дякую!

дякую :-)

так, трохи ризикований рядок)).
і все ж ризикнула. якщо більше людей покритикує, доведеться змінити.

дякую. а фраза про вітер на Вашу думку не дисонує? :-) Збираю критичні зауваги щодо того рядка))

Тетяно, дозвольте з Вами не погодитись. Іноді персоніфікація виглядає надмірною, ф як наслідок - смішною. Тоді це не дуже добре. Ніхто не забороняє надавати предметам людських властивостей, в цьому випадку - вітер має право бути голодним. Нехай. Але є тонесенька межа, за яку поетові не варто переступати. Не знаю як хто, а я відчуваю суттєву різницю між отакими, скажімо, рядками:

ще вітер в роті ріски не тримав
і
ще вітер голод волі відчував (як варіант)
або
ще вітер дикий голод вічував (теж як варіант)

Ось такі роздуми на тему персоніфікації... Можливо, і Яну вони зацікавлять. Дякую Вам.

Любо, я не проти Ваших слів щодо надмірної персоніфікації взагалі, але у даному разі, на мій погляд, маємо поступове зростання персоніфікації природи і в кінці доростання до символізму, і переходу до суто людського. Ну самі дивіться: «тиша … не здригнеться» - «задушливо … килимам» - «вітер в роті ріски не тримав» - «сон … ріже час» - «мовчання, затруєні у слабкостей оману» - «закінчення прощення і прощання» - «пора зникання в натовпі прочан» - «пусті човни, що б’ються до плеча». Хіба тут є дисонанси? Швидше поступове наростання і перехід в іншу тему. Окрім того, мені подобається двозначність строчки про вітер: тут можна казати, що він ще не вгамував свого голоду , і можна стверджувати, що вітер ще жодної порошинки з землі не здійняв, але у тому й тому разі зрозуміло, що мова йде про його відсутність.
І двозначність у рядочку про сон і час мені теж до вподоби, адже і час, минаючи, вкорочує проміжок, що припадає на сон, і навпаки, "солдат спить, а служба йде», тобто час і сон взаємодіють у певному сенсі однаково.
Усі ми різні, і кожен бачить світ по своєму, адже, думаю, за життя Ви не раз впевнювались, що «на колір і смак товари не всяк», і ось тут, очевидно, той не частий випадок, коли мій і Ваш погляди не співпали. Але тим світ і цікавий, що кожен з нас має власне бачення.:)
Дякую за цю нагоду поспілкуватись.
З щирою повагою,
Т.Р.

Тетяно, ви озвучили моє відчуття і бачення.

дякую за допомогу. але

"ще вітер в роті ріски не тримав
і
ще вітер голод волі відчував (як варіант)
або
ще вітер дикий голод вічував (теж як варіант) "

за змістом не підходять сюди, адже в даному вірші вітер ніхто не ув'язнював і не неволив. вітер просто сито розслабився( спить можливо)і його ще не чути))

ось, поміняла. але є ще один варіант :
"а вітер ще не хвиля а шума"

дякую :-)

дякую, Любо, але в пропонованому варіанті втрачається фразеологізм і зрозумілість самої фрази.
подумаю ще над іншими варіантами.

Тетяна вже пояснила і власне і моє бачення - ця двозначність навмисна, як кому до душі, так нехай і розуміє)).
"щепахне"? мені наче не ріже.
Ну, Венеція або збірний обоаз - венеції, у кожного викликають свої асоціації, це суто індивідуально.
навіщо видаляти? - нормальний, щирий коментар, дякую за викладення власного враження від вірша!

))шсшсш)))
дяка, До :-)