ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Устимко Яна / Вірші

 *****
а озером туман туман туман
і тиша не шелесне не здригнеться
задушливо небесним килимам
а вітер – дим його іще нема
ще пахне світ оспалістю венецій

в тумані сон по краплі ріже час
в тумані літо папороттю в'яне
і гучно там і солодко хоча
ніхто не знає скільки там мовчань
затруєних у слабкостей оману

сім із мовчань – терпкі як молочай:
закінчення прощення і прощання
пора води годинників піщаних
пора зникання в натовпі прочан і
пустих човнів що б’ються до плеча

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-26 18:17:13
Переглядів сторінки твору 3432
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.05.13 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-26 18:30:55 ]
Загадково-гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-26 18:31:55 ]
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 18:57:32 ]
притишено-терпко...

ще вітер в роті ріски не тримав ))

цей рядок усміхає і тим відволікає від особливої магії вірша(починаєш думати: а де у вірша рот, і що він зазвичай споживає) Хіба що тут йдеться про Вітра Ночі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-26 19:20:05 ]
дякую :-)

так, трохи ризикований рядок)).
і все ж ризикнула. якщо більше людей покритикує, доведеться змінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 19:07:50 ]
у вірша - у вітра )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 19:56:36 ]
Мені сподобалися образи. Щось таке загадково-міфічне малюється при прочитанні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-26 20:02:05 ]
дякую. а фраза про вітер на Вашу думку не дисонує? :-) Збираю критичні зауваги щодо того рядка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-27 01:51:36 ]
Гарно, Яно. Стільки усього подумалось... У кожного свої асоціації... І про вітер, як на мене, цілком органічно. Елементи персоніфікації у поезії явище природнє. Хоча мені здалось зайвим "і" після натовпу прочан...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 07:09:36 ]
Тетяно, дозвольте з Вами не погодитись. Іноді персоніфікація виглядає надмірною, ф як наслідок - смішною. Тоді це не дуже добре. Ніхто не забороняє надавати предметам людських властивостей, в цьому випадку - вітер має право бути голодним. Нехай. Але є тонесенька межа, за яку поетові не варто переступати. Не знаю як хто, а я відчуваю суттєву різницю між отакими, скажімо, рядками:

ще вітер в роті ріски не тримав
і
ще вітер голод волі відчував (як варіант)
або
ще вітер дикий голод вічував (теж як варіант)

Ось такі роздуми на тему персоніфікації... Можливо, і Яну вони зацікавлять. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-27 15:15:01 ]
Любо, я не проти Ваших слів щодо надмірної персоніфікації взагалі, але у даному разі, на мій погляд, маємо поступове зростання персоніфікації природи і в кінці доростання до символізму, і переходу до суто людського. Ну самі дивіться: «тиша … не здригнеться» - «задушливо … килимам» - «вітер в роті ріски не тримав» - «сон … ріже час» - «мовчання, затруєні у слабкостей оману» - «закінчення прощення і прощання» - «пора зникання в натовпі прочан» - «пусті човни, що б’ються до плеча». Хіба тут є дисонанси? Швидше поступове наростання і перехід в іншу тему. Окрім того, мені подобається двозначність строчки про вітер: тут можна казати, що він ще не вгамував свого голоду , і можна стверджувати, що вітер ще жодної порошинки з землі не здійняв, але у тому й тому разі зрозуміло, що мова йде про його відсутність.
І двозначність у рядочку про сон і час мені теж до вподоби, адже і час, минаючи, вкорочує проміжок, що припадає на сон, і навпаки, "солдат спить, а служба йде», тобто час і сон взаємодіють у певному сенсі однаково.
Усі ми різні, і кожен бачить світ по своєму, адже, думаю, за життя Ви не раз впевнювались, що «на колір і смак товари не всяк», і ось тут, очевидно, той не частий випадок, коли мій і Ваш погляди не співпали. Але тим світ і цікавий, що кожен з нас має власне бачення.:)
Дякую за цю нагоду поспілкуватись.
З щирою повагою,
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 11:34:09 ]
Тетяно, ви озвучили моє відчуття і бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 12:06:27 ]
дякую за допомогу. але

"ще вітер в роті ріски не тримав
і
ще вітер голод волі відчував (як варіант)
або
ще вітер дикий голод вічував (теж як варіант) "

за змістом не підходять сюди, адже в даному вірші вітер ніхто не ув'язнював і не неволив. вітер просто сито розслабився( спить можливо)і його ще не чути))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 12:18:51 ]
ось, поміняла. але є ще один варіант :
"а вітер ще не хвиля а шума"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 11:13:46 ]
дякую :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 07:26:25 ]
Яно, може, розглянете варіант з найменшими, як на мене, втратами:

ще вітер ані рісочки не мав

Що скажете?
А я вже даю спокій собі і Вашому вітру )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 11:37:17 ]
дякую, Любо, але в пропонованому варіанті втрачається фразеологізм і зрозумілість самої фрази.
подумаю ще над іншими варіантами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 11:48:38 ]
Заворожуюче, казково... Мене найбільше шкребе
в тумані сон по краплі ріже час,
бо не розумію, хто кого ріже: чи сон, чи час?
З вітром - як на мене, то цікаво, але це особисто моя думка.
Для мене гірше
ще пахне світ оспалістю венецій,
Бо "щепахне", і Венеція аж ніяк для мене не оспала - навпаки, асоціюється з піснями і сонцем.
Видаліть, Яночко, бо загалом вірш гарний і ніжно-елегійний. Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 11:44:32 ]
Тетяна вже пояснила і власне і моє бачення - ця двозначність навмисна, як кому до душі, так нехай і розуміє)).
"щепахне"? мені наче не ріже.
Ну, Венеція або збірний обоаз - венеції, у кожного викликають свої асоціації, це суто індивідуально.
навіщо видаляти? - нормальний, щирий коментар, дякую за викладення власного враження від вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-08-27 11:58:29 ]
чарівне нашіптування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 11:45:01 ]
))шсшсш)))
дяка, До :-)