Пишу тут, бо у Майї Залізняк коментарі не доступні, що до оцінок, які я ставила Ярославу Чорногузу. Жодного разу він мене не попросив, хоч ми друзі, щоб я йому поставила 6 балів. Майє, подивіться, будь ласка, скільки я йому поставила шісток і Вам, я впевнена, що буде не на користь Чорногуза, бо Вам їх поставила більше ніж йому. І чому Ви вважаєте, що я немала право оцінювати так, як того хотіла і вважала за потрібне? Невже ті вірші були не достойні? Чи я витягла їх із Вашої власної кишені, що їх Вам так шкода? Від Вас я жодної шістки не отримала 5,5 був мій рівень, та я не переймалася, бо це якийсь дитячий сад, коли нам давали зірочки за те, що вели себе достойно. Мене дивує те, що я нікого не чіпала, всіх намагалася помирити і створити на сайті гарну атмосферу, а зараз повинна оправдовуватися за кожен свій крок. Я маю права дружити з тими людьми з ким хочу, маю права поважати тих, хто поважає насамперед мене, як людину. Про поезію не пишу, бо вона немає відношення до людських якостей і гідності. Так, мені не подобаюється, коли когось принижують, чи висміюють, але ж треба дивитися в корінь, бо звідти починаються гниття. Більше прошу не згадувати моє ім'я в жодних коментарях!

Що тобі сказати, Сашко? Справжні мужики-митці, то вони не мовчать, воюють, як ми з тобою.
А інші - моя хата скраю, я нічого не знаю. Не чіпайте мене, то я вас не зачіплю. Отак колись і Україну просрали, бо кожен сидів тихо на своєму хуторі, думав, може омине! А воно не оминуло! Голову в пісок, як страуси...
Ще не всім далася взнаки Шапокляк!

Дорога Таню, прочитавши прозовий горе-опис пані Залізняк, просто тонеш у морі бруду і брехні. Я зрозумів одне, що їй головне - не істина і правда, не висока література, яка кличе до краси, добра і справедливості, а свої дрібненькі амбіції, роздуті нею самою до розмірів уже земної кулі, як мінімум.
Чого варта тільки ота брехня про мою заяву у спілці письменників на її вечорі, що я без фуршета не виступатиму... Насправді, я спершу виступив на вечорі у пані Залізняк, заспівав пісню під бандуру про її славного предка Максима Залізняка ( мимоволі згадується Шевченкові слова "славних прадідів великих правнуки погані"), а вже аж тоді дізнався про те, що у фуршеті організаторам відмовлено. Тоді я, використав весь свій авторитет члена НСПУ, відомого письменника, домігся у директора в будинку літераторів дозволу на фуршет, та ще й уклав у це свої кошти - 200 гривень, свідок - Микола Соболь, який купував на ці кошти міцні напої, замість того, щоб вимагати від Залізняк гонорару за виступ, як зробили б мої колеги-артисти. Але я не тільки артист, а ще й літератор, і проявив письменницьку солідарність до пані Залізняк, за що тепер маю її "глибоку" вдячність у вигляді брехливого наклепу на її сторінці, доступу до якої я не маю.
А голослівне звинувачення нас усіх у донощицтві?
Я більш, ніж певен, якби ми жили у сталінські часи, нас би всіх названих розстріляли, або репресували за доносами Залізняк, бо хто ж вивертає на люди приватне спілкування у месенджері, тільки вона!

О блін... А я ж ото обіцяфф Заї та й вихлопотать для неї два нобелівські премійони... За книжку і за обкладинку... А воно он воно як... Жерсть... Даремно, мабуть обіцяффф...)))))))))))

Серго

Дідька

О,воно як... То пісТня одразу шось згадалсь комуняча... Про матроса Залізняка... Як ,,він йшоль на Адєссу, а йийшоль к Хєрсону,,...)))

Вийшоль,пардон...З тел.в дорозі одруківки... Дивно якось ішов матрос Залізняк...

Вітаю панство. Була свідком подій навколо фуршету. Сама чула, як пан Ярослав іще перед початком дійства питав, чи буде фуршет. Давно було: не пригадую, чи він жартував із приводу того, що не виступатиме, раз немає пригощання, чи то було всерйоз. Так, мабуть же, не всерйоз, бо таки виступав. Але конфлікт був.
Їхала з Майєю з Полтави до Києва, протягом усього шляху вона не раз уголос турбувалася, що фуршету не можна в Спілці організовувати, бо так їй було чітко сказано. А вона хотіла б це зробити, вважала, що гостей треба пригощати. Тому так нервово сприйняла слова п. Чорногуза. Тому виник конфлікт. Дріб'язковість обсмоктування тих подій у дописах/коментарях усіх учасників сварки тут, на ПМ, викликає просто... шок. Невже вам більше нічого робити, люди?! Ми живемо на цьому світі якусь мить, то чи варто перейматися таким... нічим?
Давно не ходжу на ПМ, не беру участі в тутешніх сварках-розбірках, бо це й нецікаво, і неконструктивно, і найчастіше - просто огидно. Як і те, що відбувається зараз. Для спілкування цей ресурс не пораджу навіть ворогам.
А для поезії... не у визнанні суть мистецтва. Поет пише, бо не може не писати - та й усе. Решта - суєта.
Бажаю учасникам конфлікту мудрості й уміння поважати чужу думку. Нікому не раджу бувати на ПМ.

Цю дріб"язковість, про яку Ви говорите, пані Галино, почала Ваша подруга Залізняк. А не я. Я радий, що у Вас язик не повертається повторити ту падлючу брехню, яку тут поширює Ваша подруга. Ви ще смієте за цю мразь заступатися?
У мене є вірш:
Не збагну я ніколи того,
Хто в мистецтві лиш гроші шукає.
Я піду до народу свого
І безплатно йому заспіваю,
І безплатно йому я заграю.

І вбиратиму щирість святу,
За корисливі помисли вищу,
Заспіваю про душ чистоту
Й може сам я душею очищусь,
Й може сам чиюсь душу очищу.

Віддаватиму щирість, любов,
Знаю я, він мене зрозуміє,
І поверне сторицею знов.
З ним душею я не змілію,
З ним ніколи я не збіднію!

Як Ви думаєте, людина, яка написала такі рядки, може чинити всупереч написаному? Ніколи, бо я кобзар український, поет український, я - совість нації,
я швидше свої гроші віддам для святої справи, ніж вимагатиму з когось щось, хоч є професіоналом у своїй професії бандуриста.
Тому я смертельно вражений підлою брехнею, породженою дріб'язковістю і мерзенністю душі пані Залізняк. Я б на Вашому місці порвав би з нею усілякі відносини. Так порядні люди не чинять, тільки негідники. Ганьба Залізняк! Славного пращура великого правнучка погана!

Я б на Вашому місці спершу розібрався в суті питання, а тоді вже робив би висновки про сайт. А будите гудити його несправедливо. Така мені Вам порада!