Автори /
Домінік Арфіст
|
Рубрики
/ ...СОНЦЕ МОЄ СЕРЦЕ...
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
я - Україна
•
листя злетіло...
•
...тече ріка...
•
вихід
•
кримська елегія
•
...коли поет...
•
Піроманія
•
анахорет
•
... я потечу...
•
...така самотність...
•
...осіннє скерцо...
•
...забери...
•
...давай присядемо...
•
...калина...
•
...той світ...
•
...ми один одному...
•
...о дерево...
•
...о моє тіло...
•
любов
•
...гиля-гиля...
•
доля
•
...не дивись...
•
...і ні кроку...
•
...роман... (концептосфера кола)...
•
...радість...
•
...повернення...
•
...страсна седмиця...
•
...нічна елегія...
•
...ти дочекайся...
•
...а десь вершини... (Пісні Арфіста)
•
...заспівай мені, сестро... (Пісні Арфіста)
•
геній місця
•
різдвяний храм
•
мої... (новорічна пісня арфіста)
•
...як би я хотів...
•
лице
•
перекладаючи...
•
під шелех тиші...
•
зимове фаду
•
привіт, Матвійку... ("Кримська еміграція")
•
не звикну...
•
не хочу...
•
о моє сонце...
•
ой війна... т у ж і н н я
•
котячими кроками...
•
шептання мої...
•
промінчик
•
дитяче видіння
•
ХОЧЕШ...
•
ДЕРЖАВА (ДЕЖА ВЮ)
•
ХТО КОМУ...
•
ВІЙНА
•
ЖАННА...
•
ДОДОМУ... (спроба повернення)
•
ЧУЖИМ ПОВІТРЯМ... (спроба повернення)
•
ВОГОНЬ АГОНІЇ...
•
УСІ МИ...
•
СПРОБА ПОВЕРНЕННЯ
•
ДОТИЧНОЮ...
•
МИ РАЗОМ...
•
НЕМАЄ МІСЦЯ.. (цикл Кримська еміграція)
•
ЧАС МЕНЕ...
•
ДЕСЬ...
•
ПОБАЧИМОСЯ...
•
РІЗДВО
•
Я ПЕРЕЙШОВ...
•
ЗРЕЧЕННЯ
•
З ПРИВОДУ БАНАЛЬНОЇ РИМИ
•
ЗГРІБАЮ...
•
ХОЛОНУ...
•
ВІД-МОВА
•
ЛІНІЇ ДОЛІ
•
ПІСЕНЬКА МУЗИ СВОЄМУ ПОЕТУ
•
ТИХОЮ ХОДОЮ...
•
З ЧУЖИХ БЕРЕГІВ
•
ДЕ Я?
•
О МОЯ...
•
ОСТАННЯ ПІСНЯ ТАКУБОКУ
•
САНСАРА
•
СПРОБА ЩАСТЯ
•
ДОРОГА ДО МОРЯ
•
ЛЕДЬ НЕБО...
•
МАМА ПОРУЧ...
•
ЛІРИЧНИЙ ДЕЛІРІЙ
•
ЕНТРОПІЯ
•
НЕЛЬОТНА ПОГОДА (цикл КИЇВСЬКИЙ СПЛІН)
•
ФАУСТ
•
МАНТРИ ЗИМИ
•
ЛХАСА (Тибетський щоденник)
•
ЄДИНИЙ ДРУЖЕ...
•
РАДІСТЬ МОЯ...
•
СЛІПА ЗИМА...
•
Я ЦЮ ЦЕРКВУ...
•
Я ЛИШ... (Івану Потьомкіну)
•
ЯК БАЧИШ - ЖИВИЙ...
•
ОСТАННЯ РОЗМОВА
•
ДОЛЯ (Розлучна пісенька)
•
ПІСЕНЬКА СОЛІСТА ЦЕРКОВНОГО ХОРУ
•
ОСІННЄ (doloroso)
•
КОРІННЯ
•
ПОЕТ
•
ЛИПЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
•
ПРОЩАННЯ З ЛІТОМ
•
ЧЕРВЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
•
ІНТЕРВАЛИ
•
ДЕРЕВА (Пісенька Адама Кадмона)
•
МИЛА
•
ВЕРЕСЕНЬ (цикл 12 МІСЯЦІВ)
•
МАРІ
•
ЖИВУ...
•
ЛЮБОВ
•
НАГОТУЮ КОЛИВА...
•
ПО ДОРОЗІ НА ФУДЗІЯМУ
•
МАМА-ВОДА
•
БОДГІСАТТВА
•
ЗЕМЛЯ
•
У ВИРІЙ (Прощальний плач Батька)
•
ЧАС ЧАТУЄ СЛІД...
•
CAPRICCIO (furioso)
•
БОГ & БОСХ
•
РІЗДВО
•
МІЙ ЗВІРИНЕЦЬ
•
В РАЙ (Паліндромне)
•
Fratello Sole Sorella Luna
•
ЛАБІРИНТ (Оскомина)
•
Я СЬОГОДНІ...
•
СИВА НІЧ...
•
ДОВЕДЕШ МЕНЕ, М О В О...
•
ЧАСИКУ-БРАТИКУ...
•
ГОЛОСІННЯ ЗА ГОРОЮ ЩЕКАВИЦЕЮ
•
БУДЬ...
•
Я В ГРУЗІЇ-ВІЗІЇ...
•
ТЕЧЕ ПРАВІЧНА МОВЛЕННЯ РІКА...
•
Я - ЯЗИЧНИЦЬКІ ЗВУКИ...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
сад у цвітінні і біла хатина
пісня і мова моя солов’їна
пісня і мова моя солов’їна
листя злетіло – з висохлої душі –
білого-білого дерева – геть у гетто…
білого-білого дерева – геть у гетто…
тече ріка буття… у забуття…
терпка вода снігів позаторішніх
терпка вода снігів позаторішніх
…я виходжу очманіло за поріг
Бог тебе від мене уберіг…
Бог тебе від мене уберіг…
я забрав із собою вітер
гір стрімчастих, степів суворих
гір стрімчастих, степів суворих
коли поет перетинає межу майстерності
відлітає з глибин і вершин – виривається з Часу –
відлітає з глибин і вершин – виривається з Часу –
усохлий кипарис – указівним перстом
іржавий цвях буття – усякого й усюди
іржавий цвях буття – усякого й усюди
небо зоряне з вікон зчитую
перевтілюю у слова
перевтілюю у слова
… я потечу осінньою рікою
прозорою, глибокою такою
прозорою, глибокою такою
така самотність у мені живе
такими проростає молитвами
такими проростає молитвами
я п’ю і п’ю твою холодну воду
дощів і водопадів і озер
дощів і водопадів і озер
забери мене Господи забери
до рожевої ріки, сивої гори
до рожевої ріки, сивої гори
вмуроване каміння «ти моя!»
витесується долею в скрижалі...
витесується долею в скрижалі...
калина – червона глина
остання офіра Сина –
остання офіра Сина –
незці'лена моя талассоманія
судини спаяні алуштинською сіллю
судини спаяні алуштинською сіллю
ми один одному – привід…
ми один одному – привид…
ми один одному – привид…
о дерево довірене мені
довтілення душі, довоскресіння
довтілення душі, довоскресіння
…о моє тіло…
мій годинник – рухливий брехливий примхливий
мій годинник – рухливий брехливий примхливий
любов старцює по німих дворах
на паперті зачовганій ночує
на паперті зачовганій ночує
гиля-гиля мої гуси-лебеді мої діти-мої батьки
летіть-летіть до сьомих небес
летіть-летіть до сьомих небес
дві руки мені – дві ріки
обвивати і напувати
обвивати і напувати
у безлюдді провалля мерклого
у безладді із каменюк
у безладді із каменюк
о ця безвихідна і спасительна пустота
дороги липнуть до п’ят – і ні кроку ні крику – круком
дороги липнуть до п’ят – і ні кроку ні крику – круком
у кінці роману нудного і не модного
ну давай уже вб’ємо один одного
ну давай уже вб’ємо один одного
я яблуко блакитної води…
блукатиму вітрами і віками…
блукатиму вітрами і віками…
я повернувся… це моя Ітака… священна ціль бродячого сюжету…
не впізнаю' нікого і нічого… ні Пенелопи з саваном… ні сина…
не впізнаю' нікого і нічого… ні Пенелопи з саваном… ні сина…
годував її з ложечки…
на краю покривала
на краю покривала
дивлюся у місяцем замальоване завіконня
і знову з’явилась ти… з’явилося знов безсоння
і знову з’явилась ти… з’явилося знов безсоння
ти дочекайся вранішніх човнів
у зелені весняної пастелі…
у зелені весняної пастелі…
а десь вершини дивляться у небо
сміється сонце хитро з-за гори
сміється сонце хитро з-за гори
заспівай мені, сестро, сагу
ось на посаг тобі – мій голос
ось на посаг тобі – мій голос
розвісила зима торішнє листя
намолена печаль моя – німа
намолена печаль моя – німа
ну й пихата ж наша хата
не добром-майном напхата
не добром-майном напхата
задивлений в харизму хижака
задимлений курильницями курій
задимлений курильницями курій
як би я хотів
побачити тебе
побачити тебе
лице обпалене посмішками
оплавлене поглядами-пострілами
оплавлене поглядами-пострілами
перекладаючи симфонію дощу
на скам’янілі ямби і хореї
на скам’янілі ямби і хореї
під шелех тиші, шарудіння снів
осінній день морозцем заяснів
осінній день морозцем заяснів
в зимóву піч –
сухий епістолярій…
сухий епістолярій…
привіт, Матвійку, друже, брате, це все ще я – з нових широт
а ув очах наш клас – десятий – твій профіль лисий – мій кудлатий
а ув очах наш клас – десятий – твій профіль лисий – мій кудлатий
не звикну не звикнусь: без тебе – в зиму…
зранку – до ринку вдень – до магазину…
зранку – до ринку вдень – до магазину…
не хочу ні мирри ні моря ні миру...
стаю до потиру... стою до потиру...
стаю до потиру... стою до потиру...
о моє сонце… німбом немислимим
котишся морем у сни довоєнні
котишся морем у сни довоєнні
ой війна-а-а-а-а-а-а...
війна-а-а-а-а-а-а…
війна-а-а-а-а-а-а…
котячими кроками обережними
від тебе до неба – підкраданнями
від тебе до неба – підкраданнями
шептання мої пташині
підслухало море синє
підслухало море синє
з вершин високого обману
з глибин таємних молитов
з глибин таємних молитов
…загойдалась вишні гілка
білі квіти – білі крила
білі квіти – білі крила
хочеш перстом хрести
хочеш хрестом прости
хочеш хрестом прости
Господи благослови на путь і справу…
горло узяте горем і спазмами…
горло узяте горем і спазмами…
місяць-равлик заховав роги –
ні собору... ні гори... ні дороги…
ні собору... ні гори... ні дороги…
Вій… навіювання… війна…
помолодшала сивина…
помолодшала сивина…
ні мати і ні жона
Жанна…
Жанна…
додому… через гори – навмання –
мотузку перегризло мавпеня –
мотузку перегризло мавпеня –
чужим повітрям захлинулось горло
і птаха полетіла десь увись
і птаха полетіла десь увись
вогонь агонії довічний каганець
коптить їдким несправедливим димом
коптить їдким несправедливим димом
усі ми тут зійшлися лиш на мить…
шукає по світах душа душі…
шукає по світах душа душі…
без мене тут усе як і було:
гримить гора
гримить гора
дотичною Дамоклового леза
дійшла душа останньої межі…
дійшла душа останньої межі…
овал конвалії
навала білизни
навала білизни
я тепер на світі – один
я володар днів і годин
я володар днів і годин
Час мене – не мине…
що ж – порода породою…
що ж – порода породою…
десь дивиться літо десь плаче без мене літо
десь позатихали принишкли самотні діти
десь позатихали принишкли самотні діти
невимовний біль моєї мови
у мені волає – в біднім Йові
у мені волає – в біднім Йові
сонячний острів маленький меланхолійний
з деревом і струмочком і ящіркою в норі
з деревом і струмочком і ящіркою в норі
я перейшов і віхи і віки
і до тієї увійшов ріки
і до тієї увійшов ріки
море сміється
гори сміються –
гори сміються –
незаміжняʹ незаймана незмінна
знеможене зневірене дитя
знеможене зневірене дитя
згрібаю пріле листя із могил
вдихаю повів згірклої олії
вдихаю повів згірклої олії
холону... захлинаюсь... задихаюсь...
я мови космос виливаю в хаос
я мови космос виливаю в хаос
о ця влада… принада… божественної вади
вечірнього сяйва мудрість відчужена…
вечірнього сяйва мудрість відчужена…
Ясон… я – сон… сон… сон…
гойдалка долі – Медеї медові – Вічність леліє віщу дитину
гойдалка долі – Медеї медові – Вічність леліє віщу дитину
я присягнула вічному тобі
невінчаними маємось у світі
невінчаними маємось у світі
тихою ходою хордою
водою хлюпотить час
водою хлюпотить час
закривавлені мальви завісили виднокіл
твій заляканий голос піснями чужими плаче
твій заляканий голос піснями чужими плаче
витесав тебе з льоду
білу мою Ізольду
білу мою Ізольду
о моя багіро богине нічної варти
очі твої пустельні спалять мої сади
очі твої пустельні спалять мої сади
життя – самІтна подорож у даль…
крокую від любові до любові
крокую від любові до любові
моя домінія – дорога міняна
дорога глиняна слідами мічена
дорога глиняна слідами мічена
ти тепер відзіґорна пані
я – все той же хлопчина сонячний
я – все той же хлопчина сонячний
в німій безликості базиліка стара…
пророче скреготіння сходів висхлих…
пророче скреготіння сходів висхлих…
ледь небо… ледь земля… – не вгледіти глибіччя
і тягнеться поміж межа – нема кінця
і тягнеться поміж межа – нема кінця
серед янголів що ліворуч
серед янголів що праворуч
серед янголів що праворуч
ліричний делірій строфою струною...
не варто тепер говорити зі мною...
не варто тепер говорити зі мною...
в мирі нікому – ні щастя ні спóкою
путь на долоні рікою глибокою
путь на долоні рікою глибокою
нельотна погода
надії летальний кінець
надії летальний кінець
жах якому немає імені
відпусти мене відпусти мені
відпусти мене відпусти мені
мантри зими у березні
одинокі сліди на бéрезі
одинокі сліди на бéрезі
хтивого хаосу візія ласа – Лхаса
мерзле повітря рибою – слóва! спасу!
мерзле повітря рибою – слóва! спасу!
єдиний друже мій, самотносте моя,
ми не помітили – вже осінь на порозі…
ми не помітили – вже осінь на порозі…
осінь покúдала золото літа в багаття
босою бродить остання любов нічия
босою бродить остання любов нічия
Сліпа зима
вибілює у крейду
вибілює у крейду
я цю церкву пам’ятаю споконвіку
ми тут з мамою старцюємо щоднини
ми тут з мамою старцюємо щоднини
бездонна безкінечна бистра річка
несе мою любов куди не знаю…
несе мою любов куди не знаю…
– Ти як? – до щоки торкаєшся – холод до жару –
– Як бачиш – живий… А ти дивишся – на примару…
– Як бачиш – живий… А ти дивишся – на примару…
бабця дістала з фанерної шафи
тлумак перев’язаний чимось картатим
тлумак перев’язаний чимось картатим
я від себе рятую Долю
вона дивиться палко пильно
вона дивиться палко пильно
я співаю в соборі соло
до небес одлітає звук
до небес одлітає звук
я люблю тебе сонна осене…
лоскочи мене літом бабиним
лоскочи мене літом бабиним
Мускус вицвілої вітальні,
стіл рожевого палісандру,
стіл рожевого палісандру,
ліру! – жінці і чоловіку
пишуть – юні і старуваті
пишуть – юні і старуваті
в море занурені
зорі зажурені
зорі зажурені
збіліле море у прощанні з літом
на вітер розпорошує слова
на вітер розпорошує слова
зорі молочні
летучої ночі
летучої ночі
інтервали валами котяться
що збувається
що збувається
ці дерева насадив мені
Бог
Бог
не мусиш мила
не мусиш
не мусиш
сонце знесилене
зéрню розсіює
зéрню розсіює
все мине Marie…
все мине…
все мине…
в середині звіра
дрімаю в теплій плаценті
дрімаю в теплій плаценті
била ти любов як могла
прямо в голову
прямо в голову
наготую колива
нагодую кожного
нагодую кожного
…січуть холодні схили чагарями
із неба перелатаного злива
із неба перелатаного злива
щокою мами горнеться вода
сонливо заколисує піснями
сонливо заколисує піснями
я чужої
відчуженої породи
відчуженої породи
сидить стара на мертвому порозі
поміж світів
поміж світів
вітри-веретища над попелищами
над мовосховищами понищеними
над мовосховищами понищеними
Час чатує слід
прірвами могил...
прірвами могил...
діряві ночви ночі ллють дощем…
тривожна тиша шурхотить хрущем…
тривожна тиша шурхотить хрущем…
… дивиться на Бога Босх
дивиться на Босха Бог
дивиться на Босха Бог
осяяна земля
батьки
батьки
якось в мене коло хвірточки приліг
білогривий буркотун Єдиноріг...
білогривий буркотун Єдиноріг...
в рай весела дорога
на ній – нікого
на ній – нікого
братик – Сонце …
сестричка – Місячинка-колиска…
сестричка – Місячинка-колиска…
… лабіринтами-лаврами
дні
дні
я сьогодні піду обнімуся з деревами
за трудягою-равликом довго дивитимусь
за трудягою-равликом довго дивитимусь
сива ніч... старенька... мовчазна...
лагідно присіла край вікна
лагідно присіла край вікна
… доведеш мене, Мово,
до клятої підмурови…
до клятої підмурови…
ой не котись, не біжи, зупинись на трішечки-трошки
Часику-братику, котику, прудконогий Котигорошку...
Часику-братику, котику, прудконогий Котигорошку...
.........................................я і досі живу на тобі...
.........................................на твоїй утробі...
.........................................на твоїй утробі...
будь послідовною...
будь підсвідомою...
будь підсвідомою...
я в Грузії-візії…
міді шляхетна зелень…
міді шляхетна зелень…
тече правічна мовлення ріка
в моєму горлі – гирлі – не зміліє…
в моєму горлі – гирлі – не зміліє…
…я – язичницькі звуки давно здичавілої мови…
із заснулих сувоїв сотаю стагнацій слова…
із заснулих сувоїв сотаю стагнацій слова…