ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Домінік Арфіст / Вірші / ...СОНЦЕ МОЄ СЕРЦЕ...

 о моє сонце...
Образ твору о моє сонце… німбом немислимим
котишся морем у сни довоєнні
в дні недолічені і таємні
в Крим розхристаний… серцем чистий…
котишся горами в ночі безпечні
в запахи хліба тандирної печі
в мову пташину моєї малечі
в голови дикі… розкрилені плечі…

… я понівечений безпечністю
вчений вірою неймовірною
чорне горло печі тандирної
заливаю тепер зневірою…
запиваю чужими винами
я вину свою невтамовану
і шепчу за чужими спинами
марні мантри моєю мовою…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-14 15:56:15
Переглядів сторінки твору 1915
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.11 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 18:04:55 ]
... тандирної (тлумачний словник подає слово - тандита: дрантя, лахміття), як я зрозумів, - старої, обдертої...чи краще мати наувазі: печі, давньої як сам хліб...чи якось ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-09-14 18:21:15 ]
дяка о Анонім Я Саландяк...

тандир- то є назва глиняної печі-жаровні, поширеної серед кримських татар... надзвичайно смачний хліб з такої пічки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-14 18:08:19 ]
А я зрозуміла, що то від слова "тандир", тобто така піч, якою користуються на Сході.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-09-14 18:22:26 ]
так, о Інно...

тандир - універсальна (кочова!) піч - для приготування різної їжі - не тількм хліба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 19:49:52 ]
дорогою на Коктебель - самі тандири. бідняцький хліб. і наїсишся, і не ковтнеш, як еклер. "пташина мова" - чудова знахідка. "солов'їна" - це надто просто для поезії високого злету.
не можу не подякувати. і не лише за одну деталь. а їх тут більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-15 11:44:09 ]
Пташина мова - не знахідка, а єдино правильна метафора, постріл в десятку. "Солов'їна" - це до людини, її духовності і культури, це дорослий світ. А малюки саме пташиною і спілкуються, незалежно від того, якою мовою розмовляють батьки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-15 12:05:18 ]
я мав на увазі практично це саме. я любитель схвальних коментарів, коли є за що, а не за чиїсь очі чи спідницю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-15 16:19:05 ]
Ач, пане Опанасе, наче ви на мене образилися, згадавши очі і спідниці. Знаєте, людина, що асоціює себе творчою, мусить знати: У житті є печаль пізнання, і є радість мріяння. Останнє – багатолике. Тут іронія і самоіронія, тут сміх і жарти, тут гумор і пародії, тут… ви не повірите, компліменти жінкам: за очі, за вірші, за розум, за те, що вони – наші Музи, але не за спідниці. Я звик писати коментарі на грані компліментів і самі компліменти. Інколи невдало жартував, за що потім вибачався, бо неможливо в прямому ефірі бути таким же розумним, як дружина потім. І якщо навіть у віршах не находив якоїсь родзинки, однако писав позитив, бо хто не грішив поетичною недосконалістю, хай жбурне у мене каменюку. Ображатися, на мою думку, не варто. Ви ж мене постійно поправляєте і я, хоч і вмикаю якійсь там іронічний тон, до вашої думки дослухаюсь. Всі ми не генії словесності, і кожен наш коментар не є взірцем мудрості. Мені так здається. Якщо ви іншої думки, то я можу вас і не коментувати. Вам вирішувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-15 16:45:45 ]
про чиїсь очі та спідниці я написав як про щось абстрактне.
можливо, вони мали якесь місце в історії чиїхось коментарів чи освідчень. тоді це просто збіг обставин.
не переймайтесь, будь-ласка, цим питанням. все в порядку.
ми зустрілись біля дійсно гідного уваги вірша, і тому я писав про схвальні коментарі, серед яких мав місце і мій.
усіляких Вам земних утіх, благ і літературних успіхів. щиро.