ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Устимко Яна / Вірші

 маленька осіння рапсодія
Образ твору зібрали жито прибрали сита...
така погода що тільки й вити
виходить осінь на пізню коду
пора вмирати а вмерти шкода

тримати сонце на ноті важко
скрутила шию співоча пташка
облізло пір'я з дерев безкрилих
пливе по небі густе кропило

і кропить кропить згори щосили
а воду з пекла не посвятили
земля ржавіє злітає з осі
а в закуліссі пиячить осінь



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-08 21:12:55
Переглядів сторінки твору 2413
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.12 15:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-08 22:50:06 ]
ось він, ланцюжлк - спочатку виєш, потім п’єш )
ритм - як дощ, що йде денно і нощно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 09:40:42 ]
ага))
дяка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-08 23:38:37 ]
Добре написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 09:40:53 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 01:39:44 ]
1. зібрали жито прибрали сита... - звучить гарно, але логічного зв"язку між подіями ніякого. чи то йдеться про сита якісь, у яких жито росло?)))) 2. шкодА - тільки такий наголос є нормативним, якщо йдетья про присудкове слово. 3. кропило і густе - малосполучувані слова. твердий предмет, такий, як кропило, навряд чи може густим бути. 4. І загальне враження - кожен рядок ніби живе своїм життям, не зважаючи на сусіда. це шкодить зв"язності та цілісності тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 09:47:32 ]
1.цей рядок мав би означати таке: зібрали,обмолотили, первіяли-персіяли...)). так його розумію.
2.http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8 - словник передбачає два варіанти наголосів. крім того галичани зазвичай наголошують перший склад :-)
3. кропило - палка з китицею соломи, трави, штучного волокна, яке, як і волосся може бути рідким або густим і залежно від того кропить або подекуди великими краплями, або дрібними і густо .
4. не знаю, особисто мені все звучить цілісно. але - скільки читачів, стільки й думок.

Дякую за ретельний аналіз! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 10:09:12 ]
в принципі, перечитавши кілька разів підряд і водночас аналізуючи), зрозуміла чому воно виглядає нецілісним - тут є 7 окремих фрагментів, які мають створювати той настрій, який я хотіла передати. вони навмисне виокремлені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-10 06:25:52 ]
"а воду з пекла не посвятили" - гммм, може би якось те пекло поміняти? там скоріше смола...
Як завжди - цікавезно перечитувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 13:53:34 ]
звичайно, смола з неба було б занадто))
але й вода восени не райська.
а як пропонуєте замінити? )

дяка!