Автори /
Юлія Гордійчук (1977)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Підтекст
•
31 серпня
•
Нудьга липнева
•
Цікавість
•
Орфей і Еврідіка
•
Вода
•
Місяць
•
Коліщата Сансари
•
Плани на літо
•
Переваги
•
This will never end...
•
Ріки, які протікають крізь мене
•
Як варіант
•
Ти дивишся у вікно
•
Відчай
•
Шахи літні
•
Майбутнє
•
Додому
•
Липень
•
Літо
•
У передпокої
•
Хмарки
•
Чернетка
•
Полова
•
Передвірші
•
Спроба
•
Ігри
•
мовчання
•
Фотка
•
счастье
•
Рік
•
4
•
Ти...
•
Оберіг
•
Вокзал
•
Злива
•
Вірші
•
***
•
***
•
Плагіат
•
***
•
***
•
Трохи іронії під час образи
•
Сон по обіді
•
***(червень)
•
****(травень)
•
***
•
Передвесняне
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***(замість до побачення)
•
***(листи другу)
•
Сумбур
•
***
•
***(але теж прощання)
•
Прощання з містом
•
***
•
Попільничка
•
*** (Ностальжі:))
•
***
•
***
•
***
•
*** (незакінчене)
•
***
•
Тема №8 Фізкультура чи ні, головне - щоб регулярно!:)))
•
***
•
***
•
Ирония
•
***
•
***
•
Карменсита
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
До побачення
•
***
•
***
•
*** (Побутовий ідіотизм)
•
***
•
Осінні депрессії
•
***
•
SMS9
•
SMS8
•
SMS7
•
SMS6
•
SMS5
•
SMS4 (Дари літа)
•
SMS3
•
SMS2
•
SMS1
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Новый год
•
***(В предчувствии октября)
•
***
•
***
•
***(Варіація на заюзану тему)
•
***
•
Музы
•
Повернення
•
Думки на папері
•
***
•
***
•
Перші підсумки літа
•
Тиша
•
***
•
***
•
***(Замальовка)
•
***(Личное)
•
***
•
***(Усталость)
•
***:)
•
Барабан
•
***
•
Краків
•
Жешув (без тебя)
•
Поход за... (мечтой?)
•
*** (Замість листа другові)
•
***
•
Болезнь
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Охота (сказка?:))
•
***
•
***
•
Коли квітень холодний
•
***(Квітневе)
•
***
•
Сон про тебе
•
Столб
•
***(Старому другу вместо письма)
•
***
•
***
•
*** (Не спати!.. :))
•
Воспоминание
•
Так буває
•
***
•
Квітень
•
Весняна маленька мрія
•
*** (Київ)
•
Прощання
•
***
•
Осінь
•
*** (Суцільна брехня)
•
***
•
Досліди
•
***
•
***
•
Квіти Погулянки
•
Падає зірка
•
Шепот теней
•
Полнолуние
•
Львівський березень
•
***
•
***
•
Ворони
•
***
•
Delete love
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Насправді, не важить, що саме ти там плануєш:
Подорож, прощу чи помсту, спокуту чи втечу –
Подорож, прощу чи помсту, спокуту чи втечу –
Нечутно гусне у повітрі осінь,
У місті походжаючи навшпиньки,
У місті походжаючи навшпиньки,
Каштани вклякли у низькому старті,
Відквітли липи, стихла алергія.
Відквітли липи, стихла алергія.
Пильно вдивляєшся в очі, як в дні,
Сірі од краю до краю,
Сірі од краю до краю,
Він мовив: як піде сама. Добровільно.
Єдина умова…
Єдина умова…
Ласкаве пекло гранітних площ,
Прохолода розпечених кам'яниць,
Прохолода розпечених кам'яниць,
За лісами за морями
Світить місяць не над нами,
Світить місяць не над нами,
Коли ти допишеш останній з безглуздих віршів,
Де кожен з них буде просякнутий мною, мов потом,
Де кожен з них буде просякнутий мною, мов потом,
Загублений в нетрях свідомості файл:
Плани на літо.
Плани на літо.
Самотність має свої переваги,
Своїх улюбленців, свої ніші,
Своїх улюбленців, свої ніші,
Клянуть і кличуть, просять і клянуть,
Й стократно проклинаючи благають,
Й стократно проклинаючи благають,
- Повернешся? А до мене? — Я маю зворотні квитки. Маю час.
"Такий собі аргумент", - стиха всміхаються всі ріки водночас.
"Такий собі аргумент", - стиха всміхаються всі ріки водночас.
Така тиша в очах, як на вулиці після погрому,
Такий розпач і жах, як в спустошеному гнізді...
Такий розпач і жах, як в спустошеному гнізді...
Пливуть крізь місто погляди, мов риби,
Живі і мовчазні, пірнають в сніг,
Живі і мовчазні, пірнають в сніг,
Триматись усміхенно й тримати, тримати ритм.
У кожному кроці криється пустка чи пастка.
У кожному кроці криється пустка чи пастка.
Усмішка - посмішка. Шах і мат.
Грана легкість буття.
Грана легкість буття.
По місячній стежці біжить по хвилях майбутнє,
Місяць жовтий, дражливий. Присутній.
Місяць жовтий, дражливий. Присутній.
Шелест, шепіт, шурхіт, шорох -
Проповзають повз місто змії-ночі,
Проповзають повз місто змії-ночі,
Липневі ночі такі солодкі,
П'янкі і п'яні, і божевільні,
П'янкі і п'яні, і божевільні,
Духмяні трави. Схил.
Над схилом
Над схилом
Від-дощить й заховається в сніги,
Багряноока осінь стане у туманах,
Багряноока осінь стане у туманах,
Хмарки чередою
ховались за горою,
ховались за горою,
Як стече у канаву остання краплина тепла
І у шиби всміхнеться зима білозубо і щиро,
І у шиби всміхнеться зима білозубо і щиро,
Осінь, зустрічі, місто надвечір -
І пливуть, мов по нитці, слова
І пливуть, мов по нитці, слова
Кружляють поміж снугу і Різдва
На смак солоні й білять, білять скроні
На смак солоні й білять, білять скроні
А надвечір із закапелків
Потягне - повіє зимою,
Потягне - повіє зимою,
Не зазирай в чорні діри,
Не розмовляй із мерцями,
Не розмовляй із мерцями,
Мовчи, жінко, мовчання - зрада,
Зраджуй серцю, мовчи, мовчи...
Зраджуй серцю, мовчи, мовчи...
Це небо не плаче, бачиш,
Воно умиває руки.
Воно умиває руки.
Счастье, как птица на руку садится,
Когда не зовешь и не ждешь.
Когда не зовешь и не ждешь.
Минуло 365 днів.
Таких живих, що дихати несила.
Таких живих, що дихати несила.
Война, война… Не у нас.
У нас - тыл, у нас –быт,
У нас - тыл, у нас –быт,
З тих, про кого мовчати зовсім немає з ким,
З тих, про кого уголос - пошепки чи жартома,
З тих, про кого уголос - пошепки чи жартома,
Токай плюскоче в неба кришталі,
По вінця ллється й через край стікає
По вінця ллється й через край стікає
Ось, один на один. Перон.
Темний запах і стук коліс.
Темний запах і стук коліс.
Мить - блискавка,
Мить - крапля...
Мить - крапля...
Ось чистий аркуш - альфа і омега,
Крізь серце в пальці пробиває струм.
Крізь серце в пальці пробиває струм.
Ну скільки можна мріяти ночами,
що прийде ніч, шалена до нестями,
що прийде ніч, шалена до нестями,
Лід під ногами, лід у повітрі,
Лід у моїх легенях.
Лід у моїх легенях.
Ніде не буде вічно як завжди
ніхто не буде завжди де треба
ніхто не буде завжди де треба
Утро красит. Вечер моет.
Ночь придет, всех успокоит.
Ночь придет, всех успокоит.
…А найбільше твоє бажання,
щоб тебе я – звичайно! – кохала.
щоб тебе я – звичайно! – кохала.
Мовчання. Лезом цілий день по склу.
Задушливе. Ображене. Ледь зверхньо
Задушливе. Ображене. Ледь зверхньо
Маленький, тепленький, босий:
Пальчики, щічки, носик,
Пальчики, щічки, носик,
Червень-холерик знов трощить в істериці небо,
Бризки летять, мов пелюстки захмарних бузків.
Бризки летять, мов пелюстки захмарних бузків.
У Львові – дощі та зливи,
У Львові – холодні ночі;
У Львові – холодні ночі;
Сіє-сіє, посіває
Снігом біло дотемна,
Снігом біло дотемна,
До яблунь цвіту -
Скільки років не живи!-
Скільки років не живи!-
А у парках дерева... І крони прозорі, зелені...
Й такі – невагомі, як тіні, такі - не-збаг-нен-ні...
Й такі – невагомі, як тіні, такі - не-збаг-нен-ні...
Ти питаєш мене: ну навіщо тобі це кохання?!
Я – не я, суть не в тому, - ти й так усе маєш,
Я – не я, суть не в тому, - ти й так усе маєш,
Так тяжко без тебе. І кожного ранку – ця штора.
До того – будильник дзеленькне. По тому – проклига день.
До того – будильник дзеленькне. По тому – проклига день.
Ви зайшли і - до болю звичним! –
Мої руки з плечей: сама.
Мої руки з плечей: сама.
Усміхнувся: писати можна.
І дзвонити. Хоча, не щодня.
І дзвонити. Хоча, не щодня.
...А інколи самотньо. Не питай.
Не відповім, та й зрештою, не варто.
Не відповім, та й зрештою, не варто.
Перерости травою і мовчати -
Трояндою за вухом у Кармен...
Трояндою за вухом у Кармен...
Перейтися ще темним містом.
Просто – дихати. Просто – йти...
Просто – дихати. Просто – йти...
Не складалась розмова. Мовчання оголені нерви
Били струмом крізь очі, холодним, як лід, і крихким.
Били струмом крізь очі, холодним, як лід, і крихким.
Пролітають крізь серпень краплинами миті і мрії,
Пролітають над містом, де тісно вже снити і бути,
Пролітають над містом, де тісно вже снити і бути,
То хто ти мені? Такий?
Блукаючій зірці марно
Блукаючій зірці марно
Недопалком в попільничку – ще один день. Прожила.
І наче легені - в грудях, і наче достатньо сили...
І наче легені - в грудях, і наче достатньо сили...
Повернутися б в сонце, квіти,
Море, спокій,
Море, спокій,
Под пальцами вечная тема – осень и одиночество,
Где каждый опавший лист – маленькое пророчество,
Где каждый опавший лист – маленькое пророчество,
Чекала... Весна здригалась.
Просила... І було дано.
Просила... І було дано.
Не печалься, солнышко,
Сядем у окна,
Сядем у окна,
Не стала квіткою, залишилася зерням,
Навіщо квітка – маєш цілий сад.
Навіщо квітка – маєш цілий сад.
В тому світі, що за склом - зима.
В мене - тіні й зоряні мости.
В мене - тіні й зоряні мости.
Розминка
На майбутнє: хто б знав,
що Харон не бере хабарів ні від кого?!
що Харон не бере хабарів ні від кого?!
Ти прийшов і пішов, залишивши на ранок по собі
Биті зорі в калюжах і тихий розпачливий щем,
Биті зорі в калюжах і тихий розпачливий щем,
За конями вороными -
Вскачь по небосводу,
Вскачь по небосводу,
Нечутна фальш у розвитку подій
Іржею роз'їдає сірі днини,
Іржею роз'їдає сірі днини,
Кто, оглянувшись, уходя,
Не твердил себе: "Я вернусь..."
Не твердил себе: "Я вернусь..."
"Карменсита, Карменсита!"
А в глазах - печаль...
А в глазах - печаль...
...Й моря висихають, мій милий,
І шорхнуть, мов рук моїх шкіра,
І шорхнуть, мов рук моїх шкіра,
Я забуду обидві дати:
День знайомства і день прощання.
День знайомства і день прощання.
Кричала, шепотіла і благала.
Намарно. Ти так впевнено не чуєш!
Намарно. Ти так впевнено не чуєш!
Світ спливає поволі римами,
Я спливаю поволі зимами...
Я спливаю поволі зимами...
Віртуальні спіралі міст
Щось гудуть про своє у спину,
Щось гудуть про своє у спину,
Нестримне бажання плакати,
нестерпне бажання вішатись –
нестерпне бажання вішатись –
Сидітиму надвечір у кав'ярні,
По шибі краплями стікатимуть хвилини,
По шибі краплями стікатимуть хвилини,
Сплітала з диму чудернацьких змій,
Вдивляючись в зимове місто сиве;
Вдивляючись в зимове місто сиве;
Ти підеш, як і всі, хто були і хто буде по тобі,
Просто зникнеш беззвучно, замруть, уповільнившись, тіні,
Просто зникнеш беззвучно, замруть, уповільнившись, тіні,
Дні спливають за днями,
мов двадцять п’ятий кадр,
мов двадцять п’ятий кадр,
Я знаю-знаю, це остання осінь
таких примарних і розмитих «нас»,
таких примарних і розмитих «нас»,
Листя - маревом,
Сонце - хмарами,
Сонце - хмарами,
Нетривала, невитривала...
Я - хвиля, ти - море, коханий.
Я - хвиля, ти - море, коханий.
Очі його, мов усміхнене небо,
Прозора блакить над враннішнім містом...
Прозора блакить над враннішнім містом...
Сміятись у вічі зорям,
Най падають! І цикади...
Най падають! І цикади...
Прощання немов назавжди?!
Кохання немов востаннє?! -
Кохання немов востаннє?! -
Сидітиму надвечір у кав'ярні,
По шибі краплями сповзатимуть хвилини,
По шибі краплями сповзатимуть хвилини,
Збирала вишні,
Були солодкі й теплі...
Були солодкі й теплі...
Дощ перестав. Раптово знову літо,
Від Галицького - запах абрикосів...
Від Галицького - запах абрикосів...
Бачила зорі
Посеред білого дня...
Посеред білого дня...
Розмови про неважливе.
Лінива напівприсутність.
Лінива напівприсутність.
Моє напівруде волосся
Ввімкнуло ліхтарі старому Львову,
Ввімкнуло ліхтарі старому Львову,
Від сигарети в тремтячих руках
Сріблястими зміями час
Сріблястими зміями час
Навіщо траві імена перехожих?
Траві слід пам'ятати сліди
Траві слід пам'ятати сліди
Папером різані пальці,
Виноградна обскубана гілка,
Виноградна обскубана гілка,
Тримаєш мене за руку?
Міцніше тримай, коханий,
Міцніше тримай, коханий,
В пелене тумана
Черных два крыла,
Черных два крыла,
Улыбаюсь молча,
Прикурила втягу,
Прикурила втягу,
С сигаретой в холодных пальцах,
На лице лоскутки волос,
На лице лоскутки волос,
...І в'януть фарби в тихій порожнечі
Самотніх, непотрібних, зайвих днин,
Самотніх, непотрібних, зайвих днин,
Ваша холодність і моя самотність,
Обійнявшись, стоять на балконі,
Обійнявшись, стоять на балконі,
Цікаво тобі, як там, за межею?
Теж боляче, - вибач, банальність, -
Теж боляче, - вибач, банальність, -
В глухом забитом уголочке рая,
В беседке обветшалой грязнобелой,
В беседке обветшалой грязнобелой,
Темний затишок рідних кнайп...
Що ж, нарешті, я вдома.
Що ж, нарешті, я вдома.
То чого ж ти чекав від мене?
Просто трапилася нагода
Просто трапилася нагода
Під лезом почуттів тоненька шкіра щастя,
І вени збуджено пульсують: мить єднання.
І вени збуджено пульсують: мить єднання.
На тебе не ворожитиму,
Бо хто ти мені такий?
Бо хто ти мені такий?
Солодкий напій якось вмить прогірк,
Блакитні вени й серце пропаливши.
Блакитні вени й серце пропаливши.
Не кажи нічого, я знаю.
Вже вібрує незручністю тиша,
Вже вібрує незручністю тиша,
За холодом холод.
За инеем - лёд.
За инеем - лёд.
Цілував мені пальці ніжно,
Обіймав й притискав до серця,
Обіймав й притискав до серця,
Повільно іду додому
З ринку через магазини;
З ринку через магазини;
...А оставшись совсем одна,
Иногда я плачусь Тебе,
Иногда я плачусь Тебе,
За плечами - ночь,
Вместо крыльев - снег,
Вместо крыльев - снег,
Побрести бы сквозь карту города,
Мимо чахлых домов полузрячих
Мимо чахлых домов полузрячих
Лишь вскользь подумав о тебе,
Я кофе лью на стол!
Я кофе лью на стол!
Барабан был плох,
Барабанщик - пьян.
Барабанщик - пьян.
Зорі. Тернії. І зорі.
Мара? Чудо? Шепіт моря.
Мара? Чудо? Шепіт моря.
Мерехтіли зорі над півсонним містом,
Щось співали трави під стіною замку,
Щось співали трави під стіною замку,
В нервном тике бьется минералка
На стареньком гостиничном столе.
На стареньком гостиничном столе.
И та, что за левым плечом,
И тот, что за правым - стеной,
И тот, что за правым - стеной,
Тебе може пробити наскрізь,
Тебе може змолоти в порох -
Тебе може змолоти в порох -
Кажеш, облиш як є.
Кажеш, що будеш другом.
Кажеш, що будеш другом.
Капля за каплей с кончиков пальцев
Тихий бессовестный яд графомании...
Тихий бессовестный яд графомании...
Можливо, завтра не стане краще,
Можливо, "краще" - дитяча казка,
Можливо, "краще" - дитяча казка,
...Я молчу, как и молчала,
Мне ли тайны выдавать?!
Мне ли тайны выдавать?!
Шепот - по венам,
По нервам - крики.
По нервам - крики.
Від'їзджаю на день. Як видих -
Не в одному с тобою місті.
Не в одному с тобою місті.
Стук копыт по треснувшей брущатке,
По дырявым крышам - и прыжок.
По дырявым крышам - и прыжок.
Выкрашу черное в белое,
Назову его своим именем,
Назову его своим именем,
Зачаровані кола тижнів,
Знову п'ятниця, знову тихо.
Знову п'ятниця, знову тихо.
Я зараз сумна,
Тому, що вже вечір,
Тому, що вже вечір,
Ранки серед ночі
Всі слова на дотик
Всі слова на дотик
Схрещені лапи
Кав'ярні на розі
Кав'ярні на розі
Жовтий листок самотньо
Вальсує в безодні тиші.
Вальсує в безодні тиші.
Однажды позавидовав покою,
Застыла белым соляным столбом.
Застыла белым соляным столбом.
Твоя вечная девочка
С глазами из стали,
С глазами из стали,
В волосся тихо останній промінь
Сковзнув з-за хмари,
Сковзнув з-за хмари,
Слово - це кров,
Це стікаюча ртуть поміж пальців,
Це стікаюча ртуть поміж пальців,
Квітневої ночі зтишені барви
На смак - мигдалевий трунок
На смак - мигдалевий трунок
Голубое небо.
Красные трамваи.
Красные трамваи.
Доторкнулась - й мене болить.
Виявляється, не простила.
Виявляється, не простила.
Ртутный столбик всё выше и выше.
Как медленно, - боги! - быстрей!
Как медленно, - боги! - быстрей!
Твій вітер вже не забиває мені подих,
Уста лиш затуляє поцілунком.
Уста лиш затуляє поцілунком.
Дозволити собі ніким не бути,
Лиш голосом в марі весняних казок,
Лиш голосом в марі весняних казок,
Розквітають перші вишні
В кам'яних дібровах,
В кам'яних дібровах,
Старе осіннє сонце
Бліде осіннє небо
Бліде осіннє небо
Пережду, затаюсь затравленно
В темных улицах неприкаянных,
В темных улицах неприкаянных,
Надії осені: "уперше" і "востаннє".
Закінченність понять, подій і рухів.
Закінченність понять, подій і рухів.
Я не беру чуже, не підглядаю в вікна,
Я не рублю вузли, зав'язані не мною,
Я не рублю вузли, зав'язані не мною,
Забагато куриш і мовчиш,
Поглядом впираючись у стіни,
Поглядом впираючись у стіни,
Як пам'ятають очі мову тіла?
Як розуміють пальці пісню шкіри?
Як розуміють пальці пісню шкіри?
Наді мною стеля
Над дахами хмари
Над дахами хмари
А то, что дорога легка
И то, что не дали креста -
И то, что не дали креста -
Липневим ранком на Погулянці,
Щось згадуючи, плачуть квіти.
Щось згадуючи, плачуть квіти.
Десь за спиною падає зірка,
Падає просто комусь у долоні.
Падає просто комусь у долоні.
Ржавеют мечи, осыпаются краски,
Шелка превращаются в пыль,
Шелка превращаются в пыль,
Горела свечка в стакане ночи,
Смеялся Призрак и спали дети,
Смеялся Призрак и спали дети,
Місто марить. Марить весною,
Сонцем, зеленим листям,
Сонцем, зеленим листям,
Очима дерев
За мною слідкують століття
За мною слідкують століття
Я стою біля теплої стінки,
Вдивляюсь у твої очі,
Вдивляюсь у твої очі,
Похмурим зимовим небом
Летять безпритульні ворони.
Летять безпритульні ворони.
Попелом струшуються роки,
Димом пливе життя.
Димом пливе життя.
Розівчитись читати
Не подати сигналу
Не подати сигналу
Проміння - повенем, прозорою рікою,
Весна пошматувала сірі хмари,
Весна пошматувала сірі хмари,
Коли ти мене не цілуєш -
Це атака. Гордуєш мною?!
Це атака. Гордуєш мною?!