ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхоюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхоюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхоюпую розум, розхоюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхоюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху,
Задираючи вверх вуха...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гордійчук (1977) / Вірші

 ***
Моє напівруде волосся
Ввімкнуло ліхтарі старому Львову,
Але згубилось в пастці перевулків,
Мов в лабіринті твоїх поцілунків,
Заплуталось в твоїх обіймах палких,
Розтріпане, лягло на плечі парків,
Й облило золотом твої м'які долоні:
Ти знов знайшов мене, цілуєш мої скроні,
Ховаєш погляд в цім жовтневім морі...
Щовечора в моїм волоссі зорі.
Щоранку тануть. Ти чаруєш знову...
Кохання... Так вже повелося...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-10 14:59:05
Переглядів сторінки твору 3814
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.249 / 5  (4.591 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.09.13 21:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 17:19:53 ]
"облило" - хіх! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-10-10 18:18:19 ]
То, он, ХТО у Львові ліхтарі вмикає ! ;)

Юлечко, віршик - класний ! Легкий, веселий, романтичний, ....
Але.
Парки чомусь залишилися без рими... Шкода. І зорі самотні також без рими :(
У 7 рядочку просяться ще 2 склади (наприклад, "мої")
"Ти чаруєш нові." - гарно, але натягнуто. А, якщо "Ти чаруєш знову."?
І в тон йому -
Ввімкнуло ліхтарі старому Львову...

Перепрошую за прискіпливість і копирсання... Люблю руде волосся ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 18:19:30 ]
Все нормально! Там легкий галицький акцент. :)
Наприклад, "твоїх поцілунків" - наголос на "о". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-10-10 18:29:50 ]
це "о" у "поцілунках" чи "твоїх" ?
Я прочитала собі з наголосом
"Мов в лабіринті твоїх поцілунків,"
-+-+-+-+-+- (+ наголошений склад, - ненаголошений; інакшими - правильними помітками мій комп не виставляє наголоси)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-11 07:36:03 ]
Юльцю, а на фото з останньої творчої зустрічі Ви зі своїм синочком?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-11 10:11:53 ]
Дякую, Оксано, за прискіпливість, це мені лише на користь - я сама перших 20 разів у власному вірші нічого не бачу (а може, підсвідомо, "різати" шкода). Перероблю, звичайно, він ще дуже кострубатий, а ніде було його лишити.:)
"твоїх" - дісно з наголосом на о, я так чую і так говорю, тож, так і пишеться.Sоrry.:)
Так, Мирославо, на фото я з моїи Іваном, йому вже майже 6, тож хай вже вилазить в люди зі своєї пісочниці :)) Люди, правда, можуть і не бути в захваті, бо малий має шило в одному місці:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-11 10:26:06 ]
Юльцю, як я Вас розумію. Моїй 2 роки і таке шило!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-10-11 19:59:08 ]
Привіт, Юлечко, я також у слові "твоїх" роблю наголос на "о" і вважаю / відчуваю, що так правильно :) Чомусь наголос на іншому складі мені нагадує російське "твоих" :)
Віршик, направду, дуже гарнючий, романтичний! М-м-м.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 19:19:25 ]
Гарні образи, гарний настрій. Красивий вірш.