ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирохович Андрій (1978) / Вірші

 Україна. 1921. Весна.
було щось неприємне щось таке жалісне пронизливо-бабське
в очах його що сльозились на вітрі коли кинув сплюнувши розстріляйте
починайте з жінок і дітей нащо дивитись їм як татів їх стріляють чоловіків
і розстрільна команда витираючи соплі та сніг із облич побрела до села
де учора знайшли комісара-жида з медсестрою молодою
із переламаними руками ногами ребрами розбитими головами
у нього відрізані яйця їй поміж ніг напхано солі і забито кілок
із розпорених животів витікала повільно пшениця.
і пробач нам гріхи наші бо знали ми що робимо і знали навіщо.




Найвища оцінка Лариса Пугачук 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Василь Луцик 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-04-11 00:48:23
Переглядів сторінки твору 3002
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.831 / 5.25  (4.861 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.112 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.11.24 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Луцик (М.К./Л.П.) [ 2015-04-26 17:16:57 ]
Опрацювання історії - необхідна справа. Вона у нас кривава.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-04-05 12:17:14 ]
Продрозверстка 20-х – це репетиція голодомору 30-х. Але якби, так і не пробачені за гріхи наші, знали, що роблять і для чого, то не були б розв’язані руки більшовикам для геноциду української нації. Можливо я й помиляюсь, а от Ви точно не відаєте, що творите, принаймні в царині українського правопису і точно з таких «дрібниць» розпочинається, мовлячи перлами Подревлянського і Вашими подражаніями його лексиці, «пофігація» усього святого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 13:39:25 ]
ойвей із мір. що за дивовижна єресь. не хочу вдавати з себе Грицака, але ви б хоч почитали що, бодай в обсязі шкільної програми. назвисько якраз невипадкове - власне вечсною 21го року і була припинена продрозверстка і запроваджений НЕП (сподіваюсь, не треба розтлумачувати) - і це був власне кінець повстанського руху на (тоді власне що - на) Україні (приміром, вже літом цього ж року останні загони Н. Махна склали зброю по амністії, а ті, які під не не підпадали перейшли через Дністер і були інтерновані в Румунії). Щодо геноциду української нації - тут воно ще складніше, адже без потужної хвилі українізації, яку власне що й запровадили більшовики, говорити про український народ власне як про нації - доволі наївне прожекторство. Ну і також варто розуміти, що в 21му році на Україні по селах голоду не було, голод був у містах - і власне для забезпечення міст була продрозверстка (ну, зрозуміло, що також і армії, держапарату тощо). Український постанський рух - надто неоднозначна тема, щоб делегувати йому теоретичні програми родом з 40х чи взагалі національно-демократичні ідеали 90х - тут мова швидше може йти про традиції 1768го, та й то не варто аж такі прямі аналогії проводити.
а щодо правопису і Подерв'янського - це просто смішно, так само як і говорити про "все святе"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 14:50:19 ]
Вчора прочитала цей твір доньці. Потім ми роздумували, що довело людей до стану, коли вони стали робити звірства. Обидві сторони. Виникло багато питань. І не знайшли ми відповідей однозначних. Як і не маємо відповіді на основне: знаючи істину «коли Господь нас любить, то дає випробування», питаємо себе – а чи хочемо ми ТАКИХ випробувань.
А ще моя донька сказала, що останній рядок вірша вона приладновує до обох сторін. А чи думав автор, що дитина зробить такий висновок з твору, не знаю. От тільки згоди автора на думки, що виникають після прочитання його твору, вже ніхто питати не буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 17:04:32 ]
спасибі, Ларисо. дитина сказала власне те, що й написано в тексті, так що автор не тільки так думав, але й сподівався на таке прочитання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 17:04:53 ]
а скільки доньці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 17:22:09 ]
Та вже досить, щоб долучати до роздумів про життя. Вона каже, що вірші українською мовою, яку вона практично ніде не чує, нею сприймаються набагато сильніше, аніж її рідною мовою.Інколи перепитує слова, але суть чує нутром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 17:26:36 ]
забавно, в мене щось схоже з польською