ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Омелян Курта (1940) / Проза

 Ц И Г А Н И І Р У С Н А К И
Часто , люди , які приїздять до нас на Закарпаття із східних областей з подивом запитують чому в нас так багато циган . Чому , чому ! Що тут не ясно ? Тому , що цигани почувають себе так комфортно серед руснаків , як не почувають себе серед жодних інших людей . Русини терплячі до всіх національностей , до всіх релігій , до всіх рас . А самі цигани вважають , що вони заслужили доброго ставлення до себе з боку русинів . Навіть самим своїм існуванням руснаки нібито зобов’язані циганам . Ось що мені розповів з цього приводу старий циган
Дорчі-бачі .
Це було дуже давно . Це було тоді , коли руснаки впали у великий гріх . Коли вони забули заповідь свого Отця Небесного . Вони почали покланятися болванам , рукотворним божествам ,якимісь , ними ж видуманим кумирам . Най головнішим божеством у русинів був Дайбог , або ,як його ще називали – Дажбог . За віруванням русинів це божество управляло сонцем та іншими небесними світилами . Покланялися русини і такому божеству , як Перун , котрий управляв громом , блискавками , вітром та іншими стихіями . Поважали русини і божество Ярило , або як його ще називали – Ярь , котрий управляв полями , урожаєм , садами, а також божество Велес , котрий був покровителем рогатої худоби –корів , коз , овець . Русини не просто вірували і покланялися цим болванам . Це вірування так глибоко вкоренилося у їх «дубових» головах , що на початку третього тисячоліття в Ужгороді є вулиця яка називається
Дайбозька . Названа вона так на честь поганського божества Дайбога . Розказують , що колись на цій вулиці стояло капище куди русини приносили жертву своїм болванам . Та що там назва якоїсь вулиці ! Ні одного дня не проходить , щоб русини не молилися , або по декілька разів на день не згадували Дайбога . Ви питаєте звідки я це взяв? А ви самі прислухайтеся , як руснаки кожного дня при зустрічі вітають один одного , і ви почуєте таке: «добрий день дай боже» . Тішить тільки те , що можливо зараз руснаки у вітані «дай боже» вкладають уже інший зміст . Скоріше за все вони молять Отця Небесного . Інші божества теж глибоко вкоренилися в памяті русинів . Сидів я якось біля телевізора і дивився футбол . Колега , котрий сидів біля мене каже :»дивись , Марадона бігає , як Перун» . А як у русинів люблять хлопцям давати імена на честь болвана Ярила , це Ярослав , Яромир, Ярко , Юрко , та інші . Верховинці у своїх піснях-коломийках , теж часто згадують богиню Дану . Отець Небесний не міг довго терпіти таку неповагу до Нього . Тому Він вирішив покарати русинів . Бог послав пророка Ілію на вогняній колісниці у Карпати , аби той забрав у русинів вогонь і погасив усі ватри та вогнища .Поки було літо , то русини ще сяк-так терпіли . Але наступила холодна зима . Русини , а особливо їх діти почали мерзнути , хворіти . Не було на чому приготувати їжу . Вони почали молити Бога повернути їм вогонь . Обіцяли , що більше ніколи не будуть порушувати Божих заповідей . Але молитва їхня до Бога не доходила . Терпіли і мерзли також цигани , котрі жили поміж руснаками . Тоді один старий циган по імені Бурмек надумав таки як роздобути вогонь . Він узяв свою піпу(люльку), горнятко меду і пішов на гору Ловачка , що на захід від Мукачова .Там , на верху гори зібралися всі поганські божества і зробили собі великий шабаш (гулянку).Вино лилося рікою . Пяні , напівоголені ідоли танцювали , скакали довкола ватри по черзі запрошуючи до танку теж напівоголену богиню Дану . Старий циган Бурмек сів собі з боку , взяв до зубів піпу і почав смачно смоктати та цмокати язиком , та так , щоб на нього звернули увагу ідоли . І дійсно , скоро на нього звернув увагу Перун . Перун підійшов до Бурмека та й став придивлятися , що той так смачно облизує . А тоді попросив і собі посмоктати піпу . Бурмек непомітно намачав піпосару (чубук) медом і дав тільки раз лизнути Перуну . Йому це дуже сподобалось і став просити ще . Тоді Бурмек сказав , що це було б на багато солодшим , якби піпу розпалити . Перун подав Бурмеку вогню з ватри . А той розкурюючи піпу непомітно втік від п’яних богів . Бурмек повернувся до табору і від піпи розпалив велику ватру . На другий день цигани позичили вогню руснакам , таким чином вони врятували їх від голодної і холодної смерті . Так що , руснаки, любіте циган !
2013 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-03-14 11:12:33
Переглядів сторінки твору 843
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2015.09.27 10:04
Автор у цю хвилину відсутній