ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гордійчук (1977) / Вірші

 ***
Ти прийшов і пішов, залишивши на ранок по собі
Биті зорі в калюжах і тихий розпачливий щем,
Покалічені сни – рештки дивних світів і дилем,
Пересидівши грози, немов в материнській утробі,
Що в далекій реальності били в обличчя дощем...
Але ж був! Коло мене, не так щоб зі мною напевно,
Відпочинок – три кави – гіркі, як самотність, на смак,
Крихкий захист від болю буденних щоденних атак...
І пішов, заклопотано, ніби ходою – даремно! –
намагався спрямити в окличний питальний мій знак...
Вже без сенсу кидати у спину каміння чи станси,
Ти відірвешся вмить, помінявши паролі і очі...
Я впізнала тебе. Чи ж пізнала?... Кому - тут? - пророчить?!...
В мене, крім запитань, тільки котик кумедний зостався,
Що колись – мимохідь – тицьнув в руки тендітні...Заточить
Сіра ніч срібний місяць самотністю дива, і лезо
Пройде м’яко крізь серце, без фальшу й кривавості дір:
Ти проходив – повз мене, так сходить лавина із гір,
Ось пройшов і пішов, бо так треба... Кому ж це так треба?!...
Риторчність і відчай... І вічночужий дизертир...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-05 17:44:53
Переглядів сторінки твору 5546
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.581 / 5.5  (4.591 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.09.13 21:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-02-05 17:54:11 ]
Юль, чогось мені тут довжина рядка видається завеликою...А чи можна її скоротити, типу так:

Ти прийшов і пішов, залишивши на ранок по собі
Биті зорі в калюжах і тиші розпачливий щем,
І уламки скалічених важко світів і дилем...
А сюди ти приходив, щоб, як в материнській утробі,
Пересидіти грози, що били по тобі дощем... - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-02-05 18:00:27 ]
Юль, я ж не з тумаками... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-05 18:03:22 ]
Ні, звичайно. :))
Але внутрішньо я готуюсь до них, ріднесеньких...:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-05 18:09:27 ]
Файно Юльцьо,
Роблю таку ж заувагу, котру і сам часто отримую:
Мелодійність вірша затирається надлишковою концентрацією "ш"иплячих...
Декілька технічних зауваг:
Наголоси:
"твоЇх світів" - "твоЇх" ???
"на ранок по собІ" - "собІ" ???
"била по тобІ дощем" - "тобІ" ???
Звертання:
"дизертире"

З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-05 18:18:00 ]
Юрку, дякую!
Стосовно шипіння і сичання - подумаю, потрібно щось виправляти. :(
Щодо "тобІ" - "собІ", це вада, але на жаль, поки мені хтось туди пальцем не тицьне, я не помічу, бо так думаю:((
Дякую ще раз, завтра новий день - може встане все на місця.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-05 18:29:29 ]
Та я на ті самі граблі стаю - як колеги не підкажуть - то сліпий. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-06 11:48:04 ]
Дещо переробила, Вандо, дякую за підказки. :)Тепер ніби вирівнявся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-02-06 12:00:36 ]
О, тепер інша справа - "лягає" на вухо :)

Кілька моментів:
"Пересидівши грози, немоВ В Материнській утробі," - тут треба змінити, бо збіг приголосних

"Відпочинок – три кави – гіркі, як самотність(,) на смак,"

"В мене(,) крім запитань(,) тільки котик кумедний зостався,"

"Сіра ніч срібний місяць самотністю дива(,) і лезо
Пройде м’яко крізь серце..."

Ще "надірвані діри" і "щоденні буденні атаки" - по-моєму тавтологія, як "масло масляне"..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-06 12:04:49 ]
Ай, яка краса, Юльцю! Дуже гарно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-06 12:10:11 ]
О, коми-коми-коми!!! Зараз поверну їх назад.
Зі збігом доведеться наразі змиритись, доки не поміняю цей вираз взагалі - він мене гнітить (заодно і це "сОбі" забереться). А з маслом... Надірвані були вжиті у сенсі "рвані", але їх замінити легко, "щоденність буття" - річ не зовсім тавтологічна, хотілось би це залишити. Тре подумати... А взагалі, як казав хтось з великих (я завжди на них посилаюсь, як не пам'ятаю автора): "економіка должна бить економной, масло маслянним, а іскусство - іскусствєнним"!!