ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Устимко Яна / Вірші

 Рось пливе
Образ твору Рось пливе
я осонну її і не бачила
з неживої світлини сирої зими
перехоплює плав із розлогою вдачею
без порогів крутих і бурхливих стрімнин

Рось пливе −
колихається сонце під кригою
опановане сном і приходять у сні
і вишневі садки і обвітрені вигони
і лункі набучавілі хмелем пісні



Світлина Валентина Лученка

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-11 22:20:11
Переглядів сторінки твору 5186
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.12 23:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 22:36:49 ]
І спливає всіляка всячина, і їй вірша моя присвячена.

Ви, нмд, впіймали прекрасну тему і чудову риму - таку як "бачила".

Існують тексти, які є практично нічим без музики, світлин, movies, імен, звуків, акомпанементу, так само як і існують вірші, які надихають на продовження теми. Ваш, нмд, саме такий.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-11 22:37:51 ]
дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-02-11 22:39:43 ]
Ух ти, класно як ))
І як тебе ото надихають картини/фотки/малюнки? Хоча яка різниця, важливий результат.
Заколисало і мене, так що біжу мерщій спатоньки лягати ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-11 22:59:00 ]
:) часом надихають. там була не одна , а ряд світлин, дуже гарних.
на добраніч! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-11 22:59:25 ]
ой, подякувати забула, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-02-12 07:50:00 ]
таке мелодійне заколисуюче сниво... з таїною майбутнього пробудження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-12 19:39:18 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-12 08:09:08 ]
Щоб ось так про річку, треба її дуже любити - або народитися на її берегах, або жити там. Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-12 19:40:49 ]
так, дуже люблю річки, і народилася на березі, хоча не Росі, а Полтви :))

дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-02-12 09:00:15 ]
сонце під кригою...

все пливе і грає відтінками...

о Яно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-12 19:41:06 ]
дяка, о До!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-13 20:31:20 ]
Етюд, в якому плине інша Рось, а не та на якій виріс. Все одно - впізнається.
Замість плав - краще плин, замість стрімин можна - струмин або стрімнин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-13 21:28:41 ]
цей етюд - суто по світлині)). в реальності ніколи не бачила.
ой, стрімнин, там описка, дякую, що зауважили. а чому краще плин? я навмисне вжила плав, бо у віршах вже не раз вживала плин.