ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Домінік Арфіст / Вірші / ...СОНЦЕ МОЄ СЕРЦЕ...

 о моє сонце...
Образ твору о моє сонце… німбом немислимим
котишся морем у сни довоєнні
в дні недолічені і таємні
в Крим розхристаний… серцем чистий…
котишся горами в ночі безпечні
в запахи хліба тандирної печі
в мову пташину моєї малечі
в голови дикі… розкрилені плечі…

… я понівечений безпечністю
вчений вірою неймовірною
чорне горло печі тандирної
заливаю тепер зневірою…
запиваю чужими винами
я вину свою невтамовану
і шепчу за чужими спинами
марні мантри моєю мовою…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-14 15:56:15
Переглядів сторінки твору 2326
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.09 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 18:04:55 ]
... тандирної (тлумачний словник подає слово - тандита: дрантя, лахміття), як я зрозумів, - старої, обдертої...чи краще мати наувазі: печі, давньої як сам хліб...чи якось ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-09-14 18:21:15 ]
дяка о Анонім Я Саландяк...

тандир- то є назва глиняної печі-жаровні, поширеної серед кримських татар... надзвичайно смачний хліб з такої пічки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-14 18:08:19 ]
А я зрозуміла, що то від слова "тандир", тобто така піч, якою користуються на Сході.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-09-14 18:22:26 ]
так, о Інно...

тандир - універсальна (кочова!) піч - для приготування різної їжі - не тількм хліба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 19:49:52 ]
дорогою на Коктебель - самі тандири. бідняцький хліб. і наїсишся, і не ковтнеш, як еклер. "пташина мова" - чудова знахідка. "солов'їна" - це надто просто для поезії високого злету.
не можу не подякувати. і не лише за одну деталь. а їх тут більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-15 11:44:09 ]
Пташина мова - не знахідка, а єдино правильна метафора, постріл в десятку. "Солов'їна" - це до людини, її духовності і культури, це дорослий світ. А малюки саме пташиною і спілкуються, незалежно від того, якою мовою розмовляють батьки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-15 12:05:18 ]
я мав на увазі практично це саме. я любитель схвальних коментарів, коли є за що, а не за чиїсь очі чи спідницю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-15 16:19:05 ]
Ач, пане Опанасе, наче ви на мене образилися, згадавши очі і спідниці. Знаєте, людина, що асоціює себе творчою, мусить знати: У житті є печаль пізнання, і є радість мріяння. Останнє – багатолике. Тут іронія і самоіронія, тут сміх і жарти, тут гумор і пародії, тут… ви не повірите, компліменти жінкам: за очі, за вірші, за розум, за те, що вони – наші Музи, але не за спідниці. Я звик писати коментарі на грані компліментів і самі компліменти. Інколи невдало жартував, за що потім вибачався, бо неможливо в прямому ефірі бути таким же розумним, як дружина потім. І якщо навіть у віршах не находив якоїсь родзинки, однако писав позитив, бо хто не грішив поетичною недосконалістю, хай жбурне у мене каменюку. Ображатися, на мою думку, не варто. Ви ж мене постійно поправляєте і я, хоч і вмикаю якійсь там іронічний тон, до вашої думки дослухаюсь. Всі ми не генії словесності, і кожен наш коментар не є взірцем мудрості. Мені так здається. Якщо ви іншої думки, то я можу вас і не коментувати. Вам вирішувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-15 16:45:45 ]
про чиїсь очі та спідниці я написав як про щось абстрактне.
можливо, вони мали якесь місце в історії чиїхось коментарів чи освідчень. тоді це просто збіг обставин.
не переймайтесь, будь-ласка, цим питанням. все в порядку.
ми зустрілись біля дійсно гідного уваги вірша, і тому я писав про схвальні коментарі, серед яких мав місце і мій.
усіляких Вам земних утіх, благ і літературних успіхів. щиро.