ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Вячеслав Руденко
2026.05.21 16:00
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.

Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Майбутні ґенерації непережитих мрій
Надіюсь їх зустріти поки порух не зносивсь
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що ві

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Чи є на сайті адміністрація?
Чи справді вона несе відповідальність за все, що діється на сайті, як це задекларовано внизу кожної сторінки сайту?






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-03 08:55:35
Переглядів сторінки твору 18168
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНТИПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-03 22:30:56 ]
Казяться, то правда - але і доводять до сказу, що теж правда. Бо я собі ніколи такого не дозволяв по відношенню до них, що вони собі дозволили по відношення до мене, "короновані "майстри слова".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-05 00:48:49 ]
хм, щось раніше не спостерігав такого нахилу до патосу за тобою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:17:31 ]
як, хіба не ти мені колись писав щось у подібному роді, мовляв, я патосніший за такого-то і такого-то, разом узятих?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:42:12 ]
Валентине, ти дійсно буваєш патосніший за памятник Шевченку. а попередня репліка була до Марини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:41:53 ]
Марини? це одруківка чи ні? якщо ні, то, боюсь, скоро ми всі зможемо почитати наступну викривальну статтю ще про когось з нас, який ховається, бачте, під псевдонімами, ніками, нік-неймами, розмножується клонами, створює літературні містифікації (а цього добра на сайті, наскільки я інформований, досхочу) замість того, аби публікуватись, вказуючи ПІБ, місце і дату народження, серію і номер паспорту, де, коли і ким виданий, адресу реєстрації і т. д. і т. п. - аж до відміненої п'ятої графи. Звісно, непогано було б ще вказати своїх предків як мінімум до 17 коліна, а також чиїм нащадком із знаменитостей минулого ти є - але то таке, адже не в кожного ж є такі дослідження, але все-таки бажано, дуже бажано. От лише ким бажано - залишається питанням.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:43:58 ]
точно, я згадав - здається, ти казав, що я патосніший за пам'ятники Шевченку і Бандері, разом узяті))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 10:33:32 ]
Можливо, варто або треба віршувать так, щоб не було соромно виказувать своє авторство, і в такому випадку зайвими були б тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах, особливо, ще й під иншими псевдо.
Якщо поезія гідна уваги, то вона знайде свого читача. А не знайде - то це вже инший випадок. Можливо, треба замислитись над випуском книжок і творчими зустрічами. Полюбиться-злюбиться. Я так рахую, вибачте мені мою відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:21:01 ]
Семене, та причому тут соромно чи не соромно виказувати своє авторство? В Інтернеті повно тролів і змагатись з ними собі дорожче.
Ха, а Семен Санніков, наскільки я інформований, теж клон.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:44:33 ]
тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах - хм, це що, містечковий патріотизм такий, себто, зберігати вірність ПМ як цноту, до друку першої книжки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:24:29 ]
Напевно, кожен із нас має зрозуміти, що особистий творчий шлях не може "редагуватися" ніким із земних, окрім самих нас. Ми можемо один одному допомагати з баченням тих чи тих моментів, підвищувати глибини наративності в словесній образності, в словесних конструкціях, інших речах, підвищувати рівні творчого чуття, інтелектуальної чи там містерійної чуттєвості, проявляти толковість в образних побудовах, зрештою, зростати, як особистості, що найважливіше. Війни і будь-які прояви сили тому вкрай апоетичні. Недоброчинність, зло і низькі емоції - теж руйнують творчий простір. І це не тільки в так званих пародистах, але і в ображених авторах, помітно і в публікаціях різного скерування.
В основному, нмсд, таким чином проявляється трагедія особистісного "застою" того чи того автора - внутрішнє переноситься в навколишній світ. Інколи це можна поправити адміністративно, а інколи власні хвороби автор має вилікувати десь інде, не в публічних місцях...

То що саме очікується від адміністрації ПМ щодо діяльності тих чи тих персон? Хто "недоброчинний", хто саме несе "зло"? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:23:19 ]
Він! - скажу я, показуючи на нього. Він! - скаже він, показуючи на мене. Знущаєтесь, РМ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-11 09:10:13 ]
Отже, деякі публікації адміністрація видалила, як і деякі коментарі. Маю сподівання, що на цьому невеличкий конфлікт припиниться.
Хоча причини будь-якого такого конфліктування, думаю, переважно не зовнішнього походження, а внутрішні, особисті. А це виправляється тільки творчістю, покращенням її якості, і проблеми тоді переростаються.