ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гордійчук (1977) / Вірші

 Ирония
За конями вороными -
Вскачь по небосводу,
С журавлями, с лебедями -
По ветру в негоду,
За тропинкой - в чащу-гущу,
По брусчатке - в люди,
Не полюбят, ну так что же! -
С меня не убудет...
Над моими парусами
Звёзды щедрой дланью
Расбросал дурашка-случай,
Подхалим и бранник.
Над моею головою
Солнце ясно светит,
Греет ласково, лукаво
Зайчиками метит.
А я, грация и нимфа, -
Тре-пет-на-я сарна! -
С лошадями, журавлями,
И с котомкой за плечами,
В дёгте, перьях, с тумаками
Изгнана из храма...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-30 12:11:18
Переглядів сторінки твору 5690
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.591 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.09.13 21:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 22:45:58 ]
В дёгте, перьях, с тумаками
Изгнана из храма...
Так в старій Україні карали декотрих осіб жіночої статі, але перед тим їм ще обтинали сорчку по саму ріпицю, привязували на певний час до стовпа, а потм виганяли з села та забороняли родичам приймати її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 22:49:21 ]
Изгнана из храма...

Але траплялося в старій Україні й таке, що наречену, яка не зберегла цноту до першої шлюбної ночі, приводили до церкви на налигачі і шмагали на паперті вузлуватими мотузками, знятими з церковних дзвонів, ганьбили її та її рід, який мав відшкодувати молодому усі збитки, а шлюб скасовувався…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 11:52:49 ]
Цікаво. Два яскраві приклади порушення прав і свобод людини....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 12:23:18 ]
Це справді серйозна тема, Редакціє. Чомусь мені пригадалася стаття про практики в одній ісламській країні, де за згвалтування жінки певним мужчиною покаранням було групове знущання над якоюсь із його близьких родичок...А така дикість існує і в сучасні нібито цивілізовані часи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-31 21:24:25 ]
Безумовно, Вандо, і я так розумію, що і Ісус категорично виступав проти такого дикунства. Не кажу про інших, чи дійшли його повчання до християн? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-04 15:10:01 ]
Щиро кажучи, не чекала, пані та панове, що цей жартівливий опус викличе такі страшні асоціації.:0
Пояснюю, щоб не було непорозумінь: кілька років тому мене звільнили з однієї чудової роботи, ось я їм і написала на прощання... А погода тоді була просто чарівна, весна, тепло, сонечко, ввечері над містом зорі з кулак(мій), а я - безробітна! Це була моя сама страшна помста, на більше я, чесно кажучи, ніколи й не була здатна:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-02-04 15:11:06 ]
Юль, віршик класний :) А ми тільки розвинули тему пана Валентина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-04 15:18:12 ]
А, розумію, це як у анекдоті: "якщо чесно, то це просто білка, але оскільки питаєте Ви, то, напевно, це Ісус Христос..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-06 18:38:03 ]
Пані та панове, добрий вечір. Гадаю, вам було цікаво дізнатися дещо з нашої історії та обговорити те цивілізовано, вивести мораль не так з вірша (бо про що там говорити? пані Юля знає й сама йому ціну), як з коментарів. Жахлива то була доба у житті народу... Але віршик таки вимагає певного осмислення: недолюблена лірична героїня то по небу бігає, то у хащі залазить, а то вже з діброви у люди виходить під вітрилами і перетворюється у граціозну козулю із заплічним мішком та чогось пхається до храму, звідки невідь за що її виганяють копняками, вимазавши до всього ще й дьогтем. Задля чого вона зазнала таких метаморфоз і стрвждань, чого блукала, чого у храм козою попхалася і за що поплатилася - Кліо мовчить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 11:18:09 ]
Пане Валентине, Ви все так гарно описали - одне лише не збулось: щодо недолюбленої героїні. Не було її там як такої... Хоча що я знаю про ту роботу?! І хто кого на ній любить?!... І хто ким працює...Ги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 16:28:17 ]
Не полюбят, ну так что же! -
С меня не убудет...
А це про кого?