Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Мирохович Андрій (1978)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   суперечка на зламі
    дивишся на цей бузок
    який так рясно цвів
  •   504 символи
    ціхутко ціхутко ціхутко
    сміється дитиняче-весело-весело
  •   неонуар. мізансцена.
    вона стоїть напроти вікна і витирає рушником між ніг
    він незмигно дивиться на ніжну лінію її шиї
  •   мона ліза
    навіть найгірші поети вміють читати думки
    не конче розуміють навіщо такий скіл
  •   нов фьюче, бро
    садок вишневий і блокпост
    колись хати, раніше, не зараз,
  •   она говорит
    мир безусловно тесен
    еще увидимся
  •   беґбеде
    любов живе три роки
    так писав беґбеде
  •   а серце що
    велике втомлене серце
    як старий футбольний м’яч
  •   музэй
    слухати Гройса
    консервація трупів
  •   а-політичність
    ліберал безперечно гнилий
    комуніст завжди недобитий
  •   для З.Г.
    часто займаємось дурницями
    порпаємось у мотлосі так ніби певні
  •   для продавчині чорниць сезону 2009
    в дні, коли гроза вбиває краплями сухість, а тишу громом,
    секонд-хендом пахнуть ринки - і помідорною стиглістю,
  •   Дрезден, 13.02.1945
    маленька ґретель маленький гензель
    дробили черству ґалету
  •   не встояти селу без праведника
    вночі не сплять в кого совість нечиста
    і люди старі
  •   90-ті
    були часом коли вірилось у поезію
    у її доконечну потрібність універсальність і необхідність а також і свою.
  •   КК це кохання це кохання
    Подарувала книгу –
    о мій зайчик -
  •   маленька ельза, з ніжністю, щирістю та рештою непотрібностей, на які шкода слів
    шепоче на вухо коханий коханий коханий
    ти просто прекрасний цілісно-досконалий
  •   39
    тридцять вісім віршів про час і відстань
    а також про те яке в неї ніжне обличчя
  •   трошки рожевого, трошки ванільного
    я відпускаю тебе лети
    лети сраним метеликом із моєї руки
  •   еко-логічне
    еники-беники їли вареники
    еники-беники раба
  •   епістолярія для неї
    я нічого не зрозумів
    не зрозумів я нічого
  •   марселеві фонтани
    у музеях як правило моторошно.
    речі вирвані з контексту самотні.
  •   33
    листя зов'яле в долоні стис
    томик поезій на підвіконні
  •   брате лі бо, друже ду фу...
    ловив сьогодні карасі
    як лі бо та інші
  •   Л. як Жак, що курить на канапі в своєму кабінеті
    що там у мене
    а що може бути у мене
  •   не знав і не думав що ти вмієш плакати
    навіть не підозрював за тобою такого
    навесні дарував проліски бо так прийнято
  •   чоловік і жінка, жінка і чоловік
    а що було потім
    та все як звикло було
  •   святе, що завжди з тобою
    дві речі звикло бентежать мене
    це моральний закон який носиш
  •   радуйся говорю тобі та щоку цілую
    все вже сказано задовго до нас
    стільки історій стільки таких мовчань
  •   предмет любови
    перебираючи старий одяг
    все-таки майже новий костюм декілька разів вбраний був
  •   разом
    «коли я побачила його ти взагалі слухаєш мене
    я зразу відчула як змокла але потім зайшла вона
  •   К. Л., з ніжністю
    і тиша як пісня розлита молоком по столі
    не знаю ні твого дитинства ні твоєї сім’ї
  •   осіннє для Каті
    у розпалі
    дівчинка з поглядом лисячим
  •   любити мову
    і пружне смагляве тіло обціловуєш невміло
    напишеш таке й зрозуміло
  •   боббіфішер
    отож стосунки схожі на шахи
    є два є чотири це сім це п’ять
  •   все найкраще завжди попереду
    старий х’юго поправляє ремінь
    розправляє складки френчу
  •   господь почує кожного
    отак коли просто йдеш
    і холод не зважає на кількість одеж
  •   патріотично і патосно
    мою країну створили не святі
    не юродиві не пророки
  •   піша прогулянка з приємністю і не без моралі
    красивий чоловік
    в дорогому костюмі
  •   аксесуари це найважливіше якщо хочеш бути стильним
    в нього дуже красивий костюм
    дорогі шкіряні туфлі
  •   криза середнього віку
    янголи пахли плісняво
    несвіжими шкарпетками
  •   так буває
    всі ми хотіли колись стати пілотами
    підкорити небо підкорити світ
  •   22.03.1915, Перемишль, військово-польовий шпиталь російської армії.
    ось так лежиш собі
    під подушкою трофейний австрійський зауер
  •   08.05.1945, Берлін, десь так по обіді.
    вони сидять притулившись спинами
    карл дрібно труситься
  •   N.N.
    з пістолетом без бойової пружини
    він взяв ювелірку
  •   за рікою, в затінку дерев
    померти можна від цирозу в сорок
    або коли тобі двадцять і випадаєш з вікна
  •   джез музика товстих
    ще в мене є півпляшки
    декілька сигарет стара запальничка
  •   всі ці її нотатки записники
    найважливіше так розумію
    щось таке приватне як ранковий туалет
  •   пролетарі всіх країн, єднайтесь
    це була театральна епоха
    все відбувалось аж так драматично
  •   мої герої
    чекісти в хрустких шкірянках
    рипливих чоботах широких галіфе
  •   ніколас кейдж
    отак подеколи згадую хлопчину одного
    його улюблений фільм
  •   софі марсо
    а знаєш софі марсо сорок сім років
    якось і не віриться якщо чесно
  •   коктейль молотова
    для того щоб на цій вечірці зробити правильний коктейль
    бери і лий у пляшку із-під пива своє розчарування
  •   так є, не сумнівайся навіть і буде так
    бувають якісь тексти чи люди що влізають у пам'ять
    і тримаються там міцно як реп’яхи на собачому хвості
  •   Україна. 1921. Весна.
    було щось неприємне щось таке жалісне пронизливо-бабське
    в очах його що сльозились на вітрі коли кинув сплюнувши розстріляйте
  •   п'янь
    виходити зі запою як афродіта з ванни
    неквапно струшувати піну
  •   2001
    рік дві тисячі перший від народження господнього
    зимова депресія повільно переходить в осінню
  •   привіт, вачовскі
    насправді все значно простіше
    значно простіше
  •   ромашка
    вона несподівано сміється і раптом каже
    знаєш а любов просто є ось так є і все
  •   пять хвилин соковитого цокотіння клавіш
    і зупинка і тиша рвучка та зловісна
    наче зупинка серця
  •   Листопадовий Чин. комунікація
    он бачиш ті шпилі Ельжбетки власне там
    по всяких закапелках яких ніколи не бракувало
  •   кафе-бар
    он бач як воно буває
    власне таке видно й зветься
  •   знову їй
    розумієш коли мені було дванадцять
    я затято хотів ножичок кишеньковий
  •   їй
    розказуй розказуй лише не мовчи говори про що завгодно
    про своє дитинство старшу сестру її пудру і туш
  •   єдине і неділиме
    сіль і перець дівчинко сіль і перець
    весь наш побут тільки сіль і перець хіба подеколи фантазії
  •   К. Л.
    вся ця дрімотна австрія
    надто калорійна їжа надто повільні рухи
  •   свіжа риба
    любити її це як переходити річку вбрід
    коли яйця холонуть
  •   ч.м. приватне
    чесний мілош поет з немілості божої
    песику загублений в чагарях культури
  •   вчителько моя
    ти нічого не розумієш
    не відчуваєш відповідальності
  •   са ва? – са ва.
    марія з вікна дивиться на площу залиту сонячним світлом, тільки-но прокинулась
    жан-жак натирає більярдний кий крейдою, йому щось не щастить сьогодні, похмурий
  •   чаша генуя без комплектації
    зрештою не так воно й важливо.
    вплив погоди на само і решту почуттів
  •   шкільне
    старий вчитель біології іван петрович павлов
    ніколи не мився з милом
  •   пекло це інші люди
    і невтомно жалкуєш
    що лінувався в школі
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки