ойвей із мір. що за дивовижна єресь. не хочу вдавати з себе Грицака, але ви б хоч почитали що, бодай в обсязі шкільної програми. назвисько якраз невипадкове - власне вечсною 21го року і була припинена продрозверстка і запроваджений НЕП (сподіваюсь, не треба розтлумачувати) - і це був власне кінець повстанського руху на (тоді власне що - на) Україні (приміром, вже літом цього ж року останні загони Н. Махна склали зброю по амністії, а ті, які під не не підпадали перейшли через Дністер і були інтерновані в Румунії). Щодо геноциду української нації - тут воно ще складніше, адже без потужної хвилі українізації, яку власне що й запровадили більшовики, говорити про український народ власне як про нації - доволі наївне прожекторство. Ну і також варто розуміти, що в 21му році на Україні по селах голоду не було, голод був у містах - і власне для забезпечення міст була продрозверстка (ну, зрозуміло, що також і армії, держапарату тощо). Український постанський рух - надто неоднозначна тема, щоб делегувати йому теоретичні програми родом з 40х чи взагалі національно-демократичні ідеали 90х - тут мова швидше може йти про традиції 1768го, та й то не варто аж такі прямі аналогії проводити.
а щодо правопису і Подерв'янського - це просто смішно, так само як і говорити про "все святе"

спасибі, Ларисо. дитина сказала власне те, що й написано в тексті, так що автор не тільки так думав, але й сподівався на таке прочитання

а скільки доньці?

Та вже досить, щоб долучати до роздумів про життя. Вона каже, що вірші українською мовою, яку вона практично ніде не чує, нею сприймаються набагато сильніше, аніж її рідною мовою.Інколи перепитує слова, але суть чує нутром.

забавно, в мене щось схоже з польською