ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.12.17
21:31
Тебе зачовгають, повір
Вони охочі човгати
Як тільки но полишиш двір
Тобі вже не оговтатись
Там, за двором, ріка спокус
Самотнику не встояти
Мотай, мій хлопчику, на вус
Вони охочі човгати
Як тільки но полишиш двір
Тобі вже не оговтатись
Там, за двором, ріка спокус
Самотнику не встояти
Мотай, мій хлопчику, на вус
2024.12.17
19:42
Дощі ідуть, і запливає розум
У океані втрачених думок.
Наперекір невидимим погрозам,
Дощі ідуть невизначений строк.
Дощі ідуть, і тоне в них покора
Жорстоким, невблаганним небесам.
В калюжі проглядається потвора,
У океані втрачених думок.
Наперекір невидимим погрозам,
Дощі ідуть невизначений строк.
Дощі ідуть, і тоне в них покора
Жорстоким, невблаганним небесам.
В калюжі проглядається потвора,
2024.12.17
11:23
Йди з миром, уходячи з мого життя,
і частку мене забери із собою.
Ми в світ привели наше спільне дитя.
Воно є любов’ю.
Світ став ще гарнішим, бо ми були в нім,
крізь зустріч формуючи диво.
Крокуй далі обраним шляхом своїм
і частку мене забери із собою.
Ми в світ привели наше спільне дитя.
Воно є любов’ю.
Світ став ще гарнішим, бо ми були в нім,
крізь зустріч формуючи диво.
Крокуй далі обраним шляхом своїм
2024.12.17
06:28
Серед знайомих та одна,
Що на зорю яскраву схожа, –
Мене надихує сповна
Й рожеві мрії далі множить.
Дивлюсь закохано на стан
Гнучкий, тендітний і радію,
Що не віддався досі в бран
Міцних обіймів безнадії.
Що на зорю яскраву схожа, –
Мене надихує сповна
Й рожеві мрії далі множить.
Дивлюсь закохано на стан
Гнучкий, тендітний і радію,
Що не віддався досі в бран
Міцних обіймів безнадії.
2024.12.17
06:22
Старий гусляр на сіножаті
за краєць хліба заспівав:
«Сідай до столу, чим багаті,
хоч небагато маєм страв,
але голодного не кинем,
тобі далеко ще іти…» –
якщо у серці ти людина
спасеш людину від біди.
за краєць хліба заспівав:
«Сідай до столу, чим багаті,
хоч небагато маєм страв,
але голодного не кинем,
тобі далеко ще іти…» –
якщо у серці ти людина
спасеш людину від біди.
2024.12.16
23:44
Я вас шукатиму в собі
Нарешті без оплати
І не затримуйте, побіг
Лише скажіть, як звати?
Ви що, подумали, це — гра
З якого, панно, дива?
… А дощ неначе із відра
Нарешті без оплати
І не затримуйте, побіг
Лише скажіть, як звати?
Ви що, подумали, це — гра
З якого, панно, дива?
… А дощ неначе із відра
2024.12.16
23:25
Чеширський кіт помітив тапки путіна. Відтоді путін дуже дивно посміхається.
Якщо центр прийняття рішень не сумісний з головою, то й самі рішення будуть, відповідно, через задницю.
При патологіях мозку окуляри не допомагають навіть мавпам.
Де не
2024.12.16
23:24
Тихий спокій та мирне життя -
У минулому. Дуже далеко.
-Харків'яни, біжіть в укриття!
Дбайте про особисту безпеку!
Дав наказ шизофренік пуйло -
Залізяку пустив ворожина.
Досягти щоби "ціль есвео"
У минулому. Дуже далеко.
-Харків'яни, біжіть в укриття!
Дбайте про особисту безпеку!
Дав наказ шизофренік пуйло -
Залізяку пустив ворожина.
Досягти щоби "ціль есвео"
2024.12.16
21:17
У розбитому домі зимно як.
Холод сковує ланцюгами.
Мати стерпить. А як же синові,
Що тримає плечима браму?
Ту важкезну, що розмежовує
Волю мрій і кайдани скрепів,
На мільйони розтиражованих
Холод сковує ланцюгами.
Мати стерпить. А як же синові,
Що тримає плечима браму?
Ту важкезну, що розмежовує
Волю мрій і кайдани скрепів,
На мільйони розтиражованих
2024.12.16
20:04
Сказав мерзотник у серці своїм:
«Немає Бога!»
І зіпсувавсь, і збивав спантелику інших...
І немає охочих робить добро.
А Господь із небес споглядає
На синів людських:
«Чи ж є поміж ними котрийсь розумний,
Хто потребує Бога?
«Немає Бога!»
І зіпсувавсь, і збивав спантелику інших...
І немає охочих робить добро.
А Господь із небес споглядає
На синів людських:
«Чи ж є поміж ними котрийсь розумний,
Хто потребує Бога?
2024.12.16
13:40
усяке тойбічне
кшталту синіх псів за вікном
салют п’єро
містичні конвалії
тротуари
тотальна відсутність діб
кшталту синіх псів за вікном
салют п’єро
містичні конвалії
тротуари
тотальна відсутність діб
2024.12.16
05:30
Дзвінок дверний чи телефонний,
Як соловейко невгомонний,
Не заспокоїться ніяк?..
Бринить прискорено та дзвінко,
Немов за спів свій жде оцінки,
Або вагоміших відзнак.
У напівсонній тиші дому,
Себе звільняючи від втоми,
Як соловейко невгомонний,
Не заспокоїться ніяк?..
Бринить прискорено та дзвінко,
Немов за спів свій жде оцінки,
Або вагоміших відзнак.
У напівсонній тиші дому,
Себе звільняючи від втоми,
2024.12.15
23:58
Ніч, і тиша та, що дана навік.
Дощ, а, може, то падає сніг.
Все одно, хоч надія примарна сама,
Вдалині бачу місто, якого нема.
ІІ.
Де притулок свій спраглий віднайде.
Де тепло подій подарує день.
Дощ, а, може, то падає сніг.
Все одно, хоч надія примарна сама,
Вдалині бачу місто, якого нема.
ІІ.
Де притулок свій спраглий віднайде.
Де тепло подій подарує день.
2024.12.15
22:02
Перегорнув чужу сторінку
Своя не краща, в кілька слів
Згадалась притча та, про жінку
Я б недодумався, посмів
Згорнути все це ще до читки…
Замовить піцу на обід
А перешить — забракло нитки
Навряд чи змовиться сусід
Своя не краща, в кілька слів
Згадалась притча та, про жінку
Я б недодумався, посмів
Згорнути все це ще до читки…
Замовить піцу на обід
А перешить — забракло нитки
Навряд чи змовиться сусід
2024.12.15
20:49
Аеробічний стук сердець у ритмі...
Не чув глухий перон у шумі.
І постаті завмерли сталактитом
Байдужі до усього тлуму.
Це він із нею мовчки там прощались,
Пастель обіймів, більш нічого.
Від дотику посипались коралі.
Не чув глухий перон у шумі.
І постаті завмерли сталактитом
Байдужі до усього тлуму.
Це він із нею мовчки там прощались,
Пастель обіймів, більш нічого.
Від дотику посипались коралі.
2024.12.15
19:36
Я став схожий
на зовнінню подобу
себе колишнього,
лише оболонкою
колишньої особистості.
Мене можна впізнати
лише за блиском
у глибині очей,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на зовнінню подобу
себе колишнього,
лише оболонкою
колишньої особистості.
Мене можна впізнати
лише за блиском
у глибині очей,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.12.13
2024.12.03
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.10
2024.11.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Гордійчук (1977) /
Вірші
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Сплітала з диму чудернацьких змій,
Вдивляючись в зимове місто сиве;
Різдва чекала чи чекала дива?...
Дні танули, ледь доторкнувшись вій,
Мов сніг... В січневім кришталі
Гірчила тиша, мов розчинна кава,
Пекла горлянку. Мрії застигали
Забутим сріблом на чужім столі...
Вдивляючись в зимове місто сиве;
Різдва чекала чи чекала дива?...
Дні танули, ледь доторкнувшись вій,
Мов сніг... В січневім кришталі
Гірчила тиша, мов розчинна кава,
Пекла горлянку. Мрії застигали
Забутим сріблом на чужім столі...
| Найвища оцінка | Жорж Дикий | 5.5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Ірина Заверуха | 5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1376 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1376 seconds