ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гордійчук (1977) / Вірші

 ***
Від сигарети в тремтячих руках
Сріблястими зміями час
Зтікається в вітер зриває дах
У перестигле небо
З-під пальців вічність
Попелом вниз
Нікотино-осінній спазм
В ранкових легенях жовтінню в такт
Впускаючи день у себе




Найвища оцінка Олександр Некрот 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-08 17:26:07
Переглядів сторінки твору 2786
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.128 / 5.25  (4.591 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.099 / 5.25  (4.525 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.642
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.09.13 21:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-08 21:25:14 ]
Йой, запалки маєш мала - впустив день - тепер файку не мо` знайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-09 10:56:55 ]
Нє, то всьо від якості тютюну залежить, запалки - то тілько побічні ефекти (чи афекти) :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-10-09 15:33:40 ]
Щодо характеру цього твору: "зриває дах" - "не картить!".
Спостерігайте... Шевченко бачив хто є його читач. А ви мене бачите?.. І ким я, як читач, для Вас є? Навіть "голі слова" мусять мати динаміку, спробуйте, після того, як п е р е б о л и т ь, написати "голі слова". Очікую ударну силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-10 10:41:38 ]
Взагалі важко говорити про цілісність композиції, так ніби фрагмент чогось більшого? Поміж тим, над цими, Юлиними рядками на останній творчій зустрічі львівських "Майстерень" (7_10_2007) були певні дискусії. З одного боку шановна представниця сучасної аналітичної школи і наш редактор Ната Вірлена віднесла композицію до так званих інтертекстових, коли ніби і автора більше не має, а тільки текст, і, якщо я правильно Нату зрозумів, кожен може одягнути цю текстову маску на себе.
З іншого боку йшлося про різновид індивідуального світотворення, характерну манеру написання, і деяке "ніби пригнічення" духовної величини "я" ліричного героя, заради увиразнення довколишніх "предметів".
Але саме оце не надто акцентоване духовне "я" у Юлиній композиції і дає, як на мене, більш-менш чітку інформацію про мистецьку належність твору.
Невиразний духовним "я" (ліричного героя, чи автора) маньєризм завжди має справу із речами формальними, тут же очевидним є рух речами сутнісними. Чий рух, де він відбувається і з чиєю присутністю? Для мене є очевидним, що рух сутнісного проникнення проводить саме максимально витончене "я", в даному випадку автора. Цікаво, що такі витончені розвідки собі дозволяє жінка. До дня вчорашнього основними ознаками жіночої поезії було оберігання своїх кіл, чітка межа індивідуального, добре упорядкованого власного світу і т.д. А тут маємо максимальне розчинення і гармонійне проникнення далеко за межі власного "я", характерні (у використовуваній мною системі координат), скажімо, постмодернізму чи необароко. Точніше сказати важко, бо тексту мало.
Отака ось стереоскопія поглядів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 12:14:00 ]
Олеже, Ви, як читач, для мене є, передусім, істотою, якій властиві не лише певні рухи душі чи тіла, але й певні емоційні стани. Це, знаєте, як у юриспруденції: є "дії" і є "події". Події не залежать від нас чи наших намірів, вони стаються. Що викликає їх появу - наразі не має значення, вони все одно впливають на певні правовідносини. Так само і з нашим особистим емоційним фоном в той чи інший момент життя - для Вас, як читача, не має значення причина власне такої емоційної гамми автора, Ви або відкликаєтесь на його пропозицію "приміряти" цей емоційний стан на себе, або ... цей вірш залишає Вас байдужим.:)
А щодо "голих слів" - можливо Ви і праві, виросте гарний вірш, але це вже "дія".:) Не впевнена, що добре пояснила, але пояснення - не моя сильна сторона, з цим, швидше, до Редакції, Мирослави або Юрія Лазірка...
Знаєте, якби це був чужий вірш, я б відповіла на нього наступними рядками:
"Попелом струшуються роки,
Димом пливе життя, -
Ось Бог неквапом докурить цей світ
Й зануриться в небуття..."
Дуже дякую Вам і шановній Редакції за увагу до мого вірша. :*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-12 22:43:53 ]
Привіт, Юлечко! Гарно Ви то читали і композиція ,як на мене, оригінальна!