ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Вiнок
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Лімерики від ©емена
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
Сестро Морфін (The Rolling Stones)
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Іноді
Як рідко радість буває мистецтвом життя.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-11-17 18:28:54
Переглядів сторінки твору 5425
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Оповідання з 6 слів
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 19:04:06 ]
Найвище мистецтво - життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:15:21 ]
Життя буває різним... А має бути мистецтвом. А мистецтвом самого життя (мистецтва) є радість - щира і безпосередня...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:35:05 ]
Дуже глибока думка, Анно! Всі шедеври пишуться від горя, як правило, а не від радості! А оцей надуманий постійний сучасний псевдооптимізм - у США він закінчується тим, що людина після довгих років насадженого штучно оптимізму бере автомат у руки і розстрілює пару десятків ближніх своїх. Так чи не краще піти на озеро і трохи посумувати, якщо цього в житті не уникнути, як і радості. Тоді і радість, після суму - приємніша значно. Дякую Вам за мудрість!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:42:26 ]
Псевдооптимізм, як і псевдопесимізм - речі не є добрі... Не можу знати стовідсотково, та у США псевдооптимізм ґрунтується на достатності матеріального добробуту. Але оскільки людині потрібно значно більше, аніж тільки це, то виникає внутрішній конфлікт.
Шедеври пишуться від горя тому, що внутрішній духовний чи душевний дискомфорт людини спонукає її змінити світ до кращого, виправити щось негативне. Таким чином світ розвивається, прогресує. Але саме життя задумане Творцем як радість, і воно таким мало би бути, якби людина не стала переписувати Божі закони (Любові) своїми власними... Тому нині є особливою мудрістю радість життя (радість, а не поверхнева веселість), коли людина знає, що відновлює у собі ті закони любові, що не входить у щось негативне настільки, щоби воно мало наслідки... Як шкода, що іноді втрачаємо оту первинну безпосередню радість життя, яка сама по собі є творчістю у житті... Але не можна уникати природного суму, якщо він йде через серце, бо завдяки йому робимо добрі висновки, добрі справи, і відповідно, приходить радість... Це один із шляхів пошуку правдивої радості... Дякую, Ярославе )!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 21:56:26 ]
Життя як мистецтво - театр логічного абсурду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:58:59 ]
Життя витворене Творцем, мистецтво - людиною. (Мистецтво є спробою людини вчитися у Творця.) Тому підміняти мистецтвом життя є протиприродним, це - хід назад. Але ставитися до життя як до творчості - це мистецтво.
У цьому вислові йдеться про те, що мистецтво життя - це радість, яку маємо у ньому бачити... Тут треба сприйняти вислів цілісно: мистецтво у житті - це радість... І ця радість життя серед багатьох інших цінностей включає у себе також і мистецтво як таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:32:30 ]
апостол закликав радіти. І ще раз, радіти, Анно Віталіє

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:03:00 ]
Так і є, брате Ліо, у вас, хоч і дещо загальне, але точне бачення... )Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:37:04 ]
"супутником життя".
скільки чиїхось життів, стільки, можливо, і збігів, і відмінностей.
це я написав в лапках як один з варіантів, не зазіхаючи на Ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:14:38 ]
Так, може бути і "супутником життя", але тоді вона (радість) є ніби відокремленою від людини. А радість в ідеалі має бути органічним її станом. (Звичайно, як написав Ярослав Чорногуз, якщо це не псевдорадість...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 00:01:38 ]
Життя - митець найталановитіший, але радість йому дійсно вдається найгірше! Чудовий афоризм, Аню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:23:41 ]
Найталановитіший митець - той, хто створив саме життя. Але радість - творчість життя, сама його суть, якщо людина ніде не змилилася, чи люди загалом... Та якщо радість вдається найгірше, то людям таки щось треба виправляти ) у собі, а не довкола себе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 07:15:51 ]
О так...
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. (Л.К.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:41:47 ]
Бачу прочитання таке: люди не ставляться до життя так, як треба, і тому рідко мистецтво буває радістю... Чи не точно зрозуміла?..
Загалом так і є: хто спить, той багато упускає... Але будь-яка творчість і є радістю, якщо вона не фальшива, тобто якщо опирається на любов, і не йде проти неї... Але хто більше любить спати (це я про себе)), той упускає мистецтво, радість...
Любо, а що таке (Л.К.)? Вислів авторства...?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:43:56 ]
Л.К. - Ліна Костенко )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2014-11-18 15:42:03 ]
Є над чим замислитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:23:32 ]
"Я мислю, значить я живу" - не пригадую, хто автор цього вислову...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:41:30 ]
Ваша правда, Анечко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:26:31 ]
Зате творчі люди багаті радістю через мистецтво...