ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Іноді
Як рідко радість буває мистецтвом життя.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-11-17 18:28:54
Переглядів сторінки твору 4527
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Оповідання з 6 слів
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 19:04:06 ]
Найвище мистецтво - життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:15:21 ]
Життя буває різним... А має бути мистецтвом. А мистецтвом самого життя (мистецтва) є радість - щира і безпосередня...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:35:05 ]
Дуже глибока думка, Анно! Всі шедеври пишуться від горя, як правило, а не від радості! А оцей надуманий постійний сучасний псевдооптимізм - у США він закінчується тим, що людина після довгих років насадженого штучно оптимізму бере автомат у руки і розстрілює пару десятків ближніх своїх. Так чи не краще піти на озеро і трохи посумувати, якщо цього в житті не уникнути, як і радості. Тоді і радість, після суму - приємніша значно. Дякую Вам за мудрість!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:42:26 ]
Псевдооптимізм, як і псевдопесимізм - речі не є добрі... Не можу знати стовідсотково, та у США псевдооптимізм ґрунтується на достатності матеріального добробуту. Але оскільки людині потрібно значно більше, аніж тільки це, то виникає внутрішній конфлікт.
Шедеври пишуться від горя тому, що внутрішній духовний чи душевний дискомфорт людини спонукає її змінити світ до кращого, виправити щось негативне. Таким чином світ розвивається, прогресує. Але саме життя задумане Творцем як радість, і воно таким мало би бути, якби людина не стала переписувати Божі закони (Любові) своїми власними... Тому нині є особливою мудрістю радість життя (радість, а не поверхнева веселість), коли людина знає, що відновлює у собі ті закони любові, що не входить у щось негативне настільки, щоби воно мало наслідки... Як шкода, що іноді втрачаємо оту первинну безпосередню радість життя, яка сама по собі є творчістю у житті... Але не можна уникати природного суму, якщо він йде через серце, бо завдяки йому робимо добрі висновки, добрі справи, і відповідно, приходить радість... Це один із шляхів пошуку правдивої радості... Дякую, Ярославе )!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 21:56:26 ]
Життя як мистецтво - театр логічного абсурду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:58:59 ]
Життя витворене Творцем, мистецтво - людиною. (Мистецтво є спробою людини вчитися у Творця.) Тому підміняти мистецтвом життя є протиприродним, це - хід назад. Але ставитися до життя як до творчості - це мистецтво.
У цьому вислові йдеться про те, що мистецтво життя - це радість, яку маємо у ньому бачити... Тут треба сприйняти вислів цілісно: мистецтво у житті - це радість... І ця радість життя серед багатьох інших цінностей включає у себе також і мистецтво як таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:32:30 ]
апостол закликав радіти. І ще раз, радіти, Анно Віталіє

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:03:00 ]
Так і є, брате Ліо, у вас, хоч і дещо загальне, але точне бачення... )Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:37:04 ]
"супутником життя".
скільки чиїхось життів, стільки, можливо, і збігів, і відмінностей.
це я написав в лапках як один з варіантів, не зазіхаючи на Ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:14:38 ]
Так, може бути і "супутником життя", але тоді вона (радість) є ніби відокремленою від людини. А радість в ідеалі має бути органічним її станом. (Звичайно, як написав Ярослав Чорногуз, якщо це не псевдорадість...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 00:01:38 ]
Життя - митець найталановитіший, але радість йому дійсно вдається найгірше! Чудовий афоризм, Аню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:23:41 ]
Найталановитіший митець - той, хто створив саме життя. Але радість - творчість життя, сама його суть, якщо людина ніде не змилилася, чи люди загалом... Та якщо радість вдається найгірше, то людям таки щось треба виправляти ) у собі, а не довкола себе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 07:15:51 ]
О так...
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. (Л.К.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:41:47 ]
Бачу прочитання таке: люди не ставляться до життя так, як треба, і тому рідко мистецтво буває радістю... Чи не точно зрозуміла?..
Загалом так і є: хто спить, той багато упускає... Але будь-яка творчість і є радістю, якщо вона не фальшива, тобто якщо опирається на любов, і не йде проти неї... Але хто більше любить спати (це я про себе)), той упускає мистецтво, радість...
Любо, а що таке (Л.К.)? Вислів авторства...?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:43:56 ]
Л.К. - Ліна Костенко )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2014-11-18 15:42:03 ]
Є над чим замислитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:23:32 ]
"Я мислю, значить я живу" - не пригадую, хто автор цього вислову...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:41:30 ]
Ваша правда, Анечко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:26:31 ]
Зате творчі люди багаті радістю через мистецтво...