ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Дунайський код
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Розум - то облуда!
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
* 130 *
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Осінні тумани
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
* * *
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 13)
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Сарна
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я і ніч
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Катарсис
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Неконтакт. Драматична трагікомедія.
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
* * *
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 12)
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Устимко Яна / Вірші

 беззвуччя
в іржавому листі не грає етюди скрипаль.
безмісячна ніч одержимо шукає наосліп
зернину любові, в реліктове літо пророслу.
тобі її жаль? і мені його інколи жаль.

затягне морозами душі зимова петля.
і скрипка засне, і прокинеться в іншому світі,
де навіть зацькована тиша захоче завити,
і листя дощем припаде до руки скрипаля.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-27 21:19:43
Переглядів сторінки твору 6864
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.12 15:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 21:40:59 ]
реліктове літо - шикарний образ.
а в останньому рядку мені прочиталося замість "де" "і".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:48:44 ]
А там і було спочатку "і"! Гадаєте, так краще? Якщо так, то виправлю.
Дякую, Чорнява Жінко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 21:51:17 ]
здається, таки краще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:54:16 ]
Та вже змінила. Дякую! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:42:04 ]
дуже сподобалося про скрипаля, але мені важко сприйняти залізне листя... от якби опале - інша справа.))
Хотіла прокоментувати вірш ширше, але боюся, що напишу якісь дурниці - щось я сьогодні не того... )))
одним словом - сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:53:42 ]
Було опале, чорне, темне, пожовкле... Але залізне, на мій смак, якось більш безнадійно. Хоча у мене, що не день , то різний смак :-))
Вірш щойно написався, свіжий. Перегляну за день-два, цілком можливо, що похмінюю дещо.

Дякую, Оленько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:45:27 ]
а якби в "іржавому листі"?

Сподобалося, навіть дуже сподобалося.

От тільки розділові знаки.... Як на мене, або не ставити взагалі, або ставити тільки насамкінець фрази, або ставити точно за пунктуаційними нормами. Тут змішано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:58:06 ]
Дякую, пані Світлано! Дуже доречно "іржавому", гарно звучить. Але багато тут зараз віршів з "іржею" )). Якщо ж надумаюся все-таки, дозволите мені скористатися Вашою підказкою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 22:00:24 ]
тобі її жаль? і мені його інколи жаль.
кого - жаль? її? його?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 22:02:09 ]
так зернину ж :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-28 07:18:44 ]
та.. зрозуміло - зернину любові яка проросла у реліктове літо...
тоді чому жадь ЙОГО?
жаль літо реліктове що в ньому проросла зернина любові??? два питання одразу, мені воно геть не в’яжеться докупи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 22:13:22 ]
Пані Людмило, розумію, що за правилами вірш має бути максимально зрозумілим. Але інколи хочеться недомовленостей. У вірші є кілька взаємопов'язаних "його" :-)), рівно ж, як і "її" - читачу вибирати.
Дякую Вам за уважне прочитання, бажання вникнути і допомогти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 22:14:00 ]
Звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 22:51:59 ]
дуже файний вірш! настроєвий, густий і майстерний. такі вірші завжди радують око.

але в передостанньому рядочку я би не виділяла "навіть" комами. мабуть :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 23:00:20 ]
Дякую, Ніко!

Плутаюся з тими розділовими знаками. Хоч бери і купуй правопис :-)).
Тому, якщо вони тут не потрібні, без проблем - заберу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 23:14:28 ]
для вас добрий вихід - спробувати писати вірш без розд. знаків. можливо, вам буде зручніше.

як от тут, напр.: http://maysterni.com/publication.php?id=21799


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 20:06:15 ]
Дякую, Ніко, чудовий вірш. А наступний - суперський. Йду читати далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 23:31:42 ]
А ще листя тут могло б бути померклим (з-за "помер" безнадії у ньому більш ніж достатньо), але "в іржавому" - звучить милозвучніше. "Залізне"сприймається(принаймні мені)у прямому значенні, картинка не зовсім та виходить. А вірш дуже гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-28 08:51:09 ]
Спасибі, пані Тетяно! Уже змінила на "іржаве".