ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирохович Андрій (1978) / Вірші

 предмет любови
перебираючи старий одяг
все-таки майже новий костюм декілька разів вбраний був
от і коли ти зайнятий отаким ніколи не знаєш зрештою
що можеш відшукати в кишенях
що за мотлох зберігся артефактом випавши із пам’яти
і от в кишені сірого піджака знайшов серветку
із цифрами та іменем
що його намагався не згадувати ні всує ні загалом
адже є речі та звички яких варто позбуватись
терпляче та болісно
хоч би скільки радости і втіхи не приховували вони
хоч би які спокуси хоч би яка сласна розкіш хоч би що
а тут заскочений зненацька
позбавлений сили на опір та докорів сумління
долаючи тремор пальців та сухість горла
телефоную квапливо
привіт це я а ти навіть не здивована так ніби чекала
тепер ти можеш сказати що любиш найбільше
«ходити нечутно»
і можна лише курити та слухати короткі гудки




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-04-02 13:22:04
Переглядів сторінки твору 2845
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.861 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.112 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.11.24 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-02 13:55:51 ]
Подобається "от і". Подобається сюжет. Подобається, як Ви передаєте відчуття ЛГ. Все подобається. От з офіційною оцінкою важче. Бо 5.5 хочеться ставити чомусь такому, як вчорашнє Роксоланине, хоча воно тягне на ще вищу оцінку, якої нема в дозволеному мені арсеналі. А 5.25 поставити - то, як ніби чогось не вистачає мені у Вашому, а мені тут всього вистачає. Ну то й хай їх, ті оцінки. Хіба не найвищою оцінкою є бажання читати і перечитувати?
Питаю, просто цікаво: чому "пам'яти", але "радості"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-02 14:14:41 ]
виправив. мда, чому - в мене з правописом традиційно трабли.
а оцінки - Ларисо, це така фігня порівняно з тим, що ви читаєте мене - тобто, я ж пишу не для оцінки, а щоб читали, так що ви цілком праві - читайте і перечитуйте. ну і коменти звикло тішать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 01:35:37 ]
Ха..., Андрію, один збоченець, в черговий раз перечитуючи з насолодою Ваше творіння, спотикається ось об що: "ти зайнятий" і, начебто, "ти знайшов" - і з якоїсь радости "телефоную". І от той збоченець думає, чи то йому привиділось посеред ночі, а чи він таки має право на горде звання ідеального читача (але без епітета услід:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:48:13 ]
ага. як певно здогадались, справа в тому, що було дааранти, від першрї і третьої особи - в кожному був свій чар нарації. коли зкомпонуав, повикида зайве тощо - угу, також запримітив перехід, але виглядав мені тоді емоційно вмотивованим. та й зараз не дуже бентежить така неузгодженість, якщо чесно. зрештою, оно досить просто змінити - мда, але тоді трошки зникне емпатія до цього лг, здаєтьсямені


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-02 15:24:35 ]
щирість поезійна, ненадуманість - родзинка тексту

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-02 15:28:06 ]
вав, Роксолано, радий тобі. спасибоньки. а щодо родзинок - ну, стараюсь завше до такого


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:54:38 ]
Відповім реплікою одного свого знайомого: "ФС мені з тих авторів, які як рідні, тобто, воно бачиш недоліки, але вони вже як чесноти". По цій причині й мене не бентежить "така неузгодженість")) А ідеальний читач... та хай собі вичитує, як йому так хочеться. Сподіваюсь, Вам не дуже заважатиме той збоченець?))
А от відносно компонування-викадання, то скажу Вам, що також зіткнулась з проблемою, коли твір, який записуєш на одному подиху, після допрацювання ніби й стає рівнішим, але щось втрачає. Чи то аура цільна руйнується і це вловлюється підсвідомістю чутливими натурами. Воно, як з вишивкою - перепороте і перешите не таке, як нове, але що ти вдієш, коли навіть хрестик не в ту сторону поклав. Кривишся, але випорюш, бо ж в очі кидається.