Розклали по полицях - і досить зрозуміло і невеликим обсягом. Можна засвоїти. Можна на прикладі бачити, як воно буває.
Може, було би краще, щоб і я свого часу написав про своє. Так ні - втримався. А розповів би, що мене п'ять років не було на сайті. Без анонсів. Просто не було.
Були причини.
Так от.
Нікуди вони не ділися.
Бо не ділися і "місцеві авторитети", яким нічого не варто написати, як вони гадають, пародію. Але на що? На вірш, з першого рядка написаний у жартівливому стилі. І спробуй доведи цьому "авторитету", що його ніхто не просив цього робити. Я лише дозволив коментувати з його фантазіями. Але вони вийшли за межі пристойності і до того ж окремим віршем. І цей "авторитет" сьогодні може написати ліричний вірш, просякнутий слізьми, а назавтра матюкливий коментар або таку "пародію", про яку йшлось вище. Пасквіль, якщо одним словом.
Спостережливий читач все бачить, випадковий - ні. Мовчазний мовчить. І так далі за схильностями.

Тут так було і так буде.
Чудовий сайт, привітна Редакція (на особистості не переходжу. Я їм вдячний - і цього поки що досить), автори з поетами, читачі з коментаторами.

Але щось і не так.
Свобода, якою не всі вміють користуватися.
От і виникають як не тролінг, то сатира, як не сатира, то пасквілі. Все воно якесь без почуття міри у їхніх авторів.

Не знаю, чи довго втримаюсь цього разу. Творчі плани є. Цікаві чи ні - то інша справа.
Сайт подобається, а оті традиції, які мають місце, таки псують настрій.

Одна з них Вами висвітлена. Я їх теж спостерігаю. Пошесть пародій поки що зупинилася - може, тому що я ввічливо пояснив.
І більше не нагадую про своє прохання.
Але традиції живучі.
Дай Боже, розуму отим любителям погигикати на чиємусь поетичному доробку, щоби не гигикали, а більше працювали над своїм.

Ю. С.