ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Вірші / Лірика життя

 Над морем поздіймалися вітрила…
Над морем поздіймалися вітрила
земного ранку від земної ночі.
Вляглася тиша – тиша говорила б –
але навіщо? коли мовлять очі!

Весня́ні очі – дві краплини з моря –
дві зірки з півдня – дві душі від мене –
мої ще темні, а твої прозорі! –
кохання й гріх, і страху тло зелене.

Несу тривогу я, мов перша хвиля,
заходячи у твій високий спокій;
мов чайок голосне багатокрилля,
розносять хіть мої подальші кроки.

Беру і рву тебе, мов хлопчик ляльку!
і шторм стає на всі дванадцять балів.
Об дикий берег б’єшся ти, мов скалка
від бриґантини, зниклої у шквалі…

Я сам скінчу – і розрішу цю бурю.
Водою теплою відмию нас од крові.
В обох очах я біль твій розцілую
і розщіплю любов на дві любові.

Збере́мо одяг наш по узбережжю –
мов з квітки повисмикані пелюстки –
й пірнемо геть, у світ, що нам належить,
у ніч, у море, в панцир, два молюски…

28 листопада 1998 р., Київ

Буріме

* * *
Усі вітри націлились в вітрила,
і билися в них вдень і серед ночі.
З вітрами тими хвиля говорила,
а риби, мовчки вирячили очі.

Чому вітрам не вистачало моря?
Питання це не покидало мене.
Чому б їм хвилі не здіймать прозорі?..
Дивлюсь на море синє… чи зелене.

Питання є. Відповідати хвиля
чи стане? Їй би треба мати спокій –
цього не дасть вітрів багатокрилля.
До відповіді кілометри й кроки.

Вітри колишуть хвилю, наче ляльку,
хоч трохи і не добирають балів.
А корабель, неначе тріска-скалка,
собі не знайде місця в цьому шквалі.

І він чекає на найбільшу бурю,
яка від корабля захоче крові.
А я не бурю, тишу розцілую.
Не буря – тиша вимога́ любові.

А хвилі б’ють і б’ють по узбережжю,
морських рослин даруючи пелюстки.
Але ж любов насильству не належить,
і хто за квіти прийме ці молюски?

Тихон Животоков

* * *
Вітрам в обійми кинулись вітрила.
На це дивились зірки серед ночі.
Ніч про любов зіркам тим говорила,
а зірки ночі дарували очі.

Ніч очі не відводила від моря.
Ти ж очі не відводила від мене –
такі зелені і такі прозорі.
І все було прозоре і зелене.

Ласкаво берег лоскотала хвиля.
Від ласки берег не просився в спокій.
Зняла любов своє багатокрилля
над ними. Десь вже прокидались кроки.

І десь дитина колихала ляльку,
чекала дівчина казкових балів.
Чиясь дружина: відгукнися, скалка,
гукала. – Стріне чоловіка в шквалі.

Занурити його жадає в бурю,
бажаючи добути з носа крові…
У нас не буде так – я розцілую
кохану. Не відпустимо любові

від себе. Ми йдемо по узбережжю,
і сипляться до наших ніг пелюстки…
Майбутнє наше нам обом належить,
та ми відкриті… Ми ж бо не молюски.

Аскольд Ізкієв

* * *
Немає вітру… Хто надме вітрила?
Зірок немає і не видно ночі…
Я про любов тобі не говорила.
Ти поряд – закриваю серце й очі.

Мені не вистачає вітру з моря.
Тебе благаю я: "Іди від мене",
але даремно сльози ллю прозорі,
і від журби все навкруги зелене.

Відраза напливає, наче хвиля.
Здається, що пішов назавжди спокій,
і тільки мошкари багатокрилля
над нами… Розумом рахую кроки.

В думках іду від тебе… З мене ляльку
ти не роби…. І шторм в дванадцять балів
цьому зарадити не зможе. Я – не скалка,
щоб згинути в твоїй любові шквалі.

Не насувай любові тої бурю
і не залякуй тим, що хочеш крові.
Я іншого від серця розцілую
і іншому признаюся в любові.

Ми підемо з ним вдвох по узбережжю,
і з наших квітів не впадуть пелюстки…
Ні, не тобі моя любов належить,
для тебе я закрита, мов молюски.

Ольга Діденко- Шипкова


Контекст : "Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 174


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-06-16 16:37:21
Переглядів сторінки твору 894
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.083 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.11.19 16:53
Автор у цю хвилину відсутній