в дощові долоні теплі
заховало казку сонце
цілий день ішло назирці
за ув’язненими в дощ

розвалили стіни греблі
часоплину оборонці
і попадали у вир цей
і принцеса й принц
і дож

де ви бачили дракона -
що пильнує темну вежу
там сидить сумна принцеса
і зітхає в самоті

правлять бал нові закони
що розлізлися за межі
принців з’їла жовта преса
а теперішні – не ті

копирсається у стосах
урядових документів
перетрушує полиці
від пилюки сивий дож

не знайшов бідака й досі
стопудових аргументів
огризається і злиться
констатує: «так отож»

і сидітиме у вежі
та принцеса віки вічні
і лузатиме насіння
прищуватий принц Іван

а дракон підхопить нежить
і у липні чи у січні
перетвориться від ліні
в славнозвісний барабан