дякую.
в словнику є і коругов. правда наголос на "у"). можна змінити на корогов або поставили авторський наголоас, у нас кажуть коругОв, видно словник не знає всіх діалектів)).

чому ж ні? певний - впевнений, твердий, рішучий - суто ділове означення? невже в літературі маж бути все делікатним і нерішучим?
Гаррі, воно тут вжито саме в тій якості, а не в якості "Точно не визначений; якийсь". але, якщо викликає неоднозначне сприйняття подумаю, чим можна замінити.
останім часом залишаю деякі збіги. заміна змінює звучання.
дякую за зауваги! :-)

Цей прикметник, нмсдд, дуже далекий від тих, які можна було б вважати поетичними.
Якщо переглянути словникову статтю, то дійсно - це чудовий прикметник, який визначає як чіткі та точно визначені саме рухи та кроки (наприклад, на плацу, де муштруються солдати), так само і невизначеність (наприклад, "певна закоханість").
Поєднання цього чудового і багатогранного за визначеннями прикметника з не менш чудовим і високопоетичним іменником "крок" у мене викликало саме ті асоціації, які я висвітлив як один з читачів - власне кажучи, як один з тих, кому адресуються твори, якщо вони не створюються автором особисто для себе :)

Без жодної читацької чи будь-якої іншої претензії,
Г.С.

та згідна я, згідна змінити). але не так то просто знайти відповідний епітет - двоскладовий з наголосом на перший склад)). от сиджу і голову ламаю. може хто пікаже? :)

зрадний, скорий, истрий, згубний... мабуть "згубний". Гаррі, як Вам?

Згодом з'являться (виникнуть самі по собі) і кращі пропозиції.
Я написав би "Сосна віщує літу згубний крок".
"Сосна теплу віщує згубний крок"
Або "Сосна теплу простить останній крок".
Якщо мислити категоріями руху, то тепло (або літо) робить останній крок, після якого воно зникне, якщо не брати до уваги тепло бабиного літа, під час якого вони і повертаються, і ні.
Я не розцінюю свою пропозицію як найкращу. У цьому напрямку можна і варто працювати далі.
Сосна ж начебто віщує згубний (останній) крок - шишками, пожовклими голками, корою, яка репає, воронням, яке все частіше та частіше починає каркати-галасувати як не на дощ, то тріщки пізніше - на сніг.

Я не виключаю ймовірності того, що завітає яка-небудь поетеса і скаже, що гарно і так, як є.
І додасть, що бувають технічно досконалі вірші, але мертві.
А я т.з. "живих віршів" за своє життя дивився-передивився. Хотілось би досконалості і в красоті. Щоб вірш, фігурально висловлюючись, був мало не Афродітою Книдською в поезії :)

Без остаточних пропозицій,
Г.С.

дякую, Гаррі. але "віщує" трохи не те за задумом. подумаю, може з часом знайду кращу заміну.

Я на ньому не зациклювався :)

ага))

До...

дякую)