Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Сергій Губерначук (1969 - 2017)
Уставаймо з колін!
Розпрягаймо свій спів.
Україну єднаймо,
шануймося!



Рубрики / Лірика життя

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Мені здається – я вже трішки твій…
    Мені здається – я вже трішки твій,
    а те, що я тобою не хворію,
  •   Між чорним дощем і білою зливою…
    Між чорним дощем
    і білою зливою
  •   Побовтайся в останньому з морів…
    Побовтайся в останньому з морів
    мого кохання.
  •   Я з вітром полечу…
    Я з вітром полечу –
    мені так буде легше…
  •   Неділя заступає…
    Неділя заступає.
    День святих
  •   У світлі дні твоя свята душа…
    У світлі дні твоя свята душа
    відвідає мою самотність грішну,
  •   З висоти
    На справжній висоті
    усіх життів і долей
  •   Очищення
    Дві хвилини
    мені відведено
  •   Ода грошам
    "Куплю – продам."
    "Куплю – продам!"
  •   Кожному…
    Падай-падай, Сонцю!
    А любов Моя живе
  •   Якби та й з очей замість сліз…
    Якби та й з очей замість сліз
    котилися краплі крові, –
  •   Аварія серця
    Знову кинуся в прірву твоїх почуттів,
    звідки справжній мій голос навряд чи озветься!
  •   Якщо ти один
    Ти зараз живеш у жахливому місці,
    без тіні, без друга, у хаті без стін.
  •   Троянда жовта…
    Троянда жовта.
    Повновидий цвіт.
  •   Хочеш, я тебе намалюю…
    Хочеш, я тебе намалюю?
    Хочеш, я тебе поцілую?
  •   Юний вітер
    Подаруй, подаруй мені вітер,
    вільний вітер люблю над усе.
  •   Рубінове яблуко
    Далеко по той бік добра і зла,
    на пагорбі, засіяному сонцем,
  •   Сяй!
    А тепер от крапка й край!
    Місяць повно час тримає.
  •   Тепер, коли осушено бокал…
    Тепер, коли осушено бокал,
    коли по венах розлилась отрута,
  •   Матіоловий сон (1)
    Чемно відмовився вечір від ночі,
    тихо покинув престол
  •   Намалюю тобі червоного птаха…
    Намалюю тобі червоного птаха.
    Напишу на крилі – "Yamacha".
  •   Ховаючись за ясністю причин…
    Ховаючись за ясністю причин,
    з відкритістю і щирістю доводжу,
  •   Феліца́та
    Ти вийшла з ро́сяних пратрав,
    присіла в Бога на долоні,
  •   Як непомітно ти мене відчуєш
    На видноколі сходу
    сон п’є студену воду
  •   Юна
    Коли свій сон я розкажу тобі,
    тоді, боюсь, відмовишся від мене.
  •   Сни твої розвіються…
    Сни твої розвіються.
    Сни твої забудуться.
  •   Я буду твій
    На тихій вулиці сумній
    Зламались раптом
  •   Твоїм очам…
    Якби ти знала, хто ти є така!..
    Твоя душа давно живе у мене.
  •   Камертон
    Інструмент камертон…
    Інструмент камертон…
  •   Ти – глиба…
    Ти – глиба,
    з якою зіткнувся я в цій атмосфері.
  •   Тим не менше
    Збудиш – нікуди не дінешся!
    Бо мені на роботу.
  •   І тепер ти тривожна…
    І тепер ти тривожна.
    Шекспір на … четвертім сонеті
  •   Ти загубила оберіг…
    Ти загубила оберіг,
    який я завжди сам стеріг,
  •   Довга балка…
    Довга балка.
    Воду беру.
  •   Лягай негайно спати…
    – Лягай негайно спати! –
    крикне мати,
  •   Хай грішний я вартую спрагу слів…
    Хай грішний я вартую спрагу слів,
    розкуту плоть твоїм невчасним тілом,
  •   За все тобі є прощенням любов…
    За все тобі є прощенням любов!
    Наперекір придурництвам й обману,
  •   Щось тебе не видно… (2)
    Щось тебе не видно, щось тебе не чутно,
    а мені ж без тебе смутно, ой, як смутно.
  •   Серця твого кровоносні віти…
    Серця твого кровоносні віти
    вітер гойдає тирадовий.
  •   Біля віконця, що дихало миртою…
    Біля віконця, що дихало миртою
    з дня, світло-білого дня.
  •   Віриш, я знав, що приїдеш…
    Віриш, я знав, що приїдеш.
    Вірш написав принагідно.
  •   У море окунувся лиш на старість я…
    У море окунувся лиш на старість я.
    Весь вік мій – у пустелі на верблюдах.
  •   Я від злив потерпаю…
    Я від злив потерпаю,
    і грому боюся,
  •   Стану деревом або Пісня неприкаяної
    Піду у даль, у даль, подалі від любові,
    подалі від людей, у хащі загадкові,
  •   Чай з медом
    Ось я маю сюрприз делікатний
    через любих своїх посередників –
  •   Юнак
    Твій сон прокинувся, ти – спав.
    Я ненавмисно свідком став.
  •   Ніч під вербами…
    Ніч під вербами.
    Ніч під рукою дурною.
  •   Ґранчак єлейного вина
    Ґранчак єлейного вина
    несе до вуст печаль одна –
  •   Нашесть
    Сірі стіни. Їх – чотири.
    Посередині – цвях.
  •   Місяць
    Вочевидь не осягнутий простір,
    призупинений склом у вікні,
  •   Мені спокійно…
    Мені спокійно.
    Ноги теплі.
  •   Шапіто
    Шапіто веселий!
    Я дивлюсь і сміюсь!
  •   Ой, на тум березі́…
    Ой, на тум, та й на тум
    березі́
  •   Лідз
    А з мене сну ніц.
    Сну ніц – аж по Лідз,
  •   Ореля
    На орелі гойдається вітер.
    Звуки дзьобають у висок.
  •   Ходить вітер по дорозі…
    Ходить вітер по дорозі,
    намочивши ноги босі,
  •   До неба!
    До неба вів гай,
    де за зіркою зірка
  •   Поцілунок
    Ой, хамелеонся, скільки влізе.
    Я тебе відчую, я радар.
  •   Любити слід…
    Любити слід,
    але любити – слід,
  •   Течія
    Я кладу тебе в човник,
    і пускаю по річці,
  •   Очі
    в озері ока острів – ти
    вогка, холодна, вогка
  •   Нічого, я виживу…
    Нічого, я виживу.
    Хоч серце урвало здоровий шмат мого здоров’я.
  •   Затемнення душі. Палким серцям – віва́т…
    Затемнення душі. Палким серцям – віва́т!
    Трясеться ніч моя стеблинками повік.
  •   Усе так просто…
    Усе так просто.
    Час кудись вітрує.
  •   Цілу ніч, не зімкнувши очей…
    Цілу ніч, не зімкнувши очей,
    я тебе переслухала.
  •   Їду в Київ…
    Їду в Київ,
    звідки влітку
  •   У весільну подорож свою…
    У весільну подорож свою
    кличеш ти мене лише як свідка.
  •   Фальшиве solo… noi
    Увігнутий асфальт.
    Калюжа голуба.
  •   Ця світла ніч спіткала темний край…
    Ця світла ніч спіткала темний край,
    де ти молився на Північне Сяйво,
  •   До друга
    Я не писатиму тобі, мій друже, слів,
    а тільки те, що зрію я очима.
  •   Нехай у долоні твоїй спочиваю…
    Нехай у долоні твоїй спочиваю.
    Нехай очі ріжу тобі склом.
  •   Дякувати Богові. Дует
    Дякувати Богові –
    досі в силі договір,
  •   Залишаю тебе…
    Залишаю тебе,
    моя найвродливіша пташко,
  •   Чемно відмовився вечір від ночі…
    Чемно відмовився вечір від ночі,
    тихо покинув престол
  •   Я човгаю містом…
    Я човгаю містом,
    малюю колеса,
  •   Очі знову…
    Закарбовано очі в душі аж пророчій,
    аж запеклій і вічній небесній душі.
  •   Полюбилися двоє…
    Полюбилися двоє.
    І немає вже сну,
  •   Ми побагатшали ще аж на мить…
    Ми побагатшали ще аж на мить,
    довгу, як ніч, де зірки – поцілунки,
  •   Мандрівний монах кохає
    Ніч перед брамою міста стояла,
    м’яту холодную п’ятами м’яла.
  •   Але
    "Але" з останньої сльози
    спаде краплинкою роси.
  •   Мріє жадана…
    Мріє жадана, ось золото,
    здерте з твоїх куполів!
  •   Що не ніч…
    Що не ніч – поїзди, поїзди
    стуком рейковим сни відчиняють..,
  •   ОЗ
    Лягай в одежі освітлілі,
    у – "порозумієш".
  •   На вулиці, під брамою базару…
    На вулиці, під брамою базару,
    соромлячись, у сутінках стоїш
  •   Розбавляється барва бірюзова…
    Розбавляється барва бірюзова
    амадеусовим сонячним рондо.
  •   Кигичеш, чайко…
    Кигичеш, чайко.
    Годі! Годі! Годі!!
  •   Відцвітуть і ці сади…
    Відцвітуть і ці сади…
    облетять квіти,
  •   Сплю в пелюстці екзотичній…
    Сплю в пелюстці екзотичній
    на вишневім долі.
  •   День ударив у вікна…
    День ударив у вікна, мов ядерний спа́лах.
    Сонце виросло міцно, як атомний гриб.
  •   Хай птаство виспіває мій затятий голос…
    Хай птаство виспіває мій затятий голос,
    хай молода весна змалює мій екстаз,
  •   Я палко вірю у твою невинність…
    Я палко вірю у твою невинність,
    твою весну вишневу цнотоцвіту.
  •   Про що мій лист тобі говорить?
    До тебе шлю п’янкі привіти
    з найкращих наших слів,
  •   Оранжеве зелене реґі…
    Оранжеве зелене реґі
    далеко в парк у спогад восени
  •   Я біля тебе
    Я спав на вітах бірюзових літа.
    Повз мене з неба падали зірки.
  •   Олено!
    Пташки уві сні
    співають пісні,
  •   Авіалінія
    Користолюбством вирізняєшся між інших…
    Між іншим, величаво добра зовні…
  •   Хоккайдо
    Терпне бамбукове листя,
    мліють коліна холодні:
  •   Щастя було таким прозорим…
    Щастя було таким прозорим,
    ілюзо́рним, ледь ілюстрованим вами.
  •   Ти – сон
    Кохання – Тихий океан,
    який нас викинув на сушу.
  •   Чому народилось так само…
    Чому народилось так само
    те, що померло так само?
  •   Чим ти мовиш до мене, німий…
    Чим ти мовиш до мене, німий,
    коли облачу тебе в розкіш,
  •   Колір коричне́вий…
    колір коричне́вий
    має сніг,
  •   Чому я гостро чую твій прихід…
    Чому я гостро чую твій прихід
    тепер, коли минуло все з тобою?
  •   На нагострених травах напружена шкіра…
    На нагострених травах напружена шкіра
    тебе вороного і ніжного
  •   Чому?
    Чому твоє слово,
    як сонце схололе,
  •   За поворотом сну
    За поворотом сну
    йде звивиста дорога.
  •   Щось тебе не видно…
    Щось тебе не видно, щось тебе не чутно.
    А мені ж без тебе смутно, ой, як смутно.
  •   Торкнешся вустами – розтану…
    Торкнешся вустами – розтану
    й незнано куди пропливу.
  •   Вона мала руки, мов дуги…
    Вона мала руки, мов дуги,
    привітно розкинуті влітку.
  •   Ні, я ненавиджу…
    Ні, я ненавиджу.
    Безтямні очі опустились в яму…
  •   Мрія сирого моря
    Січень минув, як липень.
    Лютий повторить серпень.
  •   Перстень
    Я перенесу перстень з руки на руку.
    Зі своєї руки на руку свою.
  •   Любі у шлюбі
    Попругою б’єш по руках, щоб не ліз!
    Снуєш забобонів попону –
  •   Щем
    Поговорили і вода з водою,
    і вітер з вітром,
  •   На четвертому спомині – гріх…
    На четвертому спомині – гріх!
    Більш, ніж тричі, для серця – занадто!
  •   Холодна пісня
    Сніг і живі орхідеї –
    мій архаїчний сон.
  •   На могилу з трав великих, синіх…
    На могилу з трав великих, синіх,
    чебрецем затоплену високим,
  •   Грулі
    Вийшла з тільця білої кицьки
    душа інша.
  •   Постскриптум
    Фон червоний.
    Ліхтарі гой-да, гой-да!!
  •   Море і мрія…
    Море і мрія.
    Зима і мороз.
  •   Не гніти мені душу...
    Не гніти мені душу,
    замовкни, та й годі…
  •   Горішня мрія
    Горішня мрія!.. А слова ж які!
    Але, повір, вона не за словами.
  •   Не відмов мені…
    Не відмов мені.
    Не зумов мене.
  •   Де ти, щастя?
    Я від злив потерпаю,
    і грому боюся,
  •   Тонке́, ледь помітне торкання ранкове…
    Тонке́, ледь помітне торкання ранкове,
    мов промінь, мов сумнів, мов пересторога.
  •   Не лишайся сама…
    Не лишайся сама –
    перекинеться ліжко.
  •   Коли горить престол…
    Коли горить престол, і ти – на ні́м,
    і слуги мчать з палаючого замку,
  •   Надіє моя…
    Надіє моя!
    Я без тебе не я.
  •   Засмучений, приречений…
    – Засмучений, приречений,
    занурений бездонно,
  •   Я зрозумів зими нестачу…
    Я зрозумів зими нестачу,
    коли бажав тобі: "На вдачу!"
  •   О, добре як, що любиш ти…
    О, добре як, що любиш ти!
    О, добре як!
  •   На відрозі чарівно́го сумніву…
    На відрозі чарівно́го сумніву
    постривай, моя лю́бко люби́сткова,
  •   Під залізне іржання ранкових трамваїв…
    Під залізне іржання ранкових трамваїв
    ти схопилася з ліжка в зимовій Варшаві.
  •   На тім прощальному містку…
    На тім прощальному містку
    мене лише зима вітала,
  •   Перша пісня Мінни
    О, хто ти, любий Серафітусе,
    хто ти?
  •   О, добре як, що любиш ти…
    О, добре як, що любиш ти!
    О, добре як!
  •   Єдине, що вірно зроблю…
    Єдине, що вірно зроблю –
    Це запевню любов у любові.
  •   Ліктик
    Він міцно й владно
    в бік рукою вп’явся.
  •   Я любив твої ноги в пуантах…
    Я любив твої ноги в пуантах,
    той балетний перебіг ніг,
  •   Колись
    Колись
    чекала ти
  •   Лет
    Тільки тобою серце тліє
    в цю темну
  •   Моя любове, не сліпа, а зряча…
    Моя любове, не сліпа,
    а зряча.
  •   Хто ти – не хочу навіть знати…
    Хто ти – не хочу навіть знати.
    Хто я – зумій запам’ятати.
  •   Я намагаюся тебе плекати так…
    Я намагаюся тебе плекати так,
    щоб жодної пилинки не лягало
  •   Арсенальна станція метро…
    Арсенальна станція метро.
    Поїзд мчить за вітром під землею.
  •   Туман
    Опісля зливи в ліс осіла хмара,
    суха і тиха, наче рання осінь.
  •   Хитрі очі
    Заблукавши в тобі на пів дня й на пів ночі,
    я ще глибше втрапляю в твої хитрі очі…
  •   Снобродство
    Коли ти вказуєш іти на північ –
    я вже на півдні попри все!
  •   Заборонений лист
    Знов з-під по́душки білої в чорну шухляду
    замикаю листа, мов приховую зраду.
  •   Китайська троянда вже губить листя…
    Китайська троянда вже губить листя
    од вітру, що з протягу вбіг у кімнату,
  •   Нена́висть і любов боролись на мечах…
    Нена́висть і любов боролись на мечах –
    і кожна за ім’я́ твоє стояла,
  •   Хобот у вересі
    Цвів верес.
    Йшли тумани, мов слони.
  •   Багатство
    День побагатшав на Феба,
    на перспективу лугів,
  •   Коли мій мозок розтане…
    Коли мій мозок розтане
    під сонцем твоєї любові,
  •   Скарб мій
    Хай кожен твій сон
    обрамляється сірим папірусом ранку.
  •   Хтось утішить тебе…
    Хтось утішить тебе,
    на комп’ютерну вілу запросить,
  •   Собака плаче…
    Собака плаче.
    Собаку жалко.
  •   Мов гілочка плакуча…
    Мов гілочка плакуча,
    ти тулишся до мене,
  •   Мо’ років з п’ятнадцять ніхто не співав…
    Мо’ років з п’ятнадцять ніхто не співав.
    Село вимирало поволі.
  •   Стривай, захоплена…
    Стривай, захоплена!
    Ти вже вогнем гориш.
  •   Над морем поздіймалися вітрила…
    Над морем поздіймалися вітрила
    земного ранку від земної ночі.
  •   Понавизбирує цитат…
    Понавизбирує цитат
    моя любов у твій підручник,
  •   Забувай минулий день
    Розбуджу тебе вночі,
    поцілунком привітаю,
  •   Ти промайнула пташкою у просинь…
    Ти промайнула пташкою у просинь,
    у провесінь,
  •   Сни мину…
    Сни мину –
    й повернуся до нього.
  •   Народилося третє диво!
    Два ключі на пам’ять, без яких
    не буває ні зими, ні літа.
  •   Пливу всім плином по Тобі…
    Пливу всім плином по Тобі,
    де зупинилися два серця.
  •   У бажаннях моїх загубися тепер…
    У бажаннях моїх загубися тепер
    і ховайся по снах таємничих.
  •   Зустрівши кілька снів…
    Зустрівши кілька снів, невидимих таких,
    закутаних у превелебну ніч нечу́тно, –
  •   Аби в твої вуста – та й правда…
    Аби в твої вуста – та й правда..,
    я б зосередився на них.
  •   З маленькою любов’ю
    Створю тобі вірша
    для тих, кому за тридцять,
  •   Велика Ніч
    Там, за вікном, живе Велика Ніч,
    а я сховався тут і помираю.
  •   Як солодко відчути повне право…
    Як солодко відчути повне право
    на вільний дотик до хмільного тіла,
  •   Відкинь щодення…
    Відкинь щодення!
    Твердощі ствердінь.
  •   Передчуття
    На кінчиках пальців твоїх
    миттєвості, стиснені в вічність.
  •   Древньокитайська притча на український лад
    Коли всевладний майстер-Бог
    створив в екстазі чоловіка,
  •   Гавкіт
    Вештався люд, і серед його слідів
    я на нюх переслідував дві валянкові плямки.
  •   Це все. Зупинено усі дощі…
    Це все. Зупинено усі дощі.
    Правда у тім, що ти нікуди не підеш,
  •   На обличчя накладаєш…
    На обличчя накладаєш
    грим старий
  •   Поспіх удаваний твій
    Збав ходу, і я поруч піду,
    обережно ступаючи кроки,
  •   А міст, взагалі, не існує у світі…
    А міст, взагалі, не існує у світі, –
    їх просто малюють, а потім будують.
  •   Відстань
    Відстань.
    Кілометрів триста.
  •   Літурґія
    Я довго йшов сюди, на кладовище снів,
    у невмирущу предковість і юність.
  •   У темний вечір я спіткав тебе…
    У темний вечір я спіткав тебе –
    як сонце серед ночі!
  •   Без слів
    Нащо мені твої слова?
    Зараз німіє все.
  •   Світозарство…
    Світозарство.
    Коли без тебе світ цей перевернеться,
  •   Якщо цей день і означає щось…
    Якщо цей день і означає щось,
    так тільки те, що вже чомусь відсутнє,
  •   Ти – та…
    Ти – та.
    Тому й ненавиджу я іншу.
  •   Озеро Зе́ро
    Налякаю тебе голубою гостинністю
    на далекому й жовтому озері Зеро.
  •   Мамут
    Є сни, яким ціна – поява.
    Сни ясновиді.
  •   Не доживу до тебе…
    Не доживу до тебе.
    Просто у шторм відчалю
  •   Лави
    Білими смугами зроблено лави,
    і коли присідають на них зірки,
  •   Сон сновиди або ж анабіоз для чужої пародії
    Розляглися в чотири боки
    три дороги, як дві стежини.
  •   Арфа в оркестрі
    Арфістка схилилась на арфу
    і тихо заснула,
  •   Фонтан
    – Коли за північчю ми стежили з тобою
    з низин любовно зібганого ложа,
  •   Циганський дощ
    Циганський дощ злигався з вітром,
    промчав до сонця – і назад!
  •   Тихий терем
    По черзі зупинялися годинники
    у теремі, де мешкали годинники,
  •   Сич озирнувсь на пломінь ранку в лузі...
    Сич озирнувсь на пломінь ранку в лузі,
    калина луснула, привалена крильми,
  •   Ермітаж
    Темний ґрот.
    Екзальтовані хащі.
  •   Моє ти море…
    Моє ти море,
    мій ти океан,
  •   Їзда на возі з музикою кантрі…
    Їзда на возі з музикою кантрі,
    через ліси широкошатрі,
  •   До Дня народження
    Червоне стигле сорту Айдаред
    зимове пізнє долежить до травня
  •   Дві мушлі
    Дві мушлі – два шу́ми…
    Шум моря і Шуман…
  •   Поклик
    Для тебе я рукою на папері
    наводжу силу слів, і не своїх,
  •   Соняшник
    У бе́резі – сонце на чільному місці,
    з пелюстками жару навколо кружала,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки