ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирохович Андрій (1978) / Вірші

 Україна. 1921. Весна.
було щось неприємне щось таке жалісне пронизливо-бабське
в очах його що сльозились на вітрі коли кинув сплюнувши розстріляйте
починайте з жінок і дітей нащо дивитись їм як татів їх стріляють чоловіків
і розстрільна команда витираючи соплі та сніг із облич побрела до села
де учора знайшли комісара-жида з медсестрою молодою
із переламаними руками ногами ребрами розбитими головами
у нього відрізані яйця їй поміж ніг напхано солі і забито кілок
із розпорених животів витікала повільно пшениця.
і пробач нам гріхи наші бо знали ми що робимо і знали навіщо.




Найвища оцінка Лариса Пугачук 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Василь Луцик 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-04-11 00:48:23
Переглядів сторінки твору 3128
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.831 / 5.25  (4.861 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.112 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.11.24 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Луцик (М.К./Л.П.) [ 2015-04-26 17:16:57 ]
Опрацювання історії - необхідна справа. Вона у нас кривава.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-04-05 12:17:14 ]
Продрозверстка 20-х – це репетиція голодомору 30-х. Але якби, так і не пробачені за гріхи наші, знали, що роблять і для чого, то не були б розв’язані руки більшовикам для геноциду української нації. Можливо я й помиляюсь, а от Ви точно не відаєте, що творите, принаймні в царині українського правопису і точно з таких «дрібниць» розпочинається, мовлячи перлами Подревлянського і Вашими подражаніями його лексиці, «пофігація» усього святого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 13:39:25 ]
ойвей із мір. що за дивовижна єресь. не хочу вдавати з себе Грицака, але ви б хоч почитали що, бодай в обсязі шкільної програми. назвисько якраз невипадкове - власне вечсною 21го року і була припинена продрозверстка і запроваджений НЕП (сподіваюсь, не треба розтлумачувати) - і це був власне кінець повстанського руху на (тоді власне що - на) Україні (приміром, вже літом цього ж року останні загони Н. Махна склали зброю по амністії, а ті, які під не не підпадали перейшли через Дністер і були інтерновані в Румунії). Щодо геноциду української нації - тут воно ще складніше, адже без потужної хвилі українізації, яку власне що й запровадили більшовики, говорити про український народ власне як про нації - доволі наївне прожекторство. Ну і також варто розуміти, що в 21му році на Україні по селах голоду не було, голод був у містах - і власне для забезпечення міст була продрозверстка (ну, зрозуміло, що також і армії, держапарату тощо). Український постанський рух - надто неоднозначна тема, щоб делегувати йому теоретичні програми родом з 40х чи взагалі національно-демократичні ідеали 90х - тут мова швидше може йти про традиції 1768го, та й то не варто аж такі прямі аналогії проводити.
а щодо правопису і Подерв'янського - це просто смішно, так само як і говорити про "все святе"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 14:50:19 ]
Вчора прочитала цей твір доньці. Потім ми роздумували, що довело людей до стану, коли вони стали робити звірства. Обидві сторони. Виникло багато питань. І не знайшли ми відповідей однозначних. Як і не маємо відповіді на основне: знаючи істину «коли Господь нас любить, то дає випробування», питаємо себе – а чи хочемо ми ТАКИХ випробувань.
А ще моя донька сказала, що останній рядок вірша вона приладновує до обох сторін. А чи думав автор, що дитина зробить такий висновок з твору, не знаю. От тільки згоди автора на думки, що виникають після прочитання його твору, вже ніхто питати не буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 17:04:32 ]
спасибі, Ларисо. дитина сказала власне те, що й написано в тексті, так що автор не тільки так думав, але й сподівався на таке прочитання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 17:04:53 ]
а скільки доньці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 17:22:09 ]
Та вже досить, щоб долучати до роздумів про життя. Вона каже, що вірші українською мовою, яку вона практично ніде не чує, нею сприймаються набагато сильніше, аніж її рідною мовою.Інколи перепитує слова, але суть чує нутром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 17:26:36 ]
забавно, в мене щось схоже з польською