ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Чи є на сайті адміністрація?
Чи справді вона несе відповідальність за все, що діється на сайті, як це задекларовано внизу кожної сторінки сайту?






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-03 08:55:35
Переглядів сторінки твору 18539
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНТИПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-03 22:30:56 ]
Казяться, то правда - але і доводять до сказу, що теж правда. Бо я собі ніколи такого не дозволяв по відношенню до них, що вони собі дозволили по відношення до мене, "короновані "майстри слова".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-05 00:48:49 ]
хм, щось раніше не спостерігав такого нахилу до патосу за тобою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:17:31 ]
як, хіба не ти мені колись писав щось у подібному роді, мовляв, я патосніший за такого-то і такого-то, разом узятих?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:42:12 ]
Валентине, ти дійсно буваєш патосніший за памятник Шевченку. а попередня репліка була до Марини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:41:53 ]
Марини? це одруківка чи ні? якщо ні, то, боюсь, скоро ми всі зможемо почитати наступну викривальну статтю ще про когось з нас, який ховається, бачте, під псевдонімами, ніками, нік-неймами, розмножується клонами, створює літературні містифікації (а цього добра на сайті, наскільки я інформований, досхочу) замість того, аби публікуватись, вказуючи ПІБ, місце і дату народження, серію і номер паспорту, де, коли і ким виданий, адресу реєстрації і т. д. і т. п. - аж до відміненої п'ятої графи. Звісно, непогано було б ще вказати своїх предків як мінімум до 17 коліна, а також чиїм нащадком із знаменитостей минулого ти є - але то таке, адже не в кожного ж є такі дослідження, але все-таки бажано, дуже бажано. От лише ким бажано - залишається питанням.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:43:58 ]
точно, я згадав - здається, ти казав, що я патосніший за пам'ятники Шевченку і Бандері, разом узяті))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 10:33:32 ]
Можливо, варто або треба віршувать так, щоб не було соромно виказувать своє авторство, і в такому випадку зайвими були б тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах, особливо, ще й під иншими псевдо.
Якщо поезія гідна уваги, то вона знайде свого читача. А не знайде - то це вже инший випадок. Можливо, треба замислитись над випуском книжок і творчими зустрічами. Полюбиться-злюбиться. Я так рахую, вибачте мені мою відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:21:01 ]
Семене, та причому тут соромно чи не соромно виказувати своє авторство? В Інтернеті повно тролів і змагатись з ними собі дорожче.
Ха, а Семен Санніков, наскільки я інформований, теж клон.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:44:33 ]
тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах - хм, це що, містечковий патріотизм такий, себто, зберігати вірність ПМ як цноту, до друку першої книжки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:24:29 ]
Напевно, кожен із нас має зрозуміти, що особистий творчий шлях не може "редагуватися" ніким із земних, окрім самих нас. Ми можемо один одному допомагати з баченням тих чи тих моментів, підвищувати глибини наративності в словесній образності, в словесних конструкціях, інших речах, підвищувати рівні творчого чуття, інтелектуальної чи там містерійної чуттєвості, проявляти толковість в образних побудовах, зрештою, зростати, як особистості, що найважливіше. Війни і будь-які прояви сили тому вкрай апоетичні. Недоброчинність, зло і низькі емоції - теж руйнують творчий простір. І це не тільки в так званих пародистах, але і в ображених авторах, помітно і в публікаціях різного скерування.
В основному, нмсд, таким чином проявляється трагедія особистісного "застою" того чи того автора - внутрішнє переноситься в навколишній світ. Інколи це можна поправити адміністративно, а інколи власні хвороби автор має вилікувати десь інде, не в публічних місцях...

То що саме очікується від адміністрації ПМ щодо діяльності тих чи тих персон? Хто "недоброчинний", хто саме несе "зло"? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:23:19 ]
Він! - скажу я, показуючи на нього. Він! - скаже він, показуючи на мене. Знущаєтесь, РМ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-11 09:10:13 ]
Отже, деякі публікації адміністрація видалила, як і деякі коментарі. Маю сподівання, що на цьому невеличкий конфлікт припиниться.
Хоча причини будь-якого такого конфліктування, думаю, переважно не зовнішнього походження, а внутрішні, особисті. А це виправляється тільки творчістю, покращенням її якості, і проблеми тоді переростаються.