ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарєв
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Вадим Структура
2026.02.07

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Іноді
Як рідко радість буває мистецтвом життя.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-11-17 18:28:54
Переглядів сторінки твору 5224
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Оповідання з 6 слів
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 19:04:06 ]
Найвище мистецтво - життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:15:21 ]
Життя буває різним... А має бути мистецтвом. А мистецтвом самого життя (мистецтва) є радість - щира і безпосередня...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:35:05 ]
Дуже глибока думка, Анно! Всі шедеври пишуться від горя, як правило, а не від радості! А оцей надуманий постійний сучасний псевдооптимізм - у США він закінчується тим, що людина після довгих років насадженого штучно оптимізму бере автомат у руки і розстрілює пару десятків ближніх своїх. Так чи не краще піти на озеро і трохи посумувати, якщо цього в житті не уникнути, як і радості. Тоді і радість, після суму - приємніша значно. Дякую Вам за мудрість!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:42:26 ]
Псевдооптимізм, як і псевдопесимізм - речі не є добрі... Не можу знати стовідсотково, та у США псевдооптимізм ґрунтується на достатності матеріального добробуту. Але оскільки людині потрібно значно більше, аніж тільки це, то виникає внутрішній конфлікт.
Шедеври пишуться від горя тому, що внутрішній духовний чи душевний дискомфорт людини спонукає її змінити світ до кращого, виправити щось негативне. Таким чином світ розвивається, прогресує. Але саме життя задумане Творцем як радість, і воно таким мало би бути, якби людина не стала переписувати Божі закони (Любові) своїми власними... Тому нині є особливою мудрістю радість життя (радість, а не поверхнева веселість), коли людина знає, що відновлює у собі ті закони любові, що не входить у щось негативне настільки, щоби воно мало наслідки... Як шкода, що іноді втрачаємо оту первинну безпосередню радість життя, яка сама по собі є творчістю у житті... Але не можна уникати природного суму, якщо він йде через серце, бо завдяки йому робимо добрі висновки, добрі справи, і відповідно, приходить радість... Це один із шляхів пошуку правдивої радості... Дякую, Ярославе )!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 21:56:26 ]
Життя як мистецтво - театр логічного абсурду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:58:59 ]
Життя витворене Творцем, мистецтво - людиною. (Мистецтво є спробою людини вчитися у Творця.) Тому підміняти мистецтвом життя є протиприродним, це - хід назад. Але ставитися до життя як до творчості - це мистецтво.
У цьому вислові йдеться про те, що мистецтво життя - це радість, яку маємо у ньому бачити... Тут треба сприйняти вислів цілісно: мистецтво у житті - це радість... І ця радість життя серед багатьох інших цінностей включає у себе також і мистецтво як таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:32:30 ]
апостол закликав радіти. І ще раз, радіти, Анно Віталіє

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:03:00 ]
Так і є, брате Ліо, у вас, хоч і дещо загальне, але точне бачення... )Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:37:04 ]
"супутником життя".
скільки чиїхось життів, стільки, можливо, і збігів, і відмінностей.
це я написав в лапках як один з варіантів, не зазіхаючи на Ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:14:38 ]
Так, може бути і "супутником життя", але тоді вона (радість) є ніби відокремленою від людини. А радість в ідеалі має бути органічним її станом. (Звичайно, як написав Ярослав Чорногуз, якщо це не псевдорадість...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 00:01:38 ]
Життя - митець найталановитіший, але радість йому дійсно вдається найгірше! Чудовий афоризм, Аню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:23:41 ]
Найталановитіший митець - той, хто створив саме життя. Але радість - творчість життя, сама його суть, якщо людина ніде не змилилася, чи люди загалом... Та якщо радість вдається найгірше, то людям таки щось треба виправляти ) у собі, а не довкола себе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 07:15:51 ]
О так...
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. (Л.К.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:41:47 ]
Бачу прочитання таке: люди не ставляться до життя так, як треба, і тому рідко мистецтво буває радістю... Чи не точно зрозуміла?..
Загалом так і є: хто спить, той багато упускає... Але будь-яка творчість і є радістю, якщо вона не фальшива, тобто якщо опирається на любов, і не йде проти неї... Але хто більше любить спати (це я про себе)), той упускає мистецтво, радість...
Любо, а що таке (Л.К.)? Вислів авторства...?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:43:56 ]
Л.К. - Ліна Костенко )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2014-11-18 15:42:03 ]
Є над чим замислитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:23:32 ]
"Я мислю, значить я живу" - не пригадую, хто автор цього вислову...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:41:30 ]
Ваша правда, Анечко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:26:31 ]
Зате творчі люди багаті радістю через мистецтво...