ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирохович Андрій (1978) / Вірші

 предмет любови
перебираючи старий одяг
все-таки майже новий костюм декілька разів вбраний був
от і коли ти зайнятий отаким ніколи не знаєш зрештою
що можеш відшукати в кишенях
що за мотлох зберігся артефактом випавши із пам’яти
і от в кишені сірого піджака знайшов серветку
із цифрами та іменем
що його намагався не згадувати ні всує ні загалом
адже є речі та звички яких варто позбуватись
терпляче та болісно
хоч би скільки радости і втіхи не приховували вони
хоч би які спокуси хоч би яка сласна розкіш хоч би що
а тут заскочений зненацька
позбавлений сили на опір та докорів сумління
долаючи тремор пальців та сухість горла
телефоную квапливо
привіт це я а ти навіть не здивована так ніби чекала
тепер ти можеш сказати що любиш найбільше
«ходити нечутно»
і можна лише курити та слухати короткі гудки




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-04-02 13:22:04
Переглядів сторінки твору 2570
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.861 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.112 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.11.24 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-02 13:55:51 ]
Подобається "от і". Подобається сюжет. Подобається, як Ви передаєте відчуття ЛГ. Все подобається. От з офіційною оцінкою важче. Бо 5.5 хочеться ставити чомусь такому, як вчорашнє Роксоланине, хоча воно тягне на ще вищу оцінку, якої нема в дозволеному мені арсеналі. А 5.25 поставити - то, як ніби чогось не вистачає мені у Вашому, а мені тут всього вистачає. Ну то й хай їх, ті оцінки. Хіба не найвищою оцінкою є бажання читати і перечитувати?
Питаю, просто цікаво: чому "пам'яти", але "радості"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-02 14:14:41 ]
виправив. мда, чому - в мене з правописом традиційно трабли.
а оцінки - Ларисо, це така фігня порівняно з тим, що ви читаєте мене - тобто, я ж пишу не для оцінки, а щоб читали, так що ви цілком праві - читайте і перечитуйте. ну і коменти звикло тішать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 01:35:37 ]
Ха..., Андрію, один збоченець, в черговий раз перечитуючи з насолодою Ваше творіння, спотикається ось об що: "ти зайнятий" і, начебто, "ти знайшов" - і з якоїсь радости "телефоную". І от той збоченець думає, чи то йому привиділось посеред ночі, а чи він таки має право на горде звання ідеального читача (але без епітета услід:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:48:13 ]
ага. як певно здогадались, справа в тому, що було дааранти, від першрї і третьої особи - в кожному був свій чар нарації. коли зкомпонуав, повикида зайве тощо - угу, також запримітив перехід, але виглядав мені тоді емоційно вмотивованим. та й зараз не дуже бентежить така неузгодженість, якщо чесно. зрештою, оно досить просто змінити - мда, але тоді трошки зникне емпатія до цього лг, здаєтьсямені


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-02 15:24:35 ]
щирість поезійна, ненадуманість - родзинка тексту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-02 15:28:06 ]
вав, Роксолано, радий тобі. спасибоньки. а щодо родзинок - ну, стараюсь завше до такого


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:54:38 ]
Відповім реплікою одного свого знайомого: "ФС мені з тих авторів, які як рідні, тобто, воно бачиш недоліки, але вони вже як чесноти". По цій причині й мене не бентежить "така неузгодженість")) А ідеальний читач... та хай собі вичитує, як йому так хочеться. Сподіваюсь, Вам не дуже заважатиме той збоченець?))
А от відносно компонування-викадання, то скажу Вам, що також зіткнулась з проблемою, коли твір, який записуєш на одному подиху, після допрацювання ніби й стає рівнішим, але щось втрачає. Чи то аура цільна руйнується і це вловлюється підсвідомістю чутливими натурами. Воно, як з вишивкою - перепороте і перешите не таке, як нове, але що ти вдієш, коли навіть хрестик не в ту сторону поклав. Кривишся, але випорюш, бо ж в очі кидається.