ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Чому у жінок довге волосся
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Маленька замальовочка
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
Богиня у гніві
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
***
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
* * *
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Чотири роки
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
До болю
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
* * *
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
                    І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.

                    ІІ

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирохович Андрій (1978) / Вірші

 08.05.1945, Берлін, десь так по обіді.
вони сидять притулившись спинами
карл дрібно труситься
гладить стару потерту книжечку
сімейна біблія
все що залишилось від сім`ї і дому
франц читає майн кампф
це братова книжка
брат залишився десь в полі під псковом
афольф найстарший
тридцять першого року народження
того йому й видали фауст-патрон
приклад якого гордовито погладжує
ще в них є гвинтівка маузера
зразка тисяча вісімсот дев’яносто шостого року
з шістьома набоями
і гострий кухонний ніж
з вулиці чути лязкіт танкових траків
сміх і крики «пабєда-ура-впєрьод-скарєй»
адольф вперше закурює
цигарки видали разом з фауст-патроном
і плиткою шоколаду яку з’їли відразу ж
карл похапцем хреститься і виглядає у вікно
він повинен дати сигнал
франц пересмикує затвор маузера
і починає плакати
орда не пройде
фюрер доручив захистити останній рубіж




Найвища оцінка Олена Кіс 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Луцик 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-05-29 03:18:44
Переглядів сторінки твору 3071
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.468 / 5.33  (4.861 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.112 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.11.24 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-29 08:57:04 ]
.. і справді... людину з її химерами чомусь жаль, коли вона плаче, не фюрера - путіна... жаль не тому що вона дурна, бо вона як той метелик бачить там світло і буде до останнього захищати свою правду...
от ситуація - як кажуть в народі - хоч сядь тай плач...
ну то сядь тай плач, - хоч би російська жінка з українською...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-29 23:54:09 ]
ну да, щось власне таке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Луцик (М.К./Л.П.) [ 2015-05-29 18:02:14 ]
Не можу нічого казати окрім "чудово!"

Отож...

Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-30 08:54:07 ]
Неординарно і зі змістом! Бракує в поезії таких одкровень, тому оцінюю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-05-30 12:07:44 ]
Війна,почата біснуватим Гітлером, який випередив Сталіна у змаганні за владарювання світом, стала трагедією і для обдурених пропагандою німців. Вони, щоправда, усвідомили свою провину. А от путінська кліка, відсторонюючи трагедію війни, робить усе, аби зробити її актуальною нині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-09 17:02:42 ]
талановито - як режисура, так і гра;
вкраплення совєцького і рейхівського пафосу в тілі психологізму - вдало


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-08 17:40:13 ]
Сьогодні відкрила Ваше давнє, року так одинадцятого чи дванадцятого, на закритій сторінці. І мусите мене пробачити, але вдивлялась не в твори, а у коментарі. Небагато встигла прочитати, під кількома творами всього лиш, але зачарувалась атмосферою доброзичливості, уваги авторів до слова, до суті, бачила Вашу вдячну увагу до розумних зауважень. В подяку Вам за приємності, які знайшла на Вашій сторінці, хочу показати один відгук, на який там натрапила: "Якби під цим текстом стояло прізвище Жадана, Андруховича і т.п., то кількість переглядів і захоплених відгуків була б колосальною, усі б шукали потрійні чи почетвірені змісти і кожен читач по-своєму розтлумачував би рядки, короче, був би аншлаг неповторної образності і новознайденої біблійної мудрості, а так...:)" Кількість переглядів під цим твором чотири з половиною тисячі. Там нема матюків, не ними Ви цікаві людям.
Те, що Галина Михайлик так оцінила Ваші конкретні твори, схвалюю по причині, що умови публікування на сайті не дозволяють в принципі використання деяких слів у творах. Люблю, коли дотримується установлений порядок. Маю надію, що Вас не заблокують, бо хочу Вашого неореалізму. З повагою Лариса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-10 07:54:17 ]
ех, какмолодимибилі.
не люблю всяких волань про золоті часи і так далі - але, виглядає на таке, що тоді рівень авторів був дещо вищим, ну і коменти були відповідні. зрештою, навряд чи тоді б притямний автор наважився постити щось про ноту до - відчую лібідО, не тільки того, що це не смішно, і наголос, і лібідо - воно не збудження, а присутнє завше тощо -але й знав би, що його просто засміють всі. десь така сама ситуація з цією неймовірною пошлістю "пряний щербет лона" - хоча маньєризм у виконанні чоловіків то окрема тема.