ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
* * *
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Свічі
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
Закриття сезону (The Doors)
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Контроверсійне – 6
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Іван Потьомкін
2026.02.09 21:09
Сарасате й "Наспіви циганські"
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Сірник і запальничка
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
Як півень
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ї́вґа горлала на третій день весілля…
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
У шаленстві любові
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
Служу Україні
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і до...
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
* * *
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
Як гетьман Богдан Микошинський зупинив набіг татарської орди в 1586 році
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Прометей
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
* * *
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Устимко Яна / Вірші

 мальви
Образ твору він слухає село а я стою навшпиньки
і спиною тулюсь до відголосу мальв
до їхніх чорних мар до вибурілих паль
таку тонку журу з них виточив скрипаль
таку печаль пустив над мальвові обжинки

а хустя на горі понадимало пір’я
він слухає і йде а я за ним за ним
його рука тонка як виснажений дим
і куриться село суглинищем рудим
і мальви мов хрести пливуть у надвечір'ї



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-11 18:27:16
Переглядів сторінки твору 4183
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.12 15:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 18:35:14 ]
Г а р н о...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 18:40:27 ]
д я к у ю ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 19:03:38 ]
супер, Яночко... Супер..! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 19:12:45 ]
дякую :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 19:13:23 ]
Дуже талановито написано.
Однак мене не полишає враження, що ви кудись поспішали.
Деякі образи не знаходять свого логічного продовження далі, не мають тяглості, зависають. Цікавий отой „Відголос мальв”, про нього можна було говорити й далі. Але ви чомусь зійшли на перелічення (я розумію, це простіше) і вмонтували в рядок оте „вигорілих паль”, якого я не розумію, яке не прочитується.
„Хустя понадимало пір’я” – це якраз та конструкція, де можна тільки здогадуватись, хто кого понадимав.
„його тонка рука як виснажений дим” – я б тут переставив місцями слова: „його рука тонка як виснажений дим”.
Гарний образ „виснаженого диму”.
„і мальви мов хрести пливуть у надвечір’ї” – красиво, але якось надто сподівано. Та й не можна сказати, що ця кінцівка виразна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 19:46:55 ]
насамперед хочу подякувати за детальний аналіз.
про відголос можна було говорити, але я чомусь про це не подумала в той момент, коли писала))
палі - це я так собі уявила пожовклі висохлі стебла). може й справді не надто поетично.
хустя.. там є ще один варіант, вітряки але я вагалася, бо образ надто поширений. хоча..
так, справді так краще. зміню.
гм. кінцівка теж мала варіанти, цей мені видався найдоречнішим.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 19:54:17 ]
гарну музику грає скрипаль вашими устами )
може, а "я стаю навшпиньки" - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:20:52 ]
дяка :-)
ні, бо я вже стою в той момент, коли він слухає))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 20:15:50 ]
Фантазійно і дивовижно так читається. Не міг не подякувати Вам за це чарівне полотно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:21:10 ]
дякую, приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:58:20 ]
Талановите, гострооке, наполегливе дівча!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 21:14:07 ]
))) дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 00:45:21 ]
"таку тонку журу з них виточив скрипаль
таку печаль пустив над мальвові обжинки" - ох, як же красиво...! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 10:23:37 ]
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 03:59:30 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 10:23:53 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 17:15:00 ]
О , Мальви!!!! Я наламаю на віночок?))))) Гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-16 18:59:35 ]
)))
для віночка вичахлі мальви навряд чи підійдуть. хіба знайти інші, які ще не зів'яли ))
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-11-25 22:31:37 ]
Чудово)))