ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Публіцистика

 Великий кусок

Мorituri te salutant.

Урапатриоты, приветствую вас!
Приветствую всех кто - за великую Русь. Всех кто за Белую и Малую, особенное почтение тем, кто за Новую.

Вся Украина стонет, истосковавшись по страстным объятиям старшего брата. Придите возьмите, как брали в восемнадцатом, как брали в тридцать девятом. Придите же... Что стоять и ломаться у границ Соборной. Зачем эти краснобайные прения в различных оонах и совбезах.

Придите, трахните, как всегда. Ведь не даром пословица русская есть: «Стерпится – слюбится»! Как не раз уже было. И, как случилось с Крымом.
Ну, конечно, исконно русская земля. Да, еще и обожжена бесславными войнами, начиная с турецкой и заканчивая второй мировой. Особенно, выделяется сдача Севастополя, и с тех пор, почему-то: «гордость русских моряков»!

Ну, конечно, эта благодатная земля, обожжена еще и солнцем.
И, когда один правитель понял, что, вконец, может потерять эту «гордость», то есть – превратить долину и взгорья с горами в пустыню, так как прежний правитель выгнал народ, который эту землю считал не славной, но священной, и ухаживал за ней, и она отвечала народу тем же, то есть была кормилицей.
Но кого стало кормить, когда вдруг, куда-то подевались хозяева, что любили эту землю?

Вот тогда –то и решил этот правитель оживить осиротевший остров, за счет не притязательного, работящего, ко всему привыкшего народа – формально передав во владение им эти скалы и полупустыни, а вместе с тем – и живописнейшие пейзажи, бухты и гавани. (И это последнее не дает покоя и по сей день и, сейчас как и всегда привлекает разного рода проходимцев, которые не хотят работать, а прилетают уже на готовое поживится… Это мы завсегда...). А также передал и всю славную и бесславную историю этого края.

И, кстати, надо сказать, что не просто передал... А обменял на другие земли, да еще и какие земли! Чернозёмы.... И, если подсчитать, то площадь этих земель, по какому - то странному совпадению, соответствует площади острова.

Вы скажите: « А народ?»
А народ тогда никто не спрашивал! Как и не спрашивают сейчас в «великом осколке», от когда-то большой империи. И этот «великий осколок», как терминатор, пытается пособирать сейчас все свои разбросанные части по всему миру,. И, не дай Бог, какая-нибудь часть, скажет, что она не часть, а одно целое, но совсем другое целое, отличное от «великого осколка».

Вот и теперь, происходит такая катавасия, то есть собирание Земель, не народов, а земель и, в этом - то, вся беда. А человека, людыну, никто не видит, за этим занятием собирания.

А собиратель, нумизмат и филателист – возомнил себя эдаким.... Да и слово то трудно подобрать - Наполеоном, что ли. Ну, разве, что по росту подходит... Так тот хоть просто воевал ради войны, и не прикрывался тем, что он идет освобождать всех французских гувернеров и гувернанток от русского и другого беспредела.

А наш «герой»! И, что ему неймется?… Внуки есть, миллиарды – есть, наложница – есть и, догадываюсь, не одна. На самолетах летает, на субмаринах ныряет, в птичьем ключе – ключевую роль играет, от умиления слезу пускает. Казалось бы, что еще для полного счастья надо…? Ан, нет? Не хочу быть простой барыней, а хочу быть столбовой дворянкой. Ну, опять в "калашный ряд" с «калашниковыми». Deja vu какое то….

Я думал, что поговорка: «сколько смогу съем, а остальное понадкусываю» – об украинцах, оказывается – нет. Крым откусил, еще не пережевав, принялся кусать другое. Так и до беды не далеко. Как - то переживательно за него становится, а вдруг несварение, или там заворот кишок… Да, и кирпич иногда на голову просто так падает… Хотя Воланд, говорил, что так просто не падает. Ну, не нам об этот судить. Всё может быть.

Да ладно, хочется тебе кусаться – кусайся, но стольких людей превратить в серую одобряющую и выделяющую только то, что предписано массу, не понятно какой природы?... Зачем? Хотя понятно.

А они, вроде ,и не против, а попробуй тут быть против? (Столько всяческих указов и законов: шаг влево, шаг вправо, как когда-то…). А людьми движет Страх. И их можно понять. Страх потерять работу, положение, рейтинг, любовницу, наконец. Особенно преуспели в этом рвении всеобщего «одобрямса» (опять актуально слово стало – чувствуете, нет? Скоро почувствуете) журналисты всех мастей: от репортера до главного редактора, ну, а всякие шефы, вообще впереди всех паровозов.

Нет, они не стреляют, не убивают, они чистенькие. Но они сначала эту кашу заварили, а теперь оправдывают. Потом, потом их потомки им вспомнят. Ведь сначала было слово. А потом уже берутся за вилы. А главный (Кисилёв), уже договорился до атомных вил, сказал, что у него вилы самые виловые вилы. И, что если захотят, то всех и вся превратят в кучу гноя. Во как!

И, чтобы не говорили труженики одной из самой древней профессии (а проститутка писака – вдвойне проститутка), чтобы не выискивали в истории, чтобы не притягивали за уши, та же история оценит их рвение по достоинству.
Да, в историю вошли, даже – вляпались, но детям их будет стыдно,. Будет, будет и никуда от этого не деться. Дети всегда умнее.

Да, а к чему это всё я? Да, к тому, что все происходящее бред, и даже не сивой кобылы и не пьяный угар. А просто паранойя, помешательство, но не ума, а безумия. Столкнуть лбами два народа, брата с братом, мать с дочерью… бред!

А всё из-за чего? Из-за клочка земли?
Нет!
Просто не дает покоя одна простая мысль: что кто-то, где-то, без меня… хочет, и будет жить лучше.
А я не смогу, блин, в силу разных причин.
Значит, не пущать, не давать, задавить на корню, замочить… и т.д. «Айайай!»– сказал глупый король…дальше по тексту….
И, началось…
А кончится ли? вот в чем Вопрос!..
Всем удачи.
06.05.2014 Ю.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-07-31 11:43:46
Переглядів сторінки твору 539
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.450 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.161 / 5.42)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 10:33
Автор у цю хвилину відсутній