтала осінь моріг сьогодні
      ноги у жовтій глині сліди лишили
      під образами клякла де Миколай угодник
      в білій церковці дмухав на світ щосили

      з неба червоне сонце не дармо висне
      вітер обвіє море поділить рибу
      бачиш у літа серце – співуча вишня
      вмілий стрілець знайшовся
      мабуть не схибить



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    108. сосна
      сосна теплу прощає згубний крок
      за крону сонця довгий



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    109. ось і
      відкрито ворота і час вигорає в очах
      «куди ти скитальцю» хапають вітри за волосся
      туди де гукає із борозен осінь а ось і
      багряний метелик упав на плече сівача

      озиме латаття імлою за обрій пливе
      мовчить перепілка ослаб її голос у сіті
      усе починається щоби здаватися світом
      усе обертається колом і бризкає з вен

      багряний метелик злітає золою з теплом
      сівач укидає у борозни коливо літа
      того що у вирій ніяк не схотіло летіти
      того що на весну
      того що від віку було



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    110. гарячий голос піску
      грай барабане літо ще так пече
      люди наскельні тануть і йдуть з печер
      море ковтає море для них як рай
      грай барабане грай барабане грай

      грай барабане дужчає шум піску
      ще не здирають дюни з хребтів луску
      хамелеони гріють на сонці сон
      і відступають тіні із мертвих зон

      грай барабане настрій мусонів – вест
      в небі ночами сходить Південий Хрест
      грай барабане плюскіт чужих пірог
      щойно скидає перше хрипке перо



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    111. *****
      а озером туман туман туман
      і тиша не шелесне не здригнеться
      задушливо небесним килимам
      а вітер – дим його іще нема
      ще пахне світ оспалістю венецій

      в тумані сон по краплі ріже час
      в тумані літо папороттю в'яне
      і гучно там і солодко хоча
      ніхто не знає скільки там мовчань
      затруєних у слабкостей оману

      сім із мовчань – терпкі як молочай:
      закінчення прощення і прощання
      пора води годинників піщаних
      пора зникання в натовпі прочан і
      пустих човнів що б’ються до плеча



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    112. вечір у горах
      збігає день старим суничним пнем
      чорницями ожиною і мохом
      чекає сонце поки тінь напне
      вологі бинди
      в заростях потроху

      стихає гомін коників а дим
      долиною повісмами лягає
      внизу хати і ти не сам-один
      вечірню проводжаєш синім плаєм

      мирує літо пахощами зел
      що відцвітають терпко і розлого
      і тягнеться ялиновий костел
      вечірнім дзвоном
      в небеса до Бога



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    113. ангел тролейбусів
      мокрі тролейбуси схожі на млявих комах
      трюхають юзом промоклим до кореня містом
      возять містян і обгортки від вражень туристів
      крапає дощ розбивається настрій об дах

      ні сподівань ні просвітку у вариві хмар
      львів у сльоту – не занадто м’який і ласкавий
      тисне його меланхолія гущею кави
      хочеш – хандри разом з ним а не хоч то кумар

      але буває крізь натовп раптово як струм
      крізь заколисану скрипом ресорним негоду
      хтось нетакий дуже дивний для міста проходить
      із оберемком сліпучо настроєних струн

      ангел тролейбусів – щоб нагадати тобі
      скислому і спохмурнілому серед пейзажу
      чи натюрморту із буднів багатотиражних:
      "світ не закінчує хрипом у львівській трубі"

      30.07.13




      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    114. ну як тобі
      ну як тобі жити в країні якої нема
      ходити стежками землі без народу і назви
      збирати уживані з іншого виміру пазли
      і чути що мова якою ще мислиш – німа

      її у притулку ніхто не відвідує ти
      поволі звикаєш гамуючи порух коріння
      відтак за водою а може за щучим велінням
      покинувши хутір вдаєшся на плин суєти

      не вір всиновителям це автохтонне дитя –
      наївна частинка екзотика за океаном
      байстря із синдромом вітчизни в умовному стані
      яке й не збагнуло вітчизну свою до пуття

      ходи собі світом свисти собі та веселись
      старе забувається – вигідно просто банально
      немає коріння не муляє біль поминальний
      тим більше фантомний
      тим більше не той що колись



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    115. екіпаж
      пахне кіньми хитає світло
      ліхтаря що закляк на розі
      вітер сіно з кишені сипле
      тіні грив і шовкових мітел
      тягнуть вечір дощатим возом

      панна в хутрі розклала карти
      із повіки злітає лилик
      варто знати чи мож не варто –
      пан спіткнувся на линві фарту
      нині правлять відьомські сили

      із покинутого циліндра
      дістає запальничку панна
      решта пан прокурор проциндрив
      з пекла суне порожня вінда
      пан поїдуть сьогодні рано

      пів на першу дзвенить підкова
      підморгнула зоря візниці
      що мовляв покладеш до схову –
      душу пана чи туз виновий?
      спи візнице допоки спиться



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    116. українська волинка
      волинка грає час у.д.
      біда навчить– зубасті знають
      де голод брав постав едем
      голИзну вигадка веде
      до влади й слави як до раю

      дзінкий нечесно рваний гріш
      і до вершини від підніжжя
      гора бажаючих скоріш:
      коли в пани в пани коли ж?
      і доять смокчуть чавлять піжать

      а простодух-інтілігєнт
      лише зітхне в безсиллі журно
      зрагулізована ущент
      під бум-цик акомпанемент
      потягне віз країна дурнів





      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    117. дівчинка і кіт
      дівчинка і кіт виглядали місяць
      звідти де сичі тісто ночі місять
      але ніч росла і не стало місця
      місяцю зійти нігтиком сріблистим

      дівчинка у сон пригорщу відкрила
      хухнула у світ лілієвим пилом
      щоб напнула ніч місячне вітрило
      люляти кота на долоні білій



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    118. середовище
      в чужім городі рік триває п’ять
      в чужій господі рік триває вічність –
      для звиклого – зразково канонічну:
      стебло плюща ( нехай лише дотично)
      повзе одним із нинішніх розп’ять

      в твоїм саду навали каменюк
      накиданих cусідською рукою
      на нескінченність міжусобних воєн

      твій сад тепер на поле перекроять
      у мінне поле
      дружніх
      щирих
      рук



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    119. львівським дощам
      Меркурій нинька мокне під дощем
      на капелюcі щуляться крильцята
      внизу снують похмурі та мацькаті
      розбиті мокротечею ущент

      Меркурій мокне плащ його обвис
      і дві змії тремтять на кадуцеї
      від тих дощів немає панацеї
      хіба нащадки винайдуть колись

      Меркурій зіґу вгору підійняв –
      спускайте люди з прив'язі гондоли
      гребіть бігом із шопи до стодоли
      рятуйте королівство і коня



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    120. дитячий майданчик
      крутяться каруселі квітами сипле дощ
      діти ростуть до стелі з гуми старих калош
      та і в нових калюжах менше щораз води
      гирла стають все вужчі небо все більш рудим

      ріки течуть під ребра довшають поїзди..
      скільки ще їм до себе скільки ще їм рости?
      крутяться каруселі батьківських парасоль –
      градом збиває стелю кожна доросла роль



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    121. тонке шиття
      з яких висот з яких небесних скринь
      весна виносить сонце на тарелі
      з яких дощів мандрують менестрелі -
      маєвої мелодії майстри

      відкіль весна бере тонке шиття
      розгладити мережива рахманні
      яку молитву дихає на банях
      що золотом крізь неї мерехтять



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    122. жайворове літепло
      жайворове літепло
      бабі з печі витекло
      бубнявіло в кошелі
      паростям непрошеним
      за старою клунею
      ґелґотало врунило
      в полі за повіткою
      світ зеленим виткало



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    123. ніч поета
      не спалося – барвисті сни
      застрягли в моніторах
      безсоння шкірилось до них
      і блимало курсором

      поет в метафорах петляв
      ламав клавіатуру
      метав з упертістю джмеля
      і з розуму і здуру

      опівночі старий Пегас
      приліг на пріле сіно
      поет пивцем обмив якраз
      віршову половину

      на другім диханні прийшла
      підзахмеліла Муза
      коронувала у друшляк
      і цмокнула у бузю

      натхнення вирвало трубу
      пішла словесна піна
      залила зір текіла-бум –
      писалося нетлінне

      а зорі зирили собі
      через плече поета
      та чвиркнули поміж зубів
      приблизно пів на третю

      коли утоми піт липкий
      заціпив кастаньєти
      й епітетів скупі латки
      стекли в ранкову лету

      в підвалі пляшчин візаві
      причалив до відерка
      і пів на п’яту в щитовій
      замкнуло феєрверком

      повитягали сни носи
      з чіпкого інтернету
      безсоння вибилось із сил
      і зрадило поета


      26.04.13



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    124. Львів. нічне полювання
      ми йдемо на лови з левом
      раз два три
      повню чийсь носак розклеїв
      от чор ти
      на чотири - плани в клоччя
      і ме чі
      місто нас загризти хоче
      у но чі
      але ми вполюєм звісно
      п’ять шість сім
      наше сирникове місто
      всім всім всім:
      ми йдемо ховайтесь бóбри
      дев’ять де
      хай фортуна нинька добра
      в руки йде
      гей ворожко кинь-но карти
      на шинквас
      ні на лови йти не на варто
      раз два раз



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    125. львівська весна
      сумує лев підперши підвіконня
      весна до Львова править навмання
      щорік в її підпряжці менше коней
      а цього року – жодного коня

      і шкода леву весну францувату
      яка години топить у вікні
      хотілося б йому їй заспівати
      та голос вже давно закам'янів



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    126. 2013-й. весняне сонцекупання
      сонце замерзле повите твоїми смутками
      вибрало волю на довгі тривожні дні
      бігти світ за очі ріками каламутними
      звички згубити і пристань знайти в одній

      де каламуть особлива – рука творителя
      вилила фарби повісмами заплела
      щоби наснилось в зимовій твоїй обителі
      як затихає за вікнами кушпела

      там у воді кольоровій життям і веснами
      я дочекаюся вістки з притулку зим
      поки до нас не добралися нумо щезнемо
      хай нас шукають тунелями довжелезними
      понад сніги ночуватимуть нас вози



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    127. мантра омани
      бунтується простір від дотику топиться сніг
      до ніг припадає його знемагання саманне
      у кратері ока розхристана сітка доріг
      якими мандрує отой що прийняти не зміг
      любив і бажав але викохав мантру оману

      далеко чи близько проляже закінчиться шлях
      душі що втікає на волю від власного тіла
      до суші яка йому знов манівцями зійшла
      гукає стрясаючи небо
      амінь іншалла
      щоб повінь зненацька усе що було потопила



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    128. глід
      сьогодні глід калáтав до весни
      студив межи сніги палючу воду



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    129. бусли
      бусли сонце з вирію несли
      бусли небом вишили дороги
      а на батьківщині ані слив
      ані груш у виярку пологім

      бусли сніг топтали у саду
      і у сни навідувались тричі
      досі сниться – я до них іду
      а вони спалахують паліччям



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    130. чудеса
      чорна хмара вовчої зими
      водить мертві душі манівцями
      ми ж собі чудес наобіцяли
      на чотири глянцеві томи

      носимо у торбі золотій
      протираєм літери-кривульки
      але все одно на серці мулько
      мабуть чудеса якісь не ті

      сніг на наші голови впаде
      і завиє тужно і раптово
      захурделить вулицями слово
      а чудес не станеться ніде



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    131. контраданс
      гуде у ринві вітру білий бас
      весну ж не відпускає гордий вирій
      людей і місто ангажує виром
      у сніжний березневий контраданс

      мелодію і дивний інструмент
      з яких мете вікторіанська туга
      підстроює на слух немов попругу
      король вітрів і тисячі імен

      камінні дами з таврами лілей
      на повних алебастрових раменах
      що знають кожен голос поіменно
      настирно прагнуть танцю з королем

      а той летить острожачи коня
      і дикий регіт хилитає мури
      понад шпилями здиблюється мурий
      і сипле сніг безтямний навмання



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    132. сніг у березні
      до вузького вікна прилипають весняні сніжинки
      березневі коти сторопіло в підвалах сидять
      пізнім снігом босоніж танцює розхристана жінка
      пригортаючи сіре ганчір’я з уявним дитям

      і зима не зима і весна не приїхала возом
      і здається довіку в повітрі кружлятиме сніг
      і не ліпиться сонце у риму тим більше у прозу
      а у жінки з ганчір’ям дитя усміхнулось у сні



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    133. огородниця
      на веранді, внизу на п’ятому
      пані бадає декольте:
      нахилилася над цератами,
      повна пазуха...
      щось не те...
      дзенькіт –шибу незґрабно вибили –
      в пана з восьмого прикрий шок.
      пан хапає повітря «рибою» -
      повна пазуха...
      ні, грушок




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    134. осикові луни
      осика уже й не тремтить одшуміла
      д



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    135. вчорашня валентинка
      вчорашній день не тямлячи нічого
      закохано чекав лютневу ніч
      він ухитрився вивихнути ногу
      і всипати піску собі до віч

      з докуки розсміявся не до речі
      так не до речі висміявся весь
      у мить коли приніс вчорашній вечір
      вчорашній ночі сніжний едельвейс



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    136. валентинка для розбитих сердець
      він літає низенько як всі крокодили
      і на цей раз фортуна за пивом ходила
      це отак ніби в землю вбалушити сваю –
      ну не той він не той що поробиш буває

      от заплющити очі аж потім відкрити
      щоб не бачити хруску старого корита
      а палаців достатньо та й рибка у морі
      таємниче наспівує вічне «аморе»




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    137. букове передгроззя
      бук розгулявся – ким



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    138. the show must end
      час потурає умінню сумлінно чекати
      темним конем відбивається повня у чаті
      на моніторі у морі святкових салютів –
      лютийза курсом січнева хандра – в абсолюті

      море хвилюється точить воскові фігури
      в них почергово гнідий заміняється мурим
      скалками колять щоденні смішні сподівання
      сипляться з дір у терпінні хвилині останні

      скільки чекати приїлося стільки чекати
      ржава фігура безсоння затерпла на чатах
      довго чувати чи коротко – вихід не скоро
      море уже не хвилюється висохло море

      ходять не морем давно сухопутні верблюди
      ясно як день що продовження шоу не буде
      гра обертається трагікомічним фіналом
      що ж поживемо побачим чи надто невдалим



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    139. сезонна зміна декорацій
      без тебе віриш не те що б страшно –
      бісівськи нудно
      без тебе кашу
      ніяк не зварить невтішна парка
      бо їй то гірко то надто парко

      над казанами слова чадіють
      та хоч якоїсь твоєї дії
      нема півроку – за крок від кухні
      тебе зцідили вином у кухлі

      на іншій сцені ось так от просто
      стаєш героєм за третім тостом
      вбирай кольчугу сідлай дракона –
      тебе чекає нова корона

      нехай не сниться як хтось у кухні
      відмиє вечір від звичок тухлих
      і як шубовсне у сутінь парку
      з позавіконня щаслива парка





      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    140. кипариси
      пасувало б розкрити шановному панству
      таємницю



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    141. коляда
      вперше після дитинства
      сніг розквітав лапато
      щоб відігріти раєм
      погляди від землі

      час воплотився в дійство
      місту хіба ж це свято?
      місто – голодна зграя
      мишачих королів

      в пошуках кусня сиру
      і чергової бучі
      рискали в закапелках
      хижі масні слова

      у сніговому вирі
      тільки старий лускунчик
      тріснутим акапелло
      тихо колядував



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    142. Різдво. вид із ратуші
      кину монету з ратуші
      може нептун спіймає
      Ринок сьогодні затишний
      з рейок зійшли трамваї

      віє із Катедральної
      ладаном і ваніллю
      ходить зима підвалами
      з ангелами на тілі

      дранкою сни замощує
      гріє борщем безхатьків
      і ялинковим дощиком
      шиє на душах лáтки



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    143. чи
      чи зможеш освятити самоту
      з невидимої копанки у серці
      і виловити віру навіть ту
      в якої крила до лопаток стерлись

      чи ризикнеш черпнути сподівань –
      від них лишились карликові зорі
      під куполом душі куди не глянь
      півтіні їхніх вигаслих повторень

      чи зважишся любов перенести
      з імли і укорінити на тверді
      читати їй старі свої листи
      до дір у пеклі сумнівів потерті



      ще один позаконкурсний )



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    144. * * *
      спліталися хмари безлисті у яблучний хмиз
      а яблука пити хотіли а яблука спали
      мінились омріяні снива розлитим граалем
      манила таємним світінням вода-в-ідеалі
      і яблуні кидали жереб – із раю униз

      по нитці по линві до гілля волога повзла
      тремтіли червоні вітрила в тісних абажурах
      та хтось ритуальну піалу ревниво пожбурив
      опали від холоду дня оксамитові шкури
      і з яблунь лишилася тільки прозора зола



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    145. осокори
      а осокори йшли тісним рядком
      по тій горі, що завше за горою,
      по тій горі, що завше – рубікон
      до світу, де минувшина героїть

      cпускались осокори «гусаком»
      у коляду, заметами закуту.
      в них на устах скипілось молоко.
      кутя й дідух мовчали їм з покуття.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    1. ***
      такий-то сум аж віхолою коле
      і важко тисне тишею на скло
      громадяться розбиті шиби долі
      попереду й позаду – біле поле
      а ось тебе й самого замело

      у штольні самоти немає світла
      лише сніги лише одні сніги
      закамянілим спокоєм розквітли –
      вражаючий нерукотворний витвір
      як ніч душевно босим і нагим

      приходить час і дивний звук іззовні
      стрясає нерухомого тебе
      це ранок вимітає мертву повню
      і рожевіє поступом на жовнах
      і розгинає сонячний хребет



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. новорічне олів’є
      новорічна ніч на «носі»
      пахне олів’є
      вуйко місько цьмаґу носить
      але ще не п’є

      в телевізорі белькоче:
      «сльохкімпаром жень»
      вуйна витріщила очі –
      наливайте вже

      зараз чільний дядя вітя
      скаже: «дорогі..»
      забаламкає над світом
      заволає гімн

      під попсу завиє тузік
      з нашого двора
      назюзюкаємся друзі –
      новий рік!
      ура!



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. акварель (зі скрипкою без оркестру)
      ні душі
      заснула скрипка
      у футлярі снів
      йде скрипаль стікає липко
      місяць по стіні

      там де плющ повзе доземно
      з поручнів косих
      березневий кіт мерзенний
      тишу розкусив

      і розсипалися зорі
      в серці скрипаля
      аж футляр злетів угору
      сточуючи «.ля»

      бив тим «ля» столунні вікна
      дзвони калатав
      стало ясно що не звикне
      до рулад кота

      а навпроти весь у шоку
      від батальних дій
      привідкрив лупаті ока
      опель сам не свій

      довелося конячині
      жовтим ляском фар
      заганяти «ля» причинне
      у старий футляр





      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. вінтерактивне
      сніги загвинтили коріння у землю глибоку
      пробили бруківку проїли до мозку асфальт
      стежки розвівають подолами пухових пальт
      круки-байстрюки і стоокі сороки-мороки

      і вчать нерозумних людей замітати сліди
      зимові сліди дискомфорту хандри і депресій –
      товарки-канарки активно піарять у пресі
      засмаглого мавглі що денно в басейні сидить

      та люди як люди –ліниві уперті нудні
      слідів не ховають щодня розколупують рани
      вмонтовані у монітори і телеекрани
      а люди шукають притулку на власному дні

      тепло ж оселилося з іншого боку планети
      малює веснянки весняному фейсу землі
      до нас доправляє лише золоті кораблі
      і світить різдвяні свічки в ефемерному неті



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. часи
      мете мете не видно світу Божого
      ні неба ні землі
      хліби і риба загодя помножені
      на тризну чорних літ

      мете мете заліплює завіює..
      ні вогника навкруг
      старі часи вертаються месіями
      на теплий людський дух



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. Миколай
      щезником щезником срібний туман
      та відпусти його та не тримай
      дзвінко сніжинами витряси сміх
      з-під зачудованих легкістю стріх

      зорями перлами стеляться сни
      клаптик бажання у жмені стисни
      вогником вогником стежку світи
      свято несе у торбині Святий



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. модрина
      буду тобі модриною



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. тихо
      тихо тече вода
      тихо аж чути осінь
      як вона листя зносить
      стелячи холодам

      тихо тече вода
      миє гниле коріння
      серце ховає в ріні
      злякана тінь худа

      тихо тече вода
      каяною сльозою
      на небесах прозорих
      ангели крижмо золять –
      добрий Господь
      воздав



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. осіння і золота
      тобі не личить осінній настрій
      а я осіння і золота
      я присягнула на вірність айстрам
      коли точила мости
      сльота

      не стій під небом що сипле сіллю
      вістей із літа не виглядай
      у тебе очі зимою білі
      а в серці бродить
      лиха нуда

      в дуплавій мушлі старої груші
      перезимуєш непевні сни
      а я тим часом поволі рушу
      нехай за обрій
      але із ним



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. цвіте терен
      припадає віно листом
      віно листом



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. перший сплін
      фатальний перший сніг на хризантемах
      ще сонних і до зради не готових
      не загнаних у грудня мертву мову
      сьогодні вранці сходив соком темним

      обпалював і сік податні стебла
      і пробирав до хрипу як васабі
      і в ірій безтурботне листя вабив
      здирав його безжалісно ще теплим

      воно під ноги клалося покірно
      а хризантеми гнули голі спини
      і видихали осінь по сніжині
      тепер не їй – німому грудню вірні



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. груші на снігу
      забідкалася осінь при грушках
      залишених на зиму догнивати –
      пора б іти
      а ноги мов із вати
      злітають оси з ліктів корчуватих
      і перші клапті снігу з кожушка
      хода її понура і важка
      за нею курять ладаном багаття
      а їй залишилося зовсім небагато:
      приспати ос
      тепла нагнати в хату
      відголосити листя сорокате
      і вимолити відпусти стежкам



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. баобаб
      сорок рук



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. позабалансове
      а що ти можеш мені сказати
      нічого більше – іде зима
      такий циклічноупертий фатум
      постійні втрати й перевитрáти
      і фори щастю – до них – нема

      прогнози й зорі віщують хором
      переоцінку різниць та сум
      розмитнюй шори аморе – в море
      вона тут більше не заговорить
      хоч під печатку перетасуй



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. безмежжя
      не толочи тонкий туман
      коли скрадається тривога
      не розпускай рукав дощу
      ти голос осені почуй
      гортанно-пристрасний
      вологий

      лише рабом його не стань

      бо попливеш і пропадеш
      як золотий листок опалий
      як човен з клаптиків тепла
      перемайнеш чуття уплав
      і стане мало літа
      мало
      і стане осені без меж



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. мальви
      він слухає село а я стою навшпиньки
      і спиною тулюсь до відголосу мальв
      до їхніх чорних мар до вибурілих паль
      таку тонку журу з них виточив скрипаль
      таку печаль пустив над мальвові обжинки

      а хустя на горі понадимало пір’я
      він слухає і йде а я за ним за ним
      його рука тонка як виснажений дим
      і куриться село суглинищем рудим
      і мальви мов хрести пливуть у надвечір'ї



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. сум
      так багато свічок
      так багато свічок до води
      зазміїлася осінь у рінні обвітрені нори
      не ходи за водою
      облудні вогні не кради
      зачепися корінням за темну найглибшу покору

      хай розколеться небо
      розсиплеться мжею услід
      хай заб’ється в русалчиних вербах безпутна зозуля
      оживи її серце
      звільни з-під полуди на світ
      хай по черзі його потерчата до себе притулять



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. маленька осіння рапсодія
      зібрали жито прибрали сита...
      така погода що тільки й вити
      виходить осінь на пізню коду
      пора вмирати а вмерти шкода

      тримати сонце на ноті важко
      скрутила шию співоча пташка
      облізло пір'я з дерев безкрилих
      пливе по небі густе кропило

      і кропить кропить згори щосили
      а воду з пекла не посвятили
      земля ржавіє злітає з осі
      а в закуліссі пиячить осінь



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. не так печально про вирій
      іржаве листя нашепотіло твоїм слідам
      що маклер -жовтень
      гуртом і вроздріб усе продав:
      весільне літо строкаті квіти на килимах...
      на пустирищі пасе тумани зимовий птах

      зазолотились небесні скроні до схід землі
      а сни згубились в опалі сонця такі малі
      такі нікчемні жалі та сварки зійшли дощем
      не дочекавшись нехай осінніх але прощень

      летіти довго летіти буслам не день та ніч
      скликати буслам собі подібних із усібіч
      ронити буслам не біле пір’я а чорний крик
      лети із ними і не журися що так не звик



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. падолист
      а листя корчиться і тане під ногами
      повітря збурює суїцидальний гамір
      а місто зрадник місто полігамне
      іде собі по трупах до мети

      так близько дзвони Юрської дзвіниці
      фотографічна чорна кам'яниця
      усе правдиве це мені не сниться
      і Львів як лев лишень із висоти

      осточортіли війни і снодійне
      коли тепло до крихти жовтень вийняв
      паранормально хочеться обіймів
      і непрощань осінньо-золотих



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. плач папороті
      горе осіння мавко
      коси твої - дощі
      пісні у горлі давко
      мертво межи хвощів

      нащо печальна діво
      горнеш до пліч мохи
      нащо збираєш сива
      чортополох сухий

      хто ти осіння тіне
      зламана як лоза
      де ж ти себе подінеш
      висватану сльозам



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. в опалі
      опале сонце в опалі сонце
      на сонці плями на сонці діри
      тьмяніють луни у мідній тронці
      на зиму сонце втрачає віру

      в людей що ходять по вуха в хутрі
      ховають лиця - чудовий привід
      на зиму люди машкари пудрять
      і пишуть вірші з пустим надривом

      про те що сонце навік опало
      і не врятуєш з опали віршем-
      -як-сон де сонця настільки мало
      що як не бийся не стане більше



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. (р)еволюція
      про неї писали ранкові газети
      про неї гули вокзали
      вона карбувалась глибоким офсетом
      на листі міських азалій

      і крила спогорда її шелестіли
      для тисяч палких фанатів
      вважали за честь доступити до тіла
      або хоч дотично знати

      горталася слава як жоване чтиво
      і тиснула дужче й гірше
      і навіть чужинці несли їй поштиво
      букети весни та вірші

      і тінь її врешті настільки змаліла
      у світлі пихи і слави
      що просто відпала від царського тіла
      на богопідсудну лаву

      шкода її тому хто знався із тінню
      хто пера на крилах чистив
      дощить його погляд безмежно осінній
      отак уже літ за триста



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. пасадобль
      кармінні айстри Кармен зриває
      забути має себе Кармен
      над нею карма висить кривава
      у неї сотні чужих імен

      дотанцювала – кохати годі
      уста гарячі покуту п'ють
      колючі айстри росою сходять
      в імлі клекоче стоока лють

      тореро браво вперед тореро
      важкі завіси зірви на біс
      злітають долі сліпучі пера
      найвидатніші з твоїх містерій
      залиті криком обтятих кіс



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. три бабині літа
      у далекому тумані
      кінь пасе потахлу осінь
      у далекому тумані
      самотіє дикий кінь
      серед визьобаних зрубів
      серед вилинялих просік
      дощ розкаяно блукає
      жовтень мертве листя носить
      і щодень круки згорають
      в коловерті шамотінь

      у далекому тумані
      дивний кінь зиму чекає
      топче сни старого ставу
      розсипає чорним склом
      на порепаній березі
      дзеленчать ключі від раю:
      золотий
      а другий срібний
      без надій - з іржавим краєм
      дзеленчать що третє літо
      в лету осені стекло




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. жовтень
      а ліс поважчав ліс позолотів
      лежать мов гарбузи нагріті дзвони
      а в серці пісня вивільги холоне
      і сонце обривається червоно
      в щодалі більш відчутній самоті

      спустошення здіймає мідний щит
      світ за очі жене птахів співочих
      і душу роздирає жовтим клоччям
      а літо бабине нічого не пророчить
      а літо бабине розгублено мовчить



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. осінь світу
      зникає вогка далина
      у пасмі сонного туману
      приходить час пересторог
      не спить посивілий Cварог
      збирає в кошіль білу манну
      біля розбитого млина

      надвечір сяде птах його
      на перев'язане рамено
      затягне пісню вітрову
      о птаху як її зовуть
      що приворожує роменом
      що з кузні викрала вогонь?

      вона нечутно одійшла
      вона тепла не залишила
      в зіниці гасла далина
      і шелех листя долинав
      і забирав cварожу силу
      і осінь падала на шлях



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. Львів. нічні атракції
      моторошно пусто лиш неон
      і хвости щурячі із пивниць
      падай перехожий падай ниць –
      цілить ніч з австрійських підвіконь

      лунко кроки – хто там ще іде?
      вузько зазміївся чорний брук
      це тобі не зійде так із рук
      пастка – не подінешся ніде

      звідкисьтамтуристо – от забрів
      а точніше – все! примандрував
      князь натхненно дивиться з-під брів
      гучно рже коняча голова



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. осінньому адресату
      осінь стоїть за трьома дверима
      пустиш і станеш всуціль озимим –
      в нижньому римі і дощ до рими
      косить курсивами косими

      пише про те що пора мовчати
      пише й підписує конверти
      осінь – невиправданий початок
      передпровал на три четвертих

      ну ж бо засмійся засмійся мідно
      жовтогарячо і пурпурово
      поки розлущин душі не видно
      поки на відчай забракне крові



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. вечірня вода
      багряно-синій мед вечірньої води
      розплавлений метал у кратері погаслім
      як сонячно удень над хвилями ходив
      фатаморганний кінь як небо пив із ясел

      а скелі ще гудуть не вистигли за дня
      а скелям бриз легкий несе вечірні зблиски
      вітрильник три шпилі над тишею підняв
      і чути як імла зітхає зовсім близько



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. осінній сад
      рудих котів набігло повен сад
      руді ворони дзьобають насіння
      і сім вітрів зарилися у сіні
      а небо праля випрала і синить
      ото донині кілька днів підряд

      яскраві фарби маляр замісив
      і походжає в мідних окомірах
      кладе мазки на полотно офірне
      де осінь що живе із ним на віру
      вплітає в коси пелехи яси



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. сезон осінь-осінь
      навіть асфальт відчуває цю ранню осінь
      котиться листя віддушинами кінг кросу
      жовтий автобус везе нас тугим туманом
      димом зникають у касах омани-мани

      дзвінко на подіум вийшли дисконтні знижки
      принци купіть попелюшкам нові горішки!
      бал починається – доброго дня панове
      сходить над містом рекламна зоря кленова



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    33. картинна осінь
      мабуть не пишеться не надихає –
      осінь з його картини
      швидше руда ніж реально кохана
      більше – всуціль рутинна

      свіжі мазки – неживі і розмиті
      з прожилками депресій
      попелом сипеться літо щомиті
      в жовту бульварну пресу

      осінь картинна прямує нізвідки
      стінами далі й далі
      порожньо в рамі лише позлітки
      тьмяно поналипали



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    34. спосіб зникання
      спосіб зникати з ознаками збайдужіння
      літо обрало дорогою в царство тіней
      і самокрутку наповнену дольчевіта
      скурює літо – амністією не світить

      раннім експресом до міста прибуде осінь
      над недопитим еспрессо танцюють оси
      потяг кульгає розгойдує час у склянці
      сняться порожні очниці транзитних станцій

      погляд зупиниться перед нічним пероном
      виступить золотом піт на осінній скроні
      двері відчиняться і на іржавих східцях
      блисне недопалок – літо далеко звідси



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    35. музика
      коли виникає музика з нічого
      так хочеться пригорнутися до Бога
      до сивого бородатого з очима
      що нагадують дощ за вікном і чимось
      матіоловий вечір і капустяне літо
      і свічу монастирську що тонко світить
      коли виникає музика
      замало
      і усієї небесної емалі
      і кульбаб у сонячному павутинні
      а Бог усміхається
      у сні дитинно



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    36. осіннє
      качки летять крізь озеро і небо
      женуть липкий туман до осоки
      за ними літо котиться у невідь
      збирати мед від холоду гіркий

      засмагла осінь ходить берегами
      гойдає листя сяйвом золотим
      і строїть голос тисових органів
      на перший хрип іржавої сльоти




      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    37. я повертаюся
      я повертаюся а осінь у дворі
      мене чекає щоб сказати: добрий вечір
      я стерегла твої давно забуті речі
      ти не змінилася така ж як і до втечі
      чи рада бачити – ну так беззаперечно
      і навіть більше тобто без коментарів

      я повертаюся – усе як і колись
      лиш тонко золотом окреслені лаштунки
      і ще не порожньо без мене тільки лунко
      та щось зависло в наших з осінню стосунках
      це порятунку просить раннім пензлем Мунка
      легка корозія колишніх спільних рис

      я повертаюся не згладити кути
      бо не лише мені сестра вона посестра
      вона не лестила й тепер мені не лестить
      з німих дерев летять пожовклі палімпсести
      крім нас нема у міжсезонні гірших бестій
      я рада осене що є у мене ти



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    38. дощ. дощ.
      у місті зачорно, завогко у місті,
      від плачу по-літньому прикрих дощів.
      містяни нудьгують, спішаться залізти
      під ковдри у сонних оселях мерщій.

      лящить по дахівці, лящить під ногами,
      і сум з калабань аж до неба росте.
      стікають по стеблах мінорами гами.
      мовчать по підвалах намоклі коте.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    39. ***
      пори мене по білій нитці дня
      сотай мене по чорній нитці ночі
      якщо до крихти сни мої відняв
      то і не снів без тебе теж не хочу

      назви мене і я не полечу
      неназваній захочеться летіти
      на тричі недопалену свічу
      у тричі невідмоленому літі

      а літо льон ховає в бур'яні
      а літо в небесах шукає броди
      а гуку, що зірницею бринів,
      і пошепки докликатися годі



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    40. аматорські акварелі
      у день не її народження
      дощем з ароматом хмелю
      у пошуках сонця сходжені
      аматорські акварелі

      у світлі –розгіллям патини
      у тіні – як сон мазками
      цей дощ
      менестрель розпатланий
      в мистецтві образ не тямить

      на флейті мотив насвистує
      мандрує до вікон синіх
      він вірить наївній істині
      в тату на засмаглій спині

      громи ляскотять на вулиці
      по кроквах старої хати
      а він сміючися тулиться
      він хоче її кохати



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    41. не-сповнення
      не-сповнення теж бувають
      самотніми як і ми
      як соняхи з короваю
      що порізно час вломив

      з урочищами на зорі
      з урочищами в душі
      такі під посів не орють
      складають в пусту кошіль

      такі навесні не сходять
      ні житом ні бур’яном
      жовтіють в осінніх водах
      поточеним полотном



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    42. а море
      а море синє море сиве море чорне
      у море серце віднесло раптовим штормом
      воно тріпоче не пливе пускає якір
      і маковіє серед хвиль солярним знаком

      а за косою теплий бриз будує замки
      з перегорілого піску безперестанку
      і лащить сонячну гряду неначе лаю
      і обіцяє «все мине»
      і все минає



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    43. гов!
      гов там високо в небесній святій канцелярії!
      дайте нарешті подайте нарешті дощу
      від зловживання надміру новітнім солярієм
      хата зміліла у коропів окунів щук

      гаряче й тісно занадто - теперка де плавати?
      он ще наїхало дачників як сарани
      з цюпками сапками граблями й різними планами
      в озеро наше під вечір попруться вони

      гов там високо в небесній святій канцелярії!
      не пошкодуйте нещасним простої води
      очі вилазять від спеки – зелені та карії
      можна пожежних уже присилати сюди



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    44. натюр_морт
      серед міста - як на пательні
      спека кельнерка-ектраверт
      пропонує кальян пекельний
      на закуску і на десерт

      серед міста фонтан а решта
      у фонтані – хамам душі
      традиційна міська сієста
      після пива і біляшів



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    45. жовта медитація

      на сонячнім стовпі росте зелений сад
      а поруч пролягла покручена дорога
      спираючись на ціп іде старий Синдбад
      іде собі та йде і більше там нікого

      із саду ллється сон кульбабовим вином
      обпалює сліди замовчуючи простір
      безлюддя у душі відкриє перший том
      новенький і зручний який писати просто

      дозволити устам надпити з джерела
      вітрилами навспак вертатися додому
      блукати щільником як втомлена бджола
      спинитися нараз перед останнім томом

      із тисячами див спокус гріхів та вад
      цей том весь вік земний паде в зіницю Бога
      лишаючи печаль що курить самосад
      пахучим тютюном наповнюючи спогад



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    46. лебедині досвітки
      котило сонце колесо
      туди де небо молиться –
      на гору крейдяну
      а потім сива горлиця
      гукала тихим голосом
      будила світ зі сну

      залопотіли явори
      в осанні світла ярого
      два явори брати:
      сто літ отак без пари ми
      недовго і зостаріти
      в обіймах самоти

      отак чипіти горе нам
      ану розправмо корені
      і крила розгорнім
      зоріло сонце трепетно
      зникали срібні лебеді
      в небесній далині



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    47. під шарманку
      і знову алхімік тобі нахімічить півнеба
      і знову тебе намалює маститий художник
      і ти вже не нуль не хробак
      не пирій придорожний
      а славна подоба геракла чи світлого феба

      нехай твої руки по лікоть в червоному квасі
      нехай твої ноги толочуть недогарки волі
      нехай твоя совість підтоптана боса і гола
      куди їм до тебе нащадкам звичайної раси

      ти обраний четом і лишкою - тими богами
      що крутять шарманку
      на верхній щаблині всевладдя
      вони тобі завше нового стиліста порадять
      і куплять із пляжем і пальмою наче багами



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    48. про натхнення
      дуже багато цікавих віршів
      пишеться нам на робочому місці
      можна один можна десять чи двісті–
      гайда творити поете мерщій

      бачиш – начальник в контактє сидить
      бачиш – його секретарка сумує
      бачиш – он ті що нагадують мумій
      з-під пірамід позирають сюди

      швидше гостріше – метафор додай
      оксюмороном ушквар їх у вічність
      деталізовано метонімічно
      хай оживуть на хвилину бодай

      клавіатурою пензлем пером
      можна задіяти принтер і сканер
      поки робота в режимі чекання
      поки не мече громи ліргерой



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    49. тінь місяця
      тиша готується до тектонічного вибуху
      сходить на шкірі цілунком отруйна роса
      ти перепродував місяць мені не сказав
      видихнув тінь його тільки таврованим придихом

      я не помітила я золотила край обрію
      я розсипала на лід журавлину рясну
      ніч буде довгою млосною хвилею сну
      ніч буде довгою до непристойності доброю

      ніч принесе на долоні колючі зірки тобі
      не обпечися як станеш палити мости
      не надірвися як олово будеш нести
      не озирайся чи двері зостались відкритими



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    50. літній львів
      мріє спека понад містом
      хвилями пливе
      на скрижалях трисмегіста
      львів новий ліниво чистить
      дзеркало криве

      у свічаді все у чаді
      і пивниці і фасади

      промінь зламаний ятриться
      в лева на чолі
      рідну шкіру-черепицю
      поміняти на столицю
      час йому велів

      пийте води їжте доги
      бережіть на ямах ноги

      вітер спить в копальні кави
      тихо ні мур-мур
      а під вечір хвацько-браво
      майку у штани заправить
      вилізе на мур

      крикне з придихом красиво
      освіжіться львівським пивом!

      ніч у чорній чеколяді
      в ромовій нузі
      зазирне до львова в гості
      без прелюдій скаже просто:
      "я вас пане з'їм"

      разом ликнуть кока-коли
      і затихне все навколо

      _

      мріє спека понад містом
      в місті – вар густий
      скрізь людське спітніле тісто
      ніде стати ніде сісти
      дух перевести

      на скрижалях трисмегіста
      і львів'яни і туристи



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    51. Action movie
      ~
      вона зійшла в очах його блаженних
      тавром непогамованого смутку
      він дихав важко хрипко навіжено
      вп’ялася куля в голову мішені
      упала долі мертва незабудка
      в його уяві розгортався хутко
      сюжет що гідний оскара
      з кишені
      змією виповзала
      свіжа чутка

      ~
      кров із писка
      тиша і записка
      крадеться з-за рогу Жан Рено
      опера зривається на диско
      тихо! починається кіно

      ~
      кІно-кІно Тарантіно
      біганина
      стрілянина
      бармен кривиться скотина
      з’їв із пива кислу піну

      ~
      корені тягнуться
      з плазми й відлуння
      плавала плавала
      в синій лагуні
      лагідно
      плавиться
      в пісню латунну
      плавалагуна

      ~
      не втекти
      спецефекти - клонований ти
      наступаєш собі на п’яти
      і кричиш голосами із тембрами тьми
      зупиніться наказую вам
      ви – це ми
      не стріляти!


      ~
      на екрані – епопея
      дух сенсея меч сенсея
      вузькоокий фей чи фея
      з макіяжем мерікею
      вхаракірює ідеї
      на хиткій піратській реї
      а заморська галатея
      самурая в барі клеїть
      півдоби
      та не про тея
      де я?

      ~
      перемісили перебили
      амба
      фінал бика ефектно заколов
      стікає фарба тоннами кіло
      для кожної перуки – свій кілок
      мантильї – в пральні
      самба_ румба_ мамба



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    52. небеса
      блакитні небеса бездонні небеса
      прадавні небеса ховають тайну таїн
      ти вигойдаєш сам ти виплекаєш сам
      захмарний райський сад в якому спить роса
      там Авель сни пасе і з ним – прощенний Каїн

      блакитні небеса бездонні небеса
      і з них крізь них до них пливуть людські дороги
      хто йде щоб не згасав ніхто щоб не згасав -
      із них м’яка яса тонка стрімка яса
      спадатиме повік благоволінням Бога



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    53. &&&
      будувалися сходи до неба нового лиття
      фарбувалась підлога і милися вікна та стіни
      та - забракло тантричної фарби для третьої зміни
      і замурзані втомою шиби застигли у піні
      і зламався по вінця набитий життям пилотяг

      недолугими пазлами злазив полущений лак
      з відображення(м) світу людей і усталених звичок
      і зміїлось червоним драконом липке пограниччя
      щоби знати напевно - нікого ніхто не покличе
      хоч воно очевидним було ще задовго і так



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    54. камерне
      сцена
      сіріє в залі
      а в оркестровій ямі
      пахне сирим напалмом
      чистять скрипки і ямби

      як увертюра драми
      лине фальшиве бугі
      слово не за вовками-
      сцена наступна
      друга

      рушили – три/чотири:
      бал
      прапорці червоні
      маски вовків – ми звірі
      в битві а не в загоні

      жалять вогнем софіти
      сцена четверта - форте
      найкрасивіше в світі
      тиша і гул аорти

      сцена фінальна – п’ята
      ще не включився розум
      душі застигли в паті
      зал поспішає в прозу



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    55. старі казки на новий лад
      в дощові долоні теплі
      заховало казку сонце
      цілий день ішло назирці
      за ув’язненими в дощ

      розвалили стіни греблі
      часоплину оборонці
      і попадали у вир цей
      і принцеса й принц
      і дож

      де ви бачили дракона -
      що пильнує темну вежу
      там сидить сумна принцеса
      і зітхає в самоті

      правлять бал нові закони
      що розлізлися за межі
      принців з’їла жовта преса
      а теперішні – не ті

      копирсається у стосах
      урядових документів
      перетрушує полиці
      від пилюки сивий дож

      не знайшов бідака й досі
      стопудових аргументів
      огризається і злиться
      констатує: «так отож»

      і сидітиме у вежі
      та принцеса віки вічні
      і лузатиме насіння
      прищуватий принц Іван

      а дракон підхопить нежить
      і у липні чи у січні
      перетвориться від ліні
      в славнозвісний барабан



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    56. мавчина колискова
      блимає оком ревнивиця ніч
      котить за обрій кружала облич
      спалює пристрасті в тиглі
      ми заховаєм обійми у сон
      серед примарних чорнильних сосóн
      сонце моє перестигле

      переночуємо тишу в дуплі
      цур колисанку у дрімки заплів
      темінь зі сволоку скинув
      житимем дотиком приспаних трав
      поки чугайстер зірки не покрав
      і не замкнув їх у скрині



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    57. подорожньому
      їдь уже їдь собі їдь але знай
      думати буду про тебе чужого
      подумки візьмеш мене у дорогу
      довга дорога за край-небокрай

      край мене край мій усталений рай
      і витинанкою в небі зависну
      я - місяцівна співай мою пісню
      тільки без мене у ній не вмирай



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    58. глухий дощ
      не слухай музику дощу
      палюча музика дощу
      розсипле дрож по мокрих спинах
      скажи мені що ти не чув
      збреши мені що ти не чув
      між нас її жалкого плину

      я загорнуся в листя верб
      я загублюся в листі верб
      і дощ не зважиться дістати
      бо серця вищерблений серп
      різкою кригою затерп
      лише у сні як віск податний



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    59. ▒ ▒ ▒▒▒
      у попередньому житті ми розминулися з тобою
      у попередньому житті були ми слабшими не ті
      босоніж маревом біжу а ти береш на лови зброю
      босоніж маревом біжу я перетворююсь на тінь

      у лісі випустять хортів і ми опинимся в загоні
      у лісі випустять хортів достоту так як ти хотів
      в зіницях вовчих певний знак невідворотності агоній
      в зіницях вовчих темний знак і ніч у срібній наготі



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    60. зимова вишня
      вишні як ноти на нотному стані життя
      вишито гладдю а плутаний виворіт – низзю
      скільки гірким віддиміло соломи та хмизу
      так і нічого з цього не дійшло до пуття

      млява мелодія літа латає літа
      перешиває у пам'яті вицвілі взори
      вишня старіє
      сама зі собою говорить
      вишня – без вишень
      саманна сумна самота



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    61. в її самотності
      в її самотності багато слів товчеться
      реприз на публіку – банальних і пустих
      що ретируються в безтрепетній пащеці
      як мильні бульбашки і вигаслі листи

      в її самотності занадто велелюдно
      і надто гамірно для тиші та думок
      і нуль за щирістю відносно абсолютний
      і топить «сироти» текіловий ковток

      в її самотності. а він у житі – зовні –
      іде над урвищем і смалить цигарки
      хвилястий дим і вищерблена повня
      його ненавидять напевно і таким



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    62. - - - - -
      ніч віддаляється в чорній сутані



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    63. росте трава
      росте трава трава співає гімни
      пливе земля в черемхових дощах
      весна прийшла роздатися усім нам –
      від Бога до найменшого хруща

      зітхає сон аби трава не спала
      гуде у цвіті вишколений жук
      і зріє мед в небесному граалі –
      простити нам за здрібнену межу



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    64. сліпий дощ
      як дощова краплина плину я плину плину
      перетікаю межі там де зійшлося клином
      змилуйся ані руш
      небо темніє синьо вирва у серцевині
      сходяться трясовини
      хто сказав що повинні
      і не жона й не муж

      в передсвітанні світу вітер вологий вітер
      сміє зухвало сміти бути несамовитим
      мяко тремтить імла
      сон_це у верховітті сходить гарячим квітом
      золотом шкіру шито
      плутано свідчить літо
      поки згорить до тла



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    65. а дощ іде
      а дощ іде
      меланхолійний смуток
      тамує пафос лоск і суєту
      ми нині є і нам ще доти бути
      допоки Він мовчить між нами тут

      а дощ іде
      ростуть дерева діти
      і світ як світ а завтра інший світ
      чого нам ще від Господа хотіти
      в дорозі не до ближнього а від



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    66. міжсезонна переоцінка цінностей
      покинь цей лист - порви і не вникай
      у міжсезонні спогади в опалі
      герої гри – смішні й недосконалі
      ще й пилюгою давності припали
      вони тепер товар без цінника

      переоцінка цінностей як ціль
      не комплексуй лови свою удачу
      а ну її кисневу недостачу
      тобі її суспільство не пробачить
      точніше не суспільство тільки ці

      та як їх там – ревнителі чеснот
      з липким начинням всюдисущих бестій
      готові доброзичити за безцінь
      озвучуючи «як таке!» і «де ж це!»
      мов сенсаційно ексклюзивний лот




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    67. вам це не снилось
      він говорив говорив говорив говорив
      тріскали вбиті наявні уявні дзеркала
      зорі панічно урозсип з-під ніг утікали
      він говорив ніби камінь котився з гори

      важко на плечі сідали птахами слова
      перетискаючи горло оливним пагінням
      їхні контексти глушили реальність як гімни
      вам це не снилося
      це і не снилося вам

      це відбувалося поряд за димленим склом
      поряд із нею стояли і ви недолуго
      їй не були ні коханим ні братом ні другом
      дуже ймовірно насправді вас там не було



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    68. березовий дощ
      здригнуться небеса і вихолоне тиша
      і серце мов дудук заплаче під дощем
      під вицвілим дощем протяжно безутішно
      бо хата з лободи зруйнована ущент

      ти навіть і не мрій мене переконати
      що латаний вітряк негоду прожене
      по бересту щоки біжить сльоза брунатна
      і світиться у ній безчасся крижане



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    69. дерево
      стояло дерево чудне над темним яром
      весна зійшла в його верхах зелено яро
      а низ карлючився зітхав дубів незрячо
      і безпорадно розчепірював гілляччя

      в навпіл розколеній душі зоря вечірня
      медові стрітенські свічки світила вірно
      і десь в одній із половин тремтіло слово
      і розлітались вусібіч голодні сови



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    70. дрейфуючи римами
      заримувати синю самоту
      у сонячно-криваве надвечір'я –
      воздáлося(не кожному)за віру
      в ілюзії -

      тепер і саме тут

      закоркувати списаний листок
      у ритуально рятувальну пляшку
      якій на суші неймовірно важко
      і кинути у море літ на сто

      її знайде бувалий китобій
      зітре із неї водорості й піну
      і звіривши різницю ватерліній
      дістане вміст і відішле тобі



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    71. **
      весна проснулася прозоро-вечорова.
      ще пахли проліски і сяяв первоцвіт.
      і відквітали.
      виточивши крові з беріз,
      тинявся лабіринтом ситий світ.

      котився звук розстроєним роялем,
      потерті клавіші врізалися в імлу.
      а скаламучена весна несла зів'ялі,
      бліді у місячному сяйві, штучні кали.
      весна здавалась витканою з лун.



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    72. класичний дефолт
      по тілах пустивши кігті
      в'ється дикий плющ
      поглинаючи по крихті
      шлейфи наших душ

      незабаром добереться
      і до їхніх кас
      де у довгій картотеці
      ні мене ні вас

      а касиром нині - місяць
      хитрий скурвий син
      на відсотки з компромісів
      все життя висить

      не здере із нас багато
      рідне шапіто
      за нічне шалене паті
      і за суп з котом.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    73. колискова негаснучих свіч
      дуже тонко скрипка грає
      пурхає смичок
      мерехтить на небокраї
      тисяча свічок

      коливається у світлі
      їхньому жура
      там учора мальви квітли
      але сон зорав

      надрімалися наснились
      спалені хати
      дідько землю брав на вила
      із вогнем ходив

      малювали вуглем німби
      янголи в людей
      і просили крихту хліба -
      не було ніде

      забувалося наймення
      рідного села
      коли Матінка у жмені
      до небес несла




      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    74. весна!
      діставайте парасолі! -
      сніг відкланявся, поволі
      йде до нас тепло.

      розморожуються душі,
      оживає риба в суші -
      тут зимі й облом.

      це гряде весняний фатум,
      щоб зійшло води багато
      з мертвої пори.

      дні - руді, веснянкуваті...
      де б то ще понабирати
      безтурботних рим?



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    75. пробудження
      соком наливаються дерева,
      при надії бронзові бруньки.
      ходить лісом ніжна королева,
      досі не пошлюблена ніким.

      коси розвіваються серпанком,
      у веселці глибшає блакить...
      в тінь бентежно спурхує вільшанка -
      ліс дрімає, хоч давно не спить.

      німоту пильнує білий вирій,
      норовиться дотику пера.
      королева розливає миро,
      розсипає проліски – пора.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    76. колискова для самотніх сновидінь
      ловити вогники в імлі передвечірній
      ліпити місяць хухати на тінь
      пекти на вугликах великий срібний пірник-
      приманку для самотніх сновидінь

      вони здичавілі давно тут не бували
      де надто затишно і грає клавесин
      і пахне свіжістю плющем обвита зала
      коли зірки вертаються із балу
      із келихами повними роси



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    77. весна весна

      із білих рим до безтурботних весен
      несе мала бджола медовий сон
      і пропадає крижана агресія
      і по двору гасає жвавий песик
      гавчанням розганяючи ворон

      у голубінь у простір голубиний
      вологий туркіт шле м'яка земля
      і розминає кіт затерплу спину
      і крапотить із даху безупинно
      і виглядає небо журавля



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    78. відображення у весні
      весна зайшла веселкою у дім
      розколисала гойдалку до стелі
      ми летимо змальовані пастеллю
      із філігранних фресок ботічеллі
      невиспані щасливі й молоді

      відлуння ночі гасне у кутках
      отямлює зоря застиглий простір
      і нам летиться сонячно і просто
      бо наші лиця ранок перепостив
      а потім із проміння їх зіткав



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    79. гра у мовчання
      шепіт чекання мені забиває дух
      маятник міряє я за тобою йду
      наче у танці змію заклинач веде
      можеш бажати – сьогодні це твій едем

      манна по маківку - млосна в'язка мана
      ти мене справжню в чужинній мені минав
      інтуїтивно вчуваючи як пливе
      час до сполучених нами артерій-вен

      чорно-червона на лінії серця кров
      надто сліпуче від неї у слів тавро
      татуюванням лягає на шкіру дня
      наше мовчання – лукаве благе ягня



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    80. відзимки
      сьогодні прокидалася весна
      потягувала плавно сонне тіло
      мов ящірка на сонці млосно гріла
      зелену шкіру

      чорна і масна
      земля лягала в довгі ручаї
      які ставали простором довкола
      і оживало виоране поле
      з холодних алебастрових руїн

      між скибами дзвенів торішній сміх
      а сніг облазив клоччям і безсило
      від злості ник - тепло його бісило
      але нічого вдіяти не міг.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    81. the show must go on
      до зустрічі залишилася ніч
      і мокрий сніг який розтане вранці
      на першій найбезсоннійшій зі станцій
      перетину вагань і протиріч

      коли раптово вирветься гудок
      автівки розрізаючої сутінь
      відсутність віддзеркалиться по суті
      лиш в метеочутливості пліток

      і знов лічильник тенькне у воді
      щоденністю розписаній химерно
      і нас зустріне радісно гримерна –
      не так давно забутий рідний дім



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    82. народження весни
      крига рушила - льодохід
      вниз по вигинах рік і рук
      ми не чуємо (ми глухі)
      як здирає весна кору

      ми не бачимо крізь росу
      як бубнявіє тепла ніч
      як світанки зі сну несуть
      білі обриси наших пліч

      ми не знаємо - тільки мить
      володіє знанням у нас
      час минає і час летить
      анемонами пахне час



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    83. міраж
      за вітражами пелюстків пяти бузкових
      в пісках постелі
      оаза тіл пускає пагони зі скову –
      міраж пустеля
      на прузі випитих небес – вузька коронка
      розмитих тіней
      і обривається дочасно там де тонко
      в душеплетінні



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    84. казка про серце
      весняне серце – льодове німує в комі
      воно належало тобі тепер нікому
      його понівечив зі зла хтось крейзанутий
      бо за відсутності ребра не міг заснути

      ото між мотлохом зими знайшла до речі
      коли студила до вікна чоло хуртеча
      крилом подібне знала я весняне серце
      але тамте було живим а це – не б’ється

      пульсує аура слабка і аритмічна:
      сплелися лютого снага зневіра січня
      і вириваються слова і вити хочуть
      та серцю маряться не сни – грудневі ночі

      весняне серце заберу в далекий вирій
      і лікуватиму теплом його зневіру
      опам’ятається колись без ран-порізів
      якраз тоді зітче пітьма вечір*я сизе

      я розкажу про небеса де зорі світять
      щоб не тривожили весну нічні жахіття
      і ти заслухаєшся теж і безголосо
      перемотати час назад мене попросиш



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    85. весна
      світло падає на стежку
      що біжить порожнім полем
      до зеленого порогу -
      там прощається зима

      тліють білі головешки
      за магічним вічним колом
      де ніхто не судить строго
      за минуле та обман

      де весна там і похмілля -
      простір дихає чуттєво
      і притягує до себе
      обіцянкою небес

      у адамовому гіллі
      сіє сонце ніжна єва
      щоб зібрати поміж ребер
      знов народжену себе




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    86. лютневе небо
      лютневе небо прокидається вдосвіта
      гріє воду в широкій мидниці
      і чекає коли розвидниться
      лютневе небо - з великим досвідом

      лютневе небо довго помалу миється
      і розчісує пасма заспані
      небо хворе теплом і ласкою -
      здавна чує як пахнуть бузкові китиці

      та не довіку небу лютим лишатися
      щойно скрикне у жмені жайворон –
      розвесниться високим явором
      для лошиці з чужими трьома лошатами



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    87. твоя весна
      битися битись чолом до стіни
      гучно горлати лякаючи сни -
      досі про них ти не чув і не знав
      мабуть весна

      гризтися згризти простий олівець
      ним проштрикнувши півкартки сердець -
      вдача в амура твого навісна
      мабуть весна

      серед старих буркотливих руїн
      раптом у ЖЕКу зустріти Її
      не дивина - це планета тісна
      мабуть весна



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    88. ця довга-предовга зима
      мої суглоби світяться у темряві –
      болить весна - ще довго до весни
      і тільки сни неспокоєм протремлені
      а чаклуни і ґобліни і ґремліни
      до ранку доїдають весь часник

      і знов зітхаю крізь бурульку дивлячись
      як чеше ранок свій інистий чуб
      і сиплеться не сніг а луска риб'яча
      і світ - цей арештант - завмер над дибою
      а я ж у ньому на тепло лечу



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    89. тисячу перша
      ось тобі серденько казка на ніч:
      пишеться-креслиться час незнаний
      де від порогу п’яніє почерк
      світло тріпоче

      ось тобі серденько: люлі-люлі
      чорні троянди в саду заснули
      шрами засніжені – сад зимовий
      з нами у змові

      ось тобі серденько: зірка впала
      місяць безсоння черпнув з опали
      плавають-міняться в сіті срібній
      (з)римоверліби



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    90. зимове місяцезвуччя
      а місяць сьогодні чомусь не казав не кради
      де тіні танцюючи сліпо сплітались у відчай
      він довго світив непорушно приречено свідчив
      і падали зорі у сніг і лишали сліди.

      ніхто не ішов і не ранив минання об скло
      з якого росло відображення іншого світу
      і місяць мовчав про скінченність у хмари сповиту
      аж поки мовчання до краплі у ніч не стекло

      і ми зачиняли на місяці срібні замки
      і замки хололи і гасли свічки в канделябрах
      а лет кажана знерухомлював січневі зябра
      і той задихався до ранку під льодом тонким



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    91. не сон
      ця жінка не снилась і пахла як вранішній шовк
      ясніла до уст притискала тендітні долоні
      коли ти над сонце назустріч до неї ішов
      пелюстя рожеве текло з-під її підошов
      і місяць від м'ятного вітру бентежно холонув

      ця жінка ховалась у пізню горіхову ніч
      а ти здоганяв і не міг до світанку здогнати
      а потім горів пропадав розчинявся у ній
      і шепіт її обривався в досвітній луні
      і ти прокидався в м'якій оксамитовій гаті

      ця жінка – стеблина в чужих захололих думках
      зламаєш коли засипатимеш вії снігами
      бо пісня її недоспівана - надто ламка
      ти довго у неї вслухався чи може звикав
      втім так і не звик до химер хроматичної гами



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    92. дорога крізь себе
      не бійся - тільки спробую пізнати
      чи холодно душі від краплі суму
      я витерплю коли вона знеструмить
      односторонні смуги благодаті

      не бійся - мимохідь торкнуся болю
      не боляче напотемки набосу
      і не проси але коли попросиш
      не кам’яній у замкненому колі

      не бійся - це народжується серце
      пронизуючи світлом життєдайним
      любов – найдивовижніша із таїн
      серед найнеймовірніших із версій




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    93. x x x
      до мли вікна іржаві ліхтарі
      схилили час у місяцевих німбах
      безхатньо їм і вимушено німо
      у немочі зимових негорінь

      у філігрань мережива на склі
      приречено пускаючи коріння
      вони зиму як висновок не змінять
      вони поснуть в засніженості слів

      і світ завією летітиме у нав
      хапаючи скупе північне сяйво
      і щось раптово виявиться зайвим
      на тлі перегорілого вікна



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    94. ****
      мені тебе накаркав дід Макар –
      він пас телят і римував потроху:
      коли його не діставали блохи,
      пучок вітрів у каламар макав.

      лишаючи неторканим папір,
      виводив у повітрі дивні знаки
      і посипав земну долівку маком.

      от хочеш - вір. а хочеш, то й не вір...

      з мачинки, що прибилася до ніг
      і видала напівпритомне слово,
      навіялася макова полова.
      ...інакше ти з’явитися не міг.



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    95. постсвяткове
      топився сніг - ото й було по святах
      каріатиди прали рушники
      і пліткували: хто кого засватав
      і - з ким крутити як нема із ким

      ще від Романа квасили атланти
      балкони падали хитались ліхтарі
      а на карнизі бутафорний Санта
      від хвилювання час-від-часу прів

      топився сніг і капало із даху
      за коміри місцевих пияків
      у дворику сушились мокрі лахи
      а в брамі розпивалося по пів

      топився сніг місилося болото
      невиспаних обгиджених канав
      і місто позіхало чорним ротом
      де січень без похмільного конав



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    96. *******
      всю довгу ніч мело мело мело
      і біла шкіра злазила з небес
      а ранок розливав тонке мерло
      і спав під снігом баскервільський пес

      в пахучій хвої починався час
      і ялинкові ангели з фольги
      просили кілька днів у Сіяча
      аби простив задавнені борги

      і сонно дихав сіном теплий дах
      і ми дрібними рибами були
      коли бриніла перша коляда
      над світом для любові замалим



      Коментарі (43)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    97. зима-не-зима
      не просто змирилися, більше - дружимо,
      щодня споживаєм желе зі слів.
      чомусь і зима цьогоріч напружена -
      гуде і гуде на січневім кужелі
      затертої нами до дір землі.

      та що вимагати у двох зациклених,
      яким паралельно куди іти
      своїм до відрази типовим сиквелом,
      де навіть субтитри цинічно цикають,
      впадаючи в ступор. та менше з тим,

      коли достигають дощами сутінки,
      і мариться сніжний старий завіт,
      питає сумління: кого ми судимо
      із псевдоамбітними камасутрами
      в його непросвітленій голові.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    98. нічний етюд
      байдуже темряві спить собі втомлена
      втоплена в сум передмість
      сни до осель гоготять через комини
      з лиць проганяючи злість.

      криває вулиця, перечіпається
      кидає тіні у бік
      хто там сопе в нерухомості заячій
      весь зацерований вік?

      миша з діри подивовано дивиться
      нюшачи тиші п'яту
      привид з пивниці виходить на милицях
      весь у фамільних тату.

      дихають стіни і балки потріскують
      булькає-бродить вино
      ситий тарган заховався під мискою
      щоб не попастися знов.

      північ - годинник відкрився поламаний
      маятник місяцем став
      виліз на небо й висить голограмою
      тихо рахує до ста.





      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    99. місто стрижених левів
      змішані хвилі - захоплення і відрази:
      фауна льоху, і флора, яка ще є.
      тільки хотілося справжнього, а не стразів.
      щоби не втратити лева серед гієн.

      камінь без каменя, менше сміття, бруківки.
      ніби вертається, тільки у же не те.
      де ти, Професорська? « тут я», - це Кастелівка
      в шоці намацує більма нових антен.

      стільки шансону душі - досхочу напийся,
      рідні фасади співають нові пісні.
      цмулять пивце зашпакльовані леви лисі,
      стрижені гриви виходять з кошмарних снів.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    100. танець маленьких чортенят
      ніч новорічна -
      звідниця вічна
      радісна чорна вдова

      гляне у вічі
      блиску позичить
      щоб не журилося вам

      в келих – цикуту
      снігом закрутить
      випустить воду із вен

      серце розкуте
      бризками рути
      в море вогнів попливе



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    101. новорічне
      хотілося щастя бажалось тепла
      і запаху свіжої глиці,
      та хтось під ялинку дракона підклав.
      таке й уві сні не присниться.

      гарикнув дракон і вогонь запалав
      із пащі: « ану наливайте!»
      у воїв добра не знайшлося булав,
      пожежа гасилася спрайтом.

      а потім драконище-три-голови
      відригував чергою тости,
      іван-побиван анекдоти травив
      і мірявся з бетменом ростом.

      коли аватари злітали в астрал
      по ще одну пляшку та сало,
      у втомленій пам'яті стався провал.
      та свідки мені розказали,

      як п'яні де-ментори в будку тягли
      невинного пітера пена,
      бо мало штрафного сусіду налив
      у видерту з «м'ясом» антену.

      уривчасті проблиски світла у млі...
      пригадую рух у майбутнє...
      здається, я тільки на хвильку зомлів,
      коли хтось погладив по кутніх.

      в’їжджаю – замурзаний антимазай
      у заячій шапці- вушанці
      горлає: « очухався, хлопці,
      банзай.
      з новим тебе роком, заспанцю!



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    102. снігу і солодощів!
      по ниточці спускається зима
      зі стриху зацукрованих страхів
      у срібному флаконі – сулема
      в очах – протермінований стрихнін

      стривожено дзвенить тотемне скло
      розсиплеться от-от і буде сніг
      він цьогоріч стількох ще не сколов
      а багатьох осінніх не вберіг

      по черепиці котить черепи
      солодкий сон у сніжний геловін
      якби ж то спав але на жаль не спить
      найбільш абсурдний жах у голові



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    103. ніч коляди

      найдовша ніч у році. кава-ніч,
      що пахне снігом. рідкісна лаваца.
      і ми в дорозі - пульс жене 120.
      коту не спиться, виється собаці.
      і сходить місяць в овидах облич.

      просвітлений найвидиміший час
      для тайн, що врівноважують безсоння:
      коли росте дитя, біліють скроні,
      коли міліють штучні рубікони
      перед життям, що вірує у нас.



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    104. свято наближається
      затягаємо паски, дістаємо сани
      і плануєм Новий Рік з олів'є так само.

      тільки дехто нагорі поміняв канали –
      робить вигляд, що внизу жити краще стало.
      відмочив стару мітлу в братньому сортирі
      і мете во благо цін за огризок сиру -
      все для щастя сірих мас. чорною ціною.

      мертві ідоли встають після перепою:
      ми до вас в московський час, дєдушкі морози!
      по носах впізнали нас, замовляли дозу?
      допоможемо братам подолати кризу,
      подарунки - у мішку « харківські сюрпризи»...

      неугодний Миколай з Києва на захід
      повертається назад втомленим казахом.
      він для краплених «еліт» - атехнологічний,
      ну не може дід мороз канути навічно!
      хто ж колись в країні С чув про Миколая?..

      найсумніше, що народ, в більшості, ковтає.
      хто її розкуштував, здайте по-секрету,
      ну яка на смак вона, дармова канхвєта?



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    105. забута мелодія для губної гармоніки
      падають білі сніжинки лапатими патами
      партію в шахи задумала хитра зима
      ми під її переконливо теплими латами
      знов почуваємось дітьми брудними патлатими
      давніми тільки а декого більше нема

      щемну мелодію грає захрипла гармоніка
      добре забуті мотиви мотають сльозу
      нашої спільної рідно-безрідної хроніки
      ми засвітились як свеми і кодаки-коніки
      їде смітярка - це нас у майбутнє везуть



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    106. казка про мир
      розкажи мені на ніч казку
      про лялькову смішну війну
      у якій не буває жаско
      коли віру цинізм хитнув

      у казках не буває гірко
      ні від меду ні від смоли
      і не ліплять нікому бірки
      а як ліплять то не болить

      розкажи мені на ніч казку
      про щасливий ляльковий мир
      там не знає ніхто поразки
      надто – горді такі як ми



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    107. новорічні бенгальські вогні

      канатний скрип не дихає димар
      на дно морів спускається зима
      і кораблі навиворітголів
      зникають в алебастровій землі

      у кучугурах сьомого життя
      вони до наших снів давно летять
      та долетіти годі їм усім
      і витікає з трюмів білий сік

      не буде форте більше не питай
      куди дрейфує наш індокитай
      оливковою шкірою обліз
      з його гевей муляжний парадиз.



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    108. ////V////
      почати з осені, останнім журавлем
      відправити вагання - крапка. ну ж бо.
      одне малесеньке ціаністе «але»,
      воно не боляче, воно лише ледь-ледь...

      на брудершафт навиворіт - за дружбу!

      не торгувалася, і випила до дна,
      і вірила - зима не за горами.
      і ти сподівано мене не здоганяв.
      тоді щокою притулилась тінь до дня,
      аби відчути, як маскує шрами.

      ще не надихалась присутністю зими,
      ще тільки білим світ благословлявся,
      а ти прийшов до вічності за мить
      і витяг ніч з порожньої суми,
      щоби душа скотилася по пласі.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    109. вірш для тебе
      я не писатиму тобі палких присвят
      в яких піаряться гламурні охи-ахи
      навіщо нам без племені та даху
      тупий безперспективний маскарад

      ти вір у те про що тобі кажу
      замовчане вкради до серця пазлом
      між нами – світло а не біла заздрість
      і для інтриги трішки куражу

      я не писатиму тобі – німі слова
      ми відчуваємо безслівно і безмежно
      на рівні алогічних узалежнень
      у паралельних вимірах тривань



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    110. """""""
      довго не можна дивитися тоншає скло
      час до зими відвернутися доки не пізно
      пізно крізь нього збирається память на тризну
      память про тебе іще не отруєна злом

      будуть гуртом городити пристінки глухі
      сріблом і злотом латати пошрамлені стіни
      ти не хвилюйся вони мене повністю змінять
      я не дивлюся за скло ну хіба мимохідь



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    111. **
      багряна борозна – зорали небо
      на вітер-часовій
      минає осінь
      впокоєна земля гортає требник
      передзимового
      хрипоголосся

      за смітником невиспані ворони
      вишукують
      бодай ласкаве слово
      а у повітрі
      зимно й монотонно
      гойдається
      голодна колискова



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    112. яким би чоловіком я була
      несправедливо: їм - чоловікам -
      живеться надто легко (як на мене).
      родись я чоловіком, тобто меном,
      ото була б така, така...
      яка?

      яким би чоловіком я була?
      була б, напевно, смішно уявити,
      старим холостяком і сибаритом
      із примхами, красивим, франтовитим.
      та ні, я не носитиму халат
      із шовку батик –
      не люблю халати!

      а може, навпаки, сором’язливим
      господарем, що яблука і сливи
      вирощує і кримінальним чтивом
      приперчує одноманітну ніч?
      ну не моє - дешеві детективи,
      багато часу на пусте піде.

      шанованим чиновником – ага!
      престиж-авто, коханка, гроші, друзі...
      жона – (на вибір)«доїть» або «грузить"
      хто-з ким-для чого-звідки-що-і-де?
      о мамма міа!( мамцю дорога)

      чи батяром - яскравим райським пташком?
      щоніч гулянки, п'янки... –
      надто важко
      не здатися спокусам, ну і, звісно,
      спинитися коли не надто пізно.

      . . . . .

      і не хотілося б тираном, ні рабом.
      або...або...або...або...або...або...

      . . . . .

      ех - буду жінкою,
      її життя,
      нехай з неідеальним антуражем,
      але не брухт і не давкий глевтяк,
      і на добрячий шмат небес заважить.


      і щастя не у виборі пиття -
      важливо з ким,
      і щоб повнометражно.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    113. ***
      гріх тужити за літом. кидаю .
      кров перелита у жили осінню.
      бреше золото, я – невидима,
      не мироточить сльоза на розтині.

      літо – латка. уста запечені
      перегірчать гіркоту калинову,
      як не били б на сполох речення,
      не розімкнуться - слова заклинило.

      тільки усміх злетить до вирію,
      затріпотівши крилом розпачливо.
      осінь яму для літа вирила,
      але його вже давно не бачили.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    114. спи
      а сніги у полі пелехаті,
      спи
      заколише сон зірки у хаті.
      спи
      замете осмути і тривоги.
      спи
      за добро помолиться до Бога,
      спи
      за усіх - і знаних і незнаних.
      спи
      васильки торкне за образами,
      спи
      рушникам розпутає торочки,
      спи
      позіхне, умоститься в куточку.
      спи
      не прогнати сон з тієї печі,
      спи
      де тепло нахукала малеча.
      спи



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    115. фантазіїї на шоколадну тему
      я памятник собі замовлю, з чоколяди,
      на білий постамент бісквітного коржа.
      ти явишся, такий весь в образі де Сада,
      голодний і страшний від надміру бажань.

      почнеш із голови – оближешся нахабно,
      і білий шоколад надсадно захрумтить.
      це ж ніжні льоки-блонд, їх треба їсти зґрабно -
      не патики гризеш і не стальні дроти.

      о, руки не чіпай, невже ще не наївся...
      каблучку залиши із правої руки -
      у ній желейний страз!..от ненажера бісів,
      скажи мені, за що люблю тебе таким?

      ну, як тобі шедевр, не знудило, де Саде?
      я знаю, що смачна в бікіні із нуги.
      та доїдай, не злюсь, нема з тобою ради...
      і зуби забери зі справжньої ноги.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    116. не сніг, а сміх.
      з листопаду в грудень
      перейшов маруда -
      несміливий сніг.
      притрусив огуддя,
      і казали люди:
      «то не сніг, а сміх»
      і заплакав гірко
      перший сніг, із гірки
      повтікав нараз.
      то ж даремно санки
      із самого ранку
      готував Михась.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    117. до весни
      по падолисту смерть і пародисту,
      бо так розпорядилися ПееМ.
      щоб у чужі вірші не думав лізти
      і не препарував двозначних тем.

      а то пародії в інет клепає здуру.
      нехай дістане корисний урок:
      смерть пародисту! геть клавіатуру!
      і ручку геть, і гусяче перо...

      по падолисту згинуть пародисти -
      у ліриці зав’язнуть накінець.
      та хтось тихенько до весни під листям
      гостритиме старенький олівець.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    118. про пам'ятники...
      я пам'ятник собі перетягнув зі скверу.
      стояв одним – один, як символічний перст
      на п’єдесталі днів доби СРСРу.
      такий важезний, жах. та я давно допер,

      що золото у нім, а може й діаманти -
      чому б йому іще сіріти дотепер?
      і якось уночі під гордий бій курантів,
      аби не чув ніхто, бігом додому спер.

      про всяк - а мо’ колись настане світла днина,
      підніметься рука на «непорочну» тлінь.
      і скарб моїм очам розкриється предивний.
      я скину капелюх і видихну: «амінь».



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    119. сезонне
      листопад - напитися й топитися
      у вині.
      від душі - з рогами і копитами -
      не мені.

      листопад - напитися й топитися
      як торік.
      у вино рогами і копитами -
      тільки брик.

      листопад - напитися й топитися...
      дубль три:
      в повний ріст - рогами і копитами
      догори.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    120. - - -
      і міжсезоння дихає в потилицю
      і так єлейно по-сусідськи щириться
      як ніжний кат.

      правує холод лютою гостиною
      чужі тополі завжди будуть винними
      у невістках.

      круки летять вечеря не упорана
      і тне коса від неба аж до коренів.
      весільний сніг

      марудно-важко наче доля міситься.
      і потерча з обсмиканими кісками
      прийде у сні.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    121. про зимові листи
      хрускає під колесами
      ця зима
      чорний квадрат закреслила
      і нема
      в неї ні грама совісті
      ні тепла
      чітко заадресована
      біла мла
      почерком рівновпевненим
      безнадій
      лист без права повернення
      певно твій



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    122. нарешті
      нарешті дерева затихнуть
      під гаснучу свічку костельну
      читатимуть на ніч Ремарка
      і кашлятимуть
      під ранок

      здиратиме вимерзлі віхті
      із воза невиспаний стельмах
      і через вузесенькі шпарки
      і через розколини
      дранок небесних

      у сонному вихрі
      полинуть пір’їни
      застелять
      забілять
      осінню примарність
      і тугу дерев безпорадних



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    123. позачасове
      думай про мене ночами безсонними
      клич мене іменем клич
      хай роздирають убивчими сонмами
      гострі фантазії ніч

      я тобі снитимусь важко прокинешся
      і не згадаєш мене
      довго тягтиметься час пуповиною
      перегримується днем

      сонце пектиме кармінною близною
      з лівого краю небес
      ми не захочемо надто приблизними
      щоб залишатися без

      безперспективні взаємоприречені
      зріднені кров'ю омел
      будем скидати закреслені речення
      на неіснуючий мейл



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    124. білий гольфстрім
      не ловляться зорі - криницю засипали снігом
      твої рукавиці загрубі щоб чути ясу
      та срібне чекання в зіницях ніяк не застигне
      із сьомого неба душі обривається крига
      тебе наче айсберг армовані риби несуть

      глибока вода у глибоких зимових заметах
      січневі русалки збирають із мушель слова
      і світять свічки і ховаються тіні в портрети
      а ти починаєш нове полотно - устотретє
      і сипле сніжинками ніч у відкритий приват



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    125. ,,,,,
      осінь іде із міста - ставна, худа, висока.
      фільцовий капелюшок гостре перо згубив.
      сонячними вужами вибились пишні льоки.
      з ними така морока, здихалася б, якби

      мури не потемніли, небо в дощах не мокло,
      теплий пилок засмаги повністю не обліз.
      і шовкопряд на вежі не загорнувся в кокон.
      сиплеться тихо листя з вилинялих валіз.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    126. ***
      за листопадом біль перемовчи.
      твої сліди кривавіють у сні
      і не встигають за моїм звиканням.
      а я – сльота, яка щодня чеканить
      в прощальних мантрах лунні голосні.
      замри луною, маревом нічним.

      не пропече ні небо, ні плече
      безгучна і непрошена сльоза.
      немов яса, розгублена і рання,
      краплина світового океану
      у серце перепроситься назад,
      замрівши мить у неводі очей.

      забудь той сон, до нього – ані руш,
      ще не зітліло, ще не замело.
      там пошепки завія танці водить
      під білий мікс улюблених мелодій
      зими, що перетравлює пилок
      із наших теплих легковірних душ.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    127. ххххх
      довгі пальці втомленого вечора
      денний пил підпалюють до обрію -
      чи були ви, люди добрі, гречними,
      чи були ви, люди добрі, добрими?

      довгі пальці втомленого вечора
      наливають кров у чашу істини -
      а хто-хто під шкурами овечими
      вовчі ікла непомітно виставив?

      довгі пальці втомленого вечора
      хряскають суглобами і зв'язками -
      ось і той, хто слинно заперечував
      зловживання ангельською маскою.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    128. у тридев’ятому ...
      жили-були...щоб видивлятись віч-на-віч
      як жар мінливий затікає до облич
      як в сяйво місячне заходять голоси
      а місяць стукав у шибки мов блудний син

      не бракувало ані їжі ні питва...
      і тасувалося докупи сорок вад
      і сорок пристрастей плодило півтони
      і ніч ніхто від їхніх жал не боронив

      по бороді старого дуба у дворі
      стікали придихи стрімкі молочних рік
      і слалась позолоть тонка по буряну
      де щезник-місяць перед півнями заснув



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    129. без розділових знаків
      у глибину вогню правічного
      втекти від болю
      коли життя зарані мічене
      а правда гола
      коли заказано і мріяти
      назад вертати
      опише колами потрійними
      щербатий фатум
      і не тримай не говори мені
      бо я - залізна
      не називай уголос імені
      занадто пізно



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    130. з осінніх снив
      гуляє осінь вечорами,
      шукає щастя по дворах.
      гризе рамено мідна рама,
      в яку оправити пора
      відретушовані берези
      охристим вітром, осокір
      в іржвій млі, довготелесий,
      косим дощам наперекір
      неопалимі крила кленів.
      і - неприкаяну сосну,
      одним одну, як сон, зелену,
      що сніг несе твоєму сну.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    131. беззвуччя
      в іржавому листі не грає етюди скрипаль.
      безмісячна ніч одержимо шукає наосліп
      зернину любові, в реліктове літо пророслу.
      тобі її жаль? і мені його інколи жаль.

      затягне морозами душі зимова петля.
      і скрипка засне, і прокинеться в іншому світі,
      де навіть зацькована тиша захоче завити,
      і листя дощем припаде до руки скрипаля.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    132. В пізньому листопаді
      В чаші з глухої сталі
      Перебродили вина,
      Тінь твою оплітали
      Пристрасно, павутинно.

      Кров твоя чула пастку,
      Купчилася у гроні
      Винно-густої масті,
      Переростала схрони.

      Перевертала цебра
      Палом земного трунку,
      Гупала поміж ребер
      В гонги латунні лунко.

      Та на шляхи полинні
      Млиста роса опала,
      Голос пітьми долинув
      Крізь вогняні опали.

      Сонце зійшло з металу.
      Ранок іржаво зрадив.
      Серце роменом стало
      В пізньому листопаді.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    133. #####
      Досі
      осінь звикає ходити в пальто.
      Дивне авто, у якому ніхто,
      возить червону фарбу.
      Барбі
      з кошиком яблук і листям беріз
      вітру із піснею напереріз
      перебіжить дорогу.
      Блоги
      жовто-гарячими стрічками тем
      гучно кричатимуть про ДТП
      на переході в зИму.
      Зримо
      вибризне фарба на сірий асфальт
      краплями фраз і повторами пальт
      в кожній знайомій фразі.
      Разом
      осінь і барбі під руку з дощем
      сядуть в авто із пап’є і маше,
      буре від рим і втоми.
      Кома,
      пчихне мотор, і покотиться час
      зношеним колесом від глядача.
      Бампер причеплять потім.
      ___
      З плоті,
      звісно, і крові фантомний ніхто
      на ніч усім почитає Годо.
      Чи Гадамера.
      Всоте.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    134. ****
      приворожи мене, я – ніч.
      приворожи, мольфаре снів.
      у сні, як марево, приклич,
      розсип мене на полотні

      збирай мене при світлі зір,
      мов крихти опійних спокус.
      але не вір мені, не вір –
      я тільки сон, я тільки снюсь.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    135. *****
      вдертись до тебе непрошеною зимою,
      вчасно знечуливши садна, які кровлять
      після безглуздих занадто цинічних воєн,
      що залишили у шкірі голки проклять.

      «знаєш,- сказати, маскуючи прірву йодом, -
      досить шукати дива на сухому пні -
      жоден із нас не змінився ані на йоту,
      треба нарешті віддати належне «ні».

      вибрати дві абсолютно криві дороги,
      лиш би від полюсу звички урізнобіч.
      щоб не чіпляти своїх ярликів на когось
      і не мовчати, байдужими, віч-на віч.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    136. ¤¤¤
      вона просто любить, маскуючи сум під утому.
      про це говорити не прийнято в певному колі,
      в її тимчасовому...піде, зронивши «доволі» -
      себе переконує завжди невдало у цьому.

      нікуди не піде, воно, наче плющ, тимчасове,
      давно запустило в аорту постійну отруту:
      не так і кохає, не так і смертельно, по суті,
      раз-два і забути, здмухнувши кришталики солі.

      не сміти бездумно кохати і винятків жодних,
      така її правда ( чи кривда) неписана гола.
      а коло стискається навколо срібного горла,
      як шанс пересилити звичку. ні-ні, не сьогодні...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    137. &&&
      це місце тебе не тримає, іди -
      без ноток надриву і зайвих істерик
      тебе підштовхнули відчинені двері
      кінця лабіринту серцевих судин.

      дивитись під ноги не треба – лети,
      хіба не цього ти так прагнув, хіба ти
      не чуєш, як солод цукрової вати
      латає обгризені сірі кути

      сумління. ховаєш ерзац-почуття
      чи пристрасті-горе, тепер без різниці,
      у торбу шкода~викидати~згодиться,
      як ще не потоплених зайвих котят.

      не варто - шукатимеш чорних котів
      у замкненій темній порожній кімнаті.
      і, згодом, собі доведеться сказати
      про те, в чім зізнатись ніяк не хотів.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    138. хххх
      укотре відпустити найдорожче
      у літо. залишається хандра
      опісля тяги до чергових драм.
      це довгожданний вимріяний драйв
      тебе ж адреналіном зайвим трощить.

      навчитися ховатися за скло -
      рожеве, синє, райдужно-яскраве,
      коли тобі із зали плещуть браво.
      подати кров отруєну, як страву,
      бо хто тепер ти - звір чи звіролов?

      у келих націдити каберне
      і залпом випити - не вдався фокус-покус.
      і глянути на все це ніби збоку,
      про всяк сховавши тріщину глибоку
      під помічною мантрою: «мине».



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    139. Довгий сон
      Ти, чужинцю - не мій.
      Ти, чужинцю, не смій,
      Не дивися на мене
      зухвало.
      Не спіши із коня -
      Сколе чорна стерня,
      Не тебе я так довго
      чекала.

      Ти – як він, та не він.
      Після тисячі війн
      Не впізнати з лиця,
      загубила.
      Тільки сон, тільки тінь.
      Лиш прошу, не покинь,
      Прокидатись без тебе –
      несила.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    140. ***
      де ти гукав – там сніг і лід,
      а за туманами на дні
      уривки зим, уламки літ -
      одні і ті ж, і ті – одні.

      де я чекала – тільки сни
      плющем довкола суєти.
      і до знетямлення тісний
      хронічний сон, в якому – ти.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    141. ну ось
      і ось ти заходиш і ось ти:
      ні сліду вчорашньої злості
      ні сліду ні диму ні чаду

      і голос не їжиться ніби
      голками натикує німби
      зухвалої чорної зради

      на роликах усмішка їде
      ковтаючи залишки їді
      і погляд привітний не коле

      сховалися іскри до часу
      такий ти погодься не часто
      ну золото просто ну золо...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    142. ***
      лунко і порожньо.
      зоряне борошно
      мелеться
      сіється
      з решета місяця
      сиплеться
      віється
      мряку під віями
      тихо висушує
      суму окрушини
      сяйвом осліплює
      пам’яті ліплення
      спокоєм зрівнює.
      з третіми півнями
      шрамами зайдеться
      в мушлевій ладанці.

      2011 р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -