ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирохович Андрій (1978) / Вірші

 за рікою, в затінку дерев
померти можна від цирозу в сорок
або коли тобі двадцять і випадаєш з вікна
чи в детепе або в старості оточеному внуками
коли в тебе деменція і плутаєш імена
дітей з іменами святих і всі однакові
білі і чисті як лікарняна стіна
кожна смерть переконлива
в кожній свій чар і доцільність
лише не ця
лише не смерть в тіні териконів
у запилючених степах
коли згадуєш призабуті молитви
втискаєшся у прогрітий ґрунт
коли не хочеш бути генералом
і ревно жалкуєш що не птах




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-09 17:38:46
Переглядів сторінки твору 4819
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.926 / 5.5  (4.861 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 4.180 / 5.5  (4.112 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.11.24 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-09 20:45:50 ]
Оце воно - людяне, болюче і щемне письмо про війну. Оцим шляхом і тра йти, Андрію! О!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 14:58:26 ]
Померти можна від будь - чого, та жити, все ж краще, яким би мерзьким і нестерпним воно не було час од часу, оте наше існування. Цей текст спокійно може бути увертюрою до опери, передмовою до серйозної психо- аналітичної праці, а тм можеш її написати, знаю. За останній рядок можна багато чого пробачити і віддати водночас, та я віддаю свою увагу і прихильність творчості твоїй, дякую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юра Тіт (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-19 21:43:12 ]
сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-11 13:04:32 ]
Ефект присутності присутній у Ваших творах... трохи не так... ефект прожиття Вами всього, наче то Ви втискались у ту гарячу пилюку і саме тому зуміли передати нам бажання заритися в землю і водночас бажання десь подітися з того місця. Змушена сказати, що іноді кривлюсь, коли автор оцінює себе вище статусу, що надає йому ПМ. Але не у Вашому випадку, Андрію. Не для Вас і не для чужих очей кажу. Для себе вголос. Ви володієте словом. Вміло. Шаную.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-11 13:58:42 ]
Нмд, цей вірш написано як відгук після прочитання Хемінгуеєвого роману, про що свідчить і назва.

До речі, "коли автор оцінює себе вище статусу ПМ", це не означає, що автор неадекватний, це означає, що автор просить відноситись до нього відповідно - читайте уважніше правила сайту в розділі, де йдеться про рейтинги, Ларисо. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-11 20:46:47 ]
А чим те, що автор написав твір по Хемінгуею, суперечить моєму відгуку? Я написала, що автор настільки вміло передає відчуття ЛГ, що складається враження, що він сам все пережив. А відносно статусу, то я ж написала, що "іноді кривлюсь", тільки тоді, коли нмсд автор переоцінює себе. Чи Ви пропонуєте сприймати, як Майстрів слова всіх до єдиного авторів, хто собі присвоїть такий статус? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 16:06:18 ]
ну,не зовсім.геміґвея ячитав давно так -але враження справив, але не той роман, до речі. щодо цього тексту - тут мало власне старого гема, тут трошки інші враження, але настій мав би бути з того роману - того й назва така, але це алюзія, а не етикетка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 17:23:52 ]
а який? бо на мене враження справив весь Хемінгуей, в основному його стиль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 17:27:32 ]
Ларисо, коли автор бере собі статус "Майстер-клас", це означає, що він просить до нього відноситись як до такого, який хотів би стати майстерним, а не каже, що він Майстер. А РМ присвоює статус зі свого розуміння автора і його здобутків, що ні на що не впливає, окрім як на можливість виставляти тому вищі чи нижчі оцінки на сайті, ось і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-12 17:55:30 ]
на мене найвиразніше враження справила ця його п'єса "П'ята колона" і іспанські оповідання -власне настроєм приречености і невідворотности зла як справедливости, ну і навпаки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-13 08:34:18 ]
та власне у нього всі твори пронизані цим настроєм, навіть і його останній, "Райський сад", виданий вже після його смерті - хіба окрім тих, де він розповідає про свого батька


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-12 17:42:14 ]
Я дійсно неуважна(( "Тобто, "Любитель Поезії" бере участь "ніби граючись", у своє задоволення, не надто відповідально, застерігаючи поціновувачів від особливого психологічного тиску на себе, а учасник "Майстер-класу" цілком серйозно, з бажанням поетично зростати". Оце думаю, чи піти та й змінити статус, а заодно і збільшити психологічний тиск:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-13 08:35:38 ]
як бажаєте ))